Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №338/1615/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1615/26

Провадження №2-а/338/17/26

30 вересня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Мороз Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

Сторони у справі:

Позивач ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № R727020 від 25 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо позивача на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача понесені судові витрати.

Обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наведеними в застосунку "Резерв+", дата порушення справи щодо нього визначена відповідачем як

29 жовтня 2025 року. Саме з цієї дати відповідачу стало відомо про обставини, які, на його думку, свідчили про наявність адміністративного правопорушення, а отже, ця дата є датою виявлення правопорушення у розумінні статті 38 КУпАП.

Оскільки стягнення за правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, вчинені в особливий період, може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, останнім днем для накладення стягнення було 29 січня 2026 року. Проте оскаржувану постанову винесено лише 25 серпня 2026 року, тобто майже через десять місяців після виявлення правопорушення та майже через сім місяців після закінчення встановленого законом строку. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, за таких обставин, відповідач був зобов`язаний закрити провадження у справі, а не вирішувати питання про винуватість особи та накладення стягнення.

Позивач пояснює, що 25 серпня 2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста ним подано заяву про те, що він не заперечує допущене порушення та погоджується на розгляд справи за його відсутності, проте зробив це вимушено і виключно з метою якнайшвидшого зняття статусу розшуку, який був накладений у зв`язку з цим провадженням. Подання такої заяви, на його думку, не є визнанням наявності складу адміністративного правопорушення по суті, не перериває, не поновлює та не продовжує строків притягнення до адміністративної відповідальності, встановлених статтею 38 КУпАП, і не позбавляє його права оскаржити постанову.

Крім того, позивач стверджує, що постійно проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

До 27 вересня 2025 року перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

27 вересня 2025 року під час проїзду територією Черкаської області його зупинили представники територіального центру комплектування, він пройшов військово-лікарську комісію (протокол № 2025-0927-2035-2302-7) і був поставлений на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місця проживання він не змінював, на нове місце проживання до Звенигородського району Черкаської області не прибував, заяв про зняття з обліку чи взяття на облік за новою адресою не подавав, а тому підстав для взяття його на облік саме ІНФОРМАЦІЯ_4 не існувало.

Позивач посилається на те, що згідно з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, військовий облік громадян ведеться за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання.

Крім того, позивач вказує, що постанова містить лише загальну фразу про те, що він "не став на військовий облік за новою адресою", проте в ній не зазначено, яку саме "нову адресу" мають на увазі, коли настав обов`язок стати на облік за цією адресою, які докази підтверджують зміну місця проживання чи інші фактичні дані про порушення, та відсутні посилання на докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про його винуватість. Посилаючись на частину третю статті 62 Конституції України, статтю 251 КУпАП та частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позивач вважає, що відповідач не довів наявності в його діях складу адміністративного правопорушення та правомірності оскаржуваного рішення.

Посилаючись на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від

16 липня 2025 року у справі № 755/8677/25 та постанову Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21, позивач зазначає, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, попри відсутність статусу юридичної особи, є суб`єктом владних повноважень і може бути відповідачем у справі про оскарження постанови.

У зв`язку із вищевикладеним просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № R727020 від 25 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Процесуальні дії у справі, заяви і клопотання, позиція відповідача.

Ухвалою від 09 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

17 вересня 2026 року через систему "Електронний суд" представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 направив додаткові пояснення у справі, у задоволенні позову просив відмовити, розгляд справи проводити без їхньої участі.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проводити розгляд справи за такою явкою, вимоги позову підтримав повністю, з підстав викладених у ньому. Пояснив, що 27 вересня 2025 року під час проїзду територією Черкаської області його зупинили представники територіального центру комплектування, він пройшов військово-лікарську комісію (протокол № 2025-0927-2035-2302-7) і був поставлений на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місця проживання він не змінював, на нове місце проживання до Звенигородського району Черкаської області не прибував, заяв про зняття з обліку чи взяття на облік за новою адресою не подавав, а 01 вересня 2026 року став на військовий облік за місцем реєстрації, на даний час має відстрочку від призову. А також пояснив, що справу щодо нього було порушено ще 29 жовтня 2025 року, тому на час винесення постанови минув строк притягнення до відповідальності.

Судове засідання фіксувалося технічними засобами відповідно до статті 229 КАС України.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується даними паспорта громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 , виданого 11 липня 2025 року органом 2621; місцем його народження є с. Манява Богородчанського району Івано-Франківської області.

25 серпня 2026 року начальником Петренком М.П. винесено постанову № R727020 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с.4).

У вказаній постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації ЄДРПВР (витяг) ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою протягом 7 днів з моменту прибуття до нового місця проживання, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Копія постанови, яка міститься в матеріалах справи, є роздруківкою з електронного кабінету в застосунку "Резерв+"; у розділі про отримання копії постанови особою, яка притягається до відповідальності, дата, номер та підпис не заповнені.

Постанову винесено за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. У постанові вказано, що така заява надійшла 25 серпня 2026 року через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Відповідно до розширених даних ЄДРПВР (застосунок "Резерв+"), сформованих 27 серпня 2026 року о 12:50, позивач перебуває на обліку як військовозобов`язаний, відстрочки не має; територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, який його обліковує, зазначено ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зареєстроване місце проживання позивача та адреса його проживання в реєстрі однакові –

АДРЕСА_1 ; дата уточнення контактних даних – 29 червня 2024 року (а.с.5).

У цих же відомостях міститься запис про проходження позивачем військово-лікарської комісії 27 вересня 2025 року (протокол № 2025-0927-2035-2302-7), за результатами якої його визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони.

У розділі "Правопорушення" розширених даних ЄДРПВР щодо позивача зазначено: № справи – F3399538; дата порушення справи – 29 жовтня 2025 року; категорія справи – адміністративні справи; стаття – ст. 210 КУпАП; дата завершення справи не зазначена (а.с. 6 зворот).

Відповідно до військово-облікового документа №000821 №140920240984639400004 ОСОБА_1 придатний до військової служби згідно з протоколом ВЛК №133/9/1159 від 17 листопада 2024 року гр.2 ст. 39в, підлягає повторнолму медичному огляду - 17 липня 2029 року. Взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 02 липня 1999 року (а.с. 8).

Згідно з довідкою з відомчого обліку Міністерства оборони України № 149/21 ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) є відокремленим підрозділом без права юридичної особи, головне підприємство – Міністерство оборони України. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 08 липня 2026 року № 208 ОСОБА_2 з 08 липня 2026 року приступив до виконання службових обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.__).

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 210 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Приміткою до статті 210 КУпАП вказано, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Частиною 3 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, за загальним правилом передбачено ведення військового обліку за місцем проживання (зареєстрованим чи задекларованим) призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. За загальним правилом цієї статті при триваючому правопорушенні строк накладення стягнення обчислюється з дня його виявлення.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 280 КУпАП встановлено обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Згідно з статтею 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом із тим відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Надаючи оцінку доводам сторін та дослідженим доказам у їх сукупності, суд виходить із такого.

Предметом розгляду у цій справі є правомірність постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № R727020 від 25 серпня 2026 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП.

ІНФОРМАЦІЯ_4 , хоча й є відокремленим підрозділом без права юридичної особи, наділений владними управлінськими функціями, зокрема повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення (стаття 235 КУпАП), а тому є суб`єктом владних повноважень і належним відповідачем у справі про оскарження постанови, винесеної його начальником від імені цього органу. Такий підхід відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17 (належним відповідачем є орган, від імені якого посадова особа розглядала справу, а не сама посадова особа) та від 19 жовтня 2022 року у справі №522/22225/21 (районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки може бути відповідачем у справі про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення попри відсутність статусу юридичної особи). Повноваження ОСОБА_2 , як начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , на дату винесення постанови підтверджені витягом з наказу від 08 липня 2026 року № 208 і позивачем не оспорюються.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 02 липня 1999 року, що підтверджується військово-обліковим документом №000821 №140920240984639400004 (а.с.8).

25 серпня 2026 року начальником начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову № R727020 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с.4).

У вказаній постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації ЄДРПВР (витяг) ОСОБА_1 не став на військовий облік за новою адресою протягом 7 днів з моменту прибуття до нового місця проживання, чим порушив

ч. 3 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В судовому засіданні позивач пояснив, що письмово копія постанови не надсилалась і не вручалась, а відповідачем доказів її надсилання чи вручення позивачу не надано.

Позивач пояснює, що 27 вересня 2025 року його було зупинено представниками територіального центру комплектування під час проїзду територією Черкаської області, де він і пройшов військово-лікарську комісію, після чого його було поставлено на облік у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач цих обставин не спростував і жодних відомостей про підстави обліку позивача саме у ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав.

До 27 вересня 2025 року позивач, як він зазначає, перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що узгоджується з копією військово-облікового документа, виданого йому у 2024 році. Відповідачем ці обставини також не спростовано.

Факт подання 25 серпня 2026 року заяви про те, що він не заперечує допущене порушення та погоджується на розгляд справи за його відсутності, позивач не заперечує, проте пояснює, що подав її вимушено, з метою якнайшвидшого зняття статусу розшуку для оформлення відстрочки. Текст самої заяви до матеріалів справи відповідачем не подано.

Суд зауважує, що подана позивачем 25 серпня 2026 року заява про відсутність заперечень щодо допущеного порушення не позбавляє його права на судовий захист і не звільняє відповідача від обов`язку дотримуватися вимог КУпАП. Право на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення (стаття 55 Конституції України, статті 287–289 КУпАП, стаття 286 КАС України) не поставлене законом у залежність від того, чи заперечувала особа проти правопорушення під час його розгляду; про можливість оскарження зазначено і в самій постанові. Така заява не є доказом події правопорушення, коли її обставини в постанові не встановлені, і не впливає на строки, визначені статтею 38 КУпАП: вони є імперативними, не залежать від волі особи чи посадової особи, а їх закінчення виключає можливість накладення стягнення й є безумовною підставою для закриття провадження за пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП.

Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Закінчення цих строків на момент розгляду справи згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП виключає провадження у справі, а розпочате провадження підлягає закриттю.

Ці вимоги закону є обов`язковими для посадової особи, яка розглядає справу, і підлягають перевірці судом. Верховний Суд у постанові від 01 липня 2020 року у справі №621/497/17, ухваленій у справі про порушення правил військового обліку, виходив із того, що строк накладення адміністративного стягнення слід обчислювати від дня виявлення правопорушення, а не від дня складення протоколу чи розгляду справи, і що посадова особа при розгляді справи зобов`язана з`ясувати всі обставини, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема й дотримання цього строку.

У розширених даних ЄДРПВР щодо позивача міститься запис про порушену справу про адміністративне правопорушення за статтею 210 КУпАП № F3399538 із зазначенням дати порушення справи – 29 жовтня 2025 року. Ці відомості відповідачем не спростовані; інших відомостей про дату виявлення правопорушення матеріали справи не містять, а в самій постанові така дата не зазначена. Отже, єдиною встановленою датою, з якої відповідачу стало відомо про обставини, які він кваліфікував як правопорушення, є

29 жовтня 2025 року: з цього часу щодо позивача порушено справу та внесено відповідні відомості до реєстру, тобто в органу вже були підстави вирішувати питання про відповідальність. Якщо відповідач вважає, що правопорушення виявлено пізніше, то саме він, а не позивач, відповідно до частини другої статті 77 КАС України мав довести таку обставину; доказів цього суду не надано.

Тримісячний строк накладення стягнення, обчислений з 29 жовтня 2025 року, закінчився 29 січня 2026 року. Оскаржувану постанову винесено 25 серпня 2026 року, тобто майже через десять місяців після виявлення правопорушення. КУпАП не передбачає підстав для переривання, зупинення чи продовження таких строків; подання особою заяви про відсутність заперечень до таких підстав не належить.

Отже, станом на 25 серпня 2026 року, коли відповідач розглянув справу та виніс постанову, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, закінчилися. Відповідач не мав права накладати стягнення, а зобов`язаний був закрити провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

Крім того, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях (частина третя статті 62 Конституції України), а відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме суб`єкт владних повноважень повинен довести правомірність оскаржуваного рішення. За змістом статей 245, 251, 252, 280 і 283 КУпАП посадова особа зобов`язана всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити докази в їх сукупності та відобразити в постанові опис установлених обставин.

Суть правопорушення, за яке позивача притягнуто до відповідальності, полягає в тому, що він "не став на військовий облік за новою адресою" (стаття 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу"). Отже, для встановлення об`єктивної сторони такого правопорушення необхідно було встановити щонайменше факт зміни позивачем місця проживання, нову адресу, момент прибуття до нового місця проживання, момент виникнення передбаченого частиною третьою статті 37 цього Закону обов`язку стати на військовий облік та факт невиконання такого обов`язку після закінчення встановленого законом семиденного строку.

Оскаржувана постанова таких обставин не містить: у ній не зазначено ні "нової адреси", ні дати зміни місця проживання чи прибуття до нового місця проживання, ні дати, з якої почав перебіг семиденний строк, ні дати його закінчення; не вказано й доказів, на підставі яких відповідач дійшов такого висновку, крім загального посилання на "відомості та реєстрову інформацію" ЄДРПВР. Така постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП щодо опису обставин, установлених під час розгляду справи.

Також, відповідач не надав суду жодного доказу того, що позивач змінював місце проживання. Навпаки, як у розширених даних ЄДРПВР, так і в самій постанові зазначено те саме зареєстроване місце проживання позивача – АДРЕСА_1 , а адреса проживання в реєстрі збігається із зареєстрованою. Позивач послідовно пояснює (у позові та в судовому засіданні), що місця проживання не змінював і на нове місце проживання не прибував.

Те, що територіальним центром, який обліковує позивача за реєстром, вказано ІНФОРМАЦІЯ_4 , а військово-лікарську комісію позивач проходив 27 вересня 2025 року у Черкаській області, саме по собі не підтверджує зміни місця проживання та не свідчить про порушення позивачем обов`язку, передбаченого частиною третьою статті 37 Закону.

Та обставина, що 01 вересня 2026 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови, позивач став на військовий облік, не підтверджує зміни ним місця проживання до 25 серпня 2026 року і не впливає на оцінку законності постанови, яка перевіряється на момент її прийняття.

Суд також враховує положення примітки до статті 210 КУпАП, якою законодавець прямо передбачив випадок, коли положення статей 210 та 210-1 КУпАП не застосовуються, – за наявності можливості отримання держателем ЄДРПВР відповідних персональних даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами та базами даних.

Оскаржувана постанова не містить оцінки можливості отримання відповідних відомостей у такий спосіб та мотивів щодо незастосування примітки до статті 210 КУпАП, а відповідач під час судового розгляду не надав доказів, які дозволяли б суду встановити відсутність передбачених приміткою обставин.

Також, відповідно до статті 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія оскаржуваної постанови, що міститься в матеріалах справи, є роздруківкою з електронного кабінету позивача в застосунку "Резерв+"; письмово копію постанови позивачу не надсилали і не вручали, доказів її надсилання чи вручення відповідачем не надано, а розділ про отримання копії постанови особою не заповнений. Ця обставина в сукупності з установленими судом порушеннями вимог статей 38, 247 і 283 КУпАП додатково свідчить про неналежне виконання відповідачем вимог КУпАП під час провадження у справі.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами дотримання строків накладення адміністративного стягнення, не зазначено коли саме позивач змінив місце проживання та прибув до нового місця проживання, коли виник передбачений законом семиденний строк для постановки на військовий облік і за яких конкретних обставин цей обов`язок було порушено.

Таким чином, відповідач не виконав покладеного на нього частиною другою статті 77 КАС України обов`язку щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення.

За таких обставин постанова № R727020 від 25 серпня 2026 року не відповідає критеріям обґрунтованості та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, установленим частиною другою статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Оскільки на момент розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення закінчилися, направлення справи на новий розгляд до відповідача є недоцільним. Належним способом захисту порушеного права позивача є скасування постанови №R727020 від 25 серпня 2026 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити, скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R727020 від 25 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № BE9K-32HH-78PA-PE54 від 31 серпня 2026 року (платник – ОСОБА_5 , фактичний платник – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; призначення платежу – "101 Судовий збір за подання адміністративного позову Богородчанський районний суд Івано-Франківської області ОСОБА_1 "). Ця сума відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн з 1 січня 2026 року) і сплачена відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, згідно з якою у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення застосовуються статті 2–5 Закону України "Про судовий збір" і судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим Конституційний Суд України у Рішенні від 09 вересня 2026 року

№ 10-р(ІІ)/2026 (Другий сенат) надав конституційно узгоджене тлумачення положень Закону України "Про судовий збір": цей Закон не передбачає сплати судового збору за подання позову про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення (а також апеляційної скарги у таких справах). Рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені (стаття 151-2 Конституції України). Отже, законом не встановлено обов`язку сплати судового збору за подання цього позову, а сплачена позивачем сума є внесеною в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки судовий збір сплачено позивачем за відсутності визначеного законом обов`язку його сплати, сума судового збору 665 грн 60 коп. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України як надміру сплачена.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 120, 139, 241-246, 250, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 9, 38, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", суд

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R727020 від 25 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України як надміру сплачений судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, сплачений за платіжною інструкцією № BE9K-32HH-78PA-PE54 від 31 серпня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Л.Я. Рибка