Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №289/1310/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1310/26

Номер провадження 2/289/1335/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача 25.06.2026 звернулась із позовом до відповідача про стягнення заборгованості з посиланням на те, що 05.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем дистанційно в електронній формі укладено Договір надання коштів у кредит № 45672287, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику грошові кошти (Кредит) на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, а останній зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту та сплатити проценти та комісію за надання кредиту. Сума кредиту 2000,00 грн., строк кредитування 21 день, комісія за надання кредиту складає 320,00 грн.

07.02.2026 між кредитодавцем та позичальником за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду до Договору № 45672287 від 05.02.2026, за умовами якої сторони домовилися збільшити суму позики на 6000,00 грн., в результаті чого розмір наданого кредиту становитиме 8000,00 грн.

Свої зобов`язання за договором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало в повному обсязі, проте позичальник порушив умови договору, зазначена позика у встановлені Договором строки не була повернута, сума заборгованості відповідача становить 25849,52 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1529,52 грн. - сума заборгованості по процентам за користування, 16000,00 грн. – заборгованість по відсоткам за понадстрокове користування/пеня, 320,00 грн. – комісія, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача разом із понесеними у цій справі судовими витратами – 2662,40 грн. сума сплаченого судового збору.

Ухвалою від 29.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, розгляд справи призначено на 30.07.2026 (а.с.39), та було відкладено на 02.10.2026.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності та у випадку неявки відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.4 на звороті).

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, однак направлена відповідачу кореспонденція повертається до суду не врученою адресату із зазначенням «адресат відсутній» (а.с.43,57), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням, таким чином, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 статті 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про судове засідання.

Окрім того, відповідача ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового розгляду було повідомлено шляхом доставки до електронної скриньки на адресу її електронної пошти судової повістки (а.с.53), а також шляхом направлення SMS-повідомлення щодо документу Судова повістка-повідомлення у додаток «Viber» на вказаний в позовній заяві номер телефону відповідача, однак не доставлено відповідачу по причині «Некоректно вказано номер телефону» (а.с.54), таким чином судом вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки не повідомила. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.

З огляду на вказане суд, з урахуванням положень ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Урівноваженням прав відповідача є його право на перегляд заочного рішення, подачу всіх доказів, які він міг подати у судовому засіданні, а також на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням його позиції.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45672287, за умовами якого позивач зобов'язується передати відповідачу кредит в розмірі 2000,00 грн. строком на 21 день, процентна ставка/день 0,238% (фіксована); комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту, що складає 320,00 грн.; дата повернення кредиту 25.02.2026; проценти за понадстрокове користування кредитом/пеня 4,00%/день (а.с.6-12).

Згідно п. 5.5, 5.6 договір укладається сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням ІКС, відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (Акцепт) пропозиції (Оферти) укласти договір в електронній формі та його підписання сторонами шляхом використання електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Вказаний договір, а також Додаток до нього Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача (а.с.13) та Заявку-опитувальник Клієнта на отримання фінансового кредиту з персональними даними ОСОБА_1 (а.с.14) підписано електронним підписом позичальника, шляхом використання одноразового ідентифікатора 78513, що підтверджується Довідкою про укладення договору (Ідентифікацію) (а.с.20).

07.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 16782874 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45672287, згідно якої на підставі звернення позичальника за допомогою ІКС, кредитодавець збільшує суму наданого позичальнику кредиту на 6000,00 грн., таким чином загальний розмір наданого кредиту становить 8000,00 грн., процентну ставку узгоджено 1,000%/день (фіксована). Додаткову угоду № 16782874 від 07.02.2026, а також Додаток до нього Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача підписано електронним підписом позичальника, шляхом використання одноразового ідентифікатора 35156 (а.с.16,17).

За інформацією АТ «Таскомбанк» (Банк-Еквайр), 05.02.2026 на платіжну карту НОМЕР_1 (відповідає масці карти відповідача, вказаної нею у кредитному договорі та додатковій угоді) виконано платіж на суму 2000,00 грн. (а.с.22), а 07.02.2026 на цю ж платіжну карту НОМЕР_1 здійснено платіж на суму 2000,00 грн. (а.с.21).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідач не здійснювала платежів на погашення кредиту, загальна заборгованість станом на 04.06.2026 становить 25849,52 грн., з яких: 8000,00 грн. – тіло кредиту; 1529,52 грн. - заборгованість за процентами, 16000,00 грн. – пеня, 320,00 грн. - комісія (а.с.24).

За пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу), що відповідає висновкам, які викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

В силу частину 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відтак після підписання договору електронним підписом у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у кредитодавця виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги фінансової установи.

Згідно вимог ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

У спірних правовідносинах про стягнення кредитної заборгованості саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано та не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 8000,00 грн., однак в порушення умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Починаючи з 24.02.2022 указом Президента України №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України, а основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 у справі № 6-59цс13, від 16.12.2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (пункт 69).

Оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за період, у який на території України введено воєнний стан, беручи до уваги положення пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення неустойки в розмірі 16000,00 грн. відсутні, тому у цій частині позовну заяву слід залишити без задоволення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та стягнення з відповідачки заборгованості загальним розміром 9849,52 грн., з яких: 8000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 1529,52 грн. - заборгованість по відсоткам за користування, 320,00 грн. - комісія.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені (а.с.34) судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1014,46 грн. (9849,52 /25849,52 х 2662,40).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (адреса: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-Б, ЄДРПОУ 39861924) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за Кредитним договором №45672287 від 05.02.2026 в розмірі 9849,52 грн., а також судові витрати 1014,46 грн. – сума сплаченого судового збору, а всього 10863,98 грн. (десять тисяч вісімсот шістдесят три грн. 98 коп.).

В іншій частині заявлених вимог позовну заяву залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО