Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №283/2018/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/2018/26

провадження №2/283/1675/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Малині цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

17 серпня 2026 року ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої зазначила, що 24 серпня 2024 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». За час перебування у шлюбі у сторін спільних дітей не народилось. Спільне життя не склалося, причиною розпаду сім`ї стали відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, а також обставини, пов`язані зі збройною агресією проти України, що призвело до втрати взаємної довіри, поваги та почуття любові один до одного, часто виникали сварки та конфлікти. Проживають окремо, не ведуть спільного господарства, шлюбні відносини фактично припинені, шлюб існує лише формально.

Спору з приводу майна у сторін на даний час немає. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін, тому ОСОБА_1 просить суд розірвати шлюб.

Явка та позиція сторін по справі:

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, відповідно заяви від 01.10.2026 просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Після розірвання шлюбу залишити дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

02.10.2026 до суду відповідач подав заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що 24 серпня 2024 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за актовим записом № 1351, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище на з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_4 » (а.с.8).

За час перебування в шлюбі у сторін спільних дітей не народилось.

Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалось. Спільне життя не склалося, причиною розпаду сім`ї стали відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігнорування налагодження сімейних відносин, а також обставини, пов`язані зі збройною агресією проти України, що призвело до втрати взаємної довіри, поваги та почуття любові один до одного, часто виникали сварки та конфлікти. Мали місце непорозуміння та взаємні претензії. Крім того, у період перебування у шлюбі відповідач неодноразово вчиняв дії, які негативно впливали на сімейні відносини та призвели до втрати довіри між сторонами. Незважаючи на спроби врегулювати конфлікти та зберегти сім`ю, подібна поведінка повторюється, у зв`язку з чим відновлення подружніх відносин та подальше спільне життя є неможливим. Спільне проживання з відповідачем припинено, подружні відносини між ними фактично припинені. Майнового спору на даний час між сторонами немає. Спільних дітей немає.

Позивач звертає увагу, що примирення між сторонами неможливим. Позивачка вважає, що збереження шлюбу є неможливим та суперечить їхнім інтересам, тому наполягає на розлученні.

Мотиви та застосовані норми права.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.

У відповідності до ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

А тому, кожен з подружжя має право на припинення шлюбних відносин згідно зі ст. 56 Сімейного кодексу України.

За змістом ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із положеннями п.10 постанови Пленуму Верховного Суду №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягаючи на розірванні шлюбу, оскільки фактично сімейні стосунки припинені.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Таким чином, сім`я фактично розпалася і збережена бути не може, стосунки, які існують між сторонами, виключають можливість збереження сім`ї, подальше перебування в шлюбі буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або встановити своє дошлюбне прізвище. За таких обставин, враховуючи відповідне клопотання зі сторони позивача щодо присвоєння їй дошлюбного прізвища, суд вважає за необхідне присвоїти їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».

З відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору при поданні позову до суду.

Керуючись ст. 4,23,81,82,141,247,259,265,273,280,284 ЦПК України, ст.24,110,112,113,160 Сімейного кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 24 серпня 2024 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом № 1351.

Встановити позивачці дошлюбне прізвище – « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 - судові витрати у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя