Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №279/3889/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3889/26

Провадження 2/279/2660/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2026 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О., за участю секретаря судового засідання Зубковою І.М., розглянувши в м.Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягувати з відповідача на її користь додаткові витпати на дитину в сумі 11498,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони є батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 06.03.2026 року дитині було надано стоматологічну медичну допомогу вартістю 20600,00 грн, що підтверджується актом проведення лікування від 06.03.2026 та проведено аналізи для лікування зубів на суму 1230 грн.. Також 18.03.2026 дитині оформлено поспорт громадянина України для виїзду за кордон, вартість якого становить 1167,00 грн.. позивачка зазначає, що добровільно врегулювати питання компенсації частини цих витрат з відповідачем не вдалося. Посилаючись на статті 141, 180, 185 Сімейного кодексу України, позивачка просить стягнути з відповідача половину понесених додаткових витрат на дитину, що складає 11498,00 грн..

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відзиву на позов, інших заяв, заперечень чи клопотань відповідачем не надано. За таких обставин справу розглянуто без фіксації технічними засобами, на підставі поданих доказів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 . Дитина проживає разом з матір`ю.

Із акту проведеного лікування стоматології "Vitale Dentе" від 06.03.2026 вбачається, що малолітній ОСОБА_3 надано стоматологічну медичну допомогу на загальну суму 20600, 00 грн, до складу якої входять: лікування під седацію з асистуванням; лікування карієсу у зубах 55,54,53,65,75,84; лікування пульпиту та паріодонтиту у 85 і 74 зубах; видалення тимчасових зубів 51,61.

Згідно квитанції лабораторії "Сінево" ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено лабораторні дослідження: загальний аналіз крові; коагулограма; взяття крові одноразовими системами, на суму 1230 ,00 грн..

Згідно квитанції АТ "Укрпошта" від 18.03.2026 здійснено оплату за оформлення та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на суму 1167,00 грн..

Факт надання зазначеної медичної допомоги, оформлення закордонного паспорта, їх вартість та оплата позивачкою відповідачем не заперечуються та не спростовані..

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що за змістом ст.185 Сімейного кодексу України передбачено участь батьків у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом), визначаються у твердій грошовій сумі, оскільки йдеться про фактично зазначені або передбачувані витрати.

Відповідно до даної норми обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред`являвся. У такому випадку такий батько зобов`язаний нести додаткові витрати на дитину.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування-виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

За таких обставин суд дійшов висновку, що понесені позивачкою додаткові витрати на лікування зубів та проведення лабораторних досліджень для лікування зубів на загальну суму 21830, 00 грн. викликані особливими обставинами у розумінні статті 185 СК України, а тому відповідач зобов`язаний взяти участь у цих витратах .

Щодо витрат на оформлення та обмін паспорта громадянина України для виїзду за кордон, то позивачем не доведено, що такі витрати зумовлені особливими обставинами, виготолення закордонного паспорта дитині не вважається додатковими витратами, а є базовою адміністративною процедурою .

Враховуючи фактично встановлені в судовому засіданні обставини справи та розглядаючи справу на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, дотримуючись засад змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи правові висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, як того вимагають приписи ст. ст. 12, 13 ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнення судового збору підлягає з відповідача в користь держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141, 180, 185 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 10331 (десять тисяч триста тридцять одна) гривень.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (тисячу триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи , якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя О.О.Пацко