Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №296/10749/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10749/26

3/296/2325/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Аксьонов В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст.ст. 185, 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №197441 від 05.09.2026 року, ОСОБА_1 04 вересня 2026 року близько 23 год. 30 хв. перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, поблизу будинку №4,чинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції РПОП, яка виражалась у відмові особи пред`явити документ, що посвідчує особу, у зв`язку із необхідністю застосувати поліцейським превентивного заходу, а саме, перевірка документів особи відповідно до ч.2 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію».

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 466910 від 05.09.2026 року, ОСОБА_1 04 вересня 2026 року близько 23 год. 30 хв. перебуваючи за адресою: м. Житомир, вул. Бориса Лятошинського, поблизу будинку №4, виражався словами брутальної лайки в сторону працівників поліції РПОП, образливо чіплявся, на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 173, 185 КУпАП.

ОСОБА_1 під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення в суді, свою вину у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень не визнав та пояснила, що з викладеними обставинами в протоколах про адміністративні правопорушення не погоджується, будь-якої злісної непокори законним вимогам працівника поліції та дрібного хуліганства він не вчиняв.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи ОСОБА_1 суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ст. 185 КУпАП настає за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення: об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відтак, відповідно до ст. 185 КУпАП, злісна непокора повинна проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов`язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Доказів агресивної поведінки в бік працівників поліції, які б могли свідчити про наявність в діях ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не надано, на відеозаписі долученого працівниками поліції видно, як працівники поліції підійшли до гр. ОСОБА_1 який стояв (зі слів ОСОБА_1 ) зі своєю жінкою, після чого, працівники поліції одразу застосували до ОСОБА_1 спец засіб кайданки та на службовому автомобілі доставили останнього до ЖРУП №2 поведінка ОСОБА_1 на відеозаписі не свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок, останній спокійно повідомив працівникам поліції, що він «заброньований», не здійснював непокори, просив послабити кайданки на одній руці.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Суду не надано доказів, які б підтверджували факт злісної непокори ОСОБА_1 законним вимогам працівників поліції у матеріалах справи відсутні.

Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

В ході розгляду справи не встановлено обставин та не підтверджено належними та допустимими доказами, які б свідчили про умисні дії ОСОБА_1 направлені на вчинення дрібного хуліганства, а саме, порушити громадський порядок та спокій громадян, з дослідженого судом відеозапису відсутні докази того, що ОСОБА_1 виражався словами брутальної лайки, образливо чіплявся у громадському місці , тому суд приходить до висновку, що в діях останнього не доведений склад вчинення дрібного хуліганства, інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП суду не надано.

Суди самостійно не відшукують докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З огляду на наведені обставини в зв`язку з тим, що матеріали справи не містять безумовних та неспростовних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 185,173 КУпАП, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.

Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 185, 173КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.

Cуддя В. Є. Аксьонов