Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №278/1554/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/1554/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Віктора Мокрецького, за участю секретаря Анни Кривенької, розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька Світлана Леонідівна про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 в якому просив суд вирішити питання стосовно зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині останньої після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/10 частки.

У обґрунтування заявленого ОСОБА_1 повідомив, що у листопаді 2025 року померла мати заявника ОСОБА_2 після смерті якої залишилася спадщина, що складається, зокрема з житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 1822082000:02:001:1224.

Зокрема ОСОБА_1 вказує, що відповідно до заповіту від 01 серпня 2025 року усе раніше згадане нерухоме майно його матір ОСОБА_3 заповіла позивачеві, оскільки вищевказаний будинок був збудований саме за кошт заявника і останній користується ним і досі. Окрім цього, позивач звернув увагу суду на те, що за життя у спадкодавці ОСОБА_3 з її донькою ОСОБА_2 були доволі неприязні стосунки, що і змусило ОСОБА_3 заповісти вищевказане нерухоме майно саме позивачеві.

Однак, оскільки ОСОБА_2 є особою з інвалідністю, то остання в силу закону має право на обов`язкову частку у спадковому майні. Відтак, зважаючи на усі вищевказані обставини ОСОБА_1 просить суд зменшити таку частку відповідачки.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА КОРОТКІ ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року в цій справі відкрито загальне позовне провадження.

27 травня 2026 року підготовчий розгляд справи завершений і вона призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Давиденко В.В. підтримали позовну заяву з підстав, викладених у ній. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Демецька С.Л. скерувала на адресу суду заяву про здійснення судового розгляду справи за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися, але скерувала на адресу суду заяву про здійснення судового розгляду справи за її відсутності. Водночас, правом на подання відзиву на позовну заяву остання не скористалася та будь-яким іншим чином свого ставлення щодо заявлених вимог не висловила.

Ураховуючи зазначений перебіг подій суд уважає за необхідне здійснювати розгляд цієї справи у заочному порядку відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

07 листопада 1974 року народилася ОСОБА_1 батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 66).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 20).

14 грудня 2011 року ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 085666 щодо земельної ділянки загальною площею 0,1625 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822082000:02:001:1224, яка розташована в с. Глибочиця Житомирського району Житомирської області (а.с. 13, 18).

27 червня 2014 року рішенням Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_3 затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою зміни цільового призначення цієї землі з земель сільського призначення на землі житлової та громадської забудови (а.с. 16).

28 вересня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до інспекції ДАБК у Житомирській області з повідомленням про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 (а.с. 12).

29 вересня 2015 року ОСОБА_3 склала заповіт відповідно до якого заповіла 1/2 частину житлового будинку та земельну ділянку для її обслуговування, що знаходиться по АДРЕСА_2 ОСОБА_5 (а.с. 87).

20 листопада 2014 року за ОСОБА_6 зареєстровано право власності на житловий будинок загальною площею 91,7 кв.м. за АДРЕСА_1 (а.с. 14-15).

09 серпня 2019 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 укладений шлюб після державної реєстрації якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » (а.с. 69).

03 жовтня 2023 року ОСОБА_2 видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 відповідно до якого остання має пенсію за інвалідністю 3 групи за загальним захворюванням (а.с. 70).

01 серпня 2025 року ОСОБА_3 склала заповіт згідно з яким заповіла належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 1822082000:02:001:1224 своєму синові ОСОБА_1 . Зазначений заповіт посвічений секретарем виконавчого комітету Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області Зябкіною О.Г. й зареєстровано в реєстрі за № 57 (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Глибочиця Житомирського району Житомирської області у віці 84 років померла ОСОБА_3 (а.с. 19).

02 грудня 2025 року виконавчим комітетом Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області видана довідка № 941 згідно з якою ОСОБА_3 станом на день своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Разом із нею за вказаною адресою була зареєстрована донька померлої ОСОБА_2 (а.с. 74).

11 березня 2026 року приватний нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. у листі № 244/02-14 повідомлено, що із заявами про прийняття спадщини після ОСОБА_3 звернулися ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 (а.с. 9).

Допитані у ході судового розгляду справи свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 й ОСОБА_13 повідомили, що вони є родичами та близькими позивача. Водночас, за словами свідків, померла ОСОБА_3 та її донька ОСОБА_2 перебували у поганих відносинах між собою. Зокрема ОСОБА_2 протягом останніх двох років до дня смерті своєї матері не спілкувалася із нею, оскільки їх стосунки були доволі складними і матір з донькою постійно сварилися. Зазначений перебіг подій, за словами свідків, був зумовлений небажанням ОСОБА_2 доглядати свою хвору матір, а тому її доглядом займався позивач з ОСОБА_5 . Окрім цього, свідки вказали, що житловий будинок АДРЕСА_1 був збудований за кошти позивача, а ОСОБА_3 була його власником лише формально.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування ст.с. 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Право на обов`язкову частку у спадщині врегульовано ст. 1241 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця, в силу прямої вказівки закону.

Відповідно до частини першої ст. 1241 ЦК України розмір обов`язкової частки у спадщини може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні спорів про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині встановленню та оцінюванню судом підлягає характер відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, інші обставини, що мають істотне значення. Зокрема ними може вважатися тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні стосунки, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця тощо.

Зменшення розміру обов`язкової частки в спадщині полягає у пропорційному зменшенні частки такого спадкоємця.

Отже, аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що заявляючи вимоги про зменшення розміру обов`язкової частки, позивач повинен довести суду та підтвердити належними і допустимими доказами підстави такого зменшення, зокрема, відсутність або негативний характер відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, неприязні стосунки в зв`язку з аморальною поведінкою спадкоємця тощо.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року по справі № 707/2048/17, від 23 січня 2020 року по справі № 497/51/18 та від 31 березня 2021 року по справі.

Згідно з п.19 Постанови Пленуму Верховного суду Україні від 30 травня 2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» суд може зменшити розмір обов`язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.

Підставами для зменшення обов`язкової частки у спадщині можуть бути: 1) непідтримання спадкоємцем зв`язків зі спадкодавцем, незважаючи на потребу останнього в цьому; 2) погане поводження із ним; 3) нездійснення належного догляду; 4) надання заздалегідь неправдивих свідчень у суді проти спадкодавця; 5) звинувачення спадкодавця у вчиненні тяжкого злочину; 6) неповідомлення про те, що готується замах на життя спадкодавця; 7) не надання спадкодавцеві допомоги, коли той перебував у небезпеці; 8) аморальна поведінка обов`язкового спадкоємця не лише щодо спадкодавця, а й щодо інших спадкоємців, зокрема й тих, хто має право на обов`язкову частку; 9) виокремлення спадкоємцю певної частки майна ще за життя спадкодавця.

V. МОТИВИ ТА ОЦІНКА СУДУ

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовані зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом установлено, що у листопаді 2025 року померла ОСОБА_3 , яка була матір`ю сторін у справі та яка за життя набула у власність нерухоме майно, що заповіла своєму синові ОСОБА_1 . Однак, відповідачка ОСОБА_2 є особою, якій встановлена ІІІ група інвалідності, а отже в силу ст. 1241 ЦК України остання має право на обов`язкову частку у спадковому майні останньої, яка становить 1/4 від спадкового майна померлої ОСОБА_3 .

Водночас, у ході судового розгляду справи судом установлено, що відповідачка мала погані відносини зі своєю померлою матір`ю, яка потребувала догляду зі сторони дочки ОСОБА_2 . Проте, остання відмовила ОСОБА_3 у такому догляді.

Ураховуючи зазначений перебіг подій, суд уважає за необхідне задовольнити цей позов та зменшити розмір обов`язкової частки ОСОБА_2 у спадщині після ОСОБА_3 з 1/4 частки до 1/10 частки.

VІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

У порядку ст. 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача підлягають до стягнення понесені останнім та документально підтверджені судові витрати за розгляд цієї справи, що складаються із витрат по сплаті судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Зменшити розмір обов`язкової частки у спадщині ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адерсою: АДРЕСА_2 , код платника податків НОМЕР_1 ) на спадкове майно після смерті спадкодавця, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (спадкова справа № 186/2025, відкрита приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою Світланою Леонідівною) з 1/4 частки до 1/10 частки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , код платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1 064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складений 30 вересня 2026 року.

Суддя Віктор Мокрецький