Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №205/2546/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/2546/26

Номер провадження2/205/3079/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року

Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Айрапетян А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу №205/2546/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 25.02.2026 року звернувся до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.01.2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 23.11.2015 року і до досягнення нею повноліття.

Зазначає, що у нього змінився матеріальний та сімейний стан, а також погіршилося здоров`я, що є підставою для зменшення розміру аліментів визначеного судовим рішенням, що вбачається з наступного.

09.03.2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_5 , батьками якого є: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований та не має офіційного заробітку, що підтверджується довідкою про доходи.

Заробіток ОСОБА_1 є не регулярним та мінливим, оскільки заробляє разовими підробітками.

На утриманні ОСОБА_1 перебуває його син та не працююча дружина, яка не має власного заробітку, оскільки зайнята доглядом за сином, що підтверджується довідкою про доходи.

ОСОБА_1 страждає на епілепсію (фіксовані з дитинства) напади, які почастішали з 2020 року, що підтверджується випискою медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення.

У дитини ОСОБА_5 є затримка з мовленням, а це також вимагає зусиль та коштів для вирішення цієї проблеми.

Станом на грудень 2025 року середня заробітна плата по Дніпропетровській області становить 27 784 грн., відповідно - 6,946 грн.

Враховуючи вищезазначені обставини зміни матеріального та сімейного стану, розмір аліментів у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) є для нього надмірним.

На підставі викладеного просить зменшити розмір аліментів, визначений рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 січня 2016 року у справі №205/8285/15-ц з до 1/8 частини заробітку (доходу).

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра Остапенко Н.Г. від 02.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в прядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

02.06.2026 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача адвоката Кулик Ю.В. В задоволенні позову просить відмовити.

06.08.2026 року на адресу суду надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

04.08.2026 року на адресу суду надійшла заява від представника відповідача адвоката Кулик Ю.В. про розгляд справи у відсутність відповідача та її представника. В задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільно-процесуального Кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі.

Від спільного подружнього життя мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.01.2016 року стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 23 листопада 2015 року і до досягнення нею повноліття.

09.03.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, який зареєстровано Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №76.

Від спільного подружнього життя мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У дитини ОСОБА_5 є затримка з мовленням, але позивачем не надано доказів щодо призначеного лікування, яке потребує значних витрат.

ОСОБА_4 має також сина від попереднього шлюбу: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Докази проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 разом з матір`ю та перебування на її утриманні не надано.

Позивач ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, дохід відсутній.

ОСОБА_4 офіційно не працевлаштована, дохід відсутній.

Згідно виписки №0851425 медичної карти амбулаторного хворого неврологічного відділення ОСОБА_1 з 27.05.2025 року по 10.06.2025 року проходив курс лікування.

Повний діагноз: стан після повторного генералізованого епі-нападу (25.05.2025 року) на тлі крипто генної епілепсії з генералізованими тоніко-клонічними епі-нападами, помірними когнітивно-мнестичними проявами. Рекомендовано: нагляд невропатолога, сімейного лікаря поліклініки. ЕЕГ-контроль через 3 місяці. Обмеження вживання тонізуючих напоїв ( кава, чай), алкоголю. Обмеження фізичних та психо-емоційних перевантажень, перебування на сонці. Протипоказана робота на висоті, біля вогню, біля води, біля рухомих механізмів. Курси лікування 2 рази на рік. Призначено прийом ліків на місяць.

Як зазначено в анамнезі хвороби, ОСОБА_1 хворіє з жовтня 1998 року. Тобто, станом на час ухвалення Ленінським районним судом м.Дніпропетровська рішення від 26.01.2016 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач вже мав зазначене захворювання на протязі тривалого періоду часу.

Відповідно до ч.ч.1. 2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.81 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Предметом їх основного піклування є найкращі інтереси дитини. Обов`язок виховувати та розвивати дитину найважливіший обов`язок матері і батька. Стеттєю 3 Конвенції про право дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морпального, культурнго, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст.ст.7, 155 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Вілповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, мже бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейнго стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі №554/3355/20, від 14 грудня 2022 року у справі №727/1599/22.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 підставою для зменшення розміру аліментів зазначає ту обставину, що у нього від моменту призначення аліментів, змінився матеріальний та сімейний стан, а також погіршилося здоров`я.

Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що наявність захворювання позбавляє його можливості працювати та отримувати заробітку плату, як і доказів, що ступінь захворювання позбавляє його можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Окрім того, позивачем не надано жодних доказів, які б дали змогу суду оцінити розмір витрат на лікування.

Суд бере до уваги, що аліменти є основним джерелом утримання дітей. Зменшення їхнього розміру без належного обґрунтування та доведення суттєвого погіршення матеріального становища позивача може негативно вплинути на рівень утримання дитини, що суперечить її інтересам та вимогам сімейного законодавства.

Тож, з уравуванням інтересів дитин, суд вважає, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.84, 181, 182, 192, 199, 200 СК України, ст..ст. 12, 76-81, 89, 141, ст.247, 259, 263-265, ч.4 ст.268, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів-відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили ппісля повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г.Остапенко