Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №205/8811/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8811/26

Номер провадження2/205/5468/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді – Терещенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання – Яковенко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 21 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 9292188, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 500 грн. строком на 30 днів з фіксованою процентною ставкою в розмірі 1,6 % в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу в порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Кредитодавець на виконання вищевказаного кредитного договору виконав свої зобов`язання передавши у власність грошові кошти в розмірі 7 500 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК «Фінекспрес». Заборгованість відповідача за кредитом становить 16 255,48 грн., з яких: 5 638 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 617,48 грн. - сума заборгованості за відсотками. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основних сум боргу за договором позики та заборгованості за процентами не виконала ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «Деал Фінанс Груп», що набуло право вимоги за вищевказаним кредитним договором на підставі договору факторингу. 01 квітня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу № 016-010421, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за вищевказаним кредитним договором. 05 грудня 2025 року ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу № 05/12/25-01, за умовами якого ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за вищевказаним кредитним договором, а відповідно до реєстру прав вимог № 05/12/25-01 від 05 грудня 2025 року кредитодавець відступив ТОВ «Деал Фінанс Груп» право вимоги до відповідача за договором позики № 9292188 від 21 липня 2020 року в сумі 16 255,48 грн., з яких: 5 638 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 617,48 грн. - сума заборгованості за відсотками. На підставі вищевикладеного представник позивача звернулась до суду з цією позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за договором позики № 9292188 від 21 липня 2020 року в розмірі 16 255,48 грн., з яких: 5 638 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 617,48 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також витрати понесені на професійну правничу допомогу в сумі 4 500 грн. і судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 06 березня 2022 року за № 1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ саме Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області на Ленінський районний суд м. Дніпропетровська (Новокодацький районний суд міста Дніпра).

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 13 липня 2026 року залишено без руху вищевказану позовну заяву та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, які були усунені 15 липня 2026 року та фактично передані судді 23 липня 2026 року.

23 липня 2026 року ухвалами судді Новокодацького районного суду міста Дніпра відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування в АТ КБ «Приватбанк» доказів.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу за відсутності їх представника та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, заперечень проти позову суду не представила, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.

01 жовтня 2026 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилась в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала. При цьому, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 21 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 9292188, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 500 грн. строком на 30 днів, з фіксованою процентною ставкою в розмірі 1,6 % в день (а. с. 20).

Кредитний договір відповідачем підписано електронним підписом шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) IzgT61j3zs, в порядку визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

В матеріалах справи також наявна довідка про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», якою підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , з якою укладено договір позики № 9292188 від 21 липня 2020 року, ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а. с. 21).

Також згідно з копії платіжної інструкції від 08 січня 2026 року ТОВ «ФК «Фінекспрес» підтверджує платіжну операцію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про переказ коштів: 21 липня 2020 року на суму 7 500 грн. на карту № НОМЕР_1 (а. с. 14, 22).

Як встановлено судом з відповіді АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260727/66600-БТ від 28 липня 2026 року, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 , а з долучених до відповіді виписок про рух коштів по картці за період з 21 липня 2020 року по 24 липня 2020 року вбачається зарахування грошових коштів 21 липня 2020 року в сумі 7 500 грн. (а. с. 92-93).

З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судом встановлено, що за договором позики № 9292188 від 21 липня 2020 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість на загальну суму 16 255,48 грн. (а. с. 17-19).

Також матеріалами справи підтверджено, що 01 квітня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ « Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу № 016-010421, згідно з умов якого клієнт відступив фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а. с. 32-35).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 30/04/21 від 30 квітня 2021 року до договору факторингу № 016-010421 від 01 квітня 2021 року ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 9292188 від 21 липня 2020 року в сумі 16 255,48 грн., з яких: 5 638 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 617,48 грн. - сума заборгованості за відсотками (а. с. 36-37).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що 05 грудня 2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 05/12/25, згідно з умов якого клієнт відступив фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.38-41).

Відповідно до реєстру прав вимог до договору факторингу № 05/12/25 від 05 грудня 2025 року ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 9292188 від 21 липня 2020 року в сумі 16 255,48 грн., з яких: 5 638 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 617,48 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с.42-43).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг у доведенні своїх вимог і заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач – визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Враховуючи вищезазначене, позивачем надано суду письмову форму укладених між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики № 9292188 від 21 липня 2020 року, у якому наявні електронні підписи одноразовим ідентифікатором, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію», які також містять погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування і проценти за користування кредитом, а також інші умови договору.

При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування вищевказаних обставин.

Отже, судом також встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої обов`язки за договором позики та надало відповідачу кредитні кошти, а матеріалами справи підтверджено існування заборгованості відповідача за вказаним договором.

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже судом встановлено, що на підставі вищезазначеного договору факторингу ТОВ «Деал Фінанс Груп» перейшло право вимоги від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» через ТОВ «Сіроко Фінанс» за укладеним з відповідачем кредитним договором № 9292188 від 21 липня 2020 року, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Також згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються договором №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року, який укладений між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2099 від 03 квітня 2018 року, виданого Радою адвокатів Полтавської області, ордеру на надання правничої допомоги Серії АХ №1287256 від 03 вересня 2025 року; актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги до договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року; витягом з акту № 7-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 14 січня 2026 року за договором №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року з детальним переліком проведеної роботи щодо відповідача на загальну суму 4 500 грн.; копією платіжної інструкції №579938011.1 від 16 січня 2026 року (а. с. 44-50).

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 4 500 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а отже вона не відноситься до складних справ.

Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу і тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.

Керуючись ст. ст. ст. 207, 512, 514, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1046, 1048-1049 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за договором позики № 9292188 від 21 липня 2020 року в розмірі 16 255,48 грн., з яких: 5 638 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 617,48 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Т.П. Терещенко