Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №280/5864/26
Суддя: Кисіль Роман Валерійович
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року Справа № 280/5864/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни (вул. Чкалова, буд. 54а, м. Вільнянськ, Запорізький район, Запорізька область, 70002), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка, ОСОБА_1 ), в особі представника – адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач, Управління), в якій позивачка просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України № 8001-81069671-2025-2 від 19.05.2025;
зобов`язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату позивачці одноразової грошової допомоги передбачену Законом України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України» від 20.03.2023 №2980-ІХ.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачка звернулася до Управління із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю під час виконання своїх службових обов`язків на об`єкті критичної інфраструктури її чоловіка, втім отримала відмову з посиланням на те, що станом на дату загибелі її чоловік ОСОБА_2 не належав до числа працівників об`єктів критичної інфраструктури. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, зазначає, що об`єкти НЕК «Укренерго» віднесені до переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури згідно з Наказом Міненерго № 1-ДСК від 07.09.2022. Відтак вважає, що у відповідача не було підстав для відмови та просить суд задовольнити позов.
Ухвалою судді від 15.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано у відповідача докази по справі.
29.06.2026 відповідач подав витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що 23.09.2024 був складений Акт спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 12.06.2024 о 03 год. 10 хв. на (в) Приватному акціонерному товаристві «Національна енергетична компанія «Укренерго». Комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з диспетчером ПС 750кВ «Запорізька» відділу експлуатації підстанцій Запорізького регіонального центру обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» ОСОБА_2 одноголосно, визнано нещасний випадок пов`язаним з виробництвом відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2019 № 337. 07.05.2025 позивачка звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Втім, за результатом розгляду заяви відповідачем було винесено рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги від 19.05.2025 №8001-81069671-2025-2. Так, згідно з відповіддю Адміністрації Держспецзв`язку від 19.05.2025 № 07/02/01 4992/2025 інформація про запитуваний об`єкт оператора критичної інфраструктури Запорізький регіональний центр обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства НЕК «Укренерго» у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр ОКІ) відсутня, у зв`язку з чим відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги. Враховуючи усе наведене вище відповідач вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Просить відмовити в задоволенні позову.
02.07.2026 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що згідно останніх записів вищевказаної трудової міститься запис №13 від 16.07.2021 в якому ПАТ НЕК «Укренерго» згідно Наказу № 855-к від 12.07.2021, керуючись ч. 1 ст. 32 КЗпП ОСОБА_2 перевів на посаду диспетчера електропідстанії 750кВ «Запорізька» Запорізького регіонального центру обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства НЕК «Укренерго». Отже, на думку позивачки, відповідач мав запитувати в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України саме відомості щодо ПАТ НЕК «Укренерго», а не його підстанції. Вищевказані помилки призвели до того, що в подальшому позивачці було протиправно відмовлено у грошових виплатах. Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачка вважає, що позовні вимоги є повністю обґрунтованими та такими, що підлягають судовому захисту.
02.07.2026 представник позивача подав доповнення до відповіді на відзив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 17.01.2018.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 24.06.2024.
Відповідно до Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 22.06.2024 о 03 год. 10 хв., комісією було проведено спеціальне розслідування групового нещасного випадку, що стався на території електропідстанції 750 кВ «Запорізька» Запорізького регіонального центру обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», за адресою: вул. Барвінківська, буд. 1, с. Значкове, Запорізький район, Запорізька область, 70005.
Комісією зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з диспетчером ПС 750кВ «Запорізька» відділу експлуатації підстанцій Запорізького регіонального центру обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства НЕК «Укренерго» ОСОБА_2 одноголосно визнано нещасний випадок пов`язаним з виробництвом, у відповідності до пунктів 1,2 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2019 № 337.
07.05.2025 позивачка звернулася до Управління з метою отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбачену Законом №2980-ІХ.
Рішенням від 19.05.2025 №8001-81069671-2025-2, прийнятим Управлінням, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. В обґрунтування рішення зазначено, що з метою врегулювання питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особам, які мають на це право відповідно до Закону № 2980-IX та відповідно до абзацу третього пункту 11 Порядку № 1396, відповідачем листом від 12.05.2025 № 0800-0313-5/45706 було надіслано запит до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Адміністрація Держспецзв`язку) про включення підприємства, на якому працював загиблий ОСОБА_2 , а саме - Електропідстанції 750кВ «Запорізька» Запорізького регіонального центру обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства НЕК «Укренерго», яка розташована за адресою: 70005, Запорізька область, Запорізький район, село Значкове, вулиця Барвінківська, будинок 1, до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття нею правового статусу об`єкта критичної інфраструктури. Згідно з відповіддю Адміністрації Держспецзв`язку від 19.05.2025 № 07/02/01 4992/2025 інформація про запитуваний об`єкт оператора критичної інфраструктури Запорізький регіональний центр обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства НЕК «Укренерго» у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр ОКІ) відсутня, у зв`язку з чим прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України у разі загибелі (смерті) її чоловіка ОСОБА_2 згідно з Законом № 2980-ІХ.
Відповідно до листа Адміністрація Держспецзв`язку від 24.06.2025 №07/01/02-6422/2025 повідомлено, що інформацію про об`єкт, розташований за фактичною адресою: АДРЕСА_2 , оператора критичної інфраструктури Запорізький регіональний центр обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства НЕК «Укренерго», до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури не внесено.
Не погоджуючись із прийнятим рішення позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам по суті, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває станом на теперішній час.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-IX (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) відшкодування працівникам та роботодавцям пов`язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, здійснюється за рахунок коштів держави-агресора, а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством. Порядок визначення і відшкодування працівникам та роботодавцям пов`язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З метою підтримки деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а у разі загибелі (смерті) зазначених осіб – з метою підтримки членів їхніх сімей, було прийнято Закон України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України” від 20.03.2023 №2980-ІХ (далі - Закон №2980-ІХ), який набрав чинності 01.05.2023.
Частиною 1 статті 1 Закону №2980-ІХ (тут і в подальшому в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
Частина 2 вказаної норми передбачає, що у разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону №2980-ІХ до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу;
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Частина 1 статті 3 Закону №2980-ІХ визначає, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України. Визначений Кабінетом Міністрів України орган безоплатно в порядку електронної взаємодії отримує необхідну інформацію від державних органів, які є власниками (розпорядниками, держателями, володільцями, адміністраторами тощо) інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних, комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, у тому числі з Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру судових рішень, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів тощо, про осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги. Порядок отримання інформації з реєстрів та інформаційних баз даних визначається розпорядником персональних даних, що містяться у відповідних реєстрах або базах даних.
Відповідно до частини 5 статті 3 Закону №2980-ІХ особи, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 6 статті 3 Закону №2980-ІХ).
Стаття 4 Закону №2980-ІХ визначає, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім`ї, не здійснюються:
1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);
2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.
Рішення органу, що призначає і виплачує одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку. Посадові особи, винні в порушенні цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом (стаття 5 Закону №2980-ІХ).
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 6 Закону №2980-ІХ право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цим Законом, мають також особи, визначені частиною третьою статті 1 цього Закону, у разі загибелі (смерті) осіб, визначених частиною другою статті 1 цього Закону, у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю), передбаченої Законом №2980-ІХ, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 (далі – Порядок №1396), абзацом 2 пункту 11 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якого визначено, що для встановлення факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.
Судовим розглядом встановлено, що на виконання вимог Порядку №1396 Управління направило запит до Адміністрації Держспецзв`язку для підтвердження факту віднесення Електропідстанції 750кВ «Запорізька» Запорізького регіонального центру обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства НЕК «Укренерго», яка розташована за адресою: 70005, Запорізька область, Запорізький район, село Значкове, вулиця Барвінківська, будинок 1, до об`єктів критичної інфраструктури, включення такого об`єкта до Реєстру ОКІ та набуття нею правового статусу ОКІ.
Підставою для відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України стало отримання Управлінням листа від Адміністрації Держспецзв`язку, згідно із яким запитуваний об`єкт у Реєстрі ОКІ відсутній.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 на момент загибелі виконував трудові обов`язки на території електропідстанції 750 кВ «Запорізька» Запорізького регіонального центру обслуговування мережі Південного територіального управління обслуговування мережі Дирекції експлуатації та розвитку мережі приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яка є структурним підрозділом НЕК «Укренерго».
Водночас, НЕК «Укренерго» є оператором системи передачі України з функціями оперативно технологічного управління об`єднаною енергосистемою України (ОЕС), передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків на ринку електричної енергії України.
Відповідно до п.п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру», оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа-підприємець, що на правах власності, оренди або інших законних підставах здійснює управління об`єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування.
Постановою Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 року «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» НЕК УКРЕНЕРГО було віднесено до даного переліку в павливно енергетичному комплексі.
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України №1109 від 09.10.2020 року «Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури» (в редакції, чинній на 31.03.2023 року, далі - Постанова №1109) затверджено Перелік об`єктів критичної інфраструктури, в розділі 1 «Паливно-енергетичний сектор» вказана «електроенергетика», а саме виробництво електричної енергії, забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку, управління системами передачі та енергопостачання, розподіл електричної енергії.
Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань НЕК «Укренерго» відноситься до енергетичної галузі, основним видом діяльності якого згідно КВЕД є 35.12 Передача електроенергії.
З огляду на основний вид діяльності НЕК «Укренерго» (35.12 Передача електроенергії), а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2020 року № 1109 Перелік секторів критичної інфраструктури, вказане підприємство, яке здійснює діяльність розподілення електроенергії, відноситься до об`єктів критичної інфраструктури.
Вищенаведене дозволяє дійти висновку, що ОСОБА_2 на момент загибелі відносився до осіб з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури.
Також, суд вважає безпідставним посилання відповідача на лист Департаменту захисту критичної інфраструктури від 19.05.2025 №07/02/01-4992/2025 як на доказ не віднесення позивача до осіб з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури через те, що за запитом Управління з`ясовувалось питання щодо об`єкту, який розташований за адресою: 70005, Запорізька область, Запорізький район, с. Значкове, вул. Барвінківська, буд. 1.
Натомість за цією юридичною адресою знаходиться структурний підрозділ НЕК «Укренерго», який не є окремою юридичною особою, а отже не може бути внесений до Реєстру ОКІ.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази суд доходить висновку, що рішення Управління від 19.05.2025 не відповідає критеріям правомірності, передбаченим ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд виходить з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв`язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
З урахуванням положень частини 3 статті 1 Закону №2980-ІХ, які наведені судом вище, можна дійти висновку, що дружина відносяться до членів сім`ї померлої (загиблої) особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.
Абзац 7 частини 2 статті 3 Закону №2980-ІХ передбачає, що особам, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, її призначення і виплата здійснюються незалежно від реалізації права на призначення і виплату такої допомоги іншими особами, зазначеними у частині третій статті 1 цього Закону.
Таким чином, обраний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю є правильним.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
При звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн, який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інші судові витрати позивачем до стягнення не заявлялись.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Ведмедовської Ганни Олексіївни (вул. Чкалова, буд. 54а, м. Вільнянськ, Запорізький район, Запорізька область, 70002), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 8001-81069671-2025-2 від 19.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, передбачену Законом України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, шкоду працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії російської федерації проти України” від 20.03.2023 №2980-ІХ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано “01” жовтня 2026 року.
Суддя Р.В. Кисіль
Оригінал: reyestr.court.gov.ua