Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №280/6284/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2026 року Справа № 280/6284/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не призначення та не проведення службового розслідування стосовно поранення військовослужбовця ОСОБА_1 за фактом отриманої травми протиправною;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України в межах їх повноважень призначити та провести службове розслідування стосовно поранення позивача, військовослужбовця ОСОБА_1 за фактом отриманої травми та видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з травня 2023 по 28.05.2026 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . 28.05.2026 виключений зі списків особового складу частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира частини № 155. Після звільнення з військової частини, з 09.06.2026 був направлений на оцінювання повсякденного функціонування особи, та 18.06.2026 відповідною комісією було прийнято рішення про встановлення 3 групи інвалідності по захворюванню пов`язаному з проходженням військової служби.

30.11.2024 приблизно о 14:45 знаходячись у-лавах НГУ позивач отримав травму внаслідок падіння з автомобіля. Евакуйований до СП «КАЛИНА», з 01.12.2024 по 03.12.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Новомосковська ЦМЛ» НМР. 03.12.2024 доставлений до М/Л №9, де після обстеження пацієнт був госпіталізований до травматологічного відділення для вирішення подальшого лікування. Відповідно до виписки №6709 перебував в стаціонарі з 01.12.2024 по 03.12.2024. Відповідно до виписки з медичної картки хворого № 15078 перебував в стаціонарі з 03.12.2024 по 23.12.2024, не працездатний, продовжує хворіти. Внаслідок травми у ОСОБА_1 , діагностовано закритий перелом кісток тазу. Закритий перелом лівої вертлюгової впадини. Забій м`яких тканин поперекової ділянки. Відповідно до запису 229963395/1 від 04.11.2025 Пацієнт виписався до ДУ "ТМО МВС України", продовжував лікування. З 03.05.2025 проходив ВЛК. 26.04-17.07.2025 рішення медичної (військово-лікарської) комісії: Консолідований лінійний перелом бокових мас крижової кістки справа на рівні S2-S2, консолідований перелом в/ та н/ гілок обох лобкових кісток без зміщення. Анкілозуючий спондиліт. Двобічний сакроілеїт, артроз. Відповідно до виписки з медичної картки № 23456 перебував в стаціонарі 3 10.06.2025 по 17.06.2025 Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): М45.00 - Анкілозуючий спондиліт, множинні відділи хребта аксіальна форма, швидкопрогресуючий перебіг, з ураженням шийного, грудного та попереково крижового відділів хребта, двобічний сакроілеїт, ВА8ОА1 6.7, рентген-стадія І, порушення функції суглобів II. Іридоцикліт ОС. Гіповітаміноз Д. Гіперурикемія. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. стадія загострення. Гастродуоденіт, стадія загострення. Відповідно до виписки з медичної картки хворого № 23456 з 03.02.2026 по 10.02.2026 перебуав в Запорізькій обласній клінічній лікарні з Повним діагнозом (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): М45.00 Анкілозуючий спондиліт, множинні відділи хребта аксіальна форма, швидкопрогресуючий перебіг, з ураженням шийного, грудного та попереково крижового відділів хребта, двобічний сакроілеїт. BASDA1 6.7, рентген-стадія І1-ІІ1, порушення функції суглобів II. Двобічний коксартроз, гонартроз, рентген-стадія І ст., порушення функції сіглобів І. Іридоцикліт ОС. Гіповітаміноз Д. Порушення пуринового обміну (гіперурикемія): вісцеральні прояви уратної дисметаболії (уратний нефролітіаз); суглобовий синдром відсутній. Консолідовані переломи верхніх та нижніх гілок лобкових кісток, здухвинної кістки праворуч. Хронічна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний гастродуоденіт, стадія нестійкої ремісії. Відповідно до довідки № 1372 від 26.02.2026 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України позивач у період з 06.12.23 по 09.12.23; 09.05.24; з 14.06.24 по 30.06.24; з 02.07.24 по 20.07.24; з 23.07.24 по 31.07.24; з 01.08.24 по 09.08.24; з 30.08.24 по 31.08.24; з 01.09.24 по 07.09.24; з 27.11.24 по 31.11.24; брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України перебуваючи в Запорізькій та Донецькій областях.

13 квітня 2026 року військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України в Запорізькій області» було проведено медичний огляд позивача та видане свідоцтво про хворобу № 575/с. Згідно даного свідоцтва ВЛК були встановлені відповідні діагнози та зазначено про те, що Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби та отримане поранення 30.12.2024 також пов`язане з проходженням служби. Відповідно до п.13 зазначеного свідоцтва, позивач визнаний непридатним до військової служби. Відповідно до п. 14 свідоцтва, довідка про обставини травми (30.11.2024) відсутня.

У зв`язку з тим, що військова частина не надала таку довідку, на адресу частини був надісланий адвокатський запит з проханням надати довідку про обставини травми, отриманої позивачем 30.11.2024 при виконанні бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини. У відповідь на даний запит надійшов лист № 10/29/5/4З493Аз від 17.05.2026, в якому зазначалося про те, що відповідно до абзацу другого пункту 1.3. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця Національної гвардії України спричинена діями противника, розслідування нещасного випадку відповідно до цього Порядку не проводити. В такому разі протягом п`яти днів начальникам медичних служб військових частин складати довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та у такий самий строк направляти їх до закладу охорони здоров`я. Відповідно до Первинної медичної карти (форми 100) виданої позивачу в стабілізаційному пункті «Калина» медичної роти військової частини НОМЕР_2 , травма отримана в районі Покровська 30.11.2024 є небойова (не спричинена діями противника). Причинний зв`язок травми (пов`язання із захистом Батьківщини) встановлює медична (військово-лікарська) комісія. Враховуючи вищевказане, підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та включення позивача до наказу командира частини про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, відсутні.

Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не проведення службового розслідування за фактом отримання травми та видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) неправомірною. Небойова травма в зоні бойових дій - це будь-яке пошкодження здоров`я (поранення, перелом, контузія), отримане не внаслідок ворожого обстрілу чи прямого бойового зіткнення, але під час виконання службових обов`язків. Воно фіксується лікарями як «травма, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби». Виплата за небойову травму (ушкодження здоров`я без участі ворога), навіть якщо військовий перебував на бойових позиціях, залежить від висновку ВЛК (військово-лікарської комісії) щодо причинного зв`язку та ступеня втрати працездатності. Обов`язковою умовою отримання коштів є наявність довідки про обставини травми, виданої командиром частини. Позивач вважає, що внаслідок бездіяльності посадових осіб військової частини щодо надання довідки про обставини травми, військово-лікарська комісія не змогла правильно встановити причинний зв`язок отриманого поранення та позивач не отримав належні йому виплати грошового забезпечення.

На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що МВС України чітко розмежувало правове регулювання проведення службових розслідувань та розслідувань нещасних випадків. У випадках, коли обставини події підпадають під регулювання Порядку № 1346, застосування положень Порядку № 347 виключається. У зв`язку з цим, службове розслідування за фактом травмування Позивача (в даному випадку падіння з автомобіля) не проводиться, на підставі чого, позовна вимога в цій частині не може бути задоволена. Пунктом 1.3 Розділу І (Загальні положення) Порядку № 1346 визначено, що розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку. У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця Національної гвардії України спричинена діями противника, Порядку розслідування нещасного випадку відповідно до цього не проводиться. В такому разі протягом п`яти днів начальником медичної служби військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Отже, чинне нормативно-правове регулювання не передбачає проведення службового розслідування або розслідування нещасного випадку у випадках, коли травма військовослужбовця отримана внаслідок дій противника. За таких обставин встановлено окремий інший порядок підтвердження факту та обставин отримання травми шляхом складання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Відповідно до Форми 100 (Первинної медичної картки), що була надана Позивачем разом з позовною заявою, зазначається скорочення “НБ”, що у відповідності до положень наказу Генерального штабу ЗСУ від 09.07.2018 №258 означає “небойова травма”. Як і у Відповідача, так і в матеріалах справи, відсутні відомості, що падіння з автомобіля Позивача відбулося саме внаслідок дій противника, у зв`язку з цим, правові підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) - відсутні. Крім того зазначає, що Позивачем пропущений строк позовної давності, визначеного частиною 5 статті 122 КАС України, відповідно до якої, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження , звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про поновлення процесуального строку на подання відзиву - задоволено. Поновлено строк для подачі відзиву на позовну заяву та прийняти до розгляду відзив на позовну заяву, поданий Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України в адміністративній справі №280/6284/26.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що ОСОБА_1 з 12 травня 2023 року по 28 травня 2026 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Після звільнення з військової частини, з 09.06.2026 був направлений на оцінювання повсякденного функціонування особи, та 18.06.2026 відповідною комісією було прийнято рішення про встановлення ІІІ групи інвалідності по захворюванню пов`язаному з проходженням військової служби.

30.11.2024 приблизно о 14:45 позивач отримав травму внаслідок падіння з автомобіля, та був квакуйований до СП «КАЛИНА».

З 01.12.2024 по 03.12.2024 знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні КНП «Новомосковська ЦМЛ» НМР.

03.12.2024 доставлений до М/Л №9, де після обстеження був госпіталізований до травматологічного відділення для подальшого лікування.

Відповідно до виписки №6709 перебував в стаціонарі з 01.12.2024 по 03.12.2024.

Відповідно до виписки з медичної картки хворого № 15078 перебував в стаціонарі з 03.12.2024 по 23.12.2024, не працездатний, продовжує хворіти.

Внаслідок травми у позивача діагностовано закритий перелом кісток тазу. Закритий перелом лівої вертлюгової впадини. Забій м`яких тканин поперекової ділянки.

Відповідно до запису 229963395/1 від 04.11.2025 позивач виписався до ДУ "ТМО МВС України", продовжував лікування.

З 03.05.2025 проходив ВЛК. 26.04-17.07.2025 рішення медичної (військово-лікарської) комісії: Консолідований лінійний перелом бокових мас крижової кістки справа на рівні S2-S2, консолідований перелом в/ та н/ гілок обох лобкових кісток без зміщення. Анкілозуючий спондиліт. Двобічний сакроілеїт, артроз.

Відповідно до виписки з медичної картки № 23456 перебував в стаціонарі з 10.06.2025 по 17.06.2025 Повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): М45.00 - Анкілозуючий спондиліт, множинні відділи хребта аксіальна форма, швидкопрогресуючий перебіг, з ураженням шийного, грудного та попереково крижового відділів хребта, двобічний сакроілеїт, ВА8ОА1 6.7, рентген-стадія І, порушення функції суглобів II. Іридоцикліт ОС. Гіповітаміноз Д. Гіперурикемія. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба. стадія загострення. Гастродуоденіт, стадія загострення.

Відповідно до виписки з медичної картки хворого № 23456 з 03.02.2026 по 10.02.2026 перебуав в Запорізькій обласній клінічній лікарні з Повним діагнозом (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): М45.00 Анкілозуючий спондиліт, множинні відділи хребта аксіальна форма, швидкопрогресуючий перебіг, з ураженням шийного, грудного та попереково крижового відділів хребта, двобічний сакроілеїт. BASDA1 6.7, рентген-стадія І1-ІІ1, порушення функції суглобів II. Двобічний коксартроз, гонартроз, рентген-стадія І ст., порушення функції сіглобів І. Іридоцикліт ОС. Гіповітаміноз Д. Порушення пуринового обміну (гіперурикемія): вісцеральні прояви уратної дисметаболії (уратний нефролітіаз); суглобовий синдром відсутній. Консолідовані переломи верхніх та нижніх гілок лобкових кісток, здухвинної кістки праворуч. Хронічна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, хронічний гастродуоденіт, стадія нестійкої ремісії.

Відповідно до довідки № 3295 від 01.03.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України позивач дійсно у період з 14.06.2024 по 30.06.2024, 30.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України перебуваючи в Запорізькій та Донецькій областях.

Відповідно до довідки № 1372 від 26.02.2026 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України позивач дійсно у період з 06 по 09.12.2023, з 14 по 30.06.2024, за 09.05.2024; з 02 по 20, з 23 по 31.07.2024; з 01 по 09.08.2024; з 30 по 31.08.2024; з 01 по 07.09.2024; з 27 по 30.11.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України перебуваючи в Запорізькій та Донецькій областях.

13 квітня 2026 року військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України в Запорізькій області» було проведено медичний огляд позивача та видане свідоцтво про хворобу № 575/с. Згідно даного свідоцтва ВЛК були встановлені відповідні діагнози та зазначено про те, що Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби та отримане поранення 30.12.2024 також пов`язане з проходженням служби. Відповідно до п.13 зазначеного свідоцтва, позивач визнаний непридатним до військової служби. Відповідно до п. 14 свідоцтва, довідка про обставини травми (30.11.2024) відсутня.

Представником позивача надіслано запит з проханням надати довідку про обставини травми, отриманої позивачем 30.11.2024 при виконанні бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини.

У відповідь на даний запит надійшов лист № 10/29/5/4З493Аз від 17.05.2026, в якому зазначено, що відповідно до абзацу другого пункту 1.3. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця Національної гвардії України спричинена діями противника, розслідування нещасного випадку відповідно до цього Порядку не проводити. В такому разі протягом п`яти днів начальникам медичних служб військових частин складати довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та у такий самий строк направляти їх до закладу охорони здоров`я. Відповідно до Первинної медичної карти (форми 100) виданої позивачу в стабілізаційному пункті «Калина» медичної роти військової частини НОМЕР_2 , травма отримана в районі Покровська 30.11.2024 є небойова (не спричинена діями противника). Причинний зв`язок травми (пов`язання із захистом Батьківщини) встановлює медична (військово-лікарська) комісія. Враховуючи вищевказане, підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та включення позивача до наказу командира частини про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, відсутні.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не призначення та не проведення службового розслідування стосовно поранення за фактом отриманої травми, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну гвардію України" Національна гвардія України - військове формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про Національну гвардію України" Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 №347, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.05.2020 за №473/34756 (далі Порядок №347).

За визначенням, наведеним у Порядку №347 службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством, та визначення ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено це правопорушення, а також з`ясування інших обставин, пов`язаних з таким порушенням.

З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 27.12.2002 за № 1346 (далі Порядок №1346).

Пунктом 1.3 Порядку №1346 передбачено, що розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця Національної гвардії України спричинена діями противника, розслідування нещасного випадку відповідно до цього Порядку не проводиться. В такому разі протягом п`яти днів начальником медичної служби військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, Порядок №1346 передбачає два види оформлення обставин травмування військовослужбовця Національної гвардії України.

Якщо травма спричинена безпосередньо діями противника, розслідування нещасного випадку за Порядком №1346 не проводиться, а начальник медичної служби складає довідку про обставини травми.

Якщо ж травма не спричинена діями противника, однак має ознаки нещасного випадку, питання щодо обставин її одержання та зв`язку такого випадку з проходженням служби підлягає з`ясуванню в порядку розслідування нещасного випадку, передбаченому Порядком №1346.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають, серед іншого, поранення, травми та інші ушкодження, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день,а також випадки смерті в підрозділі.

За результатами такого розслідування комісія повинна з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів, а також визначити, чи стався нещасний випадок у період проходження служби при виконанні службових обов`язків або він не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.

Таким чином, саме проведення передбаченого законодавством розслідування є способом установлення значимих обставин нещасного випадку, а висновок щодо того, чи пов`язаний такий випадок із виконанням військовослужбовцем службових обов`язків, не може ґрунтуватися виключно на відсутності дії противника.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 30.11.2024 під час проходження військової служби позивач отримав травму внаслідок падіння з автомобіля, після чого був евакуйований до стабілізаційного пункту, в подальшому перебував на стаціонарному лікуванні.

Матеріалами справи підтверджено встановленння діагнозів позивачу, зокрема, переломів кісток таза, лівої вертлюгової впадини та інших ушкоджень.

Крім того, довідкою від 26.02.2026 №1372 підтверджено, що в період, який охоплює дату травмування (30.11.2024), позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Первинна медична картка (форма №100) містить відомості про те, що травма позивача є «небойовою».

Саме на таку обставину посилається відповідач, обґрунтовуючи відсутність підстав для видачі позивачу довідки про обставини травми.

Оцінюючи доводи відповідача, суд зазначає, що визначення травми як небойової свідчить про те, що за наявними на час первинного надання медичної допомоги відомостями її отримання не було безпосередньо спричинено бойовим ураженням або діями противника, однак не встановлює чи була травма отримана під час виконання позивачем обов`язків військової служби.

Встановлення таких обставин потребує з`ясування місця, часу, причин травмування, завдання, яке виконував позивач, обставин використання транспортного засобу, пояснень позивача та свідків, наказів, розпоряджень, бойових розпоряджень та інших документів, що стосуються виконання позивачем обов`язків служби.

На думку суду, такі обставини не можуть бути встановлені тільки на підставі запису «НБ» у первинній медичній картці, оскільки такий документ засвідчує стан здоров`я позивача та відомості про надання йому медичної допомоги, та не замінює передбачену Порядком №1346 процедуру розслідування нещасного випадку.

Крім того, посилання відповідача на абзац 2 пункту 1.3 Порядку №1346 не узгоджується з його твердженням про небойовий характер травми позивача.

За обставин цієї справи, встановлена абзацом 2 пункту 1.3 Порядку №1346 підстава для непроведення розслідування нещасного випадку в спірних правовідносинах відсутня.

Суд також враховує, що внаслідок травмування позивача, останній проходив тривале стаціонарне та подальше лікування, що підтверджується матеріалами справи.

Доказів призначення та проведення відповідачем розслідування за фактом травмування позивача 30.11.2024, складення за його результатами передбачених Порядком №1346 актів або прийняття іншого передбаченого цим Порядком рішення, відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

Стосовно доводів відповідача про те, що положення Порядку №347 у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню, суд зазначає наступне.

Суд погоджується з відповідачем в тій частині, що розслідування травмування військовослужбовця як нещасного випадку та службове розслідування за Порядком №347 є різними, мають різні предмет, мету та наслідки.

Так, Порядок №347 призначений для з`ясування причин та умов подій, пов`язаних із можливим вчиненням правопорушення, встановлення вини відповідних осіб та інших обставин, пов`язаних із таким правопорушенням.

Натомість, у цій справі значимим є встановлення обставин одержання позивачем травми 30.11.2024 та визначення чи пов`язаний нещасний випадок із виконанням ним службових обов`язків. Такі обставини підлягають встановленню відповідно до Порядку №1346.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені обставини, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непризначення та непроведення розслідування за фактом отримання позивачем травми 30.11.2024 та зобов`язання відповідача провести таке розслідування відповідно до Порядку №1346.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), суд зазначає, що встановлення обставин отримання травми, визначення її зв`язку мають бути оформлені за результатами проведеного розслідування, та належать до повноважень відповідної комісії. Оскільки на час розгляду цієї справи розслідування обставин травмування позивача не проведено, вимога про зобов`язання відповідача видати довідку про обставини травми є передчасною.

Стосовно посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З матеріалів адміністративної справи судом установлено, що позивач з 12.05.2023 по 28.05.2026 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

З матеріалів справи встановлено, що представником позивача направлено до відповідача адвокатський запит щодо надання довідки, а листом від 17.05.2026 відповідач повідомив про відсутність підстав для її видачі. Позовну заяву подано до суду 22.06.2026.

За таких обставин доводи відповідача про пропуск строку звернення до суду є необґрунтованими.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. А згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», інших витрат не понесено, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо непризначення та непроведення розслідування за фактом отримання військовослужбовецем ОСОБА_1 травми 30.11.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України призначити та провести розслідування за фактом отримання військовослужбовецем ОСОБА_1 травми 30.11.2024, в порядку та в строки, що передбачені Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, за результатами якого вирішити питання щодо оформлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова