Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №280/7445/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Справа № 280/7445/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.02.2026 прийняте в П/С №923210108317 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 13.02.2026 №1508;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оформити та виплатити допомогу на поховання ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 13.02.2026 №1508.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про виплатиту допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 . Вказує, що відповідачем прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 у оформленні та виплаті допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 , за заявою від 13.02.2026 №1508. Вважає, що нею виконано всі умови, що визначені діючим законодавством. У зв`язку з чим, жодних підстав для відмови позивачці в оформленні та виплаті допомоги на поховання у Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не було. Ввважає оскаржуване рішення відповідача протиправним. Просить позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, надавши свій письмовий відзив 06 серпня 2026 року за вх. №44741. Зазначає, що позивачем не надавались докази (квитанції, товарні чеки, накладні, тощо), що нею понесено витрати на поховання, отже, позивачем не доведено, що нею понесено витрати у зв`язку з похованням ОСОБА_2 . Зазначає, що позивачу правомірно відмовлено у виплаті допомоги на поховання, оскільки статтею 53 Закону № 1058 допомога на поховання пенсіонера виплачується в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті, в той же час ОСОБА_2 на момент смерті пенсію не отримувала і з заявами про поновлення виплати не зверталася. Отже, з урахуванням вищезазначеного, вважає, що неможливо виконати звернення позивача щодо виплати допомоги на поховання, законні підстави відсутні. Стверджує, що враховуючи норми статті 53 та вимоги пункту 14-4 розділу XV «Прикінцеві положення Закону №1058, правомірно прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 у оформленні та виплаті допомоги на поховання за померлої ОСОБА_2 . Позивач не згодна з даним рішенням. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7445/26 без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_3 , змінено на піставі свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 ), є донькою ОСОБА_2 , яка мешкала в місті Молочанську, Пологівського району, Запорізької області. Сімейні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.04.1967, виданим ЗАГС у м. Молочанськ, Молочанської міської ради, Запорізької області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Молочанськ, Пологівського району, Запорізької області, мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - померла, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням суду від 08.12.2025 у справі №337/6484/25 встановлено факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті: місто Молочанськ, Пологівського району, Запорізької області та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 15.01.2026 року.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про виплатиту допомоги на поховання за померлу ОСОБА_2 .

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийнято рішення від 23.02.2026 року про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 13.02.2026 року №1508.

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у виплаті грошової допомоги, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № № 1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

Згідно зі статтею 53 Закону № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

Звернення за допомогою на поховання регламентовано нормами розділу V Порядку № 22-1.

Відповідно до п. 5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Матеріалами справи підтверджується, що за життя мати позивача перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 1058-IV.

Водночас, у спірному рішенні відповідач покликався на те, що виплата пенсії померлої ОСОБА_2 призупинена з 01.05.2023 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 49 Закону №1058, у зв`язку з тривалою неоплатою, а також, за життя отримувачка пенсійних виплат до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії, в тому числі із повідомленням про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення рф не зверталася.

З приводу такого суд зауважує, що факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть призупинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2 не позбавляло її статусу пенсіонерки, що передбачав наявність у неї всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058-IV.

Суд акцентує увагу на тому, що згідно наведених вище норм законодавства виплата вказаної допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.

Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, діюче законодавство не містить.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату їй допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 5.1 розділу V Порядку №22-1.

Відтак, позивач виконала всі умови, що визначені діючим законодавством.

У зв`язку з чим, жодних підстав для відмови у виплаті їй такої допомоги у відповідача не було.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивачем не надавались докази (квитанції, товарні чеки, накладні, тощо), що нею понесено витрати на поховання, оскільки відповідач не посилався на такі обставини у спірному рішенні та вони не стали підставою для відмови у виплаті допомоги.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.07.2021 у справі № 520/11587/19, відповідно до якої суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в оскаржуваному документі. Адміністративний суд має оцінювати ті обставини, які стали підставою для прийняття рішення та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не ті, які надалі були виявлені чи наведені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності свого рішення.

Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що рішення відповідача про відмову у виплаті позивачу допомоги на поховання пенсіонера є протиправним та підлягає скасуванню.

Відновленням порушеного права позивача є зобов`язання відповідача виплатити їй допомогу на поховання пенсіонерки ОСОБА_2 .

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із викладеним, судові витрати у розмірі 1331,20 грн. на оплату судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.02.2026 П/С №923210108317 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання ОСОБА_1 за померлу ОСОБА_2 за заявою від 13.02.2026 №1508.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) призначити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) допомогу на поховання померлої ОСОБА_2 за заявою від 13.02.2026 №1508.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, проспект Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 30 вересня 2026 року.

Суддя Л.Я. Максименко