Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №280/7341/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 вересня 2026 року Справа № 280/7341/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області (далі – відповідач), (з урахуванням уточненого позову) в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26 червня 2026 року № 083950024423 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати позивачу до пільгового стажу період практики з 23 травня 2003 року по 23 вересня 2003 року (що складає 4 місяці 1 день), період роботи з 23 квітня 2004 року по 16 травня 2011 року (що складає 7 років 24 дні), період роботи з 17 травня 2011 року по 25 липня 2018 року (що складає 7 років 15 днів), та період роботи з 26 липня 2018 року по 31 травня 2026 року (що складає 7 років 3 місяці 26 днів) у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 червня 2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його навчання з 01 вересня 2000 року по 22 травня 2003 року (що складає 2 роки 8 місяців 22 дні) та з 24 вересня 2003 року по 22 квітня 2004 року (що складає 6 місяців 28 днів) у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах», у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 червня 2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 19 червня 2026 року звернувся до органів пенсійного фонду із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26 червня 2026 року № 083950024423 позивачу відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу.

Ухвалою судді від 22 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку із її невідповідністю вимогам статті 160 КАС України.

27 липня 2026 року позивачем усунуто недоліки позову шляхом подання до суду уточненої позовної заяви.

Ухвалою судді від 31 липня 2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

19 серпня 2026 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно поданої заяви право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно частиною статті 114 Закону 1058 позивач набуде з 12 травня 2035 року. Вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а відтак позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16 січня 2026 року та пакетом документів, яка з урахуванням принципу екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №083950024423 від 23 січня 2026 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

19 червня 2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19 червня 2026 року, яка з урахуванням принципу екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 083950024423 від 26 червня 2026 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком.

Згідно вказаного рішення вік заявника 41 рік 01 місяць 08 днів. Страховий стаж особи становить 46 років 06 місяців 01 день (в т.ч. додаткові роки за список № 1 —21 рік). Пільговий стаж особи становить 21 рік 04 місяці 13 днів, з них: Роботи гірничі/металургія П/П (20)- 14 років 03 місяці 28 днів. За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно частини статті 114 відсутнє.

Згідно розрахунку стажу, проведеного за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком, позивачу стало відомо про не зарахування до його пільгового стажу періоду практики з 23 травня 2003 року по 23 вересня 2003 року (що складає 4 місяці 1 день), період роботи з 23 квітня 2004 року по 16 травня 2011 року (що складає 7 років 24 дні), період роботи з 17 травня 2011 року по 25 липня 2018 року (що складає 7 років 15 днів), та період роботи з 26 липня 2018 року по 31 травня 2026 року (що складає 7 років 3 місяці 26 днів) у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 червня 2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а також період його навчання з 01 вересня 2000 року по 22 травня 2003 року (що складає 2 роки 8 місяців 22 дні) та з 24 вересня 2003 року по 22 квітня 2004 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача в частині не зарахування до пільгового стажу вищезазначених періодів роботи, практики та навчання, позивач звернувся до суду із позовом.

За змістом частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» (далі - Постанова №202).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Отже, положення частини першої статті 14 Закону №1788-ХІІ аналогічного змісту положенню частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.

Згідно із пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII, статтею 14 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202, або мати стаж роботи провідної професії, визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.

При цьому, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637 в редакції на час спірних відносин), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).

Суд зазначає, що в період з 17 січня 2003 року по 24 червня 2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36.

Починаючи з 03 серпня 2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26 червня 2026 року № 083950024423 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Фактичною підставою для відмови позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах стали висновки відповідача про відсутність на дату звернення необхідного пільгового стажу.

Згідно з наданою в матеріали справи копії диплому Серії НОМЕР_2 від 30 червня 2004 року та додатку до нього позивач у період з 1 вересня 2000 року по 30 червня 2004 року навчався у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах».

Дослідженням записів в трудовій книжці позивача від 23 квітня 2004 року НОМЕР_3 встановлено, що в ній наявні такі записи про роботу позивача у спірних періодах:

- з 23 травня 2003 року по 23 вересня 2003 року прийнятий в мартенівський цех підручним сталевара мартенівської печі 5 розряду;

- з 23 квітня 2004 року по 16 травня 2011 року – прийнятий в мартенівський цех підручним сталевара мартенівської печі 5 розряду та в подальшому переведений на посаду слюсаря ремонтника 5 розряду у тому ж цеху, підручного сталевара мартенівської печі 6 розряду в тому ж цеху. Запис про звільнення у трудовій книжці відсутній.

Згідно з довідкою ПАТ «Запорізький металургійний комбінат» № 429 від 04 червня 2026 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданій ОСОБА_1 , що він працював на роботах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV у період з 23 травня 2003 року по 31 травня 2026 року.

Також у довідці вказано, що зазначена посада підтверджується підсумками атестації робочого місця. З моменту останньої атестації характер та умови праці не змінилися.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач у періоді з 23 травня 2003 року по 23 вересня 2003 року, період роботи з 23 квітня 2004 року по 16 травня 2011 року, період роботи з 17 травня 2011 року по 25 липня 2018 року , та період роботи з 26 липня 2018 року по 31 травня 2026 року позивач працював на посадах, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача в частині періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про прийняття на роботу підземним гірником з повним робітничим днем та звільнення з посади, прийняття на роботу прохідником з повним робочим днем в підземних умовах, переведення та звільнення з посади, вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству, та містять відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, як-то інформацію щодо характеру виконуваної роботи (під землею), зайнятість повний робочий день, а також атестацію робочого місця для поширення пільг пенсійного забезпечення.

Розділами І та ІІ Списку, затвердженого постановою КМУ № 202, передбачено, що правом на пенсію за статтею статті 114 Закону № 1058-ІV (не менш 25 років), користуються усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); в тому числі гірники підземні.

Отже, що професія (посада), яку позивач обіймав протягом періоду з 23 травня 2003 року по 23 вересня 2003 року, період роботи з 23 квітня 2004 року по 16 травня 2011 року , період роботи з 17 травня 2011 року по 25 липня 2018 року та період роботи з 26 липня 2018 року по 31 травня 2026 року, передбачена Списком, затвердженого постановою КМУ №202 від 31 березня 1994 року.

Оскаржуване в даній справі рішення не містить інформації щодо не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи та практики за даними трудової книжки позивача та уточнюючої довідки.

В ході розгляду справи судом встановлено, що записами в трудовій книжці об`єктивно підтверджено періоди роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії, у зв`язку із чим, не зарахування спірних періодів до пільгового стажу відповідачем є безпідставним.

Щодо вимог про зарахування до пільгового стажу періодів навчання з 01 вересня 2000 року по 22 травня 2003 року та з 24 вересня 2003 року по 22 квітня 2004 року у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах», то суд зазначає таке.

Частиною четвертою статті 16 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі – Закон № 103/98-ВР), який втратив чинність з 12 вересня 2025 року на підставі Закону від 21 серпня 2025 року № 4574-IX, визначено, що випускнику вищого професійного училища, якому присвоєно кваліфікацію «молодший спеціаліст», видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.

Відповідно до статті 17 Закону № 103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Відповідно до статті 18 Закону № 103/98-ВР до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Отже, наведеною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Статтею 38 Закону № 103/98-ВР передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно диплому Серії НОМЕР_2 від 30 червня 20204 року та додатку до нього позивач у період з 1 вересня 2000 року по 30 червня 2004 року позивач навчався у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах».

Після закінчення навчання позивач упродовж трьох місяців був працевлаштований підручним сталевара мартенівської печі мартенівського цеху на комбінаті «Запоріжсталь».

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 серпня 2026 року у справі № 160/29691/25, навчання в технікумі дає право на зарахування відповідного періоду до пільгового стажу. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 04 березня 2020 року у справі № 367/945/17, де Верховний Суд дійшов висновку, що навчання в технікумі дає право на зарахування відповідного періоду до пільгового стажу.

Також у цій постанові Верховним Судом зазначено, що Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що навчання у технікумі не зараховується до пільгового стажу з підстав того, що за приписами статті 43 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-ХІІ технікум є вищим закладом освіти. Віднесення закладу освіти (технікуму) до вищого навчального закладу не є підставою вважати, що цей заклад не відноситься до закладу, який здійснює професійне (професійно-технічне) навчання у розумінні статті 18 Закону № 103/98-ВР, оскільки до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать, зокрема, інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Технікум лише підтверджує рівень акредитації учбового закладу і його віднесення до вищої освіти в силу норм статті 43 Закону України «Про освіту», однак не спростовує професійно-технічний напрямок навчання, оскільки за професійно-технічним напрямком технікум, в якому навчався позивач, має професійно-технічну спеціалізацію (гірничу), спеціальність, яку здобув позивач відноситься до технічної професії (експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв) та кваліфікацію позивач здобув гірничого техніка-електромеханіка, що також свідчить про його професійно-технічне навчання.

Колегія суддів зауважує, що до пільгового стажу має зараховуватися лише період навчання в технікумі за технічною професією, яка відноситься до пільгових відповідно до Постанови № 202.

Застосовуючи наведений у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2026 року у справі № 160/29691/25 підхід, зважаючи, що позивач безперервно здобував технічну освіту у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії, в ході якої проходив виробничу практику на посадах, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV, а також, що позивач за набутою технічною професією упродовж трьох місяців після закінчення навчання та отримання диплому був працевлаштований на посаду, включену до переліку посад за списком № 1 та списком № 202, суд погоджується з твердженнями позивача, що період його навчання безпідставно не зарахований відповідачем до його пільгового страхового стажу по Списку № 1.

Підсумовуючи установлені обставини, зважаючи, що ГУПФУ в Луганській області при прийнятті рішення від 26 червня 2026 року № 083950024423 про відмову позивачу в призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV допущено порушення при обрахунку пільгового стажу позивача, внаслідок якого безпідставно не зараховано до пільгового стажу періодів роботи, виробничої практики та навчання позивача, суд дійшов висновку, що таке рішення про відмову в призначенні пенсії прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто не відповідає визначеним статтею 2 КАС України критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень, тому підлягає скасуванню як протиправне.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого. Згідно з матеріалами справи позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26 червня 2026 року № 083950024423 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати позивачу до пільгового стажу період практики з 23 травня 2003 року по 23 вересня 2003 року, період роботи з 23 квітня 2004 року по 16 травня 2011 року , період роботи з 17 травня 2011 року по 25 липня 2018 року, та період роботи з 26 липня 2018 року по 31 травня 2026 року , у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 червня 2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період його навчання з 01 вересня 2000 року по 22 травня 2003 року (що складає 2 роки 8 місяців 22 дні) та з 24 вересня 2003 року по 22 квітня 2004 року (що складає 6 місяців 28 днів) у Металургійному технікумі Запорізької державної інженерної академії на денному відділенні за спеціальністю «Виробництво сталі у конверторах і мартенівських печах», у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19 червня 2026 року щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Повне судове рішення складено 30 вересня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов