Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №280/3393/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Справа № 280/3393/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Шокарєвої Альони Вікторівни (смт. Нижні Сірогози, Херсонська область), до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивачка, ОСОБА_1 ), в особі представника – адвоката Шокарєвої Альони Вікторівни, до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач 1, ГУ ПФУ у Черкаській області) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – відповідач 2, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивачка просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 16.03.2026 № 923030196555 щодо відмови у проведенні індексації та перерахунку пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати відповідача 1 здійснити індексацію та перерахунок пенсії позивачці із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим зобов`язати відповідача 2 провести виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 2022 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV). Пенсія позивачці була призначена із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передували зверненню за її призначенням 2019-2021 у розмірі 10846,37 грн. Відповідно до приписів частини 2 статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Проте, з часу призначення позивачу пенсії, у 2023-2024 роках, індексація показника середньої заробітної плати, врахованого при її обчисленні, не здійснювалась, натомість відповідачем призначались щомісячні доплати до пенсії, а в 2025-2026 індексація здійснювалась на неналежний коефіцієнт, що, на думку позивачки, свідчить про протиправні дії відповідача. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 20.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

30.04.2026 засобами системи “Електронний суд” від представника відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№23682), в якому зазначено, що позивачка з 30.12.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та з 21.03.2022 року отримує пенсію за віком згідно рішення суду відповідно до Закону №1058-IV. 09.03.2026 позивачка, звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про індексацію та перерахунок пенсії, яку в порядку екстериторіальності було розглянуто ГУ ПФУ в Черкаській області та винесено рішення від 16.03.2026 № 923030196555 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки позивачкою подана заява невідповідної форми. Водночас відповідач 2 зазначає, що для розрахунку пенсії позивачки застосовується показник середньої заробітної плати( доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки - 10846,37 грн. Стосовно індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, зазначає, що позивачці встановлені відповідні підвищення: з 01.03.2023 - в розмірі 100,00 гривень, з 01.03.2024 - 100,00 гривень. Також вказує, що з 01.03.2025 позивачці проведено перерахунок пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який використовувався для призначення пенсії (10846,37), на коефіцієнт збільшення 10846,37*1,046, з 01.03.2026 – 10846,37*1,046*1,061. Вважає, що пенсія позивачці розрахована та виплачується згідно норм чинного законодавства України, отже підстави для задоволення вимог позивачки відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.

05.05.2026 засобами системи “Електронний суд” від представника відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№23682), в якому зазначено, що дії Головного управління є правомірними та відповідають чинному законодавству України, а вимоги позивачки, викладені в позовній заяві, є такими, які не підлягають задоволенню. Також зазначає, що недотримання особою чинних законодавчих норм щодо порядку звернення за перерахунком пенсії не породжує у органів Пенсійного фонду України юридичного обов`язку щодо перерахунку пенсії. Крім того, відповідач 1 вважає, що позивачкою не було доведено склад та обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу, а тому вони не підлягають розподілу. Просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та з 2022 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону №1058-IV.

Для обчислення розміру пенсії позивачки при її призначенні відповідачем 2 був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували зверненню за її призначенням 2019-2021 р.р. у розмірі 10846,37 грн.

Судом встановлено, що з 01.03.2023 відповідно до Постанови №168 позивачці виплачується надбавка у розмірі 100 грн, з 01.03.2024 відповідно до Постанови №185 в розмірі 100,00 грн та з 01.03.2025 відповідно до Постанови №209 була підвищена на коефіцієнт збільшення 1,046.

Водночас, на виконання Постанови №236 відповідачем з 01.03.2026 проведено індексацію пенсії позивачки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який врахований для обчислення пенсії, в розмірі 1,061.

Зазначене підтверджується розрахунком заробітної плати, не заперечується сторонами та не є спірним.

09.03.2026 ОСОБА_1 , звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, в якій просила провести індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим провести виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року.

Рішенням від 16.03.2026 № 923030196555, прийнятим ГУ ПФУ в Черкаській області, позивачці відмовлено у перерахунку пенсії. В обґрунтування рішення зазначено, що заява не відповідає формі, затвердженій Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджене Постановою правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом № 1058-IV.

Частиною 1 ст. 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунку пенсії бекофісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.

Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Аналізуючи зміст вищезазначених положень, суд висновує, що особа, яка претендує на призначення (перерахунок) пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою про призначення (перерахунок) пенсії разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком № 22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення (перерахунок) або відмову в призначенні (перерахунку) із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності не розгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23.09.2024 у справі № 620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України "Про звернення громадян", наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Таким чином, враховуючи, що судом досліджено зміст поданої позивачем заяви і визначено, що остання є заявою про перерахунок пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника, суд висновує про наявність підстав у відповідача 1 здійснити її розгляд.

Суд вказує, що доступ до соціальних прав, зокрема права на перерахунок пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Повертаючись до спірних правовідносин, суд зазначає, що Порядком № 22-1 визначено процедуру, яка є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання у сфері соціального захисту.

Згідно вимог пунктів 4.3 та 4.7 Порядку № 12-1, результат розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Судом встановлено, що відповідачем 1 заяву позивача не розглянуто по суті заявленого питання, а лише роз`яснено порядок подання заяви про перерахунок пенсії та зазначено про невідповідність заяви вимогам Порядку 22-1.

Фактично, не зазначення суб`єктом владних повноважень причин, за яких він відмовляє у задоволенні заяви про перерахунок пенсії, без з`ясування всіх необхідних обставин та умов, що передували зверненню пенсіонера до органів Пенсійного фонду, позбавляє суд можливості перевірити існування законних підстав для прийняття відповідного рішення та правомірність такого рішення у разі відмови в задоволенні заяви пенсіонера.

В спірному випадку суд не вправі підміняти орган, уповноважений на розгляд заяви позивача про перерахунок пенсії, та самостійно визначати існування чи відсутність підстав для вчинення дій, про які просить позивач у своїй заяві, адресованій пенсійному органу.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення (перерахунку) пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні пенсії, про перерахунок або відмову в перерахунку пенсії).

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №300/3457/20.

Суд звертає увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, означає те, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі “Suominen v. Finland” (№37801/97, п.36) вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні у справі “Серявін та інші проти України” ЄСПЛ вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд висновує, що спірне рішення є необґрунтованим та вважає за необхідне, на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 16.03.2026 № 923030196555 щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за заявою від 09.03.2026 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути по суті заяву позивачки від 09.03.2026 про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Оскільки відповідачем 1 не вирішене по суті порушене у зверненні позивачки питання, то заявлені позивачкою до відповідача 2 вимоги є передчасними.

З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

При зверненні до суду з даним позовом позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн., який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення, а саме – ГУ ПФУ в Черкаській області.

Також в позові зазначено, що «Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат (додається до позову), які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у першій інстанції, складає 1064,96 грн, а саме судовий збір за подання позову. Витрати на правничу допомогу: написання 5000 грн.».

Проте, до позову не додано жодного документального доказу, в тому числі і розрахунку, понесених позивачем витрат на правову допомогу. В зв`язку з чим дана вимога заявлена необґрунтовано та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Шокарєвої Альони Вікторівни (смт. Нижні Сірогози, Херсонська область), до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000) та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 923030196555 від 16.03.2026 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за заявою від 09.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 про перерахунок пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

У задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано “01” жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль