Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №280/173/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Справа № 280/173/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Мандрик Владислава Володимировича (вул. Генуезька, буд. 24, літ. В, м. Одеса, 65062), до Військової частини НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника – адвоката Мандрик Владислава Володимировича, до Військової частини НОМЕР_1 НГУ (далі – відповідач, в/ч НОМЕР_1 НГУ), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування з 15.07.2022 по 29.07.2022, з 31.05.2023 по 14.06.2023, з урахуванням фактично виплачених сум;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування з 15.07.2022 по 29.07.2022, з 31.05.2023 по 14.06.2023, з урахуванням фактично виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.04.2022 під час виконання службово-бойових завдань позивач отримав поранення (травму), що підтверджується Актом №20/22 про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1 та Актом від 04.08.2022 розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5. Внаслідок зазначеного поранення та його наслідків позивач перебував на стаціонарному лікуванні у періоди з 15.07.2022 по 29.07.2022, з 31.05.2023 по 14.06.2023. Разом із тим, відповідач не здійснив нарахування та не виплатив позивачу за цей період додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168), у розмірі 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікування. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, оскільки були наявні всі умови для здійснення відповідних виплат, передбачені пунктом 1 Постанови №168. Просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 13.01.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано у відповідача докази по справі.

18.03.2026 відповідач подав витребувані документи та відзив на позовну заяву, в якому не визнає заявлених позовних вимог та зазначає, що додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, які приймали участь у бойових діях або заходах, які дають підстави для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченому Постановою №168, і отримали поранення, пов`язане із захистом Батьківщини, у зв`язку із чим перебували на стаціонарному лікуванні або у відпустці для лікування після поранення у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком військово-лікарської комісії, з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування. Втім, на підставі документів, з яких не вбачається підстав для проведення виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100 000 гривень, та пояснень начальника медичної служби, командиром військової частини було прийнято рішення про відмову у включенні позивача до наказу про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану за період стаціонарного лікування, а саме з 15.07.2022 по 29.07.2022 та з 31.05.2023 по 14.06.2023. Окремо слід зазначити, що в журналі бойових дій та в інших документах військової частини відсутні відомості щодо отримання поранення позивачем 05.07.2022, коли з його слів сталося погіршення стану у зв`язку з обстрілом позиції на якій він перебував. Як зазначала начальник медичної служби військової частини у своїх поясненнях, у медичної служби відсутні відомості щодо поранення позивача 05.07.2022, форма 100 на нього не складалася. Військовослужбовець був оглянутий нейрохірургом та обстежений в КНП «МЛЕ та ШМД». Ознаки травми, поранення чи контузії не були виявлені. Також, щодо періоду лікування з 31.05.2023 по 14.06.2023 слід зазначити, що згідно рапорту командира НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення позивач був залучений до участі у бойових діях та заходах за період з 01.05.2023 по 16.05.2023 та з 19.05.2023 по 25.05.2023. Інформація щодо отримання ним поранень у зазначений період у військовій частині відсутня. Записи в журналі бойових дій НОМЕР_2 батальйону оперативного призначення щодо залучення позивача у вказаний період до участі в бойових діях або отримання ним поранень відсутні. Враховуючи викладене відповідач вважає, що ним не були порушені права позивача, а його вимоги є безпідставними, такими що не доведені належними та допустимими доказами. За періоди стаціонарного лікування з 15.07.2022 по 29.07.2022 та з 31.05.2023 по 14.06.2023 у зв`язку з хворобою відповідачем правомірно не виплачена додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень, оскільки виплата додаткової винагороди Постановою №168, Інструкцією та Порядком № 37 не передбачена, а відтак не підлягає задоволенню позовна вимога про виплату позивачу додаткової винагороди. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 01.10.2026 визнано поважними причини пропуску строку подання відзиву на позовну заяву в/ч НОМЕР_1 НГУ та поновлено такий строк.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач з 30.05.2022 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 НГУ.

Відповідно до акту №20/22 від 04.08.2022 (форма Н-1*) про нещасний випадок (у тому числі поранення), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, 22.04.2022, виконуючи службово-бойові завдання, в місті Рубіжне Сєвєродонецького району Луганської області, а саме стримування наступу противника на позиції сил захисту, в результаті ворожого артилерійського обстрілу близько 07 години 50 хвилин, від вибуху міни поблизу позиції де знаходився старший солдат ОСОБА_1 , останній відчув різкий головний біль. Після обстрілу, близько 14 години 00 хвилин вищезазначеного військовослужбовця евакуювали до медичної установи, де було надано першу медичну допомогу.

Діагноз за листом непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу: «Мінно-вибухова травма, закрита черепно-мозкова травма (22.04.2022). Забій головного мозку І ступеня з травматичною частковою нейропатією VІ пари ЧМН праворуч. Не різко виражений церебрастенічний синдром з диссоманією. Акубаротравма 22.04.2022 (AS-DS). Посттравматичний двобічний мірінгіт.

Згідно акту від 04.08.2022 (форма Н-5*) розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 22.04.2022 комісією зроблено висновок, що нещасний випадок (у тому числі поранення) з старшим солдатом ОСОБА_1 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

З 15.07.2022 по 29.07.2022 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області”, з діагнозом: «S06.21 3ЧМТ. Забій головного мозку 1 ст. (22.04.22 зі слів при ВСО, акт відсутній), церебрастенічний синдром з диссомнією. Ангіопатія сітківки обох очей. Наслідки вогнепального поранення лівої лопатки від 2018 у вигляді брахіалгії. Початкові зміни ДОА лівого плечового суглоба, субакроміальний конфлікт без порушення функції. Хронічна сенсоневральна приглухуватість справа. Хронічний вазомоторний риніт», що підтверджується випискою з історії хвороби №22/058-332.

З 31.05.2023 по 14.06.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області”, з діагнозом: «Т 90.5 Наслідки мінно-вибухової травми (при ВСО 22.04.2022) ЗЧМТ: забою головного мозку І ступеню у вигляді помірно вираженого цефалгічного та атактичного синдромів. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ ст. Хронічний вазомоторний риніт. Жертва війни та стихійного лиха. Ангіопатія сітківки обох очей», що підтверджується випискою з історії хвороби №23/0917-366.

15.07.2025 представником позивача на адресу в/ч НОМЕР_1 НГУ було направлено заяву про нарахування та виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за періоди перебування позивача на стаціонарному лікуванні.

У зв`язку з тривалою відсутністю відповіді на заяву від 15.07.2025, адвокатом Мандриком В.В. в інтересах позивача було подано адвокатський запит від 02.10.2025 щодо стану розгляду заяви від 15.07.2025

Відповідач листом від 06.11.2025 №10/29/12-М-435-Аз повідомив, що на теперішній час відсутні підстави для включення ОСОБА_1 в рапорт на виплату додаткової грошової винагороди за стаціонарне лікування.

Крім того, відповідач надав довідку про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії, що були нараховані та виплачені позивачу, з якої встановлено, що позивачу виплачено додаткова винагорода відповідно до Постанови №168 у липні 2022 року - 45 806,46 грн, у травні 2023 – 100 000,00 грн та у червні 2023 року – 76 129,03 грн.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому додаткової винагороди, виходячи з розміру 100 000,00 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок отримання травми, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII (тут і в подальшому в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно п. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 3 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Згідно ч. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до статті 9-2 Закону №2011-ХІІ під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану” у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію”, Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова № 168, відповідно до абзацу 1 пункту 1 якої (в редакції, що застосовуються з 24.02.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168” від 07.07.2022 №793, яка набрала чинності з 19.07.2022, внесено зміни до Постанови №168, з урахуванням яких абзац 1 пункту 1 викладено в такій редакції: “Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах”.

Крім того, абзацами 3-6 пункту 1-2 Постанови №168 (після внесення змін Постановою №793) було передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 09.08.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі – Постанова №836), внесено зміни до Постанови №168, які застосовуються з 1 червня 2023 року, внаслідок яких, відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 (абзаци 1-2) установлено, що на період воєнного стану:

військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Крім того, абзацами 3-6 пункту 1-2 Постанови №168 (після внесення змін Постановою №836) було передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли) внаслідок отриманого після введення воєнного стану поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини (виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовується з 24.02.2024 року, Постанову №168 було доповнено пунктом 2-1 такого змісту: “2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів”.

У подальшому, Кабінетом Міністрів України неодноразово вносились зміни до пункту 2-1 Постанови №168, внаслідок яких пункт 2-1 викладено в такій редакції:

«Установити, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають:

порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;

особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;

порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди».

На виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" і № 69 "Про загальну мобілізацію" та Постанови №168 командувач Національної гвардії України Наказом №89 від 29.03.2022 затвердив: Інструкцію з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - Інструкція); Порядок підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (Порядок №89).

Також Міністерством внутрішніх справ України прийнятий наказ від 18.08.2022 №504, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.09.2022 за №1037/38373 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України". Зазначений наказ скасований на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №602 від 21.09.2022.

В подальшому, наказом МВС від 26.01.2023 №37 затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 №194/39250 (далі - Порядок №37)

Щодо Інструкції та Порядку, які затверджені наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89, Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі №520/690/23 зазначив, що наказ командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 (як і затверджені ним нормативні акти) не був опублікований, зате, як написано в цьому наказі, мав бути оголошений особовому складу Національної гвардії України в частині, що його стосується. Суд звертає увагу, що Наказ №89 виданий до того, як була ухвалена Постанова №793, а редакція пункту 1 (абзац другий) Постанови №168 (на дату видання Наказу №89) передбачала, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Після того, як набрала чинність Постанова №793, якою, Постанова №168 доповнена пунктом 2-1, умови виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, відтак, мали бути визначені відповідним міністерством і такі спроби - протягом спірного в цій справі періоду - були.

На виконання пункту 2-1 Постанови №168 та з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України на період дії воєнного стану Міністерство внутрішніх справ України видало наказ від 18.08.2022 року №504 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України".

Відповідно до пункту 3 зазначеного наказу, він (наказ) набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

На основі інформації щодо публікації Наказу №504, яка є на вебсайті Верховної Ради України, цей Наказ, відповідно і затверджений ним Порядок, опубліковані 21 жовтня 2022 року. Водночас, 21.10.2022 року набрав чинності також наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21.09.2022 року №602 "Про скасування наказу Міністерства внутрішніх справ України від 18.08.2022 року № 504".

Верховним Судом в постанові від 22.11.2023 у справі №520/690/23 зазначено, що Порядок №504 фактично не набрав чинності, тому не має підстав для того, щоб застосовувати цей нормативний акт до спірних правовідносин. Поза тим, Наказ №89 (до якого згодом вносилися також зміни, зокрема згідно з наказом командувача від 19 грудня 2022 року № 481 щодо впорядкування виплати додаткової винагороди) залишається чинний і щонайменше протягом спірного періоду регулював ті питання, які необхідні для належного виконання пункту 1 Постанови №168.

Аналізуючи положення пункту 2-1 Постанови №168 з урахуванням Наказу №89 через призму того, чи правомірним (дозволеним, правним, легітимним) є застосування положень Інструкції №89 та Порядку №89 для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів (як умови для виплати додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, у розмірі до 100000,00 грн.) колегія суддів Верховного Суду в постанові від 22.11.2023 у справі №520/690/23 дійшла висновку, що це застосування має як юридичне підґрунтя, так і раціональне пояснення. Командувач Національної гвардії України відповідальний за очолюване ним військове формування і Наказ №89, який він видав в умовах дії воєнного стану на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 і № 69 та Постанови №168, має правну основу.

Отже, враховуючи зазначене, з 29.03.2022 підлягають застосуванню норми Інструкції та Порядку №89, а з 01.02.2023 норми Порядку №37.

Так, відповідно до п. 7 Інструкції додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень також виплачується військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або заходах, під час безпосереднього перебування в районах ведення бойових (воєнних) дій та: отримали поранення (контузії, травми, каліцтва) - за увесь час перебування на безперервному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, але не більше періодів дії воєнного стану.

Водночас, відповідно до п. 6 Порядку № 37 виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я, установ Національної гвардії України, територіальних управлінь, Головного управління Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня.

Пунктом 9 Порядку № 37 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, зазначені в підпункті 3 пункту 2 цих Порядку та умов, у тому числі ті, які: 1) перебувають у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.

В подальшому, згідно з абзацом другим пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28.06.2023 року № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з метою визначення особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України затверджено Наказ МВС України від 01.09.2023 № 729 «Особливості виплат на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України» (далі - Особливості).

Отже, 01.06.2023 механізм виплати додаткової винагороди врегульовано Наказом Міністерства внутрішніх справ № 729 від 01.09.2023 року «Про затвердження Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України».

Відповідно до пунктів 10, 11 Особливостей виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Головного управління Національної гвардії України, територіальних управлінь, військових частин, вищих військових навчальних закладів,

навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я, установ Національної гвардії України здійснюється щомісяця за минулий місяць на підставі наказів відповідно командувача Національної гвардії України, командирів (начальників) територіальних управлінь, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я, установ Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) - на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 10 числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 14 Особливостей до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які:

1) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що чинне законодавство встановлює лише дві умови, необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

1) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану, із захистом Батьківщини або участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора;

2) факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Також, згідно з п. 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

Пунктом 21.7 згаданого Положення передбачено, що Постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

Тобто зв`язок між отриманням поранень (травм) військовослужбовцями Національної гвардії України та захистом ними Батьківщини повинно встановлюватися наступними документами:

- Акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1 та Акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5, складені у відповідності до наказу МВС України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах, підрозділах системи МВС України»;

- довідкою про обставини травми за формою, встановленою в додатку № 5 до наказу Міністерства Оборони України від 14.08.2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Водночас, як встановлено з матеріалів справи, перебування позивача на стаціонарному лікуванні у спірні періоди, не пов`язане з пораненням, отриманим у період воєнного стану, із захистом Батьківщини або участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а пов`язане із нещасним випадком, в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Інформація щодо отримання ним поранень у зазначений період у військовій частині відсутня. Записи в журналі бойових дій щодо залучення позивача у вказаний період до участі в бойових діях або отримання ним поранень відсутні.

З огляду на відсутність документів, які підтверджують, що захворювання позивача було спричинено травмою та пораненням, отриманим під час проходження військової служби та захистом Батьківщини, суд вважає, що немає підстав для нарахування та виплати останньому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за період з 15.07.2022 по 29.07.2022, з 31.05.2023 по 14.06.2023 із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника – адвоката Мандрик Владислава Володимировича (вул. Генуезька, буд. 24, літ. В, м. Одеса, 65062), до Військової частини НОМЕР_1 НГУ ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Рішення у повному обсязі складено та підписано “01” жовтня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль