Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №260/6167/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/6167/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, ЄДРПОУ 44106694) звернулося до Закарпатського адміністративного суду із позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в якому просить:

-Винести судове рішення, яким стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що має РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , податковий борг у розмірі 18 230,24 грн, у т.ч. пеня в розмірі 111,94 грн за платежами: 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 106,74 грн, у т.ч. пеня в розмірі 111,94 грн; 30 110117 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» в розмірі 13 123,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг у розмірі 18 230,24 грн, у т.ч. пеня в розмірі 111,94 грн по платежу 30 110117 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування». Податковий борг у вказаному розмірі залишається не погашеним, у зв`язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2026 року відкрито справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Відповідачем або уповноваженим представником відзиву на позовну заяву до суду, у строк наданий судом в ухвалі Закарпатського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі, не надано та не повідомлено суду поважні причини його ненадання.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі надіслано засобами поштового зв`язку, однак така повернулася до суду.

Відповідно до статті 162 частини 6 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 внесений до Єдиного фізичних осіб-підприємців та державного реєстру юридичних осіб, громадських формувань та перебуває на обліку у податковому органі як фізична особа-підприємець.

У Відповідача наявний податковий борг у розмірі 18 230,24 грн, у т.ч. пеня в розмірі 111,94 грн за платежами:50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 106,74 грн, у т.ч. пеня в розмірі 111,94 грн;30 110117 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» в розмірі 13 123,50 грн.

Відповідачем до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 070122100588 від 16.06.2022, з обраною ставкою 10 відсотків до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 10% до прожиткового мінімуму для працездатних осіб прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 302,80 грн (3028,00*10%), на 01.01.2026-332,80 грн (3328,00*10%).

Відповідачу нараховано єдиний податок за лютий-грудень 2025 року в розмірі 3 330,80 грн (302,80 грн*11 міс.), за січень-травень 2026 року в розмірі 1664,00 грн (332,80 грн*5 міс.), а всього на загальну суму 4 994,80 грн.

Також, відповідачу нараховано військовий збір за лютий-грудень 2025 року в розмірі 8 800,00 грн (800,00 грн*11 міс.), за січень-травень 2026 року в розмірі 4323,50 грн (864,70 грн*5 міс.), а всього в розмірі 13 123,50 грн. Сума зобов`язання залишається не сплаченою.

Крім цього, відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПКУ, виставлено податкову вимогу від 27.05.2025 №0008232-1308-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яку направлено на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку, однак поштовий конверт було повернуто у відповідності до довідки Ф. 20 (№R067065129768).

Оскільки відповідачем не було погашено податковий борг та податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку, тому грошові зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими.

З метою стягнення податкового боргу позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п.15.1-15.2 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом, та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.п.36.1, п.п.36.2 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

За приписами п.51.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виникнення податкового боргу у відповідача зумовлено несплатою у строки визначені Податковим кодексом України податкових зобов`язань, нарахованих за податковим повідомленням-рішенням.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Відповідачем до податкового органу було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № 070122100588 від 16.06.2022, з обраною ставкою 10 відсотків до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПКУ реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПКУ, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму (пп. 293.2.1 п. 293.2 ст. 293 ПКУ).

Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПКУ нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої та другої груп здійснюється контролюючим органом на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Відповідач у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обрав ставку податку у розмірі 10% до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням вищенаведеного, ставка єдиного податку становить 10% до прожиткового мінімуму для працездатних осіб прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 302,80 грн (3028,00*10%), на 01.01.2026-332,80 грн (3328,00*10%).

Згідно п. 295.1. ст. 295 ПКУ, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Крім того, відповідно до ст. 129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)), Відповідачу було проведено нарахування пені в сумі 111,94 грн за платежем 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб».

Згідно пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 10.10.2024 №4015-IX для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку встановлено сплату військового збору.

Так, згідно з підпунктами 1.1-1.3 пункту 16 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ фізичним особам-підприємцям, зокрема 2-ї групи, нараховується ставка військового збору у розмірі 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.

Відповідачу нараховано військовий збір за лютий-грудень 2025 року в розмірі 8 800,00 грн (800,00 грн*11 міс.), за січень-травень 2026 року в розмірі 4323,50 грн (864,70 грн*5 міс.), а всього в розмірі 13 123,50 грн. Сума зобов`язання залишається не сплаченою.

Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Судом встановлено, що відповідачу на підставі п. 59.1 ст. 59 ПКУ, виставлено податкову вимогу від 27.05.2025 №0008232-1308-0716 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яку направлено на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку, однак поштовий конверт було повернуто у відповідності до довідки Ф. 20 (№R067065129768).

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у справі “Рисовський проти України” Суд зазначив про особливу важливість принципу “належного урядування”, який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах “Беєлер проти Італії” [ВП], заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-I, “Онер`їлдіз проти Туреччини” [ВП], заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, “Megadat.comS.r.l. проти Молдови”, заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і “Москаль проти Польщі”, заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах “Лелас проти Хорватії”, заява №55555/08, п.74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії”, заява №36900/03, п.37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах “Онер`їлдіз проти Туреччини”, п.128, та “Беєлер проти Італії”, п.119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі “Лелас проти Хорватії”, п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки”, п.58, а також рішення у справі “Ґаші проти Хорватії”, заява №32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року, та у справі “Трґо проти Хорватії”, заява №35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).

Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Закарпатській області дотримана процедура визначення податкового зобов`язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак, вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки до бюджету відповідач не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки зазначених судових витрат судом не встановлено, то відсутні підстави для стягнення останніх з відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, ЄДРПОУ 44106694) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 18 230,24 грн. (вісімнадцять тисяч двісті тридцять гривень 24 копійки), у т.ч. пеня в розмірі 111,94 грн за платежами: 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 5 106,74 грн, у т.ч. пеня в розмірі 111,94 грн; 30 110117 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування» в розмірі 13 123,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЮ.Ю.Дору