Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №240/15620/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/15620/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», відповідно до запису у посвідченні № НОМЕР_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», відповідно до запису у посвідченні № НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимоги посилався на протиправну бездіяльність відповідача, який попри визнанням позивача непридатним до військової служби та втратою статусу військовозобов`язаного, у зв`язку з виключенням із військового обліку, поновив на такому обліку.

Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався наданим правом та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. Зазначає, що відповідно до відмітки у військово-обліковому документі № 422217, позивача 25.02.2010 року на підставі рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку відповідно до статті 13-в графи І Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402. У військово-обліковому документі міститься запис про зняття позивача з військового обліку, що не є тотожним правовому поняттю виключення з військового обліку. Разом з тим, позивачем не подано до матеріалів справи жодної постанови військово-лікарської комісії, яка б належним чином підтверджувала його непридатність за станом здоров`я до військової служби саме з виключенням з військового обліку. Зауважує, що відповідно до п. 3.3. Положенні № 402 (в редакції чинної на 25.02.2010 року ) особи, визнані непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку, можуть бути повторно оглянуті ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання у разі, коли в результаті обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах раніше встановлений діагноз переглянутий.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача також просив постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з пропуском строку звернення із позовом до суду.

Представник позивача із доводами, наведеними у відзиві на позовну заяву не погодилася, та подала до суду відповідь на відзив. Вказала, що у 2010 році продовжував застосовуватися наказ МО України №342 від 09.06.2006 року, який регулював порядок ведення військового обліку до 15.01.2015 року. Саме цей наказ передбачав використання терміну “зняття з військового обліку” щодо осіб, визнаних непридатними до військової служби за станом здоров`я. У межах дії наказу №342 термін “зняття” застосовувався як підстава остаточного вибуття з військового обліку, тобто фактично відповідав сучасному терміну “виключення”.

Представник відповідача, не погоджуючись із доводами представника позивача, подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху відмовлено.

Відповідно до положень статей 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 наявний запис від 25.02. 2010 про те, що позивач прийнятий на тимчасовий облік запасу Збройних Сил України на ВОС №999 посадою без в/підготовки непридат.

Відповідно до записів у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 позивач 25.02.2010 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку 13 в. гр. 1 розкладу хвороб згідно наказу МО України №402 2008рік та знятий з військового обліку згідно вимог п.5 наказу МО України №342 2006 року.

Натомість, згідно із військово-облікових даних у застосунку «Резерв +», позивач перебуває на обліку у відповідача як військовозобов`язаний.

З метою з`ясування підстав для поновлення на військовому обліку представник позивача направив адвокатський запит.

За результатами розгляду адвокатського запиту відповідачем було надано лист від 04.02.2026, в якому повідомлено про те, що згідно з відомостями ЄДДР встановлено, що позивач є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку з 06.05.2010 у ІНФОРМАЦІЯ_5 , категорія – «підлягає призову на військову службу під час мобілізації». Відомості щодо його зняття або виключення з військового обліку в Реєстрі відсутні. Підстав для внесення до ЄДДР відомостей про виключення з військового обліку не встановлено.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання позивача непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку, відповідно до інформації, яка міститься в тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2232-XII).

Згідно із ст. 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (ч. 1).

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. (ч. 2).

Частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з ч.10 ст.1 Закону №2232-ХІІ, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ).

Згідно з ч. 8 ст. 2 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до приписів ч. 1-4 ст. 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Запас військовозобов`язаних поділяється на першу і другу категорії.

До запасу першої категорії належать військовозобов`язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.

До запасу другої категорії належать військовозобов`язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.

Статтею 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ч. 1).

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч. 3).

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5ст. 33 Закону №2232-ХІІ).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487).

Відповідно до п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначає стаття 37 Закону №2232-ХІІ.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент зняття позивача з військового обліку) зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, зокрема, з військового обліку військовозобов`язаних:

- які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання;

- які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу в органи внутрішніх справ, податкової міліції та в Державну кримінально-виконавчу службу України;

- які вибули на строк більше трьох місяців за межі України;

- в інших випадках за рішенням Міністерства оборони України.

Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу або направлені для проходження альтернативної (невійськової) служби;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності;

9) померли.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

З наведеного слід дійти висновку, що законодавець розмежовує поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що він визнаний непридатним до військової служби, та має статус не військовозобов`язаного, про що здійснений запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

З копії тимчасового посвідченні № НОМЕР_1 слідує, що 25.02.2010 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку 13 в. гр. 1 розкладу хвороб згідно наказу МО України №402 2008рік та знятий з військового обліку згідно вимог п.5 наказу МО України №342 2006 року.

Звертаючись до змісту вказаного Наказу МО України №402 (в редакції, чинній на момент зняття позивача з військового обліку) (Додаток 1 - Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України) суд зазначає, що графа І стосується громадян при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу. Стаття 13-в визначає, що особи з діагнозом: усі хвороби щитоподібної залози (за виключенням новоутворень) Е00-Е07; усі типи цукрового діабету та інших порушень регуляції глюкози,Е10-Е16; порушення інших ендокринних залоз Е20-Е35; недостатнє та надмірне харчування, порушення обміну речовин (усі види ожиріння, функціональна гіпербілірубінемія, ліпоматоз) та інші Е40-Е90 з незначними порушеннями функціями визнаються непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатні у воєнний час.

Запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 «знятий з військового обліку» не означає, що людина не підлягає призову у воєнний час.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діє на даний час.

15.01.2015 наказом Міністра оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002, якими було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.

Крім того, відповідно до наказу Міністра оборони України від 20.12.2017 №684 Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов`язаних (який набрав чинності 13.02.2018 та втратив чинність 29.08.2024) зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров`я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.

Таким чином, починаючи з 13.02.2018, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час (окрім через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідками) мають перебувати на військовому обліку.

Водночас, статус обмежено придатний скасовано двома документами, що набрали чинності одночасно: Законом України № 3621-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист (прийнятий Верховною Радою 21 березня 2024 року) та наказом Міноборони № 262 від 27 квітня 2024 року про зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Вказаними нормативно правовими актами визначено такі статуси: непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатні до військової служби з переоглядом (через 6 місяців або 6-12 місяців); тимчасово непридатні (потребують лікування або лікування та відпустки, звільнення від виконання службових обов`язків); придатні лише до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; придатні.

Відповідно до абзацу 7 п. 2 ч. 1 статті 37 Закону №2232-XII, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, підлягають громадяни України зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України

Суд зазначає, що в матеріалах судової справи відсутня постанова військово-лікарської комісії, якою в установленому порядку визнано позивача непридатним до військової служби.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджується, що позивач в період воєнного стану у встановленому порядку був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку за станом здоров`я.

Відтак, оскільки позивача знято з військового обліку у 2010 році на підставі Наказу Міністерства оборони України № 342 від 09.06.2006, а не виключено з нього, то останній на виконання абзацу 7 п. 2 ч. 1 статті 37 Закону № 2232-XII повинен був взятий (поновлений) на військовий облік.

Аналіз встановлених судом фактичних обставин справи дають суду підстави для висновку, що взяття позивача на військовий облік як військовозобов`язаного та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідного запису, є правомірними та такими, що вчинені в межах наданих повноважень.

Приписами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи позивача на підставі наданих сторонами доказів, суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки доказів на підтвердження порушення відповідачем норм чинного законодавства України судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ч.1 ст.139 КАС України суд не здійснює розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

01.10.26