Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №240/22806/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/22806/25

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 8877,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 є платником податків та за нею рахується борг в сумі 8877,39 грн, в тому числі: 4067,07 грн основний платіж, 3152,06 грн - штрафні санкції та 1658,26 грн пеня, у тому числі зі сплати: податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; адміністративних штрафів та інших санкцій; штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 вказану заборгованість.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу строк для надіслання відзиву на адміністративний позов.

03.11.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №79706/25 відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти заявлених вимог та просить відмовити в їх задоволенні повністю. В обґрунтування відзиву вказує, що на момент нарахування боргу вона вже не перебувала у статусі ФОП (підприємницьку діяльність припинено - 27.02.2018). Крім того, відповідач послалась на сплив строку стягнення податкового боргу, тобто пройшло більше 3-х років з дня виникнення податкового боргу. Також відповідач звернула увагу суду, що податкові органи після припинення підприємницької діяльності немає правових підстав для нарахування чи стягнення податкових зобов`язань.

03.11.2025 до суду від відповідача надійшла заява (пояснення) щодо невизнання податкового боргу вх. №79753/25 з аналогічними обґрунтуваннями доводів заперечень, що викладені у відзиві на позовну заяву.

11.07.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву вх. №81439/25 в якій проти доводів відзиву представника позивача заперечувала, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві та цій відповіді на відзив.

21.11.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив вх. №83692/25 відповідно до змісту яких проти доводів відповіді на відзив заперечувала, позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задовольнити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву та цих запереченнях.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Стосовно доводів відповідача стосовно припинення підприємницької діяльності з 27.02.2018.

Овруцьким районним управлінням юстиції Житомирської області 27.02.2018 до ЄДР було внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за її рішенням.

Відповідно до п.2 ст.65 Податкового кодексу України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Відповідно до вимог п.п.8 п.10 ст.65 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення якої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Щодо доводів відповідача в частині спливу строку давності для стягнення податкового боргу.

Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнути й протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним, Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

Якщо за платником податків рахується борг, контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Питання про стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17.03.2020 №533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Згідно з абзацом одинадцятим п.52-2 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяці (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України. У постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 зазначено, що відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України постановляє відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.

Разом із цим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-1Х від 15.03.2022 дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану (пункт 2 розділу II).

Тобто, Закон №2120-ІХ з 17.03.2022 зупинив дію положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX, які в подальшому 30.06.2023 втратили юридичну силу у зв`язку із закінченням самого карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651. Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ статтю 102 Податковому кодексу України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: «102.9 На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

У подальшому пункт 102.9 статті 102 виключено на підставі Закону №3219-ІХ від 30.06.2023, який набрав чинності 01.08.2023.

Аналіз вищенаведених приписів дозволяє дій ти висновку, що у зв`язку з дією карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVІD19), а у подальшому у зв`язку з дією воєнного стану в Україні перебіг строків давності, встановлених ст.102 Податкового кодексу України, було зупинено.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги пред`явлені без порушення строків давності податкового боргу.

Стосовно доводів відповідача в частині неправомірності нарахування чи стягнення податкових зобов`язань після припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 65.10.4 пункту 65.10 статті 65 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків і порядку виконання таких зобов`язань, а також застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Отже, припинення фізичною особою підприємницької діяльності саме по собі не припиняє податкових зобов`язань, які виникли у неї під час здійснення такої діяльності. Відповідно, внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності не є підставою для звільнення особи від виконання раніше виниклих податкових зобов`язань.

Право контролюючого органу на проведення перевірок платників податків передбачене підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Водночас, відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України однією з обставин, наявність якої надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, є, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця.

Таким чином, законодавець прямо передбачив можливість проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки фізичної особи - підприємця у зв`язку з припиненням нею підприємницької діяльності. При цьому припинення такої діяльності не припиняє податкових зобов`язань, що виникли до моменту її припинення, та не позбавляє контролюючий орган повноважень щодо їх перевірки, визначення та стягнення у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом України.

Отже, доводи відповідача про неправомірність нарахування або стягнення податкових зобов`язань виключно з підстави припинення фізичною особою підприємницької діяльності є необґрунтованими, оскільки сам факт припинення підприємницької діяльності не припиняє податкових зобов`язань, які виникли під час її здійснення.

Зазначені вище доводи відповідача суд визнає необґрунтованими та не спростовують заявлених позовних вимог.

Так, усі податкові повідомлення-рішення, якими відповідачці визначено відповідні податкові зобов`язання, не були оскаржені останньою у встановленому законом порядку. Відтак визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання є узгодженими та підлягають виконанню у встановленому законодавством порядку.

При цьому посилання відповідача на те, що податкові зобов`язання були нараховані після припинення нею підприємницької діяльності, не відповідає фактичним обставинам справи. Відповідно до змісту податкових повідомлень-рішень, усі порушення, встановлені контролюючим органом та покладені в основу визначення відповідачу податкових зобов`язань, стосуються періоду 2017–2018 років, тобто періоду, в який відповідач фактично здійснювала підприємницьку діяльність та перебувала у статусі фізичної особи — підприємця.

Таким чином, саме припинення відповідачем підприємницької діяльності 27.02.2018 не звільняє її від обов`язку виконати податкові зобов`язання, визначені за результатами перевірки діяльності за попередній період. Припинення статусу фізичної особи-підприємця не припиняє вже виниклих податкових обов`язків та не є підставою для невиконання узгоджених грошових зобов`язань.

Отже, доводи відповідачки про відсутність у контролюючого органу правових підстав для визначення та стягнення податкових зобов`язань у зв`язку з припиненням нею підприємницької діяльності є безпідставними, оскільки спірні податкові зобов`язання стосуються саме періоду здійснення відповідачем підприємницької діяльності, були визначені відповідними податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, а відтак є узгодженими.

Щодо суті заявлених вимог.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За відповідачем рахується податковий борг в сумі 8877,39 грн, в тому числі: зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6000,35 грн, з яких: 3754,22 грн - основний платіж, 715,42 грн - штрафна санкція та 1530,71 грн пеня; зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 471,69 грн, з яких: 312,85 грн - основний платіж, 31,29 грн - штрафна санкція, 127,55 грн - пеня; зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій на загальну суму 1360,00 грн; зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 1045,35 грн.

Стосовно сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Згідно висновків акта перевірки від 02.02.2022 №1212/06-30-07-12/ НОМЕР_1 встановлено порушення відповідачем п.п.16.1.2, п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2, пп.177.4.5 п.177.4 п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, п.п.5, п.п.6 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2013 №1686/24218. У зв`язку з цим, згідно з пунктом п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 4129,64 грн, з яких, 3754,22 грн - основного платежу, 375,42 грн - штрафна санкція (податкове повідомлення-рішення №0024120712 від 10.06.2022 а.с.10).

Крім того, згідно ст.129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 1530,71 грн (розрахунок пені а.с.6).

Згідно з актом перевірки від 02.02.2022 №1212/06-30-07-12/3420913314 та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення відповідачем підпункту «в» п.176.1 ст.176, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України та на підстав п.п.54.3.1 п.54.3 ст.54 і п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкції (штрафів) на суму 340,00 грн (податкове повідомлення-рішення №0024090712 від 10.06.2022 а.с.11).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, тому податковий борг (грошове зобов`язання) відповідача в сумі 6000,35 грн зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування відповідно вважається узгодженим.

Щодо стягнення військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 471,69 грн, з яких 312,85 грн основний платіж, 31,29 грн штрафна санкція, 127,55 грн пеня, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 31.07.2014 №1621-VI "Про внесення змін де Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України” підрозділу 10 розділу XX “Інші перехідні положення” Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) доповнено п.16-1 запроваджено військовий збір, платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, а саме: фізичні особи - резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти.

Відповідно до пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку встановленому ст.168 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), за ставкою, визначеною п.п.1.3 цього пункту (1,5%).

Згідно з висновками акта перевірки від 02.02.2022 №1212/06-30-07-12/ НОМЕР_1 встановлено порушення відповідачем п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, пп.1.1 пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. У зв`язку з цим, згідно із п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) та відповідно до п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 344,14 грн, з яких 312,85 грн - основного платежу, 31,29 грн - штрафна санкція (податкове повідомлення-рішення №0024110712 від 10.06.2022 а.с.12).

Крім того, згідно ст.129 Податкового кодексу України відповідачу нараховано пеню за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 127,55 грн (розрахунок пені а.с.7).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось в судовому порядку, тому податковий борг (грошове зобов`язання) відповідача в сумі 471,69 грн зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування відповідно вважається узгодженим.

Щодо стягнення з відповідача адміністративних штрафів та інших санкцій на загальну суму 1360,00 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з висновками акта перевірки від 02.02.2022 №1212/06-30-07-12/3420913314 та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено порушення відповідачем пп.«а» п.176.1 ст.176, п.44.1 п.44.3 п.44.5 п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України та Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.10.2013 №1686/24218 та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн (податкове повідомлення-рішення №0024080712 від 10.06.2022 а.с.13).

Згідно з висновками акта перевірки від 02.02.2022 №1212/06-30-07-12/ НОМЕР_1 та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено порушення відповідачем п.п.16.1.7 п.16.1 ст.16, п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.1, п.8.4 п.8.5 розділу VIII наказу Міністерства Фінансів України "Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів" від 09.12.2011 №1588 (зі змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 29.12.2011 №1562/20300 та на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 340,00 грн (податкове повідомлення-рішення №0024140712 від 10.06.2022 а.с.14).

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, тому податковий борг (грошове зобов`язання) відповідача в сумі 1360,00 грн зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій відповідно вважається узгодженим.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 1045,35 грн, суд зазначає наступне.

Згідно висновків акта перевірки від 02.02.2022 №1212/06-30-07-12/ НОМЕР_1 встановлено порушення відповідачем п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями). На підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та п.1 ст.17 та Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) застосовано до відповідача суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1045,35 грн (податкове повідомлення-рішення №0024100712 від 10.06.2022 а.с.15).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалось у судовому порядку, тому податковий борг (грошове зобов`язання) зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 1045,35 грн вважається узгодженим.

Докази надіслання на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень від 10.06.2022 про нарахування податкових зобов`язань були надіслані на адресу відповідача та отримані нею 12.06.2022, що підтверджується підписом відповідача в поштовому повідомленні про отримання поштового відправлення (а.с.16).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до положень статті 59 Податкового кодексу України на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 надсилалася податкова вимога форми “Ф” від 10.04.2023 №0003892-1306-0630 на суму 8877,39 грн (а.с.8-9).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг на загальну суму 8877,39 грн, в тому числі: зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 6000,35 грн, з яких: 3754,22 грн - основний платіж, 715,42 грн - штрафна санкція та 1530,71 грн пеня; зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 471,69 грн, з яких: 312,85 грн - основний платіж, 31,29 грн - штрафна санкція, 127,55 грн - пеня; зі сплати адміністративних штрафів та інших санкцій на загальну суму 1360,00 грн; зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 1045,35 грн.

Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок боргу (а.с.4), згідно з яким заборгованість відповідача складає 8877,39 грн.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі наведеного, а також те, що на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості.

Стягнути на користь Головного управління ДПС у Житомирській області з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість в сумі 8877,39 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

01.10.26