Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №240/9118/26
Суддя: Чернова Ганна Валеріївна
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/9118/26
категорія 111031101
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0000219-2411-0626- UA18060090000061708 від 05.01.2026 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300 у розмірі 147342,75 грн. та №0003892-2411-0626 від 16.01.2026 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300 у розмірі 166020,00 грн.
У обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що прийняті всупереч нормам податкового законодавства. Зазначає, що він є єдиним засновником та керівником приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Нива", якому на праві власності належать об`єкти нерухомості. Останні є об`єктами сільськогосподарського товаровиробника, у оренду чи лізинг не здаються, а перебувають у користуванні власника за їх призначенням, а тому не є об`єктами оподаткування. Також зазначає, що раніше поновлював свої права в судовому порядку, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення відповідача за 2024 рік, які були винесені щодо аналогічних нежитлових приміщень з аналогічних підстав та з аналогічним предметом спору. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду в справі №240/22610/24 від 18.03.2025, яке постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року залишено в силі, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача.
Ухвалою суду позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачу строку для подання відзиву на позов.
У поданому відзиві відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що позивач не перебуває на податковому обліку як фізична особа - підприємець. Докази того, що позивач безпосередньо займається сільськогосподарською діяльністю (виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією) та є сільськогосподарським товаровиробником відсутні. На переконання представника відповідача, позов не підлягає задоволенню за необґрунтованістю та безпідставністю а спірні повідомлення-рішення, за якими нарахований податок на нерухоме майно на суму 147342,75 грн. та 166020,00 грн. прийнято та застосовано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій наполягав на задоволенні позовних вимог та наголошував, що він є сільськогосподарським товаровиробником, а належні йому як єдиному засновнику та керівнику приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Нива» на праві власності об`єкти нерухомості є нерухомістю сільськогосподарського товаровиробника, у оренду чи лізинг не здаються, а тому не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у письмовому провадженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є єдиним засновником та керівником приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «Нива», код ЄДРПОУ 01051318. Основним видом економічної діяльності згідно КВЕД 01.41 є розведення великої рогатої худоби молочних порід, а також згідно КВЕД 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.13 - вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.42 - розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів; 01.46 - розведення свиней; 01.50 - змішане сільське господарство; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.09.2016 позивачу належать на підставі приватної власності нежитлові будівлі: приміщення корівників літ. «А» загальною площею 5218,8 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ); приміщення комори літ «Б», загальною площею 585,0 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ); приміщення комори літ. «В», загальною площею 568,0 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ); приміщення свинарника літ. «Г», загальною площею 714,0 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ); приміщення майстерні літ. «Д», загальною площею 1215,2 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідно до рішення Коростенської міської ради від 10.06.2021 № 326 «Про встановлення місцевих податків і зборів на 2022 рік» встановлено на території Коростенської територіальної громади податки і збори: відповідно до додатку 1 до Рішення сесії Коростенської міської ради № 326 визначено, що будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку, звільнені від оподаткування відповідно до пп. «ж» п.п. 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України.
У зв`язку із наявністю у власності позивача вищевказаних нежитлових будівель Головним управлінням ДПС у Житомирській області нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2025 рік та сформовано податкове повідомлення - рішення форми «Ф» №0000219-2411-0626-UA18060090000061708 від 05.01.2026 про визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 147342,75 грн. та №0003892-2411-0626 від 16.01.2026 про визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 166020,00 грн.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними і такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
01.01.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12. 2014 №71-VIII, яким запроваджений податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входить до складу податку на майно.
Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 ПК України.
У розумінні ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За приписами п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до п. 30.2 ст. 30 ПК України підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Пільга, встановлена п.п. "ж" п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
При цьому, правовий аналіз п.п. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України дає підстави для висновку, що її застосування передбачає наявність одночасно трьох умов для звільнення об`єкта нерухомості від оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а саме: віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення; власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.
За приписами п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, зокрема будівлі промислові та склади.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджений і введений в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Як зазначено вище, позивачу на підставі приватної власності належать нежитлові будівлі: приміщення корівників літ. «А» загальною площею 5218,8 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ); приміщення комори літ «Б», загальною площею 585,0 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ); приміщення комори літ. «В», загальною площею 568,0 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ); приміщення свинарника літ. «Г», загальною площею 714,0 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ); приміщення майстерні літ. «Д», загальною площею 1215,2 кв.м. (адреса: АДРЕСА_1 ).
Також матеріалами справи підтверджено, що у ОСОБА_1 наявні земельні ділянки, на яких проводиться сільськогосподарська діяльність, основні засоби для проведення сільськогосподарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.
Крім того, на підтвердження здійснення сільськогосподарської діяльності надано договори поставки, купівлі - продажу, податкові декларації платника єдиного податку, а також звіти про посівні площі, виробництво продукції тваринництва, про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду за 2024 - 2025 роки тощо.
Зазначене підтверджує, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником.
Отже, об`єкти нерухомості, які належать позивачу на праві приватної власності, щодо яких контролюючим органом нараховане податкове зобов`язання, належить до будівель/споруд, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Суд зазначає також те, що сільськогосподарським виробником є фізична або юридична особа, яка здійснює виробництво і самостійну переробку власно виробленої продукції рослинництва і тваринництва. Це визначення пов`язується лише з виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції незалежно від її подальшої долі (використання у власному господарстві або реалізації).
Таким чином, належність особи до категорії сільськогосподарських товаровиробників не залежить від організаційної форми здійснення нею сільськогосподарської діяльності (юридична особа, фізична особа чи фізична особа -підприємець).
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 17.02.2020 №820/3556/17, від 10.04.2020 №823/1751/17, від 24.04.2020 №540/2206/19 від 17.02.2021 №820/3707/17 та від 22.04.2021 №822/3289/17.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником, об`єкти нерухомості, які належать позивачу на праві приватної власності та щодо яких контролюючий орган донарахував податкове зобов`язання, є спорудами, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, при цьому відсутні докази того, що ці об`єкти здаються власником в оренду, лізинг, позичку.
Таким чином, у спірних правовідносинах підстави для справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, відсутні, а відтак прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000219-2411-0626-UA18060090000061708 від 05.01.2026 та №0003892-2411-0626 від 16.01.2026 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Враховуючи викладене, позов слід задовольнити.
У зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3134,00 грн необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0000219-2411-0626-UA18060090000061708 від 05.01.2026 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300 у розмірі 147342,75 грн. та №0003892-2411-0626 від 16.01.2026 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 18010300 у розмірі 166020,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3134,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г.В. Чернова
01.10.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua