Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: охорони здоров’я, з них
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №240/20389/26
Суддя: Леміщак Дмитро Михайлович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/20389/26
категорія 113050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру центрального регіону 11-ї регіональної військово-лікарської комісії, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військово-медичного клінічного центру центрального регіону, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 11 регіональної військово-лікарської комісії, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Гарнізонної військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, оформлену довідкою № 2025-0702-1518-5291-0 від 02.07.2025, про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;
- визнати протиправним та скасувати рішення 11 Регіональної військово-лікарської комісії, викладене у листі від 25.09.2025 № 1353, щодо залишення без змін постанови Гарнізонної ВЛК;
- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 598/9/4655 від 28.02.2026 за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України організувати та забезпечити проведення контрольного медичного огляду військовослужбовця ОСОБА_1 комісією, яка не приймала оскаржуваних рішень, з метою визначення ступеня придатності до військової служби та причинного зв`язку поранень і захворювань, із обов`язковим врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач, старший солдат ОСОБА_1 , проходить службу у Збройних Силах України за контрактом з серпня 2019 року по теперішній час. Під час виконання бойових завдань та безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, отримав низку поранень та хронічних захворювань. 02.07.2025 позивач проходив медичний огляд у Гарнізонній ВЛК ВМКЦ ЦР. За результатами огляду було складено довідку № 2025-0702-1518-5291-0, якою позивача визнано придатним до військової служби, за окремими статтями обмежено придатним, а причинний зв`язок більшості захворювань встановлено як "пов`язані з проходженням військової служби", замість "пов`язані із захистом Батьківщини". Однак на думку позивача, ВЛК проігнорувала та не оцінила результати інших інструментальних досліджень:
- МРТ попереково-крижового відділу хребта та рентгенографій, де зафіксовано морфологічні зміни, що є основою для кваліфікації за статтею 64-а (непридатність);
- результати електронейроміографії (ЕНМГ) верхніх та нижніх кінцівок (від 21.06.2025), що об`єктивно підтверджують наявність невропатій та порушення провідності;
- УЗД (доплерографія) судин голови, шиї та екстракраніальних артерій (від 28.04.2025 та 17.06.2025);
- патологогістологічний висновок № 2250 від 16.12.2024.
Таким чином, згідно з довідкою Гарнізонної ВЛК від 02.07.2025 комісія дійшла висновку про придатність позивача до військової служби на підставі ст. 39в, 60в, 52в, 53в, 40в, 67в, 68в, 62в, 61в, 64в, 76в, 55б, 23в, 41в графи II Розкладу хвороб. Щодо причинного зв`язку комісія вказала, що певні захворювання пов`язані з проходженням служби, проте проігнорувала факти поранень (рана кисті, осколок коліна) та не встановила причинний зв`язок як "ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини".
Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, викладеним у формі довідки, оскаржив його до 11 РВЛК, а згодом до ЦВЛК ЗСУ. Листом 11 регіональної військової лікарської комісії від 25.09.2025 № 1353, а в подальшому і ЦВЛК ЗСУ листом від 28.02.2026 № 598/9/4655 у задоволенні скарги відмовили. ЦВЛК зазначила про обґрунтованість висновків на підставі пункту "б" статті 55 та пунктів "в" інших статей розкладу хвороб, проігнорувавши на думку позивача інші медичні дані.
Позивач, вважаючи зазначені дії Гарнізонної ВЛК, Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, 11 регіональної військової лікарської комісії протиправними, і тому звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою суду від 02.06.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15.06.2026 до суду надійшов відзив від представника ВЛК Гарнізонного військово-медичного клінічного центру центрального регіону. В обґрунтування даного відзиву вказує, що позивач проходив ВЛК ВМКЦ ЦР згідно з направленням військової частини НОМЕР_1 для визначення ступеню придатності до військової служби та за результатами його огляду винесено постанову, яка оформлена довідкою від 02.07.2025 № 2025-0702-1518-5291-0, про те, що він на підставі статей 39в, 60в, 52в, 53в, 40в, 67в, 68в, 62в, 61в, 64в,76в, 55б, 23в, 41в графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби. Огляд проведено відповідно до мети направлення, при проведенні медичного огляду та винесені експертного рішення позивачу, складом військово-лікарської комісії приймались до уваги та оцінювались його стан здоров`я на момент огляду, усі наявні медичні обстеження, клінічні дослідження та медичні документи. Станом на момент огляду у позивача були відсутні захворювання, які підтверджено медичною документацією та які можуть змінити визначений рішенням ступінь його придатності до військової служби. Зокрема, твердження позивача про те, що матеріали медичного огляду не містять результатів дослідження рівня глюкози крові та вимірювання внутрішньоочного тиску, а тому ставлять під сумнів повноту оцінки стану його здоров`я, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки були проведені та враховані під час медичного огляду, що підтверджується наявними у матеріалах справи медичними документами. Не відповідають дійсності й доводи позивача про те, що оцінка стану його здоров`я була проведена виключно на підставі зовнішнього огляду без визначення ступеня порушення функцій уражених органів та систем, оскільки відповідно до запису лікаря-невропатолога від 30.06.2025 та запису лікаря-травматолога від 16.06.2025 під час медичного огляду було досліджено наявні у позивача захворювання та наслідки травм, проведено оцінку неврологічного і ортопедо-травматологічного статусу, а також визначено ступінь порушення функцій відповідних органів та систем організму. З огляду на вищевикладене вважаємо що, медичний огляд позивача проведений військово-лікарською комісією ВМКЦ ЦР без порушення передбаченої процедури, висновок прийнято з урахуванням наявних діагнозів, його стану здоров`я, наявних клінічних досліджень та відповідно до вимог Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, визначеного наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 (зі змінами).
У відзиві 11 РВЛК представник відповідача вказує, що позивач у зв`язку із незгодою з довідкою ВЛК звернувся зі скаргою до 11 РВЛК. В свою чергу 11 РВЛК уважно вивчивши надані на розгляд медичні документи встановив, що довідка ВЛК прийнята відповідно до вимог "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, та підстав для перегляду вищевказаної постанови немає. У зв`язку з цим, 25.09.2025 позивачу за вих. № 1353 було надіслано роз`яснення, відповідно до вимог пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення. Твердження позивача про те, що матеріали медичного огляду не містять результатів дослідження рівня глюкози крові та вимірювання внутрішньоочного тиску, а тому ставлять під сумнів повноту оцінки стану його здоров`я, не відповідають фактичним обставинам справи. Так, відповідно до відомостей, зазначених у картці обстеження та медичного огляду № 1930 на ОСОБА_1 , біохімічним аналізом крові № 14 від 10.06.2025 визначено показник глюкози крові на рівні 5,1 ммоль/л. Крім того, згідно з записом лікаря-офтальмолога від 28.04.2025 проведено тонометрію, за результатами якої внутрішньоочний тиск становив: OD - 15,0 мм рт. ст. , OS - 15,0 мм рт. ст. Отже, зазначені позивачем дослідження були проведені та враховані під час медичного огляду, а тому доводи щодо їх відсутності спростовуються наявними у матеріалах справи медичними документами. Також безпідставними є твердження позивача про те, що він мав бути обов`язково оглянутий лікарем-психіатром. Відповідно до пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402, огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом та оториноларингологом, а лікарями інших спеціальностей - лише за медичними показаннями. Відповідач звертає увагу, що військово-лікарські комісії наділені специфічними повноваженнями, які потребують необхідних знань у медичній галузі, які у свою чергу відсутні у позивача та представника позивача. Водночас, коли 11 РВЛК є військово-медичною установою в системі Міністерства оборони України, до повноважень якої належить забезпечення кваліфікованого, об`єктивного і своєчасного розгляду постанов ВЛК та їх правомірність.
16.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив Гарнізонної ВЛК, в якій представник позивача вказує, що позивач мав у своєму розпорядженні повний пакет передбачених пунктом 6.2 Положення № 402 обов`язкових до дослідження документів, у тому числі посвідчення УБД, медичну книжку зі всіма записами, в тому числі про наявність факту бойової травми внаслідок вибуху - "отримав поранення внаслідок ворожого ракетного обстрілу поблизу міста Дружківка", що є об`єктивним медичним показанням для направлення позивача на огляд до лікаря-психіатра з метою виключення або підтвердження посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
В поданій відповіді на відзив 11 РВЛК представник позивача вказує, що на етапі первинного медичного огляду Гарнізонною ВЛК, так і під час подальшого досудового оскарження до 11 Регіональної ВЛК та Центральної ВЛК ЗСУ, позивачем разом із відповідними рапортами та скаргами було надано комплект об`єктивної медичної документації.
Зокрема, у встановленому законом порядку було пред`явлено:
- висновок магнітно-резонансної томографії (МРТ) попереково-крижового відділу хребта № 867 від 23.04.2025, який об`єктивно верифікує консолідований компресивний перелом тіла L1 хребця та післятравматичний деформуючий спондильоз III ст. ;
- результати стимуляційної електронейроміографії (ЕНМГ) верхніх та нижніх кінцівок від 21.06.2025, що підтверджують наявність стійких посттравматичних невропатій;
- Протоколи ультразвукового дослідження (доплерографії) екстракраніальних артерій від 28.04.2025 та судин голови і шиї від 17.06.2025;
- Патологогістологічний висновок № 2250 від 16.12.2024 та висновок лікаря-ендоскопіста (ЕГДС) від 24.12.2024, які підтверджують наявність супутніх уражень шлунково-кишкового тракту;
- Консультація кардіолога від 07.05.2024 "Медібор".
Представник позивача зазначає, що надіслані позивачем документи містять дані клінічних та інструментальних обстежень, які за умови їх належного аналізу відповідно до Пояснень щодо застосування Розкладу хвороб (Додаток 2 до Положення № 402) могли бути підставною для висновків щодо встановлення позивачу вищі стадії обмежень (Гіпертонічна хвороба ІІ ст. , Деформуючий артроз колінного суглоба ІІ ст. , порушення функцій хребта за ст. 64-а).
Відзив від Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 КАС України, не надходив.
Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.
У періоди з 13.07.2026 по 17.07.2026, з 24.07.2026 по 28.07.2026 та з 18.08.2026 по 31.08.2026 головуючий суддя перебував у щорічній відпустці.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 проходив ВЛК в ВМКЦ ЦР згідно з направленням військової частини НОМЕР_1 для визначення ступеню придатності до військової служби. За результатами його огляду винесено постанову, яка оформлена довідкою від 02.07.2025 № 2025-0702-1518-5291-0, про те, що він на підставі статей 39в, 60в, 52в, 53в, 40в, 67в, 68в, 62в, 61в, 64в,76в, 55б, 23в, 4lв графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до військової служби.
Позивач оскаржив вищевказану довідку до 11 РВЛК, яка листом від 25.09.2025 № 1353 у задоволенні скарги відмовила.
Не погоджуючись з довідкою ВЛК від 02.07.2025 № 2025-0702-1518-5291-0 та Листом 11 регіональної військово-лікарської комісії від 25.09.2025 № 1353, позивач подав скаргу до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.
ЦВЛК листом від 28.02.2026 зазначила про обґрунтованість висновків довідки ВЛК та листа 11 РВЛК. Крім того, зазначила, що згідно з наданими копіями медичних документів, наявність захворювань, які відповідно до вимог Положення зумовлюють вашу непридатність до військової служби чи можуть змінити ступінь вашої придатності до військової служби, не вбачається. Також ЦВЛК в своєму листі зазначила, що з метою розгляду питання про причинний зв`язок захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) вам пропонується надати до ЦВЛК ЗС України або до 11 регіональної ВЛК засвідчені копії документів, визначених пунктами 21.7 та 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення. У разі надання зазначених документів, у ЦВЛК ЗС України або 11 регіональної ВЛК будуть правові підстави для повторного розгляду питання щодо постанови Гарнізонної ВЛК ВМКЦ ЦР про причинний зв`язок захворювань.
З такими рішеннями та діями відповідачів позивач не згоден, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією РФ проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (в редакції на час виникнення правовідносин) (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з п. 2.1 Розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Вказаним пунктом також визначено, що штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Пункт 2.2 Положення № 402 визначає, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Главою 3 розділу I Положення № 402 врегульований порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК.
Відповідно до п. 3.1. глави 3 розділу І Положення № 402, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України "Про звернення громадян", Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28.12.2016 № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23.01.2017 за № 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України "Про звернення громадян" (пункт 3.2 глави 3 розділу І Положення № 402),
Відповідно до пункту 3.3. глави 3 розділу І Положення № 402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16.11.2016 № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".
Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином засвідчених їх копій.
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Відповідно до п. 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Згідно з пунктом 21.4 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).
Так, пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 встановлено перелік формулювань причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм і каліцтв, які приймає ВЛК. Зокрема, Положення № 402 розрізняє формулювання "ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - яке застосовується щодо поранень (контузій, каліцтв, травм) і захворювань, одержаних безпосередньо у зв`язку з участю в бойових діях, захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, - та формулювання "ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - яке застосовується щодо захворювань і травм, одержаних у період проходження військової служби поза обставинами, зазначеними вище. Повний текст відповідних підпунктів пункту 21.5 Положення № 402 наведено судом нижче, у контексті оцінки доводів позивача щодо правильності застосованого ВЛК формулювання причинного зв`язку.
Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України "Про звернення громадян".
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.
Отже, постанова ВЛК Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, яка видана позивачу та оформлена довідкою № 2025-0702-1518-5291-0 від 02.07.2025, правомірно оскаржена до 11 регіональної військово-лікарської комісії та ЦВЛК.
Повертаючись до фактичних обставин справи, судом встановлено, що за результатами медичного обстеження позивача військово-лікарською комісією Військово-медичного клінічного центру центрального регіону складено висновок у формі довідки військово-лікарської комісії № 2025-0702-1518-5291-0 від 02.07.2025, згідно з якою позивача було визнано придатним до військової служби на підставі ст. 39в, 60в, 52в, 53в, 40в, 67в, 68в, 62в, 61в, 64в, 76в, 55б, 23в, 41в графи II Розкладу хвороб, опис діагнозу - викривлення переділки носа без порушення функції носового дихання.
Так, суд зазначає, що порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних врегульований пунктом 6.8 глави 6 розділу II Положення № 402,
Згідно з яким на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого. Огляд військовослужбовців обов`язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально.
Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду.
До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04.08.2021 за № 360 "Про затвердження та скасування національних класифікаторів".
Суд зазначає, що як на момент проходження ОСОБА_1 медичного огляду ВЛК 02.07.2025, так і на момент розгляду адміністративної справи в Україні діяв і діє правовий режим воєнного стану.
За змістом пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення № 402 під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов`язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Отже, коментованим правовим регулюванням чітко регламентовано процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовозобов`язаного, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань, а також попереднього проведення медичних обстежень за визначеним переліком.
Перевіряючи дотримання процедури проведення медичного огляду позивача, суд зазначає, що відповідно до вимог Положення № 402 огляд позивача здійснено наступними спеціалістами: терапевт, хірург, травматолог, невропатолог, офтальмолог, кардіолог, підтвердженням чого є відповідні записи у медичній картці амбулаторного хворого виданою Військово-медичним клінічним центром центрального регіону № 549/1297/ВЛК від 10.06.2026.
Разом із цим, в матеріалах справи наявні й інші аналізи та дослідження позивача у картці обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 , а саме:
- біохімічний аналіз крові № 14 від 10.06.2025;
- ультразвукове дослідження (доплерографія екстракраніальних артерій) від 28.04.2025;
- рентгенографія правого колінного суглобу... від 09.06.2025;
- рентгенографія обох ліктьових суглобів... від 04.06.2025;
- рентгенографія на бокових рентгенограмах ступнів з навантаженням від 03.06.2025;
- рентгенографія поперекового відділу хребта від 03.06.2025;
Проте з аналізу матеріалів справи та записів у медичній картці обстеження та медичного огляду позивача суд встановив, що огляду лікаря-оториноларинголога проведено не було, а відповідний запис та висновок цього обов`язкового спеціаліста у картці відсутній.
Наведене є прямим порушенням вимог пункту 6.8 глави 6 розділу II Положення № 402, яким чітко визначено обов`язковість огляду кожного військовозобов`язаного лікарем-оториноларингологом під час дії правового режиму воєнного стану. Непроходження огляду у цього спеціаліста вказує на те, що військово-лікарська експертиза щодо позивача була проведена не у повному обсязі, а стан його здоров`я не був оцінений належним чином, що є самостійною підставою для визнання висновку ВЛК протиправним.
Таким чином, враховуючи, що військовослужбовець не пройшов обов`язковий огляд лікаря-оториноларинголога, передбачений пунктом 6.8 глави 6 розділу II Положення № 402, рішення комісії № 2025-0702-1518-5291-0 від 02.07.2025 є неповним та необ`єктивним. Таким чином, постанова ВЛК, викладена у формі довідки, ухвалена з порушенням встановленої процедури, а тому підлягає скасуванню.
Також комісією залишено без належної правової оцінки результати електронейроміографії (ЕНМГ) кінцівок від 21.06.2025 та МРТ попереково-крижового відділу хребта, на які безпосередньо посилався військовослужбовець. Крім того, незважаючи на наявні в матеріалах справи дані щодо отримання позивачем мінно-вибухових поранень у зоні бойових дій та наявність відповідних скарг, позивач за медичними показаннями не був направлений на огляд до лікаря-психіатра.
Водночас суд наголошує, що оскільки первинна постанова ВЛК (оформлена довідкою) № 2025-0702-1518-5291-0 від 02.07.2025 була ухвалена з порушенням встановленої процедури, всі наступні рішення органів військово-лікарської експертизи вищого рівня, прийняті за результатами її перегляду, також не можуть вважатися законними. Зокрема, рішення, викладені в листі 11 регіональної військової лікарської комісії від 25.09.2025 № 1353, а в подальшому в листі ЦВЛК ЗСУ від 28.02.2026 № 598/9/4655, якими у задоволенні скарги позивача було відмовлено, є похідними від протиправного первинного акта.
Оскільки вищі комісії належним чином не дослідили факт неповного медичного огляду та залишили без уваги порушення пунктів Положення № 402, їхні рішення також підлягають скасуванню.
Як було вказано вище, рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються до ЦВЛК. Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, штатна ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.
Таким чином, з метою повного та ефективного відновлення прав позивача, ЦВЛК ЗСУ як вищий орган військово-медичної експертизи зобов`язаний організувати повторний (контрольний) медичний огляд. Такий огляд має бути проведений складом комісії, який не брав участі в ухваленні скасованих рішень (викладених в листі), з метою об`єктивного визначення ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби та встановлення причинного зв`язку його поранень і захворювань, із обов`язковим врахуванням висновків суду, викладених у цьому судовому рішенні. Отже, позовна вимога в частині зобов`язання Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України організувати та забезпечити проведення контрольного медичного огляду військовослужбовця ОСОБА_1 комісією, яка не приймала оскаржуваних рішень, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд також враховує доводи 11 Регіональної військово-лікарської комісії про те, що додані позивачем до скарги від 01.08.2025 документи не були засвідчені в порядку, визначеному пунктом 21.25 глави 21 розділу II Положення № 402, у зв`язку з чим питання про причинний зв`язок захворювань (поранень) по суті не розглядалося.
Такі доводи суд вважає проявом надмірного формалізму, оскільки відповідач не вказує, які саме відомості з цих документів ставить під сумнів. До того ж, ці мотиви не лягли в основу оскаржених рішень.
Оскільки суд визнає протиправною первинну постанову ВЛК від 02.07.2025 з підстав порушення процедури медичного огляду, а рішення 11 РВЛК та ЦВЛК ЗСУ - похідними від неї, зазначена обставина сама по собі не є перешкодою для задоволення позовних вимог у цій справі. Питання про подання належним чином засвідчених копій документів, визначених пунктами 21.7 та 21.25 глави 21 розділу II Положення № 402, підлягає вирішенню в межах контрольного медичного огляду, обов`язок організувати проведення якого цим рішенням покладається на ЦВЛК ЗСУ.
Щодо доводів позивача про те, що він, будучи військовослужбовцем (старший солдат, призваний за контрактом з серпня 2019 року), має низку хронічних захворювань та наслідків травм (поранень), зокрема рану кисті, осколкове поранення коліна, наслідки компресійного перелому хребта, деформуючий спондильоз, периферичну дегенерацію сітківок, гіпертонічну хворобу тощо, та про те, що, незважаючи на об`єктивну наявність вказаних діагнозів і поранень, позивача визнано "Придатним до військової служби", а причинний зв`язок більшості захворювань встановлено як "пов`язані з проходженням військової служби" замість "пов`язані із захистом Батьківщини", суд зазначає таке.
Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв чітко регламентований пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402.
Як вже було вказано, згідно з пунктом 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402: а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України;
г) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення;
ґ) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
д) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби".
е) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн" - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.
Зазначені у підпунктах "д" та "е" постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.
Як вбачається з матеріалів справи, старший солдат ОСОБА_1 проходить службу з серпня 2019 року, брав безпосередню участь у заходах із захисту Батьківщини, під час яких отримав осколкове поранення коліна та інші травми. Суд наголошує, що питання про те, під яке саме з формулювань підпунктів "а"-"е" пункту 21.5 Положення № 402 підпадають конкретні захворювання та поранення позивача, є дискреційним повноваженням військово-лікарської комісії, а не суду.
Оскільки судом встановлено, що медичний огляд позивача 02.07.2025 проведено з порушенням установленої процедури та без дослідження всіх зафіксованих у матеріалах справи обставин одержання позивачем поранень, суд позбавлений можливості визнати висновки постанови від 02.07.2025 щодо причинного зв`язку такими, що ухвалені на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження наведених позивачем доказів.
Оскільки судом уже встановлено, що медичний огляд позивача було проведено неналежним чином та без участі всіх обов`язкових лікарів-спеціалістів, суд доходить висновку про необхідність покладення додаткових зобов`язань для повного відновлення порушеного права позивача. З метою виправлення допущених порушень суд зобов`язує Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України під час організації контрольного огляду повторно та належним чином дослідити абсолютно всі наявні медичні документи, а також обставини отримання поранень (травм) військовослужбовця ОСОБА_1 .
Необхідність такого повного дослідження зумовлена тим, що первинні висновки комісії щодо причинного зв`язку більшості захворювань та травм позивача сформовані за результатами медичного огляду, проведеного з порушенням установленої процедури та без повного дослідження наявних доказів, а тому не можуть вважатися остаточно перевіреними.
Тому суд зобов`язує комісію під час нового огляду уважно розглянути кожен діагноз і бойове поранення ОСОБА_1 та надати їм оцінку відповідно до пункту 21.5 Положення № 402 і наявних у матеріалах справи доказів, врахувавши при цьому всі висновки суду, викладені в цьому рішенні; остаточне встановлення відповідного формулювання причинного зв`язку залишається виключною компетенцією комісії.
Оскільки суд не має спеціальних медичних знань, він не може самостійно встановлювати діагнози чи визначати ступінь придатності. Саме тому належний розгляд усіх документів та остаточне встановлення діагнозів повинні виконати ЦВЛК ЗСУ як найвищий орган військово-лікарської експертизи.
Суд звертає увагу, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16 та від 07.12.2018 у справі № 819/630/17, відповідно до яких суд не наділений повноваженнями оцінювати правильність встановлених діагнозів чи надавати професійну оцінку медичній кваліфікації та висновкам членів ВЛК, а перевіряє лише дотримання визначеної нормативно-правовими актами процедури прийняття такого рішення.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу поновлення порушеного права, а так само про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від вчинення дій. Обов`язковою правовою передумовою застосування судом такого способу захисту порушеного права, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом факту протиправності рішення, дії або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, на усунення наслідків якого спрямоване відповідне зобов`язання, а також визначення судом дій, вчинення яких є необхідним і достатнім для поновлення порушеного права чи законного інтересу позивача.
Так, частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наведені критерії є взаємопов`язаними і застосовуються судом не ізольовано, а в сукупності, оскільки саме їх спільна наявність свідчить про правомірність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Відсутність хоча б одного з них може бути підставою для визнання оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності протиправними, однак лише за умови, що відповідна невідповідність є юридично значущою, тобто такою, що вплинула або могла вплинути на права, свободи чи законні інтереси особи, яка звернулася за судовим захистом. Формальні недоліки, які не вплинули на суть прийнятого рішення та на обсяг прав особи, самі по собі не свідчать про протиправність рішення в цілому.
У цій справі невиконання обов`язкового огляду лікарем-оториноларингологом не є формальним недоліком у наведеному розумінні, а є порушенням, яке безпосередньо стосується суті прийнятого рішення: саме за результатами оскаржуваного медичного огляду позивачу встановлено, серед іншого, діагноз "викривлення переділки носа", тобто діагноз, оцінка якого належить до компетенції профільного спеціаліста - лікаря-оториноларинголога. Відсутність висновку цього лікаря унеможливлює перевірку правильності встановленого діагнозу та обраної статті Розкладу хвороб і, відповідно, безпосередньо вплинула на обсяг прав позивача, а не є суто технічною (формальною) вадою оформлення постанови.
Надаючи оцінку всім аргументам учасників справи в контексті наведених вище норм права, які мають значення для правильного вирішення спору, суд враховує, що згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом із тим встановлений частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок відповідача довести правомірність своїх дій не звільняє позивача від обов`язку навести конкретні та юридично значущі обставини, якими обґрунтовуються його позовні вимоги, оскільки предмет доказування у справі визначається саме змістом позовних вимог і підстав позову, а суд згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справи на підставі принципу змагальності сторін у межах заявлених ними вимог і наданих доказів.
За результатами дослідження та оцінки всіх наданих сторонами доказів у їх сукупності, встановлення дійсних обставин справи та надання їм правової оцінки у світлі норм чинного законодавства України та сталої практики Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Військово-медичного клінічного центру центрального регіону (вул. Князів Коріатовичів, 185, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21018. РНОКПП/ЄДРПОУ: 07816153), Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (м. Київ, вул. Госпітальна, 16, 01133, ЄДРПОУ 08356179), 11 регіональної військово-лікарської комісії (21018, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, вул. Князів Коріатовичів, 185, ЄДРПОУ 24979848) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Гарнізонної військово-лікарської комісії Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, оформлену довідкою № 2025-0702-1518-5291-0 від 02.07.2025, про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.
Визнати протиправним та скасувати рішення 11 Регіональної військово-лікарської комісії, викладене у листі від 25.09.2025 № 1353, щодо залишення без змін постанови Гарнізонної ВЛК.
Визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 , викладене в листі Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України № 598/9/4655 від 28.02.2026.
Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України організувати та забезпечити проведення контрольного медичного огляду військовослужбовця ОСОБА_1 комісією, яка не приймала оскаржуваних рішень, з метою визначення ступеня придатності до військової служби та причинного зв`язку поранень і захворювань із обов`язковим врахуванням висновків суду, викладених у судовому рішенні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 01 жовтня 2026 р.
01.10.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua