Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №240/6186/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/6186/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення (далі - відповідач), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення 9 Відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30.01.2026, оформленого протоколом №10, про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 на підставі його заяви від 28.01.2026;

- внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовної заяви вказує, що він є єдиним опікуном малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , призначений за рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 02.05.2023 у справі №293/395/23, оскільки його дружина ОСОБА_4 виїхала за кордон на працевлаштування. У зв`язку із вказаним 28.01.2026 він звернувся до відповідача із письмовою заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п. 8 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.01.2026, оформленим протоколом №10, ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстав відсутності документів, які підтверджують статус дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-сиріт. Наголошено, що п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено відстрочку для осіб, які мають статус додаткового опікуна.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач, будучи військовозобов`язаним, 28.01.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із письмовою заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на підставі п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до якої долучив копії розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації №13 від 07.05.2015 "Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 "; рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 02.05.2023 у справі №293/395/23 про призначення ОСОБА_1 додатковим опікуном над малолітніми дітьми: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; військовий квиток; копії свідоцтв про народження дітей, їх паспортів і карток платників податків.

Рішенням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.01.2026, оформленим протоколом №10, ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстав відсутності документів, які підтверджують статус дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-сиріт. Крім того, вказано, що п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачено відстрочку для осіб, які мають статус додаткового опікуна.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом свого права на отримання відстрочки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

взяття громадян на військовий облік;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Цей Порядок визначає: зокрема процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

У цьому Порядку у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:

Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

Таким чином, вищезазначеним порядком передбачено, що при зверненні до відповідача комісія на підставі розгляду отриманих документів ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Інших варіантів дій для комісії при розгляді питання про відстрочку від мобілізації даним Порядком не передбачено.

Заява позивача та надані до неї документи свідчать, що він просить надати йому відстрочку на підставі п.8 ч.1 ст.23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років.

Отже, не підлягають призову військовозобов`язані, які є опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років

Під час розгляду справи встановлено, що позивач є чоловіком ОСОБА_4 , спільно з якою здійснює виховання дітей - ОСОБА_2 , 2011 р.н., та ОСОБА_3 , 2012 р.н., опікуном яких за рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області у справі №293/2016/14-ц від 14.01.2015 призначено його дружину, ОСОБА_4 . Мати дітей померла, а їх батько позбавлений щодо них батьківських прав за вказаним рішенням.

При зверненні до відповідача із заявою про відстрочку позивач надав, серед іншого, рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 02.05.2023 у справі №293/395/23 про призначення його додатковим опікуном над малолітніми дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та розпорядження голови Черняхівської районної державної адміністрації №13 від 07.05.2015 "Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 "

Рішенням відповідача від 30.01.2026, оформленим протоколом №10, ОСОБА_1 відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період з підстав відсутності документів, які підтверджують статус дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-сиріт. Крім того, вказано, що п.8 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не передбачено відстрочку для осіб, які мають статус додаткового опікуна.

Відтак, спірні правовідносини виникли з приводу того, чи має право позивач на відстрочку відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону №3543-XII на підставі поданих документів до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріалами справи, а саме рішенням Черняхівського районного суду Житомирської області від 14.01.2015року № 293/2016/14-ц, підтверджено, що неповнолітні діти з 2015 року уже перебувають під опікою ОСОБА_4 . Отже, відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України ОСОБА_4 має певні обов`язки щодо дітей, опікуном яких вона є. Крім того, на час розгляду справи у суду відсутні підстави вважати, що вона не може виконувати обов`язки опікуна щодо неповнолітніх дітей.

До того ж, пунктом 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не передбачено відстрочку для осіб, які мають статус додаткового опікуна.

Таким чином, суд погоджується із доводами відповідача про відсутність правових підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, оскільки у дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2015 року є опікун - ОСОБА_4 , яка відповідно до закону зобов`язана забезпечувати повноцінне виховання цих дітей, їх догляд, а також захист їх прав та інтересів, та відносно якої відсутні докази про те, що вона більше не може виконувати свої обов`язки.

Суд наголошує на тому, що перебування ОСОБА_4 за кордоном не звільняє її від обов`язку піклуватися про дітей та виконувати обов`язки, покладені на неї чинним законодавством як на опікуна неповнолітніх. Також слід зазначити, що на момент розгляду справи відсутні докази перебування ОСОБА_4 за межами України.

Крім того, як зазначалося вище, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових та фактичних підстав для надання позивачу за його заявою від 28.01.2026 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 8 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII, оскаржуване рішення відповідача щодо відмови у наданні відстрочки є правомірним.

Оскільки підстав для надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не встановлено, не підлягає задоволенню і похідна вимога про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_4 надати таку відстрочку. Суд враховує також, що оцінка законності підстав для відстрочки та ухвалення відповідного рішення віднесені Порядком № 560 до повноважень комісії, а суд не наділений правом підміняти суб`єкта владних повноважень у здійсненні наданих йому повноважень.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд робить висновок, що позовні вимоги позивача не належать до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

01.10.26