Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №240/14303/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Житомир справа № 240/14303/26

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (далі - позивач, Товариство, ТОВ "Котлозавод "Крігер") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Житомирській області від 02.01.2026 № 000000200706, № 000000170706, №000000160706.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, ТОВ «Котлозавод «Крігер» має відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку. ТОВ «Котлозавод «Крігер» надано, що і підтверджується актом, копії первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення. Підприємством підтверджено використання закупленого металу у власній господарській діяльності. Просить позов задовольнити.

Суддя своєю ухвалою від 13 квітня 2026 року прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області 23.04.2026 до суду подано клопотання про долучення доказів.

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 24.04.2026 (вх. від 27.04.2026). Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що вимоги позивача необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

У період із 22.06.2026 по 26.06.2026, із 13.07.2026 по 27.07.2026 та із 11.08.2026 по 27.08.2026 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (код ЄДРПОУ 35299597) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та є платником ПДВ.

Основним видом діяльності суб`єкта господарської діяльності за КВЕД 25.21 є виробництво радіаторів і котлів центрального опалення.

Інші види діяльності позивача за КВЕД:

28.21 Виробництво духових шаф, печей і пічних пальників; 28.30 Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.30 Виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 25.91 Виробництво сталевих бочок і подібних контейнерів; 25.92 Виробництво легких металевих паковань; 25.93 Виробництво виробів із дроту, ланцюгів і пружин; 25.94 Виробництво кріпильних і ґвинтонарізних виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 28.93 Виробництво машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну; 20.11 Виробництво промислових газів.

У період із 01.12.2025 по 05.12.2025 головними державними інспекторами відділу аналізу податкової інформації податкового аудиту Головного управління ДПС у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Котлозавод "Крігер" з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ "Сольвадор" (код згідно з ЄДРПОУ 42611769) за серпень 2019 року, з ТОВ «ТОТАЛГРУП» (код згідно з ЄДРПОУ 41993145) за вересень 2019 року, з ТОВ «ЕКСІМА - ОПТ ЛТД» (код згідно з ЄДРПОУ 42540034) за жовтень 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість.

За результатом документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 12.12.2025 № 25509/06-30-07-06/35299597 (далі - Акт від 12.12.2025), у якому вказано: "Перевіркою встановлені дані і факти, які свідчать про те, що оформлені між ТОВ "Котлозавод "Крігер" та зазначеними контрагентами ТОВ "Сольвадор" (код згідно з ЄДРПОУ 42611769), ТОВ «Тоталгруп» (код згідно з ЄДРПОУ 41993145), ТОВ «Ексіма - опт ЛТД» (код згідно з ЄДРПОУ 42540034) документи не опосередковувались реальним виконанням операцій, які становлять їх предмет та дозволяють зробити висновки щодо безпідставності документального оформлення операцій при складанні первинних документів даними суб`єктами господарювання та їх відображені в регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності.

У розділі 3.3 "Висновок щодо повноти декларування податку на додану вартість, визначення від`ємного значення з ПДВ" акта від 12.12.2025 вказано:

" Перевіркою достовірності і правильності повноти декларування ТОВ "Котлозавод "Крігер" податку на додану вартість по операціях із ТОВ "Сольвадор" (код згідно з ЄДРПОУ 42611769) за серпень 2019 року; з ТОВ «Тоталгруп» (код згідно з ЄДРПОУ 41993145) за вересень 2019 року, з ТОВ «Ексіма - оптТ ЛТД» (код згідно з ЄДРПОУ 42540034) за жовтень 2019 року встановлено наступне:

Завищення податкового кредиту (рядок 17) у декларації за серпень 2019 року в сумі 250378 грн призвело до заниження податку на додану вартість до сплати (рядок 18) по декларації за серпень 2019 року в сумі 250378 грн.

Завищення податкового кредиту (рядок 17) у декларації за вересень 2019 року в сумі 172288 грн призвело до заниження податку на додану вартість до сплати (рядок 18) по декларації за вересень 2019 року в сумі 172288 грн.

Завищення податкового кредиту (рядок 17) у декларації за жовтень 2019 року призвело до завищення показника від`ємного значення що переноситься до складу наступного звітного податкового періоду (рядок 21) в сумі 250149 грн по декларації за жовтень 2019 року."

У описовій частині Акта від 12.12.2025 вказано:

по ТОВ "Сольвадор":

- відсутність у складених первинних документах розшифровки підписів та посад осіб, є істотним недоліком в документах, та є підставою для невизнання господарської операції;

- ненадання до перевірки ТОВ "Котлозавод "Крігер" підтверджуючих документів щодо проходження покупцем передбаченої договором процедури ознайомлення покупця з товаром, ціною, строком, порядком поставки;

- не надання рахунків-фактур, передбачених договором, які продавець виставляє покупцю у разі погодження замовлення;

- не надані сертифікати якості/відповідності на труби та металеві листи, що ставить під сумнів реальність операції придбання такого товару з огляду на те, що металеві труби та листи є основним матеріалом у процесі виробництва частин котлів;

- товарно-транспортні накладні містять недостовірні дані стосовно транспортних засобів, які повинні перебувати у користуванні ТОВ "Сольвадор", та стосовно водіїв, які повинні перебувати в трудових відносинах із зазначеним в документах перевізником;

- відсутність найманих працівників у ТОВ "Сольвадор". Подані платником звіти несуть недостовірну інформацію, про що свідчить недоїмка з ЄСВ;

- фінансова звітність та звітність з податку на прибуток за 2019 рік до органів ДПС не подана, що означає відсутність діяльності платника та відсутність активів у ТОВ "Сольвадор";

- у податковому кредиті відсутнє джерело походження сталевих листів та труб, на які від ТОВ "Сольвадор" виписано та зареєстровано податкові накладні ТОВ "Котлозавод "Крігер", платник не був ні виробником, ні імпортером;

- ТОВ "Сольвадор" не декларував показники в р.10.3 Декларації придбання товарів/ послуг з нульовою ставкою та/або без податку на додану вартість – тобто відсутнє придбання прокату у неплатників ПДВ;

- відсутність підтвердження транспортування товару у зв`язку з відсутністю можливості у постачальника транспортувати товар власними силами, а також відсутністю залучення сторонніх організацій на послуги з транспортування, відсутність придбання палива;

- зазначені у ТТН водії не перебували у трудових відносинах із перевізником ТОВ "Сольвадор";

- неможливість здійснити силами ТОВ "Сольвадор" навантажувальні роботи під час відправки понад 60 тон металевого вантажу за відсутності персоналу та навантажувачів;

- ТОВ "Сольвадор" звітувався лише 3 місяці, декларуючі недостовірні показники (ПК за липень в сумі понад 20,0 млн.грн включено без зареєстрованих податкових накладних);

- реєстрація податкових накладних в адресу понад 200 контрагентів, в значних обсягах (21,2 млн.грн ПДВ) протягом короткого проміжку часу (усього 1,5 місяці) на різноманітну номенклатуру товарів, робіт/послуг в залежності від виду діяльності покупців;

- 66 видів діяльності, який декларує ТОВ "Сольвадор", свідчить про формальну можливість розширення різноманітності номенклатури товарів, робіт/послуг для безперешкодної реєстрації податкових накладних покупцям із різними видами діяльності;

- внесення до звіту 20-ОПП неправдивих даних щодо наявності значної кількості основних засобів, в тому числі у якості власних, що зменшує ризик блокування податкових накладних покупцям товарів, робіт/послуг із різними видами діяльності;

- протягом короткого проміжку часу ТОВ "Сольвадор" оформило податкові накладні на операції з реалізації різноманітних, в більшості - відмінних від «придбання» товарів/послуг;

- наявність у ТОВ "Сольвадор" податкового боргу з ПДВ в сумі 26 505,1 тис.грн.

- діяльність товариства спрямована на створення штучного податкового кредиту третім особам;

- наявність узагальненої податкової інформації про неможливість здійснення ТОВ "Сольвадор" задекларованих операцій з продажу товарів, послуг;

- згідно даних Єдиного реєстру судових рішень ТОВ "Сольвадор" є фігурантом декількох кримінальних проваджень

- відсутність обґрунтованості вибору у якості постачальника ТОВ "Сольвадор" з віддаленого регіону (м.Запоріжжя), із видом діяльності - вирощування зернових культур, який ніколи не продавав металопрокат, на одноразову поставку основних виробничих матеріалів, які завод придбає у постійних постачальників, за такими ж цінами, на які документально оформлено поставку від ТОВ "Сольвадор";

- надані копії первинних документів не спростовують факт встановленого порушення вимог п.198.1 ст.198 Кодексу в частині недостовірності даних податкового кредиту ТОВ «КОТЛОЗАВОД «КРІГЕР» по взаємовідносинах з ТОВ "Сольвадор", що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2019 року.

по ТОВ "Тоталгруп":

- відсутність у складених первинних документах розшифровки підписів та посад осіб, є істотним недоліком в документах, та є підставою для невизнання господарської операції

- ненадання до перевірки ТОВ "Котлозавод "Крігер" підтверджуючих документів щодо проходження покупцем передбаченої договором процедури ознайомлення покупця з товаром, ціною, строком, порядком поставки;

- не надання рахунків-фактур, передбачених договором, які продавець виставляє покупцю у разі погодження замовлення;

- не надані сертифікати якості/відповідності на сталеві труби, що ставить під сумнів реальність операції придбання такого товару з огляду на те, що труби є основним матеріалом у процесі виробництва частин котлів;

- відсутність підтвердження транспортування товару у зв`язку з відсутністю можливості у постачальника транспортувати товар власними силами, а також відсутністю залучення сторонніх організацій на послуги з транспортування, відсутність придбання палива, неможливість встановлення місця відвантаження, у зв`язку з незазначенням повної адреси пункту відвантаження ;

- Видаткова накладна на труби сталеві виписувались ТОВ "Тоталгруп" на користь ТОВ "Котлозавод "Крігер" лише один раз, у вересні 2019 року. Поряд з цим, ТОВ "Котлозавод "Крігер" має довгострокові взаємовідносини з постачання металопрокату від таких постачальників як ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» (код згідно з ЄДРПОУ 36441934), ТзОВ «ПРОДМАРКЕТПРОМ» (код згідно з ЄДРПОУ 36863714), ТзОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД» (код згідно з ЄДРПОУ 37412768).

- маніпулювання ТОВ "Тоталгруп" показниками податкової звітності з ПДВ січня 2019року – вересня 2019 року, зокрема даними податкового кредиту серпня, вересня 2019 року, включаючи до його складу суму ПДВ по неіснуючих податкових накладних у великих розмірах (у вказаних місяцях він масово оформлював податкові накладні іншим суб`єктам господарювання) з метою формування штучного податкового кредиту платникам податків;

- ТОВ "Тоталгруп" не подавало фінансової звітності за 2019 рік та податкову декларацію з податку на прибуток, а також відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП. Що означає, що у платника відсутні будь-які активи та пасиви для здійснення діяльності.

- На ТОВ "Тоталгруп" у вересні 2019 року рахувався тільки один працівник, що означає що підприємство не забезпечене трудовими ресурсами для здійснення діяльності.

- реєстрація ТОВ "Тоталгруп" податкових накладних в значних обсягах протягом короткого часу (усього 2 місяці) на різноманітну номенклатуру товарів, робіт/послуг;

- широкий спектр видів діяльності, який декларує ТОВ "Тоталгруп", знижує ризик блокування податкових накладних під час документального оформлення операцій з продажу різноманітної номенклатури товарів, робіт/послуг покупцям із різними видами діяльності;

- ТОВ "Тоталгруп" для проведення різноманітних господарських операцій, які зазначались ним у виписаних податкових накладних, не забезпечене ні трудовими ресурсами (рахується 1 працівник, що одночасно є посадовою особою підприємства (керівником та головним бухгалтером), ні матеріальними та технічними ресурсами (дані 20-ОПП відсутні, фінансова звітність не подавалась);

- відсутність джерела введення в обіг труб сталевих по ланцюгу постачання від ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ»: протягом 2019 року не проводило операції щодо ввезення на митну територію України труб сталевих (код УКТЗЕД 7304) та не придбавало їх на території України, як від фізичних так і юридичних осіб

- Ціни та кількість труб сталевих від ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» до ТОВ "Тоталгруп", ідентичні цінам та кількості даних товарів від ТОВ "Тоталгруп" до ТОВ "Котлозавод "Крігер". Тобто, у задекларованих господарських операціях відсутній економічний зміст (ділова мета) їх здійснення.

- Основний та інші види діяльності, які мав право здійснювати ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ», не мають ніякого відношення до операцій з металопрокатом/ будівельними матеріалами.

- Згідно даних ЄРПН, ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» складав та реєстрував у великій кількості податкові накладі іншим контрагентам лише протягом липня 2019 року, вересня 2019 року з номенклатурою різноманітних товарів. У інші періоди діяльності податкові накладні платником податків не реєструвалися. Остання податкова звітність з податку на додану вартість подана за лютий 2020 року. Станом на 01.12.2025 у платника податку рахується борг за платежем 14010100 «Податок на додану вартість» у сумі 73287483,74грн;

- У періоді документального оформлення операції з постачання товарів (вересень 2019 року), на підприємстві рахувалися лише керівник ОСОБА_1 , якому дохід за будь-якою ознакою доходу не нараховувався взагалі, та головний бухгалтер Березнікова Анастасія Олександрівна. Посадові особи не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного;

- ТОВ «Проксітехноторг» не забезпечене матеріальними/технічними /трудовими ресурсами для здійснення діяльності.

- ТОВ "Тоталгруп" не подавало фінансової звітності за 2019 рік та податкову декларацію з податку на прибуток. Тобто у платника відсутні будь-які активи та пасиви для здійснення діяльності.

- За результатами моніторингу даних офіційного порталу Єдиний державний реєстр судових рішень встановлено, що ТОВ «Проксітехноторг» є фігурантом кримінального провадження за № 42019000000002241 від 23.10.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1 КК України. У судовій справі зокрема зазначено, що ТОВ «Проксітехноторг» формувало штучний податковий кредит внаслідок продажу широкого спектру товарів, робіт та послуг, не пов`язаних із підакцизною товарною групою, на адресу низки підприємств реального сектору економіки, при цьому такий товар не поставлявся, послуги та роботи не здійснювались. при цьому не має найманих працівників, приміщень, транспорту та інших активів необхідних для здійснення господарської діяльності.

- надані первинні документи та їх копії не спростовують факт встановленого порушення вимог п.198.1 ст.198 Кодексу в частині недостовірності даних податкового кредиту ТОВ "Котлозавод "Крігер" по взаємовідносинах з ТОВ «Тоталгруп», що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року.

по ТОВ " Ексіма - опт ЛТД»:

- відсутність у складених первинних документах розшифровки підписів та посад осіб, є істотним недоліком в документах, та є підставою для невизнання господарської операції;

- ненадання до перевірки ТОВ "Котлозавод "Крігер" підтверджуючих документів щодо проходження покупцем передбаченої договором процедури ознайомлення покупця з товаром, ціною, строком, порядком поставки;

- не надання рахунків-фактур, передбачених договором, які продавець виставляє покупцю у разі погодження замовлення;

- не надані сертифікати якості/відповідності на труби та металеві листи, що ставить під сумнів реальність операції придбання такого товару з огляду на те, що металеві труби та листи є основним матеріалом у процесі виробництва частин котлів;

- товарно-транспортні накладні містять недостовірні дані стосовно транспортних засобів, які повинні перебувати у користуванні ТОВ " Ексіма - опт ЛТД», та стосовно водіїв, які повинні перебувати в трудових відносинах із зазначеним в документах перевізником, у ТТН не зазначено місце навантаження товару;

- відсутність найманих працівників у ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» Подані платником звіти несуть недостовірну інформацію, про що свідчить недоїмка з ЄСВ;

- неподання ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» звітності 20-ОПП, що додатково свідчить про відсутність у перевізника зазначених в ТТН автомобілів;

- фінансова звітність ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» та звітність з податку на прибуток за 2019 рік до органів ДПС не подана; що свідчить про відсутність будь-яких задекларованих показників діяльності платника та наявності активів. У ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» відсутні доходи та витрати, відсутні основні засоби та матеріальні активи. Відсутність задекларованих показників діяльності підприємства вказує на відсутність діяльності платника взагалі;

- нереальність транспортування товару у зв`язку з відсутністю можливості у постачальника транспортувати товар власними силами, а також відсутністю залучення сторонніх організацій на послуги з транспортування, відсутність придбання палива;

- нереальність транспортування у зазначеній в ТТН кількості товару у зв`язку зі значним перевищенням припустимих загально-габаритно-вагових норм, встановлених законодавством. Транспортування оформлене із таким перевищенням, є неможливим, та незаконним;

- неможливість навантаження в авто металопрокату вагою в декілька десятків тон – за відсутності персоналу та матеріально-технічних ресурсів;

- відсутність будь-якого обґрунтування вибору саме ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» у якості постачальника. Неможливість встановити, яким чином покупець міг дізнатись про існування такого продавця із м.Одеси, якщо він більш ніколи нікому не продавав такий товар, його основний вид діяльності Будiвництво житлових i нежитлових будівель. Залучення у якості постачальника ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» на одноразову поставку основних виробничих матеріалів (металопрокату та труб), які завод придбає у постійних постачальників за такими ж цінами, на які документально оформлено поставку від ТОВ «Ексіма-опт ЛТД»;

- широкий спектр видів діяльності (29), який декларує ТОВ " Ексіма - опт ЛТД», свідчить про формальну можливість розширення різноманітності номенклатури товарів, робіт/послуг для безперешкодної реєстрації податкових накладних покупцям із різними видами діяльності;

- платником не задекларовано користування власними або орендованими об`єктами оподаткування шляхом подання звіту 20-ОПП.

- ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» декларує недостовірні показники (ПК за вересень в сумі понад 37,0 млн грн включено без зареєстрованих податкових накладних);

- реєстрація податкових накладних в значних обсягах (42,2 млн.грн ПДВ) протягом короткого проміжку часу (усього тиждень – з 07 по 15 жовтня 2019) на різноманітну номенклатуру товарів, робіт/послуг в залежності від виду діяльності покупців, із різними звітними періодами виписки податкових накладних;

- різноманітність номенклатури (понад 5,6 тис.найменувань, а саме - будматеріали, автозапчастини, одяг, взуття, радіодеталі, щебінь, канцтовари, металопрокат, частини виробничого обладнання, метизи, комп`ютерна техніка, побутова хімія, морепродукти, свіжозаморожені овочі, зернові тощо, а також різноманітні послуги – юридичні, ремонтні, будівельно-монтажні, рекламні тощо), на яку ТОВ "Ексіма - опт ЛТД» зареєстрував протягом тижня податкові накладні, вказує на неможливість здійснення продажу платником такого обсягу різноманітних товарів, робіт/послуг майже одночасно – за відсутності персоналу та матеріально-технічних ресурсів;

- протягом тижня реєстрації податкових накладних ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» сформував податковий кредит біля 500 платникам, розташованим у всіх регіонах України, що вказує на неможливість фактичного здійснення операцій з постачання із такою великою кількістю «покупців» - за відсутності персоналу та матеріально-технічних ресурсів;

- діяльність ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» спрямована на створення штучного податкового кредиту третім особам;

- наявність у ЄРПН зареєстрованих в адресу ТОВ "Ексіма - опт ЛТД» податкових накладних на «придбання» металопрокату від «вигодоформуючого» ТОВ «АВЕРС-ІНК» (42680613). Ціни та кількість повністю ідентичні цінам та кількості даних товарів від ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» до ТОВ "Котлозавод "Крігер", що свідчить про відсутність у задекларованих господарських операціях економічного змісту (ділової мети) їх здійснення, що говорить про те, що такі операції не є такими, що вчинені в межах господарської діяльності;

- за відсутності націнки та ділової мети, операція з постачання прокату ТОВ «Аверс-ІНК» фактично не здійснювалась, а була лише оформлена податковими накладними з метою надання можливості формування ТОВ " Ексіма - опт ЛТД`схемного податкового кредиту для ТОВ "Котлозавод "Крігер", використовуючи штучно введену в обіг номенклатуру товарів;

- ідентичні податкові накладні зареєстровані на ТОВ «Ексіма - опт ЛТД» та від ТОВ " Ексіма - опт ЛТД» на ТОВ "Котлозавод "Крігер" - в один день, 08.10.2019, що додатково свідчить про те, що фактичне здійснення операції не передбачалось, та операція оформлена суто на папері;

- відсутність найманих працівників у ТОВ «АВЕРС-ІНК». Подані платником звіти несуть недостовірну інформацію, з метою створення вигляду наявності трудових ресурсів, про що свідчить недоїмка з ЄСВ в сумі 6,1 тис.грн;

- фінансова звітність ТОВ «Аверс-ІНК» та звітність з податку на прибуток за 2019 рік до органів ДПС не подана; що свідчить про відсутність будь-яких задекларованих показників діяльності платника та наявності активів. У ТОВ «Аверс-ІНК» відсутні доходи та витрати, відсутні основні засоби та матеріальні активи. Відсутність задекларованих показників діяльності підприємства вказує на відсутність діяльності платника взагалі;

- маніпулювання ТОВ «Аверс-ІНК» показниками податкової звітності з ПДВ, формуючи показники з ПДВ по неіснуючих податкових накладних у великих розмірах що дозволило протягом певного часу масово оформлювати без блокування податкові накладні іншим суб`єктам господарювання з метою формування штучного податкового кредиту платникам податків;

- діяльність ТОВ «Аверс-ІНК» спрямована на створення штучного податкового кредиту третім особам;

- різноманітність номенклатури (понад 15,6 тис. найменувань), на яку ТОВ «АВЕРС-ІНК» зареєстрував податкові накладні, вказує на неможливість здійснення продажу платником такого обсягу різноманітних товарів, робіт/послуг – за повної відсутності персоналу та матеріально-технічних ресурсів;

- у податковому кредиті відсутнє джерело походження сталевих листів та труб, на які від ТОВ «Аверс-ІНК» виписано та зареєстровано податкові накладні на ТОВ " Ексіма - опт ЛТД", та в подальшому – на ТОВ "Котлозавод "Крігер", ТОВ «Аверс-ІНК» не був ні виробником, ні імпортером;

- ТОВ " Ексіма - опт ЛТД" та два платника, які сформували йому податковий кредит -ТОВ «Проксітехноторг» та ТОВ «Аверс-ІНК» - є фігурантами кримінальних проваджень, пов`язаних із наданням схемного податкового кредиту іншим платникам.

- надані первинні документи та їх копії не спростовують факт встановленого порушення вимог п.198.1 ст.198 Кодексу в частині недостовірності даних податкового кредиту ТОВ "Котлозавод "Крігер" по взаємовідносинах з ТОВ " Ексіма - опт ЛТД", що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2019 року.

Окрім того, у Акті від 12.12.2025 вказано, що до перевірки не надано оригінали (копії) окремих первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, а саме: специфікації, рахунки - фактури, а також попередня заявка покупці для отримання товару, передбачені п. 1.1. договорів поставки по взаємовідносинах ТОВ "Котлозавод "Крігер" з ТОВ «Сольвадор» (код згідно з ЄДРПОУ 42611769) за серпень 2019 року; з ТОВ «Тоталгруп» (код згідно з ЄДРПОУ 41993145) за вересень 2019 року, з ТОВ " Ексіма - опт ЛТД"; комерційну пропозицію, прайс або інший документ, де можна ознайомитись покупцю з товаром, його ціною, строком, порядком поставки, та замовлення покупця, повідомлення постачальника про можливість або неможливість виконання замовлення до перевірки, передбачені п. 3.3 та 3.4 вищевказаних договорів;

документальне підтвердження щодо якості та походження придбаних товарів (сертифікати відповідності, паспорти виробника, листи контролю про відповідність технічних та інших критеріїв якості придбаних товарів (нові, б/у), тощо, що передбачені п. 3.7., п. 3.9 вищевказаних договорів).

У розділі IV. "Висновок" Акта від 12.12.2025 вказано: "Наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації і проведення даної перевірки та результати її опрацювання є, відповідно до пп. 19-1.1.46 п. 19-1.1 ст. 19-1, п, 74.3 ст. 74 і пп. 811.2 п. 83.1 ст. 83 ПКУ, підставою для зазначених нижче висновків.

Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Сольвадор» (код згідно з ЄДРПОУ 42611769) за серпень 2019 року; з ТОВ «Тоталгруп» (код згідно з ЄДРПОУ 41993145) за вересень 2019 року, з ТОВ " Ексіма - опт ЛТД" (код згідно з ЄДРПОУ 42540034) за жовтень 2019 року показників декларацій з податку на додану вартість, встановлено порушення:

- п.п. 16.1.5, п.п. 16.1.9, п.п. 16.1.12, п.п.16.1.15 ст.16, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст.44, п.85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.7 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 2, п. 2 ст. З, п.1, п.2 ст. 9, ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV із змінами та доповненнями, п 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88, п. 4,5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2017 року № 276 та 23 березня 2018 року № 381, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати на загальну суму 422666 грн, в тому числі по періодах: за серпень 2019 року на суму 250378грн; за вересень 2019 року на суму 172288 грн;

- пп. 16.1.5, пп. 16.1.9. пп. 16.1.12, пп.16.1.15 ст.16, п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.7 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, ст. 2, п. 2 ст. 3, п.1, п.2 ст. 9 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV із змінами та доповненнями, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. №88, п. 4,5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2017 року № 276 та 23 березня 2018 року № 381, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (21 рядок) за жовтень 2019 року на суму 250149 грн.

- п.п. 16.1.5, п.п. 16.1.9, п.п. 16.1.12, п.п.16.1.15 ст.16, п. 44.1, п. 44.3, п. 44.6 ст.44, п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України внаслідок ненадання документів до перевірки в повному обсязі, що зафіксовано в акті про ненадання оригіналів (копій) документів до перевірки від 05.12.2025 №1080/06-30-07-06/35299597.

На підставі висновків Акта від 12.12.2025, Головним управлінням ДПС у Житомирській області 02 січня 2026 року було прийнято податкові повідомлення - рішення:

№000000160706, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання "за платежем ПДВ" на загальну суму 528332,50 грн, з яких: за податковим зобов`язанням 422666 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 105666,50 грн (т. 1 а.с. 49);

№000000170706, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн за ненадання для проведення перевірки у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом даної перевірки (т. 1 а.с. 51);

№000000200706, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 250149 грн (податкова декларація №9274194758, звітний період жовтень 2019 року).

Встановлено, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження та подав до ДПС України скаргу на податкові повідомлення рішення від 02.01.2026.

За результатом розгляду скарги Товариства, Державна податкова служба України прийняла рішення від 03.03.2026, яким скаргу ТОВ "Котлозавод "Крігер" залишила без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 02.01.2026 - без змін.

Вважаючи податкові повідомлення рішення від 02.01.2026 протиправними, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно підпунктом 14.1.36 пунктом 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Визначення поняття господарської операції також наведене у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно положень якої господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктом «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Право на формування податкових вигод виникає у покупця за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета ( постанова Верховного Суду від 02 вересня 2026 року у справі № 620/7892/21)

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Зміст наведених норм свідчить, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником під час визначення податкових зобов`язань з ПДВ законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

Ці вимоги однаковою мірою стосуються формування й інших показників податкового обліку, в тому числі, доходу і податкових зобов`язань з ПДВ за господарськими операціями, оскільки податковий облік, як і будь-який облік, обов`язковість якого встановлена законом, не може ґрунтуватися на недостовірних даних.

Перевага сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але не виключно) в постановах від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 28 жовтня 2019 року у справі № 280/5058/18, від 26 лютого 2020 року у справі №826/1308/18, від 06 травня 2020 року у справі № 640/4687/19.

З матеріалів справи вбачається, що 12.08.2019 між позивачем (покупець) та ТОВ "Сольвадор" (постачальник) укладено договір поставки №20/08/2019 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю метал, найменуванням, кількістю, асортиментом і за ціною згідно специфікацій, рахунків - фактур, видаткових накладних, а покупець зобов`язується приймати цей товар (т. 1 а.с. 72-74).

До матеріалів справи долучено копії:

видаткової накладної №920 від 15.08.2019 у якій зазначено: лист г/к 10 мм ст. 3, кількість 4761,00 т; лист г/к 12 мм ст. 3, кількість 7589,00 т; лист г/к 12 мм 09Г2С, кількість 6454,00 т; лист г/к 3 мм ст. 3, кількість 5773,00 т; лист г/к 5 мм ст. 3, кількість 3214 т; труба сталева ф 60*4 мм ст. 20 безшовна, кількість 2956 т (т. 1 а.с. 75);

видаткової накладної №922 від 15.08.2019 у якій зазначено: лист г/к 8 мм ст. 3, кількість 14483; труба сталева ф 76*4 мм ст. 20 безшовна, кількість 4952; труба сталева ф 76*5 мм ст. 20 безшовна, кількість 2846; труба сталева 180*150*8 мм ст. 20, кількість 1254 (т. 1 а.с. 77);

виписки з рахунку, що містять інформацію про оплату товару згідно видаткових накладних від 15.08.2019 №920 та №922 (т. 1 а.с. 79-80);

акту звірки взаємних розрахунків №74 від 01.12.2025 (т. 1 а.с. 81);

товарно - транспортних накладних від 15.08.2019: №920 та №922, які містять інформацію про транспортування товару, вказаного у видаткових накладних №920 та №922 від 15.08.2019;

карток - рахунків 201 бухгалтерського обліку "Сировина та матеріали", що містять інформацію про надходження сировини і матеріалів придбаних у контрагента згідно видаткових накладних №920 та №922 від 15.08.2019 та витрачання такої сировини і матеріалів на виробництво.

Між позивачем (покупець) та ТОВ "Тоталгруп" (постачальник) укладено договір поставки №24/09/2019 від 23.09.2019 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю метал, найменуванням, кількістю, асортиментом і за ціною згідно специфікацій, рахунків - фактур, видаткових накладних, а покупець зобов`язується приймати цей товар (т. 1 а.с. 82-84).

До матеріалів справи долучено копії

видаткової накладної №1687 від 23.09.2019 у якій зазначено: труба сталева ф 60*4 мм ст. 20 безшовна, кількість 12,265 т; труба сталева ф 76*4 мм ст. 20 безшовна, кількість 6,735 т, труба сталева ф 76*5 мм ст. 20 безшовна, кількість 6,47 т, труба сталева ф 180*150*8 мм ст. 20, кількість 4,05 т (т. 1 а.с. 85);

виписки з рахунку, що містять інформацію про оплату товару згідно договору поставки №24/09/2019 (т. 1 а.с. 87 на звороті, т. 1 а.с. 89);

акту звірки взаємних розрахунків №75 від 01.12.2025 (т. 1 а.с. 90);

товарно - транспортної накладної від 23.09.2019: №524, яка містять інформацію про транспортування товару, вказаного у видатковій накладній №1684 від 23.09.2019;

карток - рахунків 201 бухгалтерського обліку "Сировина та матеріали", що містять інформацію про надходження сировини і матеріалів придбаних у контрагента згідно видаткової накладної №1684 від 23.09.2019 та витрачання такої сировини і матеріалів на виробництво.

З матеріалів справи також вбачається, що 04.10.2019 між позивачем (покупець) та ТОВ "Ексіма - ОПТ ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки №4/10/2019 за умовами якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю метал, найменуванням, кількістю, асортиментом і за ціною згідно специфікацій, рахунків - фактур, видаткових накладних, а покупець зобов`язується приймати цей товар (т. 1 а.с. 91-93).

До матеріалів справи долучено копії:

видаткової накладної №2473 від 04.10.2019 у якій зазначено: лист г/к 1 мм ст. 3, кількість 1,421 т; лист г/к 10 мм ст. 3, кількість 2,868т; лист г/к 12 мм ст. 3, кількість 7,932т; лист г/к 12 мм 09Г2С, кількість 3,256т; лист г/к 14 мм ст. 3, кількість 1,273т; лист г/к 16 мм ст. 3, кількість 2,878т; лист г/к 2 мм ст. 3, кількість 2,742т; лист г/к 20 мм ст. 3, кількість 3,684т (т. 1 а.с. 95);

видаткової накладної №2472 від 04.10.2019 у якій зазначено: труба сталева ф 60*4 мм ст. 20 безшовна, кількість 5,294 т; труба сталева ф 76*4 мм ст. 20 безшовна, кількість 3,185 т; труба сталева ф 76*5 мм ст. 20 безшовна, кількість 2,972 т; труба сталева 180*150*8 мм ст. 20, кількість 3,164 т; труба сталева 80*80*4 мм, кількість 4,567 т; (т. 1 а.с. 94);

видаткової накладної №2474 від 04.10.2019 у якій зазначено: лист г/к 3 мм ст. 3, кількість 5,839 т; лист г/к 4 мм ст. 3, кількість 2,876т; лист г/к 5 мм ст. 3, кількість 4,516т; лист г/к 6 мм ст. 3, кількість 1,254т; лист г/к 8 мм ст. 3, кількість 9,520т; лист рифлений 3мм, кількість 1,124т; круг ст. 3 ф. 24 мм, кількість 1,567 т (т. 1 а.с. 97).

виписки з рахунку, що містять інформацію про оплату товару згідно договору №4/10/2019 (т. 1 а.с. 99, 101 на звороті);

акту звірки взаємних розрахунків №73 від 01.12.2025 (т. 1 а.с. 102);

товарно - транспортних накладних від 04.10.2019: №125 та №124, які містять інформацію про транспортування товару, вказаного у видаткових накладних від 04.10.2019 №2473, 2472 та 2474;

карток - рахунків 201 бухгалтерського обліку "Сировина та матеріали", що містять інформацію про надходження сировини і матеріалів придбаних у контрагента згідно видаткових накладних 04.10.2019 №2473, 2472 та 2474 та витрачання такої сировини і матеріалів на виробництво.

Зазначені матеріали відображають надходження та подальше використання ТМЦ у розрізі господарських операцій, що дозволяє простежити їх фактичне залучення у виробничий процес Товариства.

Так, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України та статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, інший платник податків під час використання такого документа у своєму податковому обліку повинен діяти розумно, добросовісно та з належною обачністю, а також сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, у тому числі стосовно даних щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також щодо підпису та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у господарській операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначила, що суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Більш того, у названій постанові Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи аспект засудження посадової особи підприємства за статтею 205 КК України (переважно директора контрагента), зауважила на тому, що в податкових правовідносинах виникнення прав та обов`язків пов`язане насамперед зі спеціальним статусом платника податків, а не із загальною цивільно-правовою дієздатністю юридичної особи. За наявності статусу платника податків суб`єкт господарювання має підстави для складення первинних та інших документів, які повинні братися до уваги при підтвердженні даних податкового обліку. Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду зауважено, що суд може обґрунтувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Велика Палата Верховного Суду у цій же постанові також зробила висновок, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Суд зазначає, що під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел Товариства на укладення правочинів без наміру створити наслідки, які передбачені ним. Цих доказів не надано і під час судового розгляду справи, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про фіктивний характер проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Окрім того, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство має відповідні первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Крім того, суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Щодо недоліків первинних документів, про які вказано у акті від 12.12.2025, а саме: відсутність у складених первинних документах розшифровки підписів та посад осіб, суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо наявності окремих недоліків у первинних документах, складених позивачем та його контрагентами, суд вважає, що такі недоліки в оформленні документів самі по собі не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших доказів убачається реальність здійснення операцій, зокрема зміни в структурі активів і зобов`язань та власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Разом з тим відповідач під час розгляду справи не навів обґрунтованих і підтверджених належними доказами доводів про те, що виявлені ним недоліки у первинних документах унеможливили ідентифікацію господарських операцій або спростовують факт їх реального здійснення. За таких обставин є підстави вважати, що доводи контролюючого органу зводяться до формального підходу до оцінки первинних документів та не спростовують установлених судами попередніх інстанцій обставин реального здійснення спірних господарських операцій.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, а первинні документи містять достатньо інформації про господарську операцію, що свідчить про помилковість висновків відповідача.

Щодо висновків відповідача про недобросовісність контрагентів позивача: неподання фінансової звітності та податкових декларацію з податку на прибуток, а також відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП, відсутність трудових та технічних ресурсів для здійснення діяльності; реєстрація податкових накладних в значних обсягах протягом короткого часу на різноманітну номенклатуру товарів, робіт/послуг; наявність податкового боргу, тощо, що, на переконання податкового органу свідчить про нереальність господарських операцій позивача із такими контрагентами, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у своїй постанові від 18 червня 2026 року у справі № 160/21572/24 виснував, що чинним законодавством не пред`являються вимоги до суб`єктів підприємницької діяльності стосовно кількості працівників у штаті підприємства, наявність тих чи інших основних фондів, тощо для здійснення господарської операції. Проте, податковий орган має довести, що відсутність таких ресурсів унеможливила в кожному конкретному випадку реальну можливість виконання правочину.

Зі змісту акта від 12.12.2025 вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій фактично лише на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС.

При цьому на підтвердження вказаної інформації відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів, як того вимагають приписи процесуального закону.

Інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порушень податкового законодавства позивачем. Доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару позивачу надано не було, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які б свідчили про протиправну поведінку як позивача так і контрагентів та злагодженості дій між ними.

Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі № 810/3443/18, від 30.09.2021 у справі № 400/1986/19, яку суд враховує під час вирішення цієї справи.

Твердження відповідача про неможливість виконання контрагентами господарських операцій є необґрунтованим, оскільки між позивачем та контрагентом наявні господарські правовідносини, оформлені відповідними договорами, які передбачають оплату за проведені роботи. Матеріали справи містять відповідні докази оплати товару.

Зі змісту акта від 12.12.2025 вбачається, що контролюючий орган зробив відповідні висновки на підставі аналізу інформації, а не доказів, інформація (без документального підтвердження), на яку посилається відповідач, як на підставу нереальності господарських операцій, не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях (зокрема у постанові від 9 квітня 2025 року у справі №320/7062/24) про те, що висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій, які зроблені виключно на підставі аналізу баз даних АІС "Податковий блок" та податкової інформації щодо контрагентів платника податків, є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства й аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Так само податкова інформація щодо контрагентів суб`єкта господарювання у ланцюгах постачання носить інформативний характер та не є безперечним свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами як підставами формування бухгалтерського обліку. Без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагентів суб`єкта господарювання основних засобів, трудових ресурсів тощо, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Усталеним є підхід Верховного Суду, за яким платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку; зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Якщо контрагент позивача або суб`єкти господарювання, з якими мав відносини контрагент позивача, в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності законодавчих норм, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2026 року у справі №160/17107/25.

Відповідно до висновків Верховного Суду, зокрема, у постанові від 9 липня 2025 року у справі №280/2232/24 під час проведення господарських операцій платник податків може бути і не обізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів, незважаючи на те, що контрагенти, можливо, і мають наміри щодо порушення податкового законодавства. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Тобто лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Під час розгляду справи судом не встановлено факту, а податковим органом не доведено існування вказаних вище обставин.

В матеріалах справи відсутні докази проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, при цьому контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки задля з`ясування реальності спірних господарських відносин та правомірності відображення їх наслідків в обліку платника податків.

Верховний Суд у постановах від 3 вересня 2019 року у справі №810/3790/17, від 24 вересня 2021 року у справі № 320/5555/20, 17 грудня 2025 року у справі №560/1718/24 зазначив, що стверджуючи про порушення контрагентами податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з`ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів Позивача матеріали справи не містять.

Окрім цього, по операціях з реалізації товарів контрагентами позивача не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків, слід вважати безпідставним.

Водночас, наявність кримінального провадження не є безумовними та допустимими доказами відсутності реального здійснення господарської операції.

У постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 Велика Палата Верховного Суду підтвердила вже сформовану Верховним Судом правову позицію, яка зводиться до того, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Під час судового розгляду не виявлено фактів визнання недійсними установчих документів контрагентів, також відсутні обвинувальні вироки суду, якими були б засуджені винні особи за відповідні кримінальні правопорушення, не здобуто доказів наявності протиправного умислу і в самого позивача.

Контролюючий орган на виконання передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку не навів переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надав жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах є недостовірними.

З огляду на вказане суд зазначає, що належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження посилань щодо нереальності спірних господарських операцій контролюючим органом до суду надано не було, а тому твердження відповідача є безпідставними.

При цьому, відповідачем, як не надано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або фіктивності його постачальників, так і не надано доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій ТОВ "Котлозавод "Крігер" цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Щодо висновків податкового органу, що контрагенти позивача та контрагенти контрагентів є фігурантами кримінальних проваджень, що, на переконання податкового органу свідчить про нереальність господарських операцій позивача з такими контрагентами, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 у справі №160/3364/19 зазначила, що лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Суд зауважує, що під час розгляду справи відповідачем не надано ані до суду, ані до матеріалів перевірки жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду відносно контрагента позивача, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

З огляду на викладене, в сукупності із встановленими під час розгляду адміністративної справи обставинами, суд дійшов висновку про безпідставність висновків відповідача в цій частині

Щодо недоліків у наданих до перевірки товарно - транспортних накладних, суд зазначає наступне

Верховного Суд у справах №380/6767/22, №804/644/16, №380/14750/21 та вказали, що наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

В матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт транспортування товару від контрагентів до позивача, вказані товарно-транспортні накладні містять усі необхідні та достатні реквізити та відомості, що дозволяють ідентифікувати товар та з них можливо встановити рух товару.

Окрім того, належними доказами підтверджується рух активів позивача, з огляду на що вказані висновки відповідача є необґрунтованими.

При цьому суд зауважує, що позивач наділений правом обирати контрагентів, а тому твердження відповідача про відсутність обґрунтування вибору позивачем постачальника є безпідставним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення №000000160706, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання "за платежем ПДВ" на загальну суму 528332,50 грн, з яких: за податковим зобов`язанням 422666 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 105666,50 грн та податкове повідомлення - рішення №000000200706, яким Товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 250149 грн (податкова декларація №9274194758, звітний період жовтень 2019 року) є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки висновки акта перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржувані рішення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо податкового повідомлення - рішення №000000170706, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020 грн за ненадання для проведення перевірки у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом даної перевірки, сд зазначає наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.3 ст.44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

44.3.1. 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу;

44.3.2. 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;

44.3.3. 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;

44.3.4. 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.6 ст.44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За сталою та послідовною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 27 квітня 2022 року у справі №20/13197/20, від 22 червня 2022 року у справі №826/13633/17, від 23 березня 2023 року у справі №580/9734/21 від 18 квітня 2024 року у справі № 460/16521/23 наслідки, передбачені пунктом 44.6. статті 44 ПК України, стосуються документів, що відповідають сукупно наступним умовам: документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки; на підставі яких платник веде облік доходів, витрат та інших показників; безпосередньо пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань; зберігання яких є законодавчим обов`язком платника податків; вимога щодо надання яких містилася у належно оформленому запиті контролюючого органу.

З наведеного слідує, що Податковий кодекс України визначає порядок подання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, зокрема на запит контролюючого органу, під час проведення перевірки, після закінчення перевірки, однак до прийняття рішення за результатами такої перевірки.

У свою чергу, ненадання платником податків документів на підтвердження задекларованих показників податкового обліку прирівнюється нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України до їх відсутності.

Матеріалами справи підтверджується, що посадовими особами Товариства до перевірки не надано:

- підтверджуючих документів щодо проходження покупцем передбаченої договором процедури ознайомлення покупця з товаром, ціною, строком, порядком поставки;

- рахунків-фактур, передбачених договором, які продавець виставляє покупцю у разі погодження замовлення;

- сертифікатів якості/відповідності на труби та металеві листи.

У свою чергу, п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України передбачена відповідальність за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, а саме накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Суд зазначає, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до наведеного вище визначення, господарська операція пов`язане не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Окрім того, суд зазначає, що ані підтверджуючі документи щодо проходження покупцем передбаченої договором процедури ознайомлення покупця з товаром, ціною, строком, порядком поставки, ані рахунки-фактури, ані сертифікати якості/відповідності які фактично не формувались продавцем та не надавались покупцю, не є первинними документами, а тому ненадання таких документів не може нести для позивача негативних наслідків у формі штрафних (фінансових санкцій).

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення №000000170706 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлені обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 9002,38 грн.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (вул. Покровська, 81, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 35299597) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ: 44096781) про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 02 січня 2026 року №000000200706, №000000170706, №000000160706.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" документально підтверджені судові витрати у сумі 9002 (дев`ять тисяч дві) гривні 38 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

01.10.26