Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №160/17227/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Справа №160/17227/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , співвідповідач - Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

19 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати грошової допомоги після укладення першого контракту, грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства Оборони України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 : грошову допомогу після укладення першого контракту у розмірі 24224 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні); грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік у розмірі 23329,78 грн. (двадцять три тисячі триста двадцять дев`ять гривень та сімдесят вісім копійок); матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі 23 329,78 грн. (двадцять три тисячі триста двадцять дев`ять гривень та сімдесят вісім копійок).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.12.2024 року між Позивачем та Міністерством оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 був укладений перший контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. 23.12.2024 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.12.2024 року № 126-РС, командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ №370 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . 04.06.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ про звільнення позивача з особового складу частини. Проте, після звільнення Відповідач відмовив у виплаті одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту, грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік. Таку відмову Позивач вважає протиправною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 02.07.2026 залучено до участі у справі №160/17227/26 співвідповідача - Військову частину НОМЕР_2 (ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Відповідачем – військовою частиною НОМЕР_2 22.07.2025 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що у військової частини НОМЕР_1 були відсутні підстави для виплати грошової допомоги після укладання Михайлом БАРАНЕНКОМ першого контракту, як у частини яка є навчальною. До того ж ОСОБА_2 не закінчив навчання у цій частині та не звертався із рапортами про зазначену виплату. Таким чином військова частина НОМЕР_1 діяла у межах повноважень та у спосіб, які встановлені нормативно-правовими актами, які регулюють спірне питання. Також зазначив, що пунктом 3 Окремого доручення Міністра оборони України від 09.01.2025 №156/уд визначено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення військовослужбовцям із числа курсантів навчальних центрів (частин, підрозділів) не здійснювати. Рішення про виплату приймати після закінчення навчання та вступу до виконання обов`язків за посадою за новим місцем проходження військової служби. З огляду на викладене у військової частини НОМЕР_1 були відсутні підстави для виплати грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_3 . До того ж ОСОБА_2 не закінчив навчання у цій частині та не був призначений на посаду за новим місцем служби, де і повинне було прийматися відповідне рішення. Вказав, що відповідно до пункту 7 Розділу ХХІV Порядку розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. Зазначив, що ОСОБА_2 не звертався з відповідним рапортами до командування військової частини НОМЕР_1 .

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.12.2024 року між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 був укладений перший контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України.

Згідно з пункту 3 вказаного контракту, він є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на три роки.

23.12.2024 року відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 23.12.2024 року № 126-РС, командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ №370 до зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

24.12.2024 року працівниками медичної служби військової частини НОМЕР_1 Позивачу була зроблено щеплення від COVID – 2.

04.01.2025 року у Позивача погіршився стан здоров`я.

16.01.2025 року був переведений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , та до 04.02.2025 року перебував в «Інсультному центрі Харьківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1».

21.01.2025 року проведено хірургічне втручання - стентування гирла лівої артерії стентом.

19.05.2025 року згідно рішення Військової – лікарської комісії Позивач був признаний непридатним до військової служби, та було затверджено свідоцтво про хворобу № 2025-0430-1454-0162-0, від 30.04.2025 року.

04.06.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 з особового складу частини.

При звільнені Позивачу був виданий Грошовий атестат, в якому було вказано про те, що останньому не було виплачено: грошової допомоги після укладення першого контракту; грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та моральної шкоди.

17.06.2025 року Позивач звернувся до Міністерства оборони України з проханням роз`яснити у зв`язку з чім мені не виплатили вищевказані виплати.

02.07.2025 року та 10.07.2025 року надійшли відповіді, згідно яких: грошова допомога після укладення першого контракту не була виплачена у зв`язку з п.3 розділу ХХІІ наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 року «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам». А саме: «…виплата одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту військовослужбовцям що уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби»; «…грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік не була виплачена – «… так як це суперечить вимогам п. 3 окремого доручення Міністра оборони України № 156_уд від 09.01.2025 року»; «…матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік не виплачувалась – «… так як це суперечить вимогам п. 6 окремого доручення Міністра оборони України № 156_уд від 09.01.2025 року».

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2026 року № 153 - відповідно до директиви командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 24.03.2026 № Д-116/22/ДСК “Про проведення додаткових організаційних заходів у Сухопутних військах Збройних Силах України в 2026 році” та наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 26.03.2026 № 87/дск (зі змінами) військову частину НОМЕР_1 , що утримувалась за штатом № 57/365-01 визнано розформованою. Службові документи довгострокового зберігання та ліквідаційний акт передано правоприємнику (військова частина НОМЕР_2 ).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять, зокрема, одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацом 1-2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №704 від 30.08.2017 (далі - Постанова №704), визначено виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах:

- особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;

- особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року;

- особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

При цьому, пунктами 2, 3 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Тобто, безпосередньо Законом №2011-XII та постановою Кабінету Міністрів України №704 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, до яких законодавцем віднесено і позивача, здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони України.

В свою чергу, наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Згідно з пунктом 1 розділу ХХІІ Порядку №260 (у редакції чинній станом на час звернення позивача із рапортом про виплату ОГД), одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту виплачується:

- особам, які приймаються на посади рядового складу строком на 3 роки;

- особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком на 3 роки і більше;

- особам, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу строком на 1 рік і більше;

- особам, які підписали контракт строком на 5 років і більше, із числа військовослужбовців, призначених на посади осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу після закінчення вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (підготовка яких здійснюється за державним замовленням), за умови вступу до виконання обов`язків за цими посадами.

Пунктом 3 розділу ХХІІ Порядку №260 визначено, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, призначення на посаду та вступу до виконання обов`язків за посадою на підставі наказу командира.

При цьому військовослужбовцям, що уклали перший контракт про проходження військової служби під час навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових коледжах або навчальних частинах (центрах), одноразова грошова допомога виплачується після закінчення навчання у цих навчальних закладах у військових частинах, до яких їх призначено для подальшого проходження військової служби.

Відповідно до пункту 4 розділу ХХІІ Порядку №260 одноразова грошова допомога не виплачується:

- особам рядового складу, які в період проходження військової служби за контрактом уклали контракт про проходження військової служби на посадах сержантського та старшинського складу;

- особам сержантського та старшинського складу, яких у період проходження військової служби за контрактом прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;

- особам офіцерського складу, які в період проходження кадрової військової служби в добровільному порядку виявили бажання проходити військову службу за контрактом;

- у разі продовження військової служби за новим контрактом;

- у разі повторного прийняття на військову службу за контрактом осіб, звільнених з військової служби за контрактом;

- у разі підписання контракту для проходження військової служби у Збройних Силах України особами, звільненими з військової служби за контрактом, з інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також зі служби в правоохоронних органах.

Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом, укладеним особою строком не меншим, ніж зазначено в п.1 розділу ХХІІ Порядку №260, та за відсутності підстав для відмови у її виплаті, визначених п.4 розділу ХХІІ Порядку №260.

Згідно п. 2 Контракту від 23.12.2024 року укладеного між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України в особі військової частини НОМЕР_2 , останній зобов`язується: «… відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження військової служби громадянином України», забезпечити «…охорону здоров`я…», виплатити Позивач «…належне матеріальне забезпечення під час проходження військової служби; виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавок за вислугу років та, … та інших надбавок, доплат, винагород, премій…».

Так, 24.12.2024 року працівниками медичної служби військової частини НОМЕР_2 Позивачу було зроблено счепленя від захворювання COVID – 2 у результаті чого у останнього різко погіршився стан здоров`я.

04.01.2025 року Позивач був госпіталізований з діагнозом: ГПМК в басейне лівої середньо-мозгової артерії з правобічним геміпарезом, плелегією в руці, сенсомоторною афазією, центральний парез n. Facialis праворуч; Гострий бронхіт, середньої важкості.

16.01.2025 року був переведений до ВМКЦ м. Харків, та до 04.02.2025 року перебував в «Інсультному центрі Харьківської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 1».

Після дообстеження було встановлено діагноз: Гострий атеротромботичний ішемічний інсульт в басейні лівої середьно-мозкової артерії. Глибокий правобічний геміпарез з акцентом в руці, дизартрія, елементи моторної афазії. Тромбоз лівого внутрішньої сонної артерії.

21.01.2025 року була проведена хірургічна операція - стентування гирла лівої артерії стегна.

Згідно Виписки Інсультного центру від 04.02.2025 року данні наслідки виникли у зв`язку з вакцинацією.

Зважаючи на викладене вище, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні нарахування та виплати одноразової допомоги після укладення першого контракту відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Щодо визначення розрахункової величини для обрахунку грошову допомогу після укладення першого контракту у розмірі 24224 грн., суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище Позивачем укладений контракт на походження військової служби з Міністерством оборони України 23.12.2024 року.

Як наслідок, після укладення позивачем першого контракту у відповідача виник обов`язок виплатити позивачу одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту 8 пункту 6 Постанови №704.

В свою чергу, пунктом 3 розділу ХХІІ Порядку №260 визначено, що виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця після набрання чинності першим контрактом.

Проте, 19.05.2025 року згідно рішення Військової – лікарської комісії Позивач був признаний непридатним до військової служби, та було затверджено свідотство про хворобу № 2025-0430-1454-0162-0, від 30.04.2025 року.

04.06.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 був виданий наказ про звільнення ОСОБА_1 з особового складу частини.

При звільнені Позивачу був виданий Грошовий атестат, в якому було вказано про те, що останньому не було виплачено: грошової допомоги після укладення першого контракту; грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік та моральної шкоди.

Отже, у відповідача 04.06.2025 на виконання підпункту 8 пункту 6 Постанови №704 виник обов`язок виплатити позивачу одноразову грошову допомогу після укладення першого контракту.

Проте вимогу щодо виплати грошової допомоги після укладення першого контракту у розмірі 24224 грн., суд вважає передчасною з огляду на те, що зазначене нарахування та виплата на виконання рішення суду відповідачем ще не здійснено, а тому підстави вважати, що права позивача в цій частині будуть порушеними відсутні.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині належить задовольнити частково у спосіб зобов`язання військову частину НОМЕР_2 (ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 : грошову допомогу після укладення першого контракту.

Щодо вимоги виплатити грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік у розмірі 23329,78 грн. та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі 23 329,78 грн. – суд зазначає наступне.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пунктів 2 та 4 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад`юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до розділу XXIII Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Відповідно до пункту 1 та 4 статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям, виконання обов`язків військової служби яких пов`язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров`я, крім військовослужбовців строкової військової служби, надається щорічна додаткова відпустка із збереженням грошового та матеріального забезпечення.

Отже, виплата грошового забезпечення та одноразових виплат грошового забезпечення безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

Так, відповідно до Грошового атестату Позивача, останньому не було виплачено також грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.

З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що відповідачем протиправно при звільненні Позивача не здійснено нарахування грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.

Проте вимогу щодо виплати грошової допомогу на оздоровлення за 2025 рік у розмірі 23329,78 грн. та матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі 23 329,78 грн., суд вважає передчасною з огляду на те, що зазначене нарахування та виплата на виконання рішення суду відповідачем ще не здійснено, а тому підстави вважати, що права позивача в цій частині будуть порушеними відсутні.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік. та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77,139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), співвідповідач - Військова частина НОМЕР_2 (ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ). про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги після укладення першого контракту, грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 (ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 : грошову допомогу після укладення першого контракту, грошову допомогу на оздоровлення за 2025 рік. та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 вересня 2026 року.

Суддя Е.О. Юрков