Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: публічної житлової політики
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №160/18776/26
Суддя: Ніколайчук Світлана Василівна
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 рокуСправа №160/18776/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), відповідача 2: військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу
УСТАНОВИВ:
02.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: військова частина НОМЕР_2 , відповідача 2: військова частина НОМЕР_4 , у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №403 від 03 вересня 2025 року, яким введено в дію протокол засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 03 вересня 2025 року №7 відповідно до якого ОСОБА_1 було знято зі всіх видів квартирного обліку в військовій частині НОМЕР_2 ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 допрацювати документи ОСОБА_1 для постановки на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_2 з 14 листопада 2007 року, у тому числі в списках осіб, які мають право на першочергове забезпечення житлом, та потребують поліпшення житлових умов. Однак наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03 вересня 2025 року №403 його було знято зі всіх видів квартирного обліку. Підставою для цього стало рішення об`єднаної житлової комісії, прийняте з урахуванням висновків Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців житловими приміщеннями, яка не погодила надання позивачу службового житла без зняття його з квартирного обліку та повернула документи на доопрацювання. Позивач вважає такі дії щодо його зняття з квартирного обліку протиправними, оскільки вони порушують його право на перебування на житловому обліку та забезпечення житловим приміщенням. З урахуванням обставин викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Ухвалою від 09 липня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/18776/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач-2 на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 24.07.2026 надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарськоїдіяльності) №403 від 03 вересня 2025 року введено в дію протокол засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 03 вересня 2025 року №7 відповідно до якого Позивача було знято зі всіх видів квартирного обліку в військовій частині НОМЕР_2 складом сім`ї на підставі наказу про переміщення до нового місця служби (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11 липня 2025 №49).З урахуванням викладеного у відзиві зазначає, що відсутнє належне документальне підтвердження на постановку позивача на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку.
Відповідач-1 на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 23.07.2026 надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарськоїдіяльності) №403 від 03 вересня 2025 року введено в дію протокол засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 03 вересня 2025 року №7 відповідно до якого Позивача було знято зі всіх видів квартирного обліку в військовій частині НОМЕР_2 складом сім`ї на підставі наказу про переміщення до нового місця служби (витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 11 липня 2025 №49).З урахуванням викладеного у відзиві зазначає, що відсутнє належне документальне підтвердження на постановку позивача на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку.
Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходить військову службу з 26 серпня 2003 року та був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 , яка має об`єднану житлову комісію з військовою частиною НОМЕР_2 , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_6 .
ОСОБА_1 перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_2 у загальній черзі з 14 листопада 2007 року, у списках осіб, які мають право на першочергове забезпечення житловими приміщеннями як учасник бойових дій, з 24 січня 2017 року, у списках на забезпечення службовим житлом відповідно до рапорту №930 від 25 березня 2019 року, а також у списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житла для постійного проживання, з 14 листопада 2007 року, на підставі протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 №32 від 14 листопада 2007 року, складом сім`ї три особи.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №403 від 03 вересня 2025 року введено в дію протокол засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 03 вересня 2025 року №7, відповідно до якого позивача складом сім`ї три особи знято з усіх видів квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_2 у зв`язку з переміщенням до нового місця служби.
Згідно зі списку розподілу службової житлової площі військовослужбовцям Криворізького гарнізону, складеного до протоколу засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №177 від 29 серпня 2025 року, вбачається, що за результатами перевірки дотримання вимог законодавства при розподілі житла у Криворізькому гарнізоні надання позивачу службового жилого приміщення без зняття його з квартирного обліку не погоджено, а відповідні документи повернуто на доопрацювання з метою приведення списків надання службового житла у відповідність до матеріалів облікової справи.
У відзивах, поданих 23.07.2026 та 24.07.2026, відповідачі просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 №403 від 03.09.2025 введено в дію протокол об`єднаної житлової комісії №7 від 03.09.2025, яким позивача знято з квартирного обліку у зв`язку з переміщенням до нового місця служби. Також відповідачі зазначили про відсутність належного документального підтвердження постановки позивача на квартирний облік зі збереженням попереднього часу перебування на ньому.
Позивач, вважаючи протиправним наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №403 від 03 вересня 2025 року, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також доводам відповідачів у відзивах, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожен громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Згідно зі статтею 34 Житлового кодексу України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються, зокрема, громадяни, забезпечені жилою площею нижче рівня, що визначається у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими актами законодавства, а також інші категорії громадян, визначені законом.
Статтею 38 Житлового кодексу України встановлено, що порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється цим Кодексом та законодавством України.
Відповідно до статті 40 Житлового кодексу України громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Зняття громадян з обліку потребуючих поліпшення житлових умов допускається, зокрема, у разі поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення, припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, а також у разі подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Водночас спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем військової служби, а тому питання його перебування на квартирному обліку підлягає оцінці також з урахуванням спеціального законодавства, яке регулює порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Пунктом 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або, за їх бажанням, грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку та відповідно до норм, встановлених законодавством.
Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається, зокрема, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року №470, з урахуванням особливостей, встановлених законодавством для військовослужбовців.
Судом встановлено, що позивач перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_2 з 14 листопада 2007 року, тобто понад 17 років до моменту прийняття спірного рішення. При цьому його перебування на обліку підтверджується протоколом засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_2 №32 від 14 листопада 2007 року та іншими матеріалами справи.
Відповідно до пункту 29 Правил №470 військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку за місцем служби, у разі переміщення до іншого місця служби підлягають зарахуванню на квартирний облік за новим місцем служби з урахуванням часу перебування на квартирному обліку за попереднім місцем служби у порядку, визначеному законодавством.
Суд зауважує, що переміщення військовослужбовця до нового місця служби не свідчить про автоматичне припинення його права на перебування на квартирному обліку та не може сам по собі зумовлювати втрату часу перебування на такому обліку.
Зі змісту оскаржуваного наказу та протоколу об`єднаної житлової комісії від 03 вересня 2025 року №7 вбачається, що єдиною фактичною обставиною, покладеною в основу зняття позивача з усіх видів квартирного обліку, було його переміщення до нового місця служби на підставі витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 по стройовій частині від 11 липня 2025 року №49.
Відповідачами не наведено та судом не встановлено обставин, які б свідчили про поліпшення житлових умов позивача, втрату ним права на отримання житла, надання йому житлового приміщення або настання інших передбачених законом обставин, які є підставою для припинення квартирного обліку.
З матеріалів справи вбачається, що до моменту прийняття оскаржуваного наказу позивач тривалий час перебував на квартирному обліку, у тому числі у загальній черзі з 14 листопада 2007 року, у списках осіб, які мають право на першочергове забезпечення житловими приміщеннями як учасник бойових дій, з 24 січня 2017 року, а також у списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житла для постійного проживання.
Суд також бере до уваги, що позивач перебував у списках на забезпечення службовим житлом, а питання щодо надання йому службового житлового приміщення розглядалося відповідними житловими комісіями.
Зі списку розподілу службової житлової площі військовослужбовцям Криворізького гарнізону до протоколу засідання Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями №177 від 29 серпня 2025 року вбачається, що надання позивачу службового жилого приміщення без зняття його з квартирного обліку не було погоджено, а документи повернуто на доопрацювання для приведення списків надання службового житла у відповідність до матеріалів облікової справи.
Зазначена Комісія не приймала рішення про припинення права позивача на квартирний облік та не встановлювала обставин, які б свідчили про відсутність у нього права перебувати на такому обліку. Непогодження надання службового житла без зняття з квартирного обліку та повернення документів на доопрацювання саме по собі не є юридичною підставою для припинення квартирного обліку.
Суд відхиляє посилання відповідачів на відсутність належного документального підтвердження постановки позивача на квартирний облік зі збереженням попереднього часу перебування на ньому, оскільки матеріалами справи підтверджено сам факт перебування позивача на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_2 з 14 листопада 2007 року. При цьому відповідачі, будучи суб`єктами, у розпорядженні яких перебуває відповідна облікова документація, не надали суду належних доказів того, що рішення про взяття позивача на квартирний облік було скасовано, визнано недійсним або прийнято з порушенням установленого порядку.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачами не доведено, що переміщення позивача до нового місця служби призвело до припинення його права на житлове забезпечення або до відпадання підстав, за яких його було взято на квартирний облік у 2007 році.
Суд зауважує, що оскаржуваним наказом позивача знято не лише з конкретного виду квартирного обліку, а зі всіх видів квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_2 . При цьому відповідачами не наведено окремого правового та фактичного обґрунтування припинення кожного з видів обліку, на якому перебував позивач.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачами при прийнятті оскаржуваного наказу не було належним чином встановлено всі обставини, що мають значення для вирішення питання про подальше перебування позивача на квартирному обліку, а мотиви, наведені в протоколі житлової комісії та покладені в основу наказу, не підтверджують наявності передбачених законом підстав для припинення такого обліку.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України суд при перевірці рішень суб`єктів владних повноважень з`ясовує, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно та своєчасно.
У даному випадку оскаржуваний наказ не відповідає зазначеним критеріям, оскільки прийнятий без належного встановлення правових підстав для зняття позивача з квартирного обліку та без урахування тривалості його перебування на обліку, його права на житлове забезпечення та наслідків такого рішення для набутого ним права на відповідну черговість.
З урахуванням наведеного суд вважає доведеним факт протиправності наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №403 від 03 вересня 2025 року в частині введення в дію протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 03 вересня 2025 року №7 щодо зняття ОСОБА_1 та членів його сім`ї з квартирного обліку.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист такого права.
Оскільки незаконним рішенням позивача фактично позбавлено результатів багаторічного перебування на квартирному обліку, належним та ефективним способом відновлення його порушеного права є не повторне взяття на квартирний облік із визначенням нової дати, а поновлення на тому обліку, на якому він перебував до прийняття оскаржуваного наказу, із збереженням попереднього часу перебування та відповідної черговості.
Такий спосіб захисту відповідає характеру встановленого порушення, оскільки саме поновлення позивача на квартирному обліку із збереженням дати його постановки на облік забезпечить реальне відновлення становища, яке існувало до прийняття протиправного рішення.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача допрацювати документи позивача для постановки на квартирний облік зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку суд зазначає, що така вимога є похідною від вимоги про поновлення на квартирному обліку. Оскільки судом встановлено протиправність зняття позивача з квартирного обліку, належним способом захисту є саме поновлення його на відповідному обліку із збереженням часу перебування на ньому, а не повторне проходження процедури постановки на квартирний облік.
Суд виснує про обґрунтованість позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 №403 від 03 вересня 2025 року та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, зі збереженням часу перебування на квартирному обліку з 14 листопада 2007 року.
Позовна вимога про зобов`язання військової частини НОМЕР_2 допрацювати документи позивача для постановки на квартирний облік задоволенню не підлягає, оскільки за встановлених судом обставин позивач уже перебував на квартирному обліку, а тому необхідності у його повторній постановці на такий облік немає.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_2 №403 від 03 вересня 2025 року в оскаржуваній частині та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 поновити позивача на квартирному обліку із збереженням дати та часу перебування на ньому з 14 листопада 2007 року.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), відповідача 2: військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №403 від 03 вересня 2025 року в частині введення в дію протоколу засідання об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 03 вересня 2025 року №7 щодо зняття ОСОБА_1 та членів його сім`ї зі всіх видів квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_2 .
Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, із збереженням часу перебування на квартирному обліку з 14 листопада 2007 року та відповідної черговості, яка існувала до зняття його з квартирного обліку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua