Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №580/5796/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокуСправа №580/5796/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

07.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , у якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 20 березня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 23 квітня 2026 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати;

- зобовязати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 20 березня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 23 квітня 2026 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу увідповідача. За рішенням суду на його користь з відповідача стягнуто перерахунок грошового забезпечення. Відповідачем було порушено строки виплати належної йому індексації грошового забезпечення. Вважає що проведення відповідачем несвоєчасного розрахунку є порушенням його прав. З урахуванням обставин викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Ухвалою від 09.06.2026 року матеріали справи № 580/5796/26 передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 02 липня 2026 року суд відкрив провадження у справі №160/18343/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідач на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, 28.07.2026 надіслав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що будь-якої протиправної бездіяльності з боку військової частини стосовно позивача допущено не було. Рішення суду виконано тому відсутні правові підстави щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичної виплати. Інші вимоги передчасно заявлені.

Згідно з ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходив військову службу уперіод з 01.12.2018 по 24.03.2020 у військовій частині НОМЕР_3 , з 19.09.2017 по 31.01.2018, з 25.03.2020 по 30.10.2022 у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується наказом командира ВЧ НОМЕР_2 від 28.10.2022 № 3532-ОС.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі № 160/1343/25 суд зобов`язав відповідача провести перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року у справі № 160/1343/25, військова частина НОМЕР_2 здійснила розрахунок з позивачем 22.04.2026 року, що підтверджується платіжною інструкцією та розрахунковим листом від 27.07.2026 №809 та не заперечується відповідачем.

28.07.2026 відповідач надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що будь-якої протиправної бездіяльності з боку військової частини стосовно позивача допущено не було. Рішення суду виконано тому відсутні правові підстави щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичної виплати. Інші вимоги передчасно заявлені.

Позивач вважає протиправними дії відповідача, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, а також доводам відповідача у відзиві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у разі порушення встановлених строків їх виплати.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітну плату (грошове забезпечення) та суму індексації грошових доходів громадян.

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів на індекс інфляції в період невиплати доходу, при цьому інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться.

За приписами статті 4 Закону №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Аналогічні положення містяться у пунктах 2–4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Отже, право на компенсацію виникає за наявності сукупності таких умов: порушення встановленого строку виплати доходу не менш як на один календарний місяць; дохід має систематичний, а не разовий характер; такий дохід фактично виплачений особі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.05.2026 у справі №280/8933/24 підтвердила, що право на компенсацію за Законом №2050-III пов`язується з фактом невиплати грошового доходу у встановлені строки, а для виникнення такого права необхідно встановити систематичний, а не разовий характер відповідного доходу та факт його подальшого отримання особою.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20 зазначив, що підставою для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованого доходу, у тому числі доходу, нарахованого на виконання судового рішення. Невиплата компенсації у місяці виплати заборгованості свідчить про невиконання обов`язку, передбаченого Законом №2050-III.

Суд встановив, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі №160/1343/25 відповідача зобов`язано провести перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення.

На виконання зазначеного рішення військова частина НОМЕР_2 здійснила виплату позивачу відповідних сум 22.04.2026, що підтверджується платіжною інструкцією та розрахунковим листом від 27.07.2026 №809.

Таким чином, наявність факту несвоєчасної виплати позивачу належного йому грошового забезпечення підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована.

Посилання відповідача на виконання рішення суду не спростовує наявності у позивача права на компенсацію, оскільки відповідно до статей 1–4 Закону №2050-III обов`язок щодо її нарахування та виплати виникає саме у зв`язку з порушенням строків виплати відповідного доходу. Факт виплати заборгованості на виконання судового рішення не усуває наслідків її несвоєчасної виплати.

Разом з тим, для вирішення питання про право на компенсацію необхідно встановити, які саме виплати були предметом перерахунку за рішенням суду від 22.09.2025 та чи мають вони систематичний, а не разовий характер, оскільки відповідно до частини першої статті 2 Закону №2050-III компенсації підлягають лише доходи, які не мають разового характеру.

У цій справі позивач зазначає, що йому несвоєчасно виплачено грошове забезпечення, перерахунок якого проведено на виконання рішення суду. Матеріалами справи підтверджено, що відповідні суми фактично виплачені позивачу 22.04.2026.

Враховуючи наведене, суд робить висновок про наявність у позивача права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за умови, що виплати, визначені рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2025, не мають разового характеру.

При цьому суд не визначає конкретний розмір компенсації, оскільки відповідно до статті 3 Закону №2050-III її розмір підлягає обчисленню відповідачем залежно від сум доходу, що припадали на відповідні місяці, та індексів інфляції за період їх невиплати.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку компенсацію відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159 за період фактичної затримки виплати відповідного грошового забезпечення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно достатті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини суд зробив висновок, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відтак питання щодо розподілу витрат на сплату судового збору судом не розглядається. Інші судові витрати позивачем не заявлено.

Керуючись ст. 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_2 ) відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 20 березня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 23 квітня 2026 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати.

Зобовязати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військову частину НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за період з 20 березня 2020 року по день фактичної виплати грошового забезпечення - 23 квітня 2026 року у повному обсязі включно за весь час затримки виплати.

Судові витрати у справі не стягуються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук