Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №140/7587/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/7587/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення відомостей про виключення з військового обліку позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку військовозобов`язаних позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 05.11.1995 за рішенням військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та відповідно до ст. 20 а графи І розкладу хвороб Наказу МОУ №2 від 04.01.1994 був виключений з військового обліку, про що були зроблені відповідні записи у його військовому квитку. Вказане також підтверджується сформованими документами із застосунку «Резерв+». Під час чергового 24.03.2026 оновлення даних у мобільному застосунку «Резерв+» позивачем було виявлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_2 ), який є структурним підпорядкованим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 , були внесені дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про перебування його на військовому обліку. На заяву позивача від 02.06.2026 щодо вирішення питання про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення даних про перебування його на військовому обліку військовозобов`язаних, ніяких необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено не було, жодної відповіді на звернення не надано. З наведених підстав позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. З цього приводу вказав, що відповідно до наявної у нього інформації, що ОСОБА_1 за результатами проведення службової перевірки достовірно встановлено, дійсно 05.11.1995 районною призовною комісією був визнаний не придатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку. Зазначив, що позивач не проходив медичний огляд, як військовозобов`язаний за графою ІІ для визначення призначення його ступеня придатності для військової служби за станом здоров`я на теперішній час. Жодних медичних документів, які б підтверджували наявність захворювань, що зумовлюють непридатність до військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_6 не зберігається та така інформація відсутня й у Реєстрі, зокрема немає документів, які підтверджують наявність інвалідності.

Відповідач також зазначив, що Законом України від 11.04.2024 №3633-1Х “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку” (набрав чинності 18.05.2024) частину шосту статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу” викладено в новій редакції та виключенню з військового обліку у відповідних ТЦК та СП підлягають громадяни, які визнані непридатними до військової служби; така підстава як “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” відсутня. Відповідач вважає, що ОСОБА_1 правомірно поновлено на військовому обліку військовозобов`язаних.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

До військового квитка серії НОМЕР_1 від 12.12.1996 внесено відомості про виключення ОСОБА_1 05.11.1995 з військового обліку на підставі пункту «а» частини четвертої статті 37 Закону України “Про військовий облік і військову службу”. Тут же є запис про те, що комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 05.11.1995 ОСОБА_1 за статтею 20 а графи І (наказ Міністерства оборони України №2/1994) визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.11 зворот).

Відповідно до записів від 24.03.2026 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідач вніс відомості щодо позивача у полі “категорія обліку” – військовозобов`язаний, дата ВЛК 05.11.1995 (а. с.12).

На заяву позивача ОСОБА_1 від 02.06.2026 щодо вирішення питання про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо виключення даних про перебування його на військовому обліку військовозобов`язаних, ніяких необхідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено не було, жодної відповіді на звернення не надано (а.с.12 зворот).

Вважаючи бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо не внесення відомостей протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII).

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VІІІ установлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити повну та актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ. Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні (міські) ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі - Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”. Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Поряд з тим у розглядуваному випадку має місце повторне взяття на військовий облік позивача, який був виключений з військового обліку. Тож належить вирішити питання наявності правових підстав для взяття на військовий облік позивача, який був визнаний непридатним до військової служби та за відомостями тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 12.12.1996, був виключений з військового обліку (а.с.11 зворот).

Так з даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів станом 08.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов`язаний, хоч одночасно зазначено, що він є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 05.11.1995 (а.с.12).

В матеріалах справи наявне тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 від 12.05.2005, згідно з яким ОСОБА_1 05.11.1995 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2233-XII.

Відповідно до пункту «а» частини четвертої статі 37 Закону №2232-XII (зі змінами на 05.11.1995) зняттю з військового обліку підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями не придатними до військової служби із зняттям з військового обліку.

За приписами чинної на сьогодні редакції частини шостої статті 37 Закону №2233-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають, зокрема, громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Отже, підстава “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання “визнані непридатними до військової служби”, що суті не змінює.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 (пункт 39).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року №2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386; далі - Положення №2, зі змінами станом на 06 лютого 1998 року), основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, добір громадян, придатних за станом здоров`я до військової служби для укомплектування Збройних Сил України; медичний огляд призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних з метою визначення придатності до військової служби, служби за військовим фахом, аналіз результатів медичного огляду та розробки заходів щодо виконання цієї роботи з метою покращення комплектування Збройних Сил України.

Згідно з пунктом 4 розділу І Положення №2 військово-лікарська експертиза у Збройних Силах України здійснюється штатними та позаштатними (постійно і тимчасово діючими) ВЛК та лікарсько-льотними комісіями (надалі - ЛЛК).

Як установлено у пункті 75 розділу ІІ Положення №2 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб і фізичних вад (додаток №1 даного Положення), що визначають ступінь придатності до військової служби (надалі - Розклад хвороб) і Таблиці додаткових вимог до стану здоров`я призовників, військовослужбовців, а також вступників до військово-навчальних закладів (додаток №3 даного Положення).

Відповідач не надав суду належних доказів перегляду або скасування у встановленому порядку постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 05.11.1995, яка є офіційним адміністративним актом та слугувала підставою виключення позивача з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.

Для поновлення на військовому обліку має бути законна підстава, проте відповідач не навів приписів Закону №2233-XII чи іншого закону, які давали йому підстави для поновлення позивача на військовому обліку у березні 2026 року.

Втрата чинності Положенням №2 у зв`язку із прийняттям Міністерством оборони України наказу від 14 серпня 2008 року №402, яким затверджено нове Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України” (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800), не має наслідком автоматичну втрату чинності постановами ВЛК, прийнятими до 2008 року (тобто, особи, яких раніше було визнано непридатними, автоматично стали придатними). Такої норми ні Закон №2233-XII, ні від 14 серпня 2008 року №402 самі по собі не містять.

Законодавець на цей час не прийняв закон, який би зобов`язував непридатних до військової служби громадян повторно пройти медичний огляд.

До прикладу, Законом України від 21 березня 2024 року №3621-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист” (набрав чинності 04 травня 2024 року; далі – Закон №3621-IX) внесено зміни до Закону №2232-ХІІ та по суті скасовано статус “обмежено придатний” та пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” цього закону передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Водночас закон, який би зобов`язував провести ревізію усіх прийнятих у минулому (до 2008 року чи до початку воєнного стану) постанов ВЛК про непридатність до військової служби, відсутній.

Також суд зазначає, що нормативно-правові акти не наділяють ТЦК та СП та безпосередньо його керівника повноваженнями щодо ревізування, відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку.

Оскільки постанова ВЛК від 05.11.1995 є чинною (не скасована у встановленому законом порядку), та позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту «а» частини четвертої статі 37 Закону №2232-XII, який не містить норм, які б визначали підстави, порядок та умови повторного взяття на військовий облік (поновлення на військовому обліку) громадян, яких раніше було виключено з військового обліку за станом здоров`я на підставі рішення ВЛК, то бездіяльність відповідача щодо не внесення даних до Єдиного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій (на підставі норм закону та у встановлений спосіб) щодо взяття позивача на військовий облік та внесення інформації про це в Реєстр, при тому що у полі “постанова ВЛК” є запис “непридатний з виключенням з військового обліку”.

Отже, виходячи з суті спору, позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо невнесення до Реєстру відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку; зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку (постанова ВЛК про непридатність до військової служби від 05.11.1995).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1064,96 грн, підтверджені платіжними інструкціями від 11.06.2026 (а. с.14 зворот).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку (постанова ВЛК про непридатність до військової служби від 05.11.1995).

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири грн 96 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_4 ).

Суддя О. О. Андрусенко