Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №140/10308/26 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №140/10308/26

Суддя: Стецик Назар Васильович

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року ЛуцькСправа № 140/10308/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796, 1,115 та 1,121 у 2024– 2026 роках; зобов`язати відповідача здійснити індексацію пенсії із застосуванням до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 12236,71 грн коефіцієнтів 1,0796 та 1,115 за 2024–2025 роки та коефіцієнта 1,121 за 2026 рік і провести відповідний перерахунок та виплату пенсії з 02 лютого 2026 року та з 01 березня 2026 року відповідно.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 23 травня 2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. При призначенні пенсії для її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020– 2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

Позивач вказує, що у 2024– 2026 роках відповідач не здійснив належного збільшення зазначеного показника середньої заробітної плати на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121, установлені Кабінетом Міністрів України для проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Натомість при проведенні перерахунків відповідач застосував інший механізм підвищення пенсії.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позовну заяву Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області позовних вимог не визнало та просило відмовити у їх задоволенні.

Відповідач зазначив, що пенсія позивача перераховувалася відповідно до вимог чинного законодавства та постанов Кабінету Міністрів України, якими визначено порядок проведення індексації пенсій у відповідних роках.

Також відповідач послався на те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі №140/12453/25, яке набрало законної сили 19 травня 2026 року, позивачу проведено індексацію та перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати 1,0796 та 1,115 з 26 квітня 2025 року. На виконання зазначеного рішення визначено суму заборгованості у розмірі 1427,38 грн.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 23 травня 2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

При призначенні пенсії позивача для її обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020– 2022 роки у розмірі 12236,71 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі №140/12453/25 позов ОСОБА_1 задоволено та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 індексацію пенсії та перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та 1,115 з 26.04.2025.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишено без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі №140/12453/25 – без змін.

21 травня 2026 року позивач звернулася до відповідача з питання виконання вказаного судового рішення.

За результатами розгляду звернення Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача про виконання рішення суду в межах покладених зобов`язань та визначення суми заборгованості на його виконання у розмірі 1427,38 грн.

Разом із тим із матеріалів пенсійної справи та наданих відповідачем розрахунків вбачається, що після проведених перерахунків при обчисленні пенсії позивача не застосовано результат послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти 1,0796 та 1,115. Натомість у розрахунку пенсії зазначено коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати 1,0345 та 1,048.

Отже, посилання відповідача на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі №140/12453/25 саме по собі не спростовує доводів позивача, оскільки надані відповідачем матеріали пенсійної справи не підтверджують, що при подальшому обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати у розмірі 12236,71 грн визначався з урахуванням його послідовного збільшення на коефіцієнти 1,0796 та 1,115.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовувався для призначення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до цього Порядку кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який використовувався для обчислення пенсії.

Отже, механізм, передбачений частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, передбачає саме послідовне збільшення показника середньої заробітної плати, який враховується для обчислення пенсії, а не окреме застосування відповідного коефіцієнта до первісного показника у кожному наступному році.

У 2024 році для проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV визначено коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,0796.

У 2025 році відповідний коефіцієнт установлено у розмірі 1,115.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 установлено, що з 01 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсії позивача у 2024–2026 роках належало виходити із показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховано при призначенні її пенсії, із його подальшим послідовним збільшенням на відповідні коефіцієнти.

Суд враховує, що правомірність застосування до пенсії позивача коефіцієнтів 1,0796 та 1,115 уже була предметом судового розгляду у справі №140/12453/25, за результатами якого рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року, підтверджено право позивача на відповідний перерахунок.

Тому при подальшому обчисленні пенсії відповідач не мав правових підстав нівелювати результат проведеного на виконання судового рішення збільшення показника середньої заробітної плати та застосовувати інший, менший показник як базу для наступного перерахунку пенсії.

З огляду на послідовний характер передбаченого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV механізму перерахунку, коефіцієнт 1,121 з 01 березня 2026 року повинен застосовуватися до показника середньої заробітної плати, сформованого з урахуванням його попереднього збільшення на коефіцієнти 1,0796 та 1,115.

Посилання відповідача на те, що рішення суду у справі №140/12453/25 виконано, не спростовує встановлених у цій справі обставин. Спір у справі, що розглядається, стосується розміру пенсії, яка підлягає виплаті позивачу у новому періоді, починаючи з 02 лютого 2026 року, та подальшого перерахунку з 01 березня 2026 року із застосуванням нового коефіцієнта 1,121.

При цьому суд не здійснює повторного вирішення спору щодо права позивача на перерахунок пенсії за період, який уже охоплений рішенням суду у справі №140/12453/25, а враховує встановлений цим рішенням належний показник для подальшого обчислення пенсії позивача.

Застосування відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача коефіцієнтів 1,0345 та 1,048 замість послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121 не забезпечує реалізації механізму, встановленого частиною другою статті 42 Закону №1058-IV.

Відтак суд дійшов висновку, що відповідачем не забезпечено належного обчислення пенсії позивача з урахуванням послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти 1,0796 та 1,115, а з 01 березня 2026 року – також на коефіцієнт 1,121.

З урахуванням дати звернення позивача до суду та визначеного нею періоду захисту порушеного права належним способом захисту є зобов`язання відповідача здійснити з 02 лютого 2026 року перерахунок та виплату пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 12236,71 грн на коефіцієнти 1,0796 та 1,115, а з 01 березня 2026 року – також на коефіцієнт 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами правомірності своєї бездіяльності у спірних правовідносинах не довів.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення ОСОБА_1 індексації пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався при призначенні пенсії у розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнти 1,0796, 1,115 та 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 02 лютого 2026 року перерахунок та виплату пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався при призначенні пенсії у розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнти 1,0796 та 1,115, а з 01 березня 2026 року – також на коефіцієнт 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Н. В. Стецик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua