Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №140/8225/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8225/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення №30 від 27.03.2026 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника;

визнання протиправним та скасування рішення №44 від 08.05.2026 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника;

зобов`язання призначити (перевести) пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка – ОСОБА_2 (далі – ОСОБА_2 ) відповідно заяви від 19.03.2026 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області. З 05.08.2017 по 09.03.2026 вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер та за життя отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Позивачка та її чоловік фактично проживали однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, хоча були зареєстровані за різними адресами. Вказані обставини підтверджуються актом обстеження факту проживання від 17.03.2026, довідкою Іваничівської селищної ради від 27.03.2026 №330/16/2-26 та довідкою від 30.04.2026 №80.

Пенсія померлого чоловіка була основним джерелом існування позивачки, яка отримувала від нього матеріальну допомогу. Інші особи, які перебували на його утриманні, відсутні.

27.03.2026 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. За результатами розгляду заяви рішенням №30 від 27.03.2026 їй відмовлено у призначенні пенсії з підстав не підтвердження факту перебування на утриманні померлого чоловіка.

У подальшому позивачка повторно зверталася до відповідача із заявами та додатковими документами, що підтверджують факт її спільного проживання з померлим чоловіком, однак рішенням №44 від 08.05.2026 їй знову відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника з аналогічних підстав.

Позивачка не погоджується із зазначеними рішеннями, оскільки тричі подавала до пенсійного органу документи, видані органом місцевого самоврядування, які підтверджують її постійне проживання разом із померлим чоловіком за однією адресою та ведення спільного господарства.

ОСОБА_1 вважає рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника протиправними, прийнятими без належної оцінки поданих документів та з порушенням права на пенсійне забезпечення, оскільки законодавство не встановлює виключного переліку документів, якими може підтверджуватися факт перебування на утриманні. Надані нею акт обстеження та довідки Іваничівської селищної ради є документами, виданими уповноваженим органом місцевого самоврядування, та підтверджують факт її спільного проживання з померлим годувальником.

З наведених підстав просила позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.44).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнає та просить суд відмовити позивачці в їх задоволенні з тих підстав, що результатом перевірки інформації за допомогою засобів Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за померлим годувальником ОСОБА_2 та позивачкою зареєстровані різні адреси проживання. Спільне проживання та факт перебування на утриманні на момент смерті годувальника не підтверджено (а.с.47-48).

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком з 29.05.2024.

Згідно із свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 05.08.2017 позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 (а.с.20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 10.03.2026 (а.с.15).

ОСОБА_2 був пенсіонером, перебував на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, що не заперечується відповідачем.

19.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на інший вид пенсії (у разі втрати годувальника) (а.с.12-13, 78).

Відповідно до розписки-повідомлення до заяви від 19.03.2026 було долучено копії документів: заяву про свідоцтво про смерть, паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; свідоцтво про шлюб, довідку НОМЕР_3 (а.с.79).

ГУ ПФУ у Волинській області прийняло рішення від 27.03.2026 №30 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника у зв`язку з не підтвердженням факту перебування на утриманні померлого чоловіка (а.с.22-23, 75). Рішення обґрунтоване тим, що у поданих заявницею документах довідка про проживання разом з годувальником відсутня. А поданий акт про факт проживання, виданий Іваничівською об`єднаною територіальною громадою, не є документом, який засвідчує перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, а лише для призначення житлових субсидій та пільг, згідно наказу Міністерства соціальної політики України №190 від 04.07.2022 «Про затвердження форми акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи».

30.03.2023 позивачкою повторно було подано до ГУ ПФУ у Волинській області заяву про призначення пенсії по втраті годувальника (а.с.24-25). При цьому повідомила, що наполягає на прийнятті рішення за наданими документами, будь-яких інших документів щодо спільного проживання надати не може.

До вказаної заяви позивачкою було додано копії документів: свідоцтво про шлюб, паспорт, ідентифікаційний код, свідоцтво про смерть, акт обстеження факту проживання жителів Іваничівської ОТГ, довідка про спільне проживання №ЗЗО/16/2/26 від 27.03.2026, довідка №0300-0206-8/24564 від 27.03.2026, витяг з реєстру територіальної громади 2026/005025553 від 30.03.2026, витяг з реєстру територіальної громади 2025/005648942 від 02.05.2025, рахунок (а.с.26).

07.05.2026 позивачка втретє звернулася із заявою та документами про призначення пенсії у разі втрати годувальника (а.с.31-33), з результатами розгляду якої ГУ ПФУ у Волинській області прийняло рішення від 08.05.2026 №44 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника у зв`язку з не підтвердженням факту перебування на утриманні померлого годувальника (а.с.39-40). Рішення мотивоване тим, що результатом перевірки інформації за допомогою засобів Реєстру застрахованих осіб, Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за померлим годувальником ОСОБА_2 та заявницею ОСОБА_1 зареєстровані різні адреси проживання. Спільне проживання та факт перебування на утриманні на момент смерті годувальника не підтверджено.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

За правилами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

За правилами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Згідно з частиною третьою статті 1 Закону №2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 6 Закону №2262-XII сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 7 Закону №2262-XII передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до статті 29 Закону №2262-XII пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

За приписами пункту «б» частини четвертої статті 30 Закону №2262-ХІІ непрацездатними членами сім`ї вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю.

Відповідно до статті 31 Закону №2262-ХІІ члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Відповідно до статті 37 Закону №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника (або частина спільної пенсії кожного непрацездатного члена сім`ї), що призначається членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, з розрахунку на кожного непрацездатного члена сім`ї не може бути меншою ніж два визначені законом розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні.

При цьому відповідно до статті 40 Закону №2262-XII пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - довічно.

Статтею 45 Закону №2262-XII передбачено, що сім`ям пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, пенсії в разі втрати годувальника обчислюються з того ж грошового забезпечення (заробітку), з якого було обчислено пенсію годувальникові.

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 №3-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №3-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:

1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);

2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;

3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім`ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;

5) документи про перебування непрацездатних членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;

6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;

7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);

8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у пункті «в» статті 30 Закону);

9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.

Пунктами 12 та 13 розділу ІІ цього Порядку визначено, що за документи про родинні відносини приймаються: 1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду.

За документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї приймаються:

1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт;

2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно витягу з реєстру територіальної громади, позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

В свою чергу, адреса реєстрації померлого годувальника (чоловіка позивачки) на день смерті: АДРЕСА_3 (а.с.30).

Тобто адреса реєстрації позивачки відмінна від адреси реєстрація померлого годувальника.

Водночас, на підтвердження факту проживання разом з годувальником за однією адресою, а отже й перебування на його утриманні, позивачка надала до територіального органу ПФУ акт від 17.03.2026 обстеження факту проживання жителів Іваничівської ОТГ, де вказано, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації, за даною адресою також проживав її чоловік ОСОБА_2 до моменту смерті (а.с.19).

Також із заявою про призначення пенсії від 30.03.2026 ОСОБА_1 долучила довідку Іваничівської селищної ради від 27.03.2026 №330/16/2-26 про те, що вона здійснила поховання свого чоловіка, з яким проживала за однією адресою: АДРЕСА_1 та вела спільне домашнє господарство на день його смерті (а.с.27).

До заяви про призначення пенсії від 07.05.2026 позивачка також долучила довідку Іваничівської селищної ради від 30.04.2026 №80 про те, що вона постійно з 05.08.2017 спільно проживала з померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 годувальником ОСОБА_2 за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34).

Таким чином померлий чоловік позивачки ОСОБА_2 фактично проживав з дружиною ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 по 09.03.2026, тобто по день смерті.

З переліку доданих до заяв про призначення пенсії в разі втрати годувальника від 19.03.2026, 30.03.2026. 07.05.2026 документів вбачається подання до пенсійного органу вищевказаних документів в підтвердження спільного проживання та перебування на утриманні свого покійного чоловіка.

Відтак, подані разом із заявою документи підтверджують факт спільного проживання позивачки з годувальником та мали бути враховані відповідачем як документи, що засвідчують факт перебування на утриманні, оскільки відносяться до визначених Порядком №3-1 інших документів, що підтверджують факт проживання разом з годувальником за однією адресою.

Крім того, чинне законодавство в даному випадку не обмежує особу підтвердити факт перебування на утриманні якимось певним документом, надаючи їй право самостійно обирати, яким саме документом підтвердити цей факт.

Суд зауважує, що відмовляючи позивачу в переведенні на пенсію в разі втрати годувальника, відповідач невірно застосував вказані норми щодо визначення переліку документів, які засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Отже, наданими позивачкою документами підтверджено факт її перебування на утриманні померлого чоловіка.

Будь-яких зауважень чи доводів щодо неприйнятності цих документів та/або зазначених у них відомостей відповідач в оскаржуваних рішеннях не навів.

Враховуючи вказане, оскільки позивачка є дружиною померлого годувальника, перебувала на його утриманні та отримує пенсію за віком, відтак має право на переведення на пенсію в разі втрати годувальника.

Зазначене дає підстави для висновку, що право позивачки на отримання пенсії в разі втрати годувальника порушено, а прийняті рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 27.03.2026 №30 та від 27.03.2026 №44 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника є безпідставними та підлягають скасуванню як протиправні.

Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачці у переведенні на пенсію в разі втрати годувальника з підстав не надання документу, що засвідчує факт перебування на утриманні померлого годувальника, що встановлено судом, а інших підстав для відмови позивачці у призначенні такого виду пенсії відповідачем не зазначено та оскаржувані рішення не містять, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача призначити позивачці пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону 2262-ХІІ з 19.03.2026, моменту звернення із першою заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника.

Згідно вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач – ГУ ПФУ у Волинській області як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення про відмову у призначенні пенсії у разі втрати годувальника прийняті відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх винесення.

За вказаних обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є обґрунтованими, а вимоги такими, що належать до задоволення шляхом визнання протиправними та скасування рішень ГУ ПФУ у Волинській області від 27.03.2026 №30 та від 27.03.2026 №44 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 19.03.2026 пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір в розмірі 2662,40 грн, сплачений згідно з квитанцією.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №30 від 27.03.2026 та №44 від 27.03.2026 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 19.03.2026 пенсію в разі втрати годувальникавідповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська обл., м.Луцьк, Київський м-н, 6, код ЄДРПОУ 13358826).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій