Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №140/3908/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3908/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про:

визнання бездіяльності протиправною, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у військово-обліковому документі №240520249316583100017 від 18.06.2024;

зобов`язання внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку відповідно до інформації, яка міститься у військово-обліковому документі № 240520249316583100017 від 18.06.2024;

визнання протиправним постановлення ОСОБА_1 на військовий облік та зобов`язання скасувати запис в Єдиному державному реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про постановлення ОСОБА_1 на військовий облік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням позаштатної постійно діючої BJIK при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 38 «а» гр. II Розкладу хвороб Наказу МО України №402 від 14 серпня 2008 року, що підтверджується військово-обліковим документом №240520249316583100017 від 18 червня 2024 року та довідкою позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21 червня 2018.

16 березня 2026 року, після оновлення військово-облікового документу у додатку “Резерв+” позивач виявив, що перебуває на військовому обліку як військовозобов`язаний, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву з одночасним зазначенням, що згідно Постанови ВЛК він є непридатним з виключенням з військового обліку, що суперечить вимогам Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

Позивач 23 березня 2026 року звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

У відповідь на звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 25 березня 2026 року №3036 повідомив, що для належного оформлення військово-облікових документів та для внесення відповідних змін до Реєстру «Оберіг» ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_4 з оригіналами документів, що посвідчують особу та військово-обліковим документом та документом, що підтверджують виключення з військового обліку.

Аналогічну відповідь відповідач надав на адвокатський запит від 23 лютого 2026 року.

З наведених підстав та для захисту порушених прав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позов від 27 квітня 2026 року відповідач позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні (а.с.33-34). З цього фактично підтвердив, що позивач ще у 2018 році був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку про, що було внесено інформацію до Реєстру «Оберіг». Водночас зазначає, що відсутність затвердженого свідоцтва про хворобу штатною (регіональною) військово-лікарською комісією є підставою для взяття позивача на військовий облік та необхідності проходження повторної військово-лікарської комісії, а також зазначає про «відновлення» позивача на військовому обліку у 2026 році у зв`язку із проведенням заходів мобілізаційної підготовки.

Відповідач вказує, що уповноваженою особою проведено моніторинг звернень вказаної особи в системі Helsi та встановлено, що позивач не звертався за медичною допомогою щодо захворювань чи хвороб, які зазначені в рішенні про непридатність; будь-яка інформація, що підтверджувала б наявність у особи захворювання, що зумовлюють непридатність до військової служби у відповідача відсутня, як і відсутня у доступних державних реєстрах.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо взяття його на військовий облік військовозобов`язаних та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

У поданій до суду 14 травня 2026 року (а.с.36-38) відповіді на відзив представник позивача підтримав вимоги заявлені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Постановою позаштатної постійно діючої BJIK при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленої довідкою від 21 червня 2018 року, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст. 38 «а» гр. II Розкладу хвороб Наказу МО України №402 від 14 серпня 2008 року (а.с.23).

До військово-облікового документа №240520249316583100017 від 18 червня 2024 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внесено запис про виключення ОСОБА_1 21 червня 2018 року з військового обліку на підставі ст. 38 «а» гр. II Розкладу хвороб Наказу МО України №402 від 14 серпня 2008 року. Вказаний запис завірений підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та засвідчений гербовою печаткою (а.с.19).

Окрім того, у військово-обліковому документі №240520249316583100017 від 18 червня 2024 року проставлено відмітку про зняття з виключенням ОСОБА_1 21 червня 2022 року з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с.19).

Однак, відповідно до сформованого в електронному кабінеті “Резерв+” електронного військово-облікового документу станом на 16 березня 2026 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 як «військовозобов`язаний», у той же час наявні відомості про дату ВЛК - 21 червня 2018 року, з висновком “Непридатний з виключенням з військового обліку” (а.с.20).

23 березня 2026 року позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку військовозобов`язаних

ІНФОРМАЦІЯ_2 листом №3036 від 25 березня 2026 року повідомив, що для належного оформлення військово-облікових документів та для внесення відповідних змін до Реєстру «Оберіг» ОСОБА_1 необхідно особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_4 з оригіналами документів, що посвідчують особу та військово-обліковим документом та документом, що підтверджують виключення з військового обліку. (а.с.22).

Позивач вважаючи дії відповідача щодо взяття його на військовий облік військовозобов`язаних та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частина друга статті 19 Конституції України встановлює обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-XII.

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).

Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, з аналізу наведених вище правових норм слідує, що до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 151 цього Порядку та підпункті 101 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 101 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Особиста присутність призовників, військовозобов`язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов`язкова.

Статтею 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3 Закону №1951-VІІІ основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №1951-VІІІ, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VІІІ до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1951-VІІІ ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VІІІ установлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів має містити повну та актуальну інформацію щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ. Обов`язок із забезпечення актуалізації бази даних покладений на районні (міські) ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 (далі- Порядок №559), військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Як встановлено судом з сформованого в електронному кабінеті “Резерв+” електронного військово-облікового документу, ОСОБА_1 з березня 2026 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 як військовозобов`язаний, хоч одночасно зазначено, що він є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, дата ВЛК – 21.06.2018 (а.с.20).

Між тим в матеріалах справи наявна постанова BJIK при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлена довідкою від 21.06.2018, яка слугувала підставою для виключення ОСОБА_1 (а.с.23). При цьому у паперовому військово-обліковому документі № НОМЕР_1 , проставлена відмітка про виключення позивача з військового обліку 21.06.2018 (а.с.18). Тобто позивач набув статусу “невійськовозобов`язаний”.

Таким чином, довідка військово-лікарської комісії від 21.06.2018, згідно з якою позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, була прийнята відповідно до діючого на той час Положення №402, процедура виключення з військового обліку позивача завершена у повній відповідності до чинного на той момент законодавства.

Суд зауважує, що під час розгляду справи відповідач не надав суду належних доказів перегляду або скасування постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленої довідкою від 21.06.2018.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800: далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії (пункт 2.1 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Згідно з абзацом першим пункту 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Абзацом другим підпункту “б” пункту 20.3 глави 20 розділу II Положення №402 (в редакції станом на 21.06.2018) було передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймається постанова, в тому числі, такого змісту: “Непридатний: до військової служби з виключенням з військового обліку”.

Норми Положення №402 та інші положення законодавства не наділяють жодними повноваженнями ТЦК та СП та безпосередньо його керівника щодо відміни або скасування висновків військово-лікарської комісії про непридатність осіб до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, зокрема, і у зв`язку з відсутністю у відповідача медичних документів, які підтверджують непридатність позивача.

Окрім того, відповідач не надав суду належних доказів перегляду або скасування у встановленому порядку постанови ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 21 червня 2018 року, яка слугувала підставою виключення позивача з військового обліку відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статі 37 Закону №2232-XII (в редакції станом на 21.06.2018) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Отже, підстава “визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку” в чинній редакції для виключення з військового обліку має формулювання “визнані непридатними до військової служби”, що суті не змінює.

Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року у справі №280/2880/24 (пункт 39).

Оскільки постанова ВЛК є чинною (не скасована у встановленому законом порядку), а позивач був виключений з військового обліку на підставі пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-XII, то дії відповідача щодо поновлення на військовому обліку у спірних правовідносинах не відповідають визначеному частиною другою статті 2 КАС України критерію законності.

Дана позиція узгоджується із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 у справі №500/1618/26.

На звернення позивача, зокрема, про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку, відповідачем зазначених відомостей не внесено.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій (на підставі норм закону та у встановлений спосіб) щодо поновлення позивача 16.03.2026 на військовий облік та внесення інформації про це до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, як суб`єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову у частині дій зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

З огляду на вказане суд вважає, що ефективним засобом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних як такого, що був визнаний непридатним до військової служби.

На переконання суду, саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об`єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Формулювання вимоги про скасування запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” про взяття ОСОБА_1 на військовий облік не є належним способом захисту порушених прав позивача, оскільки в інформаційно-комунікаційній системі «Оберіг» оператор ТЦК здійснює модифікацію даних шляхом внесення відповідних відомостей (актуалізацію, вилучення помилкового статусу, внесення відмітки про виключення з обліку).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд уважає за належне задовольнити позов ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей; зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних як такого, що був визнаний непридатним до військової служби.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 2662,40 грн, що підтверджено квитанцією від 30 березня 2026 року (а.с.11).

Отже, у зв`язку із задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 139, 244-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних з внесенням в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів таких відомостей.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних як такого, що був визнаний непридатним до військової служби.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Суддя Р.С. Денисюк