Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Інші справи
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №335/624/25
Суддя: Петешенкова М. Ю.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8785/26 Справа № 335/624/25 Суддя у 1-й інстанції - Бабій С.О. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді – Петешенкової М.Ю.,
суддів – Городничої В.С., Макарова М.О.,
при секретарі - Карпенко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2026 року про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову, у складі судді Бабій С.О.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «КОММОДІТІ СНАБ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2026 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для скасування заходів забезпечення позову у даній справі, оскільки рішення суду не набрало законної сили, скасування заходів забезпечення на цій стадії суперечить вимогам частини 10 статті 158 ЦПК України.
Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення, яким клопотання про скасування заходів забезпечення позову, задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час ухвалення рішення не вирішив питання про скасування заходів забезпечення позову, як це передбачено частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України. Вказує, що відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд фактично підмінив поняття «скасування заходів забезпечення» та «збереження дії заходів забезпечення», що свідчить про порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «КОММОДІТІ СНАБ» просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року та постановою Верховного Суду від 27 травня 2026 року, заяву ТОВ «Торговий дім «КОММОДІТІ СНАБ» про забезпечення позову задоволено. Заборонено АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніт Фонд» від імені, в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «Юніт Кепітал Менеджмент» передавати майно та грошові кошти сплачені за це майно ОСОБА_2 за Інвестиційним договором № А0606/156 від 17 вересня 2021 року, укладеним між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юніт Фонд» та ОСОБА_2 , до вирішення справи по суті.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року у справі № 335/624/25 у задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «КОММОДІТІ СНАБ» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, відмовлено.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, на вказане рішення ТОВ «Торговий дім «КОММОДІТІ СНАБ» подано апеляційну скаргу. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи № 335/624/25 з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області для розгляду апеляційної скарги. Станом на день розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, рішення суду першої інстанції від 04 березня 2026 року не набрало законної сили.
Відповідно до положень частини першої статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Тобто, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з яким закон пов`язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування. Отже, скасування заходів забезпечення позову діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Згідно з частинами сьомою - десятою статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З наведених положень закону вбачається, що законодавець чітко розмежовує момент ухвалення рішення про повну відмову у задоволенні позову та момент припинення дії заходів забезпечення позову. Навіть у разі ухвалення рішення про повну відмову в позові заходи забезпечення не припиняють свою дію автоматично з моменту проголошення такого рішення. Вони зберігають свою дію до набрання відповідним рішенням законної сили.
Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 504/158/22, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.
Зі змісту постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 521/19246/20 вбачається, що порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев`ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення – ухвали. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов`язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Слід звернути увагу на те, що рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року, яким у задоволенні позову ТОВ «Торговий дім «КОММОДІТІ СНАБ» відмовлено, ще не набрало законної сили, оскільки подано апеляційну скаргу, отже, на момент розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову правові підстави для їх збереження, передбачені частиною десятою статті 158 ЦПК України, продовжують існувати.
Таким чином, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням, а їх скасування до завершення апеляційного провадження є передчасним, оскільки може призвести до порушення балансу інтересів сторін та унеможливити реалізацію прав позивача у разі скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції врахував вищенаведені вимоги закону і відповідні роз`яснення, дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що рішення суду у даній справі, ще не набрало законної сили, скасування заходів забезпечення на цій стадії суперечить вимогам частини десятої статті 158 ЦПК України, а тому відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову у даній справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову було обґрунтовано тим, що у рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2026 року питання щодо скасування заходів забезпечення позову, як це передбачено частиною дев`ятою статті 158 ЦПК України не вирішено, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення – ухвали, наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд фактично підмінив поняття «скасування заходів забезпечення» та «збереження дії заходів забезпечення», що свідчить про порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є безпідставними, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції й дотримання судом першої інстанції норм процесуального права гарантує дотримання процесуальних прав сторін під час розгляду справи.
Таким чином, передбачених статтею 376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому ухвала суду підлягає залишенню без змін.
Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 22 вересня 2026 року
Повний текст судового рішення складено 01 жовтня 2026 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
М.О. Макаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua