Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №202/8670/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2537/26 Справа № 202/8670/26 Суддя у 1-й інстанції - Кухтін Г. О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: ОСОБА_1 , захисника Тарасевича С.В., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 25 серпня 2026 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 25 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн.60 коп.

Районним судом встановлено, що водій ОСОБА_1 , 24.07.2026 року о 17 годині 30 хвилин в м. Дніпро по просп. Слобожанський 108, керував транспортним засобом BMW X1 д.н.з. НОМЕР_1 під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою відповідно не зреагував на її зміну, внаслідок чого здійснював зіткнення з транспортним засобом Shkoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , котрий рухався попереду в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.2.3.б Правил дорожнього руху, та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову та закрити провадження за малозначністю, оскільки справу розглянуто без його участі, та не взято до уваги, що дане правопорушення вчинено вперше, він повністю визнає вину та щиро кається, внаслідок ДТП шкоди здоров`ю чи життю осіб не спричинено. При цьому, автомобіль використовується в побуті та він є єдиним годувальником в сім`ї.

Під час перегляду ОСОБА_1 та захисник підтримали вимоги апеляційної скарги.

Апеляційний суд, заслухавши пояснення учасників перегляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП підтверджуються дослідженими судом доказами і в апеляційній скарзі не оскаржуються, тому апеляційним судом не перевіряються.

Вимоги про закриття справи за малозначністю апеляційний суд вважає безпідставними.

Стаття 22 КУпАП передбачає, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Кодекс про адміністративні правопорушення не містить переліку або вказівок на ознаки, що дозволяють судити про малозначність провини. Проте, на переконання апеляційного суду, до таких правопорушень можливо віднести адміністративні правопорушення, які не становлять великої суспільної шкоди та не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам чи безпосередньо громадянам.

В даному випадку, ОСОБА_4 було порушено Правила дорожнього руху, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди.

Слід звернути увагу, що такі порушення несуть виключну суспільну небезпечність, оскільки автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки, а отже можуть мати фатальні наслідки як для самого водія так і для інших учасників дорожнього руху, а тому такі дії неможливо вважати малозначними.

В той же час, апеляційний суд вважає, що призначене стягнення є суворим.

Згідно із ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Одним із видів покарань у розумінні ЄСПЛ є штрафи. Суворість цього примусового заходу оцінюється через його розмір, проте у визначенні правової природи такого заходу для ЄСПЛ важливішою є мета, з якою призначається штраф, ніж його розмір.

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає стягнення у виді накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, накладаючи на ОСОБА_4 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, суд врахував, що правопорушення вчинено через неуважність.

Такий висновок суду першої інстанції, щодо обраного до правопорушника виду адміністративного стягнення, апеляційний суд уважає необґрунтованим.

Позбавивши ОСОБА_4 права керувати транспортними засобами за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд першої інстанції, обрав адміністративне стягнення, яке за своїм видом є явно несправедливим через суворість.

Так, в матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_4 притягувався раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності, претензії зі збоку потерпілого в матеріалах справи відсутні, а під час апеляційного перегляду ОСОБА_4 пояснив, що шкода виплачена за страховим полісом. Апеляційний суд враховує й незначні пошкодження, які отримали автомобілі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Крім цього, ОСОБА_4 має роботу де позитивно характеризується. Дані обставини підтверджуються долученими до апеляційної скарги документами. В матеріалах справи теж відсутні дані які обтяжують покарання.

Отже викладені судом І інстанції мотиви при прийняті рішення щодо накладення адміністративного стягнення не в повній мірі є правильними.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд уважає за необхідне пом`якшити, накладене стягнення за вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначити його в межах санкції, вказаної статті, у виді штрафу.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що постанову районного суду необхідно змінити та застосувати до ОСОБА_4 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що з врахуванням всіх обставин справи, особи правопорушника, буде відповідати вимогам статті 7 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпра від 25 серпня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП - змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький