Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №208/14590/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7786/26 Справа № 208/14590/25 Суддя у 1-й інстанції - Кузнєцова А. С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

розглянувши у спрощеному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за заявою Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз`яснення рішення

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я (витрат на лікування та втраченого заробітку)

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Заводського районного суду міста Кам?янського від 15 травня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області із вказаною позовною заявою, в якій просила стягнути з ПрАТ "Запоріжтрансформатор": матеріальну шкоду за час на лікування за період з 21.09.2022 року по 24.10.2025 року в сумі 2454, 47 гривень; втрачений заробіток за встановленням втрати професійної працездатності за отриманим ушкодженням здоров`я за період з липня 2023 року по листопад 2025 року в сумі 177352,50 гривень; втрачений заробіток за встановленням втрати професійної працездатності за отриманим ушкодженням здоров`я за період з січня 2020 року по березень 2024 року в сумі 64254,50 гривень одноразово (з урахуванням перерахунку через зміну мінімальної заробітної плати); втрачений заробіток у сумі 19 997,96 гривень щомісячно, починаючи з квітня 2024 року до зміни відсотка професійної працездатності або розміру мінімальної заробітної плати; відкликати виконавчий лист по справі № 235/2776/19 за рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.08.2019 року про стягнення з ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на користь позивача втраченого заробітку в сумі 10432,50 гривень щомісячно з січня 2019 року (а.с.1-5).

Рішенням Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ПрАТ "Запоріжтрансформатор", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я (витрат на лікування та втраченого заробітку) – задоволено повністю.

Стягнуто з ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я: витрати на лікування в сумі 2454 (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири) гривні 47 копійок; втрачений заробіток за період з січня 2020 року по березень 2024 року в сумі 64254 (шістдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят чотири) гривні 50 копійок одноразово; з квітня 2024 року втрачений заробіток в сумі 19997 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 96 копійок щомісячно до зміни відсотка втрати професійної працездатності чи розміру мінімальної заробітної плати.

Відкликано виконавчий лист по справі № 235/2776/19, виданий на примусове виконання рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.08.2019 року про стягнення з ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на користь ОСОБА_1 втраченого заробітку в сумі 10432,50 гривень щомісячно з січня 2019 року.

Стягнуто з ПрАТ "Запоріжтрансформатор" на користь держави судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок (а.с.111-114).

09 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представник Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі звернувся до суду із заявою про роз`яснення судового рішення, в якій просить роз`яснити рішення Заводського районного суду м. Кам`янського від 29 січня 2026 року в частині стягнення суми боргу з квітня 2024 року по грудень 2025 р. (дата зміни розміру мінімальної заробітної плати). Зазначивши яка сума остаточно підлягає стягненню за рішенням суду в примусовому порядку за період з квітня 2024 по грудень 2025 (а.с.115-120).

Ухвалою Заводського районного суду міста Кам?янського від 15 травня 2026 року заяву представника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Султанової-Стаценко О.В. – задоволено.

Роз`яснено рішення Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року по справі № 208/14590/25 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "Запоріжтрансформатор", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я (витрат на лікування та втраченого заробітку), зазначивши, що вказане рішення в частині стягнення з квітня 2024 року втраченого заробітку підлягає виконанню, виходячи з розрахунку: «З квітня 2024 року мінімальна заробітна плата складає - 8000,00 грн. (коефіцієнт 8000/7100=1,1268). Втрачений заробіток: 17747,57х1,1268=19997,96 грн. Збільшення за період з квітня 2024 по грудень 2025 (21 місяць): (19997,96 грн.- 17747,57) х 21 = 2250,39 грн.х21= 47 258,19 грн.» (а.с.130-131).

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на її незаконність, просить ухвалу судді скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви державного виконавця.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції своєю ухвалою від 15 травня 2026 року змінив спосіб та порядок виконання рішення Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року, чим істотно погіршив її майнове становище (а.с.132-134).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з таких підстав.

Постановляючи ухвалу від 15 травня 2026 року, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не має змоги виконати рішення суду через незрозумілість резолютивної частини рішення в частині стягнення суми боргу з квітня 2024 року по грудень 2025 року, а тому заява Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі ДМУ МЮУ підлягає задоволенню та роз`ясненню рішення суду в частини стягнення суми боргу з квітня 2024 року по грудень 2025 року.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Таким чином, роз`яснення судового рішення може бути зумовлене його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.

Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, то суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року по справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Отже, за змістом ст. 271 ЦПК України роз`яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.

Діюче процесуальне законодавство визначає, що рішення суду повинно бути зрозумілим, яке полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. В силу зазначеної норми процесуального права, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.

Суть роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Як вбачається з матеріалів справи, представник Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі ДМУ МЮУ звернувся до суду із заявою, в якій просив роз`яснити судове рішення в частині стягнення суми боргу з квітня 2024 року по грудень 2025 року (дата зміни розміру мінімальної заробітної плати). Зазначивши, яка сума остаточно підлягає стягненню за рішенням суду в примусовому порядку за період з квітня 2024 року по грудень 2025 року), виходячи з розрахунку 19 997, 96 грн. (втрачений заробіток) х 21 (кількість місяців з квітня 2024 року по грудень 2025 року) = 419 957,16 грн. або виходячи з розрахунку з квітня 2024 року мінімальна заробітна плата складає - 8000,00 грн. (коефіцієнт 8000/7100=1,1268). Втрачений заробіток: 17747,57 х 1,1268 = 19 997,96 грн. Збільшення за період з квітня 2024 року по грудень 2025 року (21 місяць) 19 997,96 грн. - 17 747,57 грн. х 21 = 2250,39 грн. х 21 = 47 258,19 грн.

Зокрема, відповідно до резолютивної частини рішення, в тому числі, стягненню з відповідача підлягають - з квітня 2024 року втрачений заробіток в сумі 19 997 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 96 копійок щомісячно до зміни відсотка втрати професійної працездатності чи розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, в мотивувальної частині рішення судом наведено розрахунок (6 сторінка рішення), за яким судом було вираховано суму, яка підлягає до стягнення щомісяця з відповідача, починаючи з квітня 2024 року, а саме: «З квітня 2024 року: 8000 грн (коефіцієнт: 8000/7100 = 1,1268). Втрачений заробіток: 17747,57 грн х 1,1268 = 19 997,96 грн.»

Враховуючи, що збільшення за період з квітня 2024 становить 2250,39 грн (19997,96 – 17747,57), підлягає стягненню за період починаючи з 01.04.2024 року, сума збільшення, помножена на кількість місяців (до зміни відсотка втрати професійної працездатності або розміру мінімальної заробітної плати).

Проте, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, в оскаржуваній ухвалі, фактично вийшов за межі своїх повноважень, оскільки фактично змінив спосіб та порядок виконання рішення Заводського районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року, підмінивши щомісячні платежі обмеженою одноразовою сумою.

Так, резолютивна частина рішення від 29 січня 2026 року, чітко встановлювала обов`язок стягувати втрачений заробіток у розмірі 19 997,96 грн. щомісячно до зміни відсотка втрати професійної працездатності чи розміру мінімальної заробітної плати.

Однак, в ухвалі Заводського районного суду міста Кам?янського від 15 травня 2026 року, суд першої інстанції, визначив, що за період з квітня 2024 року по грудень 2025 року (21 місяць) стягненню підлягає лише сума збільшення (різниця) в розмірі 47 258,19 грн (з розрахунку 2 250,39 грн на місяць), що не було предметом первинної резолютивної частини.

Таким чином, задовольняючи заяву про роз`яснення рішення суду, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, передбачених ст. 271 ЦПК України.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви представника Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України Султанової-Стаценко О.В. про роз`яснення рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ПрАТ "Запоріжтрансформатор", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я (витрат на лікування та втраченого заробітку).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 271, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду міста Кам?янського від 15 травня 2026 року — скасувати.

У задоволенні заяви Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про роз`яснення рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Запоріжтрансформатор", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я (витрат на лікування та втраченого заробітку) – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

Судді: