Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №207/2781/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2630/26 Справа № 207/2781/25 Суддя у 1-й інстанції - Подобєд О. К. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Ткаченко І.Ю.,

суддів: Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря - Усенко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

на рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 29 жовтня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

23 травня 2025 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивачем вказано, що 08.12.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2027882452, згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 18565,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. 13.10.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №13/10/23, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ОТП Банк» права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №2 від 13.10.2023 року до Договору факторингу №13/10/23 від 13.10.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 69207,21 грн., з яких: 47931,01 грн. – загальна сума боргу по тілу кредиту; 21276,20 грн. – загальна сума боргу по відсотках. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №2027882452 в розмірі 69207,21 грн. Просить позовну заяву задовольнити ( а.с.1-3).

Рішенням Південного районного суду міста Кам`янського від 29 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено (а.с.88-89).

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі ( а.с.91-94).

ОСОБА_1 скористалась своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу по даній справі, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін (а.с. 109-114).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а заочне рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, 08.12.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2027882452, згідно якого відповідачка отримала кредит в розмірі 18565,00 грн. на придбання товару, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами.

13.10.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу №13/10/23, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні АТ «ОТП Банк» права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №2 від 13.10.2023 року до Договору факторингу №13/10/23 від 13.10.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 69207,21 грн., з яких: 47931,01 грн. – загальна сума боргу по тілу кредиту; 21276,20 грн. – загальна сума боргу по відсотках.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд 1 інстанції, виходив з того, що згідно довідки АТ «ОТП Банк» №5061162-2027882452-11092025 від 11.09.2025 року, станом на 11.09.2025 року ОСОБА_1 виконала боргові зобов`язання за кредитним договором №2027882452 від 08.12.2019 року у повному обсязі, у зв`язку із чим дійшов висновку, що заборгованість за кредитом є повністю погашеною відповідачем, що у даному випадку є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Однак із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів не подується виходячи з на наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, у цьому випадку АТ «ОТП Банк».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент, а саме споживач послуг банку, лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до роз`яснень у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» №12 від 24.10.2008р., перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з`ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмету доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовані норми матеріального й процесуального права.

З наданого позивачем до позовної заяви кредитного договору № 2027882452 від 08.12.2019 року, який укладений між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 вбачається, що кредитний договір є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, і ОСОБА_1 надаються декілька різних видів послуг кредитування.

Відповідно до умов кредитного договору № 2027882452 від 08.12.2019 року ОСОБА_1 отримала два типи кредиту одночасно, а саме: відповідно до п. 1 Кредитного договору - кредит у розмірі 18565,00 грн., на придбання товару у Продавця на строк до 08.12.2021 та відповідно до п. 2 Кредитного договору (Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 2027882452_САRD від 08.12.2019) - кредитну лінію із встановленим розміром кредитного ліміту.

Заборгованість за п.1 кредитного договору № 2027882452 від 08.12.2019 року відповідачкою погашена, що не заперечується сторонами.

Позивач ставить питання про стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку із користуванням платіжною карткою на підставі п.2 Кредитного договору (Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2027882452_САRD від 08.12.2019).

Пунктом 2 кредитного договору «Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» регулюється видача позичальнику кредитної картки та її обслуговування. Цим позичальник підтверджує факт приєднання до Публічного договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих), що розміщений на Інтернет сайті Банку (https://www.otpbank.com.ua) та на умовах викладених в цьому розділі.

Згідно п.2.1. кредитного договору, заява-Анкета є невід`ємною частиною договору про видачу та обслуговування міжнародних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою, інформаційного листка, тарифами банку, які розміщені на офіційному сайті банку.

Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, визначено умови обслуговування кредитної лінії. За користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до Договору.

Банк відкрив позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 із отриманням електронного платіжного засобу у вигляді картки МС GOLD, валюта рахунку гривня.

Паспорт споживчого кредитиву до договору № 2027882452_CARD від 08.12.2019 містить посилання, що сума кредитної лінії становить 10 000 грн (з можливістю збільшення відповідно до умов кредитного договору), а сума кредиту становить 18 565 грн .

Підписуючи зазначений кредитний договір з додатками, анкету-заяву на отримання кредиту,а також паспорт споживчого кредиту відповідачка безумовно прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що Анкета-Заява разом із Правилами користування карткою, Тарифами, Графіком платежів та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг (а.с. 4-6зв).

Згідно з випискою з рахунка приватного клієнта №2027882452_САRD від 18.04.2025 року за період з 08.12.2019 по 13.10.2023 року, в якому детально зазначено рух коштів на картці відповідача, використання відповідачем коштів з кредитного ліміту, нарахування відсотків та погашення наявної заборгованості. Отже такий документ відображає внесення боржником платежів в рахунок погашення заборгованості, а також в ньому деталізовано виникнення боргових зобов`язань, а отже матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитною лінією (а.с. 54-67).

Наведеним вище спростовуються висновку суду, з яких вбачається, що помилково ототожнені поняття «номер картки» та «номер карткового рахунку», оскільки «картковий рахунок» – це поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (Платіжних карток), а «номер картки» - це унікальний набір із 16 цифр, ідентифікатор платіжної картки, а тому ці номери не можуть співпадати.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо розміру отриманого та погашеного тіла кредиту за кредитним договором.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).

У позовній заяві ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», як новий кредитор, просив, крім тіла кредиту стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях.

Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. А саме - протягом строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Це відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 23.05.2018 по справі № 910/1238/17.

Пунктом 2.1. Кредитного договору, визначено умови обслуговування кредитної лінії (надалі - Кредит/Кредитна лінія). За користування Кредитом, Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком, який є невід`ємною частиною та додатком до Договору (надалі - Інформаційний листок). На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить: 5 % в місяць. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки впродовж Пільгового періоду становить 0,01 % річних. Заява-Анкета є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування міжнародних платіжних пластикових карток (особистих) та Правил користування карткою (надалі - Правила), Інформаційного листка. Тарифами Банку, які розміщені на Офіційному сайті Банку (у розділі «Дебетні та кредитні картки»).

Тобто, відповідач погодилася у письмовому вигляді з усіма умовами кредитування, зокрема і щодо розміру відсотків.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність вимог позивача про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

13.10.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 13/10/23, у відповідності до умов якого право грошової вимоги за вищезазначеним договором перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Згідно з п. 1.1 договору факторингу, клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтами і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Пунктом 3.1 договору факторингу передбачено, що підписанням цього договору клієнт гарантує, що йому належить вимоги за портфелем заборгованості до боржників, зазначених у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 2 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2027882452_САRD від 08.12.2019 року в сумі 69 207,21 грн, з яких: 47931,01 грн загальна сума боргу по тілу; 21 276,20 грн загальна сума боргу по відсотках.

З огляду на вище викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь нового кредитора - ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 2027882452_САRD від 08.12.2019 року у розмірі 69 207,21 грн.

Щодо доводів відповідача про погашення заборгованості за кредитними договорами №2027882452 від 08.12.2019 року та №2034268468 від 19.10.2020 року, апеляційний суд зазначає, що предметом позову у справі № 207/2781/25 виступає наступна матеріально-правова вимога, а саме: стягнення заборгованості за кредитним договором № 2027882452_CARD від 08.12.2019 року, а не за кредитними договорами №2027882452 від 08.12.2019 року та №2034268468 від 19.10.2020 року.

Окрім того, з випискок та розрахунква заборгованості, наданих АТ «ОТП Банк» вбачається, що ОСОБА_1 вносила кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, однак кредитна лінія по якій відступлено право вимоги ТОВ «ФК«ЄАПБ» не погашена, з якої прослідковується як нараховувались % та що сума внесених платежів на погашення заборгованості значно менша ніж сума використаних коштів за кредитною лінією.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (пункти 1, 3 частини першої статті 376 ЦПК України).

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Крім того, пропорційно розміру задоволених вимог позову і апеляційної скарги підлягає розподіл судового збору сплаченого за подання позову та подання апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» сплатило судовий збір у сумі 3 028,00 грн, а також сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 4 542,00 грн.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позову та апеляційної скарги, сплачений позивачем судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції підлягає стягненню на його користь з відповідача у розмірі 7 570,00 грн.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити.

Рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 29 жовтня 2025 року - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за картковим рахунком № НОМЕР_3 , відкритим в межах кредитного договору №2027882452-CARD від 08.12.2019 року у розмірі 69 207,21 грн., яка складається із: 47931,01 грн. – загальна сума боргу по тілу кредиту; 21276,20 грн. – загальна сума боргу по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) судовий збір в сумі 7 570,00 грн., сплачений судовий збір за звернення з позовом до суду першої інстанції та сплачений судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

Судді: