Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №191/4681/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6541/26 Справа № 191/4681/24 Суддя у 1-й інстанції - Порошина О.О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,

за участю секретаря – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

07 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12 вересня 2024 року вона через свого представника звернулася до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із запитом щодо видачі повторного свідоцтва про народження ОСОБА_1 і цього ж дня її представник отримав відповідь про те, що видача повторного свідоцтва про народження ОСОБА_1 неможлива у зв`язку з тим, що в результаті перевірки відомостей, які були внесені до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено актовий запис про народження за № 04 від 19 лютого 1953 року, який було складено Мануйлівською сільською радою Приморського району Запорізької області на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто наявні розбіжності в даті народження ОСОБА_3 . Після отримання вказаної відповіді ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського відділу ДРАЦС у місті Львові Західного МУМЮ із запитом про отримання двох витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, один про державну реєстрацію народження ОСОБА_1 , другий про державну реєстрацію реєстрацію шлюбу ОСОБА_1 та щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1 . Зі змісту отриманого витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00046939739 від 12 вересня 2024 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 . Зі змісту витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00046940056 від 12 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14 вересня 1974 року уклала шлюб з ОСОБА_6 , про що Виконавчим комітетом Вуглегірської міської ради м. Єнакієвого Донецької області було складено актовий запис № 83, в результаті чого прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було змінено на « ОСОБА_7 ». Додатково на підтвердження народження заявника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не 12 лютого 1953 року, заявник посилається на її паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, пенсійні посвідчення, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, де дата народження заявника зазначена як « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Просить суд встановити факт неправильності інформації про дату народження ОСОБА_3 у графі «Відомості про дитину» в актовому записі про народження № 04 від 19 лютого 1953 року, який було складено Мануйлівською сільською радою Приморського району Запорізької області, та зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 за № 04 від 19 лютого 1953 року, який було складено Мануйлівською сільською радою Приморського району Запорізької області, а саме: в графі «Відомості про дитину» дату народження – « ІНФОРМАЦІЯ_2 » змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с. 1-5).

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ВДРАЦС у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Приморський ВДРАЦС у Бердянському районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення – відмовлено (а.с.66-67).

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просила скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити її заяву в частині встановлення факту неправильності інформації про дату народження ОСОБА_3 у графі «Відомості про дитину» в актовому записі про народження за № 04 від 19 лютого 1953 року, який було складено Мануйлівською сільською радою Приморського району Запорізької області.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що апелянт погоджується з передчасністю вимоги про зобов`язання органу ДРАЦС у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис про її народження, однак вважає неправильним висновок суду першої інстанції про передчасність вимоги про встановлення факту неправильності інформації про дату народження ОСОБА_3 в актовому записі про її народження. На думку апелянта, вимога про встановлення факту була підтверджена належними та допустимими доказами, зокрема паспортами, пенсійними посвідченнями, довідкою ВПО, а також копією первинного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19.02.1953, наданою до суду 22 жовтня 2025 року, якій місцевий суд не надав оцінки (а.с.70-73).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 вересня 2024 року заявник ОСОБА_1 через свого представника звернулася до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із запитом щодо видачі повторного свідоцтва про народження ОСОБА_1 і цього ж дня її представник отримав відповідь про те, що видача повторного свідоцтва про народження ОСОБА_1 неможлива у зв`язку з тим, що в результаті перевірки відомостей, які були внесені до Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено актовий запис про народження за №04 від 19 лютого 1953 року, який було складено Мануйлівською сільською радою Приморського району Запорізької області на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто наявні розбіжності в даті народження ОСОБА_3 .

Зі змісту витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00046939739 від 12 вересня 2024 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 .

Зі змісту витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00046940056 від 12 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14 вересня 1974 року уклала шлюб з ОСОБА_6 , про що Виконавчим комітетом Вуглегірської міської ради м. Єнакієвого Донецької області було складено актовий запис № 83, в результаті чого прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було змінено на « ОСОБА_7 ».

Заявником також на підтвердження факту народження заявника ІНФОРМАЦІЯ_2 , а не 12 лютого 1953 року, надані копії її паспорту громадянина України, паспорту громадянина України для виїзду за кордон, пенсійних посвідчень, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , судом першої інстанції було встановлено передчасність вимог заявника про встановлення факту її народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є підставою для відмови у задоволенні її вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження (частина перша статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.

Згідно пункту 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

З аналізу зазначених норм права випливає, що законодавством України визначено чіткий позасудовий порядок виправлення помилок та внесення змін до актових записів цивільного стану органами ДРАЦС. Обов`язковою передумовою для звернення особи до суду із заявою про встановлення факту неправильності актового запису цивільного стану або про внесення змін до нього є попереднє звернення до компетентного органу ДРАЦС із відповідною заявою та отримання офіційного висновку про відмову у внесенні змін.

Як вірно встановлено місцевим судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 зверталася до Шевченківського ВДРАЦС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції лише із запитом про видачу повторного свідоцтва про народження та отримання витягів з ДРАЦС про державну реєстрацію народження та про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Водночас, слід зазначити, що заявниця у своїй апеляційній скарзі прямо визнала і підтвердила той факт, що не зверталася до жодного територіального відділу ДРАЦС із заявою встановленого зразка про внесення змін (виправлень) до актового запису про народження № 04 від 19 лютого 1953 року та не отримувала висновку органу ДРАЦС про відмову у внесенні змін.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про можливість окремого розмежування вимоги про встановлення факту неправильності інформації про дату народження апелянта від вимоги про зобов`язання ВДРАЦС у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстицї (м. Одеса) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 .

Так, заява про встановлення факту неправильності відомостей в актовому записі цивільного стану за своєю правовою природою є складовою процедури внесення змін до актового запису.

За відсутності висновку органу ДРАЦС про відмову у внесенні змін звернення до суду з обома цими вимогами є передчасним, оскільки обраний заявником спосіб захисту не відповідає встановленій законом процедурі.

Посилання апелянта на наявність первинного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19.02.1953, паспорту громадянина України, пенсійних посвідчень та інших документів не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки ці документи підлягають першочерговому дослідженню та оцінці саме органом ДРАЦС під час розгляду заяви про внесення змін до актового запису.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про передчасність заявлених вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи зазначене, відповідно до статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - залишенню без змін.

Що стосується судових витрат понесених апелянтом, то колегія суддів їх не переглядає, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

Судді: