Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №195/1703/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3794/26 Справа № 195/1703/25 Суддя у 1-й інстанції - Кондус Л. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.

за участю секретаря – Триполець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»

на заочне рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 03.03.2023 року між сторонами укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1165-5490. На виконання вимог Закону України «Про електронну комерцію», позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець виконав умови договору і надав позичальнику 4800 грн. на строк 300 днів (базовий період 18 днів) за зниженою відсотковою ставкою 2,50% в день, стандартною відсотковою ставкою 3,00% в день. Відповідач не виконав умови договору і не повернув у повному обсязі грошові кошти, тому станом на 10.09.2025 року утворилася заборгованість в сумі 47 568,00 грн., однак кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 23 568,00 грн. за умови погашення решти заборгованості у розмірі 24 000,00 грн.. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором загальною сумою 24 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. (а.с.1-7).

Заочним рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1165-5490 від 03.03.2023 року в сумі 8160 грню, яка складається із: простроченої заборгованості за тілом кредиту – 4800,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими відсотками – 3360,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено, також вирішено питання щодо судових витрат (а.с.71-73).

Не погодившись з рішенням, позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове яким позов задовольнити у повному обсязі, стягнути судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги ( а.с.76-81).

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.03.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1165-5490 (а.с. 10-15).

На виконання вимог Закону України «Про електронну комерцію», позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А7070 для підписання кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів та інших супутніх документів.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши позичальнику відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти в розмірі 4800 грн. на строк 300 днів (базовий період 18 днів) за зниженою відсотковою ставкою 2,50% в день, стандартною відсотковою ставкою 3,00% в день, шляхом переказу на картковий рахунок, вказаний ним у кредитному договорі, що підтверджується квитанцією №2235292569 (а.с. 36).

З розрахунку наданого позивачем на підтвердження заявлених вимог вбачається, що позичальник має перед кредитором заборгованість за кредитним договором в сумі 47568,00 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за тілом кредиту – 4800,00 грн., заборгованості за простроченими нарахованими процентами – 42768,00 грн. (а.с.38-48).

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1165-5490 від 03.03.2023 року. Така заборгованість виникла у ОСОБА_1 оскільки взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором вона не виконала. Доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відповідачка суду не надала.

Щодо розміру стягнення з відповідача процентів, то суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення його розміру, оскільки визначений позивачем (кредитором) розмір є непропорційно завищеним і призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду позичальнику (споживачу).

Висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про визначення розміру заборгованості за тілом кредиту учасниками справи фактично не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії № 1165-5490 від 03.03.2023 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Факт укладення між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 . Договору про відкриття кредитної лінії № 1165-5490 від 03.03.2023 року у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», встановлено судом першої інстанції та в апеляційному порядку сторонами не оспорюється.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, колегія суддів враховує, що нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредитування.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії № 1165-5490 від 03.03.2023 року року, позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 4 800,00 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту – 20.03.2025 року; базовий період – 18 календарних днів.

03 березня 2023 року в межах цієї кредитної лінії позичальниця отримала кредит в сумі 4 800 грн.

Відповідно до п. п. 5.3 Договору про відкриття кредитної лінії № 1165-5490 від 03.03.2023 року, сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду. Проценти за користування Кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.

Отже, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 300 днів, тобто до 27.12.2023 року, дії даного кредитного договору сторонами погоджено до цієї дати, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по цей день року включно.

Доказів оспорення відповідачем Договору про відкриття кредитної лінії №1165-5490 від 03.03.2023 року, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом або нарахування комісії, суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %; доповнено Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 17 яких передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %; у пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Тобто, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів – 2,5% (з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно) протягом наступних 120 днів – 1,5% (з 23.04.2024 по 20.08.2024 включно), тобто лише з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 зазначено, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure. За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки — максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %. За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит. Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Враховуючи зазначені вище положення Закону України «Про споживче кредитування, а також роз`яснення Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо несправедливості умов договору №1165-5490 від 03.03.2023 року, оскільки відповідного оспорення шляхом подання зустрічного позову та заперечення умов чи договору про споживчий кредит відповідачем подано не було.

Так, у період дії укладеного між сторонами кредитного договору №1165-5490 від 03.03.2023 року, з 24 грудня 2023 року діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,50% у період з 24.12.2023 року до 09.04.2024 року. При цьому, встановлена в договорі попередня процентна ставка у розмірі 3% на період з 15.06.2023 року по 23.12.2023 року відповідала чинним вимогам законодавства.

Отже, здійснивши власний розрахунок заборгованості за відсотками з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», колегія суддів встановила, що з 03.03.2023 року по 20.03.2023 року необхідно здійснювати нарахування відсотків у розмірі 2,5% (базовий період/2 592 грн), з 21.03.2023 року до 23.12.2023 необхідно здійснювати нарахування відсотків у розмірі 3% (40 032 грн), а з 24.12.2023 року до 27.12.2023 року необхідно здійснювати нарахування відсотків у розмірі 2,5 % (576 грн), а всього загальний розмір боргу за нарахованими процентами складає 43 200 грн (2 592 грн + 40 032 грн + 576 грн).

Разом з тим, звертаючись до суду, позивач, посилаючись на програму лояльності, визначив суму до стягнення у загальному розмірі 24 000 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом – 4 800 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 19 200 грн.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог. Враховуючи принцип диспозитивності, а також те, що визначена позивачем сума заборгованості за кредитним договором є меншою, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором у заявленому позивачем розмірі 24 000 грн.

Крім того, за відсутності зустрічних позовних вимог про визнання умов договору несправедливими суд першої інстанції безпідставно визнав такі умови несправедливими та повністю відмовив у стягненні відсотків за договором№1165-5490 від 03.03.2023 року.

Враховуючи викладене вище колегія суддів вважає, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано належні та допустимі докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем в частині нарахованих відсотків.

Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, зміні в частині розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії №1165-5490 від 03.03.2023 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс», із збільшенням цього розміру до 19 200 грн., що тягне за собою зміну рішення суду й у частині загального розміру стягнутої заборгованості до 24 000 грн (прострочена заборгованість за кредитом 4 800 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 19 200 грн.).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом позов та апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено, з ОСОБА_1 підлягає до стягнення на користь позивача 2422,4 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи судом першої інстанції та 3633,60 грн судового збору, сплаченого за розгляд справи судом апеляційної інстанції, пропорційно задоволеним вимогам.

Отже, рішення суду підлягає зміні в частині стягнутої заборгованості за процентами, загальної суми заборгованості, та відповідній зміні розподілу судових витрат.

В решті рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України , колегія суддів, –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» - задовольнити.

Заочне рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 15 грудня 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за процентами та загальної суми заборгованості за кредитним договором №1165-5490 від 03.03.2023 року та судових витрат - змінити, збільшивши суму заборгованості за процентами у розмірі 3 360 грн. до суми заборгованості за процентами у розмірі 19 200 грн., а також збільшивши загальну суму заборгованості за кредитним договором до стягнення з 8 160,00 грн. до 24 000,00 грн., збільшивши суму стягнутого судового збору за розгляд справи судом першої інстанції з 823,61 грн. до 2422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір за розгляд справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3633,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2026 року.

Судді: