Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №214/9911/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/913/26 Справа № 214/9911/25 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Кіщак А.А., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір 496,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року встановлено, що 26.09.2025 року о 08:46 год. в Дніпропетровській області в м. Кривий Ріг, Саксаганський район по вул.Спасівська, біля будинку 19 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Октавія державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння шкіряного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови , виражене тремтіння пальців рук. На вимогу поліцейських пройти медичний огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер погодився. Результат позитивний 0,54 проміле. Від підписання протоколу до тесту відмовився. Пройшов огляд в медичному закладі КП КБЛПД ДОР, висновок №1461 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Зафіксовано на БК 475612,475354. Своїми діями порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі адвоката Кіщак А.А., поданій разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 , просить поновити строк через поважність причин його пропуску.

В обґрунтування клопотання зазначає, що про існування оскарженої постанови вона дізналась 17.02.2026 р., коли їй через електронний суд надійшла постанова судді. Просить врахувати, що останнім днем на подання апеляційної скарги буде 27.02.2026 р.

В апеляційній скарзі адвокат Кіщак А.А. просить скасувати постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року по справі №214/9911/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначила, що оскаржена постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права; суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.

Вважає, що склад правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Звертає увагу, що в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а не в стані алкогольного сп`яніння, як визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.9.а ПДР.

Звертає увагу, що працівниками поліції не було дотримано вимог статті 35 Закону України «Про Національну поліції», а автомобіль ОСОБА_1 було зупинений незаконно. Відсутність постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху тільки підтверджує те, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була здійснена без передбачених законом підстав. Відповідно, всі послідуючі вимоги поліцейського теж слід визнати незаконними

Наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Позиції сторін в суді :

Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги його захисника адвоката Кіщак А.А., в судове засідання не з`явився. Від ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кіщак А.А. заяви та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов`язкову участь особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано на розгляд суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомлених ОСОБА_1 та його захисника Кіщак А.А.

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 28 січня 2026 року. З апеляційною скаргою адвокат Кіщак А.А. звернулась 18 лютого 2026 року, тобто з пропуском 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови судді 1-ї інстанції, встановленого ст. 294 КУпАП. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів направлення та / або вручення оскарженої постанови судді 1-ї інстанції ОСОБА_1 та / або його захиснику Кіщак А.А.

Тож, ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника Кіщак А.А. та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такого, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскарженою постановою встановлено, що 26.09.2025 року о 08:46 год. в Дніпропетровській області в м. Кривий Ріг, Саксаганський район по вул.Спасівська, біля будинку 19 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шкода Октавія державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння шкіряного покриву обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. На вимогу поліцейських пройти медичний огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер погодився. Результат позитивний 0,54 проміле. Від підписання протоколу до тесту відмовився. Пройшов огляд в медичному закладі КП КБЛПД ДОР, висновок №1461 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Зафіксовано на БК 475612,475354. Своїми діями порушив вимоги п. 2.9а ПДР.

Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобомособ і, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерствавнутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Положеннями п. 6 розділу І Інструкції встановлено, що огляд на стан сп`яніння, зокрема, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби).

Згідно зі п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції встановлено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Хоча в апеляційній скарзі захисник зазначає, що ОСОБА_1 винним себе не визнає, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказами, дослідженими як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 465497 від 26.09.2025 року, в якому викладені фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів Alkotest 6820 та протоколом тестування на алкоголь до протоколу ЕПРІ405497 тест 1378, результат тестування позитивний 0,54 проміле, водій від підписання тесту відмовився;

направленням на медичний огляд водія на визначення стану сп`яніння 16.09.2025 року та висновком щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння КП ДБКЛНПД ДОР №1461 від 26.09.2025 року із зазначенням перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння;

рапортом інспектора, в якому викладені фактичні обставини виявленого адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , та підстави зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 ;

відеозаписом, долученим до матеріалів справи, на якому зафіксовано факт руху, зупинки, процедуру проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, та процедуру складання протоколу;

карткою обліку адміністративного правопорушення.

З довідки інспектора В. Кузьмінського встановлено, що ОСОБА_1 має право керування тз, повторність відсутня;

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирішуючи питання допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, що фіксували обставини 26.09.2025 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

Апеляційний суд вважає, що надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, отримані з автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №465497 вбачається, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються відомостями, які містяться на: відеозаписі доданому до зазначеного протоколу на DVD-R диску; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.09.2025 року; чеку спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, тест №1375, який містить результат огляду о 08 год. 53 хв. 26.09.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – 0,54‰; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.09.2025 року; рапорті працівника поліції від 26.09.2025р.; картці обліку адміністративного правопорушення від 26.09.2025р.; висновку щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння КП «ДБ КЛНПД «ДОР» №1461 від 26.09.2025 року із зазначенням перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи сторони захисту, що в протоколі викладена інша фабула обвинувачення, відмінна від встановлених судом фактичних обставин, суд апеляційної інстанції не вважаєслушними. Як і в протоколі про адміністративне правопорушення, що був складений стосовно ОСОБА_1 , так і в оскарженій постанові судді 1-ї інстанції правильно описано склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , передбаченого п. 2.9а ПДР, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Вказаний висновок узгоджується з дослідженими судом доказами, наявними в матеріалах цієї справи.

Разом з тим, посилання в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскарженій постанові судді на наявність виявлених ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , що стали підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу з його згоди, так і в медичному закладі після його незгоди з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу, ніяким чином не впливають на висновки судді про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.

Доводи сторони захисту, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути доказом в справі, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими. Так, протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей із наявним відеозаписом подій, що мали місце 26.09.2025 року за участю ОСОБА_1 , та іншими матеріалами справи в їх сукупності, які підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладені ці дані судом в основу прийнятого рішення.

Твердження сторони захисту про незаконність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, незгода водія із причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння при виявленні ознак сп`яніння. Причина зупинки ніяким чином не впливає на обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння.

Окрім того, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Вимога поліцейського про проходження водієм в установленому порядку огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, пов`язується лише з наявністю ознак такого сп`яніння у водія, а не з встановленням підстав для зупинки транспортного засобу. А у випадку не згоди водія з причинами зупинки працівниками поліції, передбачена можливість відповідно до п. 2.14 ПДР оскаржити дії поліцейського в разі порушення ним законодавства.

ОСОБА_1 та його захисником адвокатом Кіщак А.А. в ході судового розгляду не подано ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції щодо незаконності зупинки транспортного засобу (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо).

Тож, обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів, яким суддя 1-ї інстанції надав повну та належну оцінку.

Апеляційний суд вважає недоведеними доводи апелянта про те, що суддею 1-ї інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, оскільки оскаржена постанова судді 1-ї інстанції містить аналіз всіх наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові.

Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

Тож, постанова судді 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвокату Кіщак А.А. строк на апеляційне оскарження постанови судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційну скаргу адвоката Кіщак А.А., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин