Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №184/666/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7932/26 Справа № 184/666/24 Суддя у 1-й інстанції - Томаш В.І. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шаврова Наталія Михайлівна,

на рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

08.04.2024 року до Покровського міського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому позивач просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його матері, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком три місяці, з моменту набранням рішенням законної сили.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Покровського міського Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

21.05.2026 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шаврова Наталія Михайлівнанадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Покровського міського Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 року на час дії воєнного стану перебіг строку на прийняття спадщини зупиняється.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що позивач з осені 2022 року до лютого 2023 року виїжджав за кордон до доньки у зв`язку з відключеннями електричної енергії.

Крім того, суд першої інстанції розглянув справу однобоко та не врахував, що у позивача є порушення органів слуху, що є також поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що вона та позивач є рідними братом та сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла їх мати. Вона та позивач є спадкоємцями першої черги. Вона звернулась до нотаріальної контори 20.12.2022 року з заявою про прийняття спадщини. Позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини 14.03.2024 року, тобто маже через рік, як сплинув встановлений строк.

Хоч позивач і зареєстрований у Бучанському районі, але фактично він постійно проживає у АДРЕСА_1 , тож перешкод, через які він не мав можливості вчасно звернутись до нотаріуса, не існувало. А тому посилання на Російську агресію є способом маніпуляції. Крім того, позивач мав можливість звернутись з відповідною заявою до будь-якого нотаріуса, хоч і у Бучі і проблеми зі слухом йому в цьому не заважали.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.201-205).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №472 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №87 (а.с.8).

Згідно Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Орджонікідзевського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Коваленко С.В. 19.11.1996 року, зареєстрованого в реєстрі за №4304, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали договір про наступне: ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_3 купила двохкімнатну квартиру житловою площею 26,8 кв. м, загальною площею 44,36 кв. м, яка знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_3 .

18 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Покровської міської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Полянського Ю.М. для отримання свідоцтва про право на спадщину, що відкрилася після смерті його матері. Однак, нотаріус постановою від 18.03.2024 року відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.12).

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками вказані: батько – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_3 (а.с.50об).

Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьками вказані: батько – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_3 (а.с.31).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_4 від 26.08.1989 року, зареєстрованого відділом РАГС Орджонікідзевського виконкому Дніпропетровської області, між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб, актовий запис №385. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині - ОСОБА_8 (а.с.32).

Згідно заяви ОСОБА_2 від 20.12.2022 року за №172, остання звернулася до Покровської міської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, якою стверджує той факт, що спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 вона приймає, подавши заяву до відповідної нотаріальної контори у визначений законодавством термін. Крім неї, інших спадкоємців немає (а.с.40).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_5 від 26.09.1995 року, зареєстрованого відділом РАГС Орджонікідзевського міськвиконкому Дніпропетровської області, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 розірвано, актовий запис №217 (а.с.44об).

Згідно заяви ОСОБА_1 від 14.03.2024 року, останній звернувся до Покровської міської державної нотаріальної контори Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області, якою стверджує той факт, що спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 він приймає, подавши заяву до відповідної нотаріальної контори після спливу 6-ти місяців з дня смерті спадкодавця, звертатиметься до суду для продовження терміну прийняття спадщини. Крім нього, є інший спадкоємець: дочка померлої, його сестра, ОСОБА_2 (а.с.48).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №82183594 від 12.08.2025 року, наданої приватним нотаріусом Бойко Л.П. у зв`язку з відкриттям спадкової справи за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.26).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70960867 від 20.12.2022 року, наданого Покровською міською державною нотаріальною конторою, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є реєстрація спадкової справи. Номер у Спадковому реєстрі: 70061141. Номер у нотаріуса: 81/2022. Спадкодавець: ОСОБА_3 (а.с.47).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №70960351 від 20.12.2022 року, наданого Покровською міською державною нотаріальною конторою, у зв`язку з відкриттям спадкової справи, знайдено таку інформацію: ОСОБА_3 . Дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 . За вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.47об).

Згідно довідки №101-96 від 09.03.2026 року, наданої АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», з 02.02.1995 по 22.05.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працював на АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ “ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ”. 22.05.2024 року ОСОБА_1 був звільнений на підставі пункту 1 статті КЗпП України (у зв`язку зі скороченням штату працівників). З 22.09.2009 року до дати звільнення (22.05.2024) ОСОБА_1 працював на посаді оглядача-ремонтника вагонів 5 розряду в залізничному цеху АТ “ПОКРОВСЬКИЙ ГЗК”. Відомості про використаним відпусток: у період з 01.06.2022 по 22.05.2024 ОСОБА_1 надавались щорічні відпустки наступної тривалості: з 01.05.2023 по 07.05.2023 - 7 календарних днів; з 08.05.2023 по 24.05.2023 - 17 календарних днів; з 01.01.2024 по 07.01.2024 - 7 календарних днів. Відомості про знаходження працівника па простої: 2022 рік: з 25.11.2022 по 31.12.2022 (25 змін); 2023 рік: з 01.01.2023 по 31.08.2023 (141 зміна); 2024 рік: з 25.01.2024 по 22.05.2024 (82 зміни). Фактичне виконання обов`язків: в інший час зазначеного періоду (з 01.06.2022 по 22.05.2024), за виключенням вказаних вище днів відпусток, ОСОБА_9 фактично виконував свої посадові обов`язки відповідно до табелів обліку робочого часу (а.с.162).

Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частини перша, друга статті 1272 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 30 грудня 2024 року в справі № 527/1229/24, від 31 липня 2024 року в справі № 127/2149/21 та інших.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, у кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Тобто суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, по`вязані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

Зокрема, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини: незнання про смерть спадкодавця; юридична необізнаність спадкоємця про порядок прийняття спадщини, похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, установлення факту проживання однією сім`єю); невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування у депресії у зв`язку зі смертю спадкодавця, оскільки глибокі душевні страждання через смерть близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця, без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 20 вересня 2023 року у справі № 638/16540/20, від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 07 грудня 2022 року у справі № 399/570/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18.

Тож практика Верховного Суду у цій категорії справ є сталою та незмінною.

А у справі, що переглядається позивач був обізнаний про смерть спадкодавця, був присутній на похоронах.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) виснувала, що за конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість.

Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про позивач був своєчасно обізнаний.

Позивач, як спадкоємець звернувся до нотаріуса з метою прийняття спадщини лише 14 березня 2024 року, тобто із значним пропуском встановленого статтею 1270 ЦК України строку (більше року з моменту відкриття спадщини).

Надавши належну правову оцінку зазначеним позивачем у позовній заяві причинам пропуску строку для прийняття спадщини суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції, що наведені позивачем обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Доказів того, що у позивача були об`єктивні перешкоди для того, щоб звернутись до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений 6-ти місячний строк матеріали справи не містять.

Також не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини введення в Україні воєнного стану, проживання позивача в Бучанському районі, його виїзду за межами України, оскільки позивач мав можливість вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте протягом тривалого часу (більше року після відкриття спадщини) не вчиняв дій щодо прийняття спадщини і не навів переконливих аргументів про наявність перешкод у зверненні до нотаріуса вже після завершення визначеного законом строку на прийняття спадщини.

Колегія суддів апеляційного суду також звертає увагу на те, що спадкоємець мав право направити таку заяву за допомогою засобів поштового зв`язку, але цим не скористався, та не зазначив причин, які б перешкоджали йому вчинити цю дію.

Апеляційний суд також відхиляє посилання позивача в апеляційній скарзі на постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" щодо зміни строків прийняття спадщини, оскільки такі зміни були виключені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469.

Оскільки:

По-перше, у п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" зазначено, що незавершені нотаріальні дії за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1272), зупиняються. Тож зупиненню підлягають розпочаті та незакінчені нотаріальні дії. Не можуть збути зупиненими ще не розпочаті нотаріальні дії.

По-друге, Верховний Суд неодноразово роз`яснював, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства України. Законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як "зупинення перебігу строку на прийняття спадщини" та можливості у постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини (постанови Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21, від 21 червня 2023 року у справі № 175/1404/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 520/15620/17).

За таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шаврова Наталія Михайлівна залишити без задоволення.

Рішення Покровського міського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 29.09.2026 року.

Судді: