Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №216/4650/18 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2631/26 Справа № 216/4650/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Ткач В.О. на постанову судді Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, 17 вересня 2026 року адвокат Ткач В.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат посилається на те, що розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягується до адмінітсративної відповідальності та копію постанови в строк, передбачений ст.285 КУпАП ОСОБА_1 не отримував.

Перевіривши доводи апелянта щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, що її подала з наступних підстав.

Згідно із ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року, з урахуванням вихідних днів 22 жовтня 2018 року.

Як вбачається із даних сайту Єдиного реєстру судових рішень, постанова Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року, надіслано судом 05.11.2018 року, а оприлюднено на сайті – 07.11.2018 року.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п.27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п.41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Крім того, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява №23436/03).

Таким чином, твердження адвоката Ткач В.О. про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено із поважних причин, не підтверджено відповідними обставинами та належними доказами, клопотання не містить посилання на обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто такими, які не залежать від волевиявлення апелянта, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Посилання адвоката на обставини не отримання копії постанови як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, голослівні, оскільки строк на оскарження постанови судді обчислюється з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

За відсутності доказів існування обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість оскаржити постанову у встановлений законом строк особисто чи залучити для цього захисника, не залежали від волевиявлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та виникли протягом строку, який пропущено, не можливо дійти висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У наданому адвокатом Ткач В.О. клопотанні поданому до суду 28.09.2026 року, тобто через 8 років після ухвалення оскаржуваної постанови, захисник не навів жодної поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року

Згідно постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні суду першої інстанції, хоча належним чином був повідомлений про час та місце її розгляду. ОСОБА_1 повинен був цікавитись рухом справи в суді, ніщо не заважало ОСОБА_1 або його представнику в любий час після надходження справи до суду звернутись та поцікавитись про рух справи.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.

У п. 27 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Окрім того, відповідно до статті 18 розділу ІІ «Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України N? 1087 від 07.12.2017 термін зберігання справ про адміністративні правопорушення становить 3 роки.

В архіві Центрально-міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області зберігається лише постанова суду №216/4650/18 від 12.10.2018 року, яка надійшла до суду апеляційної інстанції. тому твердження адвоката, що йому не надали можливість через 8 років після розгляду справи ознайомитись з матералами адміністративної справи, є безпідставними.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Ткач В.О.про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 12 жовтня 2018 року та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Л. Ковалюмнус