Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №214/7631/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2405/26 Справа № 214/7631/26 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю прокурора Логозинського О.І., захисника Івасик Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Івасик Т.Р., яка діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 03 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, провадження по справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, у зв`язку зі звільненням 10 серпня 2023 року з посади спеціаліста Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в порушенні вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», наступного року після року припинення діяльності несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік (після звільнення), а саме – 08 квітня 2024 року о 11 годині 29 хвилин, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Оскільки, на час розгляду справи судом, минуло два роки з дня вчинення даного адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про закриття проваження по справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

На вказане рішення захисник Івасик Т.Р. подала апеляційну скаргу, в якій просить виключити із постанови суду висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вважає, що суд невірно трактував позицію Подолянської у даній справі та безпідставно поклав в основу оскаржуваної постанови її пояснення щодо визнання своєї вини. Наполягає на тому, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не доведена. Судом не досліджувалося питання щодо наявності поважних причин порушення строків подання декларації, тобто склад правопорушення не встановлено. Крім того, вважає, що при закритті провадження по справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП суд не має права встановлювати винуватість особи у вчиненні правопорушення.

Висновок суду про закриття провадження у справі, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, сторона захисту не оспорює.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Факт звільнення Подолянської 10 серпня 2023 року із посади спеціаліста Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), та наявність у неї обов`язку подання декларації після звільнення відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» ніким не оспорюється.

Згідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Між тим, Подолянська подала декларацію «Щорічна за 2023 рік» 08 квітня 2024 року о 11 годині 29 хвилин.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22 травня 2017 року, вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати: 1) об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.

Так, для кваліфікації діяння за частиною першою статті 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом, та неповажності причин такого несвоєчасного подання.

В судовому засіданні першої інстанції Подолянська факт несвоєчасного подання декларації визнала.

Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Переліку таких поважних причин у розумінні ч. 1 ст.172-6КУпАП законом не встановлено. Отже, поважність несвоєчасного подання декларацій у кожному окремому випадку має визначатись залежно від конкретних обставин кожної справи.

Подолянська була під підпис попереджена про вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», що підтверджено її особистим підписом, а тому вона безумовно розуміла порядок та умови виконання цього закону (а.с.19).

Враховуючи викладене, суддя правильно не знайшов жодних поважних причин несвоєчасного подання декларації, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Більш того, наявність таких обставин не наведено в апеляційній скарзі.

Таким чином, Подолянська мала можливість та обов`язок належним чином виконати наведені вимоги антикорупційного законодавства, проте не вжила своєчасно відповідних дій.

Наведеним обставинам судом першої інстанції була надана належна оцінка, а зазначення у постанові суду що Подолянська визнала свою провину не тягне за собою скасування постанови суду, оскільки висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини Подолянської грунтуються не на поясненнях Подолянської, а на досліджених судом доказах, які у своїй сукупності доводять поза розумним сумнівом її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях Подолянської складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Обговорюючи доводи апеляційної скарги з приводу того, що при закритті провадження по справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП суд не має права встановлювати винуватість особи у вчиненні правопорушення, слід зазначити, що правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, перелік обставин, які виключають провадження у справі про адміністративні правопорушення закріплений встатті 247 КУпАПта є вичерпним.

Пунктом 7ст.247КУпАП передбачено закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу, тобто мова йде лише про можливість накладення адміністративного стягнення, що апріорі без визнання факту винуватості особи є неможливим.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихстаттею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

З точки зору матеріального підходу нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Водночас стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи та навести про це в мотивувальній та резолютивній частинах постанови.

Поділ підстав закриття провадження на реабілітуючі і нереабілітуючі має, насамперед, практичне значення щодо наслідків такої форми закінчення провадження у справі. Визнання обставини реабілітуючою/нереабілітуючою впливає на права та інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення.

Крім того, ст. 80 КУпАП встановлюється обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати низку обставин, в тому числі чи винна особа в його вчиненні, чи її провина не доведена.

Судом не встановлені підстави для закриття провадження за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, в діях ОСОБА_2 .

Отже, перевіривши постанову судді, в межах апеляційної скарги підстав для її скасування не вбачається.

Постанова судді є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Постанову судді Саксаганського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 03 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя