Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №175/4861/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2457/26 Справа № 175/4861/26 Суддя у 1-й інстанції - Дараган Л. В. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю захисника Ігнатова Є.Є., у режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Ігнатова Є.Є., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 02 лютого 2026 року, приблизно о 10 годині 39 хвилин, ОСОБА_1 біля будинку № 104 по вул. Кропивницького у м. Краматорську Донецької області керував автомобілем «SKODA OCTAVIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду, відповідно до встановленого порядку, відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення захисником Ігнатовим Є.Є. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вважає, що зі сторони поліцейських була провокація та було вчинено психологічний тиск на ОСОБА_2 . Працівники поліції спілкувалися з ОСОБА_3 без ведення відеозапису, що може свідчити про відсутність у нього свідомого волевиявлення щодо відмови від проходження огляду. Шаль не був повідомлений про наслідки відмови від проходження огляду. Також, ОСОБА_4 є військовослужбовцем та працівниками поліції не дотримано спеціального порядку його огляду.

Крім того, захисник просить застосувати аналогію закону та призначити більш м`яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Також, просить зупинити провадження у справі до моменту звільнення ОСОБА_2 з військової служби або припинення особливого періоду в Україні.

Захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що загальний доступ до оскаржуваної постанови суду надано лише 12 серпня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Тобто, можливість реалізації права апеляційного оскарження та його строк виникають і обчислюються саме з дня винесення постанови та не пов`язані з днем отримання копії судового рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що оскаржувана постанова була ухвалена 31 липня 2026 року. При цьому, судовий розгляд відбувся за відсутності ОСОБА_2 , який є військовослужбовцем, та в матеріалах справи відсутні докази про вручення йому копії оскарженої постанови.

З огляду на викладене, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, у зв`язку з наявністю поважних причин його пропуску.

Апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення, ОСОБА_4 та його захисник були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, тому в повній мірі забезпечено їхні права на доступ до правосуддя. Їм була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.

Так, факт порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, рапортом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального засобу газоаналізатора «Драгер», а також у медичному закладі. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції.

Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що він надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий відеозапис у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Щодо тверджень захисника про порушення права ОСОБА_2 на захист та нероз?яснення йому наслідків відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, зазначаю, що на відеозаписі чітко зафіксовано, що працівниками поліції ОСОБА_5 повідомлено про порушення ним п. 2.5. ПДР України та складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також, у встановленому законом порядку та в повній мірі, було роз`яснено його права та обов`язки згідно зі ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Також, на відеозаписі відображено, що ОСОБА_4 був ознайомлений із протоколом про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стосовно доводів захисника про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП не уповноваженою на те особою, зазначаю наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп`яніння в порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини на території військової частини або об`єктів, за що передбачена відповідальність за ст. 172-20 КУпАП, а не за ст. 130 КУпАП.

При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння проводиться на підставі ст. 266 КУпАП.

Отже, в даному випадку ОСОБА_4 безумовно є суб`єктом правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, тому огляд на стан сп`яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідності проведення огляду в особливому порядку.

Твердження апелянта, що огляд ОСОБА_2 на стан сп`яніння повинен був здійснюватися в порядку визначеному ст. 266-1 КУпАП, ґрунтується на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.

Суддею не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

Досліджені матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції. Поліцейськими роз`яснені права, підстави для проходження огляду на стан сп`яніння і наслідки відмови від його проходження.

Невизнання ОСОБА_3 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Сукупність доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.

Доводи захисника про застосування у даному випадку аналогії права з призначенням ОСОБА_5 адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами є безпідставними, адже санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП чітко визначено, що на осіб, які вчинили дане правопорушення, накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто, додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, є безальтернативним видом стягнення, тому в даному випадку суд позбавлений права вибору у застосуванні стягнення, передбаченого санкцією цієї статті.

Обговорюючи доводи сторони захисту про зупинення провадження у справі у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 перебуває на військовій службі, апеляційний суд вважає їх не слушними, оскільки вказане не передбачено чинними КУпАП.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи доводять вину ОСОБА_2 , а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, то підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити захиснику Ігнатову Є.Є., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк апеляційного оскарження постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 .

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя