Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №727/8682/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8682/26

Провадження № 2/727/2926/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

при секретарі Довженко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова ком-панія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стяг-нення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та відповідачем у формі електронного документа було укладено договір кредитної лінії № 918419890, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі кредитного ліміту 22 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV47F7Z. Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, перерахувавши кошти на платіжну картку відповідача, проте відповідач своїх зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

Позивач зазначає, що право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до нього за ланцюгом договорів факторингу, а саме: від первісного креди-тора до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» – за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 на підставі Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022; від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до То-вариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» – за договором факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 на підставі Реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023; від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача – за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07. 2025 на підставі Реєстру Боржників б/н від 14.07.2025 та Акта приймання-передачі Реєстру Боржників від 14.07.2025.

Посилаючись на наведене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 918419890 від 13.08.2021 у розмірі 22 456,23 грн., а також судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Ухвалою суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому ЦПК України, про причини неявки суд не по-відомив, заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи не подавав, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відпові-дача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані непо-важними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Зважаючи на те, що вказані умови дотримані, суд ухвалює заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дій-шов наступних висновків.

Судом установлено, що 13.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідаль-ністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 918419890, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000,00 грн., а позичальник – повернути кредит та сплатити проценти за ко-ристування ним (п. 1.1 договору). Перший транш у сумі 20 000,00 грн. надавався од-разу після укладення договору та підлягав поверненню до 12.09.2021 (п. 1.3 договору). Кредитна лінія надана строком на 30 днів (дисконтний період) із можливістю продов-ження цього строку в порядку, передбаченому п. 1.8 договору.

Пунктом 1.9.1 договору передбачено нарахування процентів за дисконтною про-центною ставкою в розмірі 142,35 процентів річних, що становить 0,39 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

Договір укладено у формі електронного документа та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV47F7Z, що підтверджується самим договором, Заявкою на отримання грошових коштів у кредит від 13.08.2021 та Довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первіс-ного кредитора, згідно з якою одноразовий ідентифікатор було надіслано на номер те-лефону відповідача 13.08.2021 о 22:58:10 та введено ним 13.08.2021 о 22:59:53.

Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями про перерахування коштів на платіжну картку відповідача, а саме: від 13.08.2021 на суму 20 000,00 грн., від 19.11.2021 на суму 250,00 грн., від 20.11.2021 на суму 200,00 грн., від 21.11.2021 на суму 150,00 грн., від 21.12.2021 на суму 500,00 грн. та від 19.01.2022 на суму 900,00 грн., а всього на загальну суму 22 000,00 грн.

Згідно з Довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора відповідач шість разів учиняв дії, спрямовані на продов-ження дисконтного періоду, сплачуючи нараховані проценти, у зв`язку з чим кінцевою датою оплати за договором визначено 06.03.2022. Після зазначеної дати виконання зо-бов`язань за кредитним договором відповідач припинив.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фі-нансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) пози-чальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язу-ється повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 2 ст. 1054, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві кредит у строк та в по-рядку, що встановлені договором.

Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважа-ється таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими об-мінялися сторони.

Згідно з ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний до-говір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у по-рядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими на-слідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 цього Закону визначено, що моментом підписання електронного правочину є, зокрема, вико-ристання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, наявними у справі доказами підтверджується факт укладення між первіс-ним кредитором і відповідачем кредитного договору в електронній формі, досягнення сторонами згоди щодо всіх його істотних умов, а також факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути за-мінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існу-вали на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) пере-дає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Частинами 1, 2 ст.1078 ЦК Ук-раїни передбачено, що предметом договору факторингу може бути як наявна, так і майбутня вимога.

Перехід до позивача права грошової вимоги до відповідача за кредитним дого-вором № 918419890 від 13.08.2021 підтверджується наявними у матеріалах справи ко-піями договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 з додатковими угодами та ви-тягу з Реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022, договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 та витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023, договору факто-рингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, витягу з Реєстру Боржників б/н від 14.07.2025 та Акта приймання-передачі Реєстру Боржників від 14.07.2025, а також платіжними ін-струкціями щодо сплати фінансування за відповідними реєстрами.

Пунктом 2.1.1.5 кредитного договору сторони прямо погодили право кредито-давця укласти договір відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою та в будь-який час відступити право вимоги до по-зичальника. Зазначені договори факторингу в установленому законом порядку недійсними не визнавалися, а тому, виходячи з презумпції правомірності правочину, закріпленої ст. 204 ЦК України, є правомірними.

Суд також ураховує, що відповідно до ст. 516 ЦК України та правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредиторові; неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Отже, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах і має право вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допу-скається. За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язан-ня; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором № 918419890 від 13.08.2021 ста-новить 22 456,23 грн., з яких: 17 989,26 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 4 466,97 грн. – заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом; 0,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями.

Зазначений розрахунок відповідає умовам кредитного договору та первинним документам, доданим до позовної заяви, узгоджується з випискою з особового рахунку та відомостями про фактично надані відповідачу транші й здійснені ним платежі. Заявлені до стягнення проценти нараховані в межах строку дії договору, штрафні санкції позивачем до стягнення не заявлені.

Відповідач розміру заборгованості не оспорив, свого розрахунку не надав, дока-зів повного або часткового погашення заборгованості суду не подав. Про застосування наслідків спливу позовної давності, яка відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України застосо-вується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення, від-повідач не заявляв.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті об-ставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Дока-зування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову поклада-ються на відповідача.

За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією. Оскільки позов задоволено, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. суд зазначає наступне. На підтвердження цих витрат позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додаткової угоди № 25770936207 від 01.09.2025 до нього та акта приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення впли-нути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), ча-сом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адво-катом послуг та ціною позову і (або) значенням справи для сторони.

Суд ураховує, що справа є малозначною, розглянута в порядку спрощеного по-зовного провадження, є типовою для цієї категорії спорів і не становить фактичної або правової складності; позовна заява за змістом є шаблонною, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично обмежився складанням позовної заяви з додатками. Представник позивача участі в судових засіданнях не брав, будь-яких процесуальних документів у зв`язку з позицією відповідача не готував, оскільки відзив на позовну заяву не по-давався. Ціна позову становить 22 456,23 грн., тоді як заявлені до відшкодування ви-трати на правничу допомогу складають майже третину цієї суми.

За таких обставин суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну прав-ничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих по-слуг, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розум-ному розмірі 2 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. ст. 204, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1082 ЦК України,–

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінан-сова компанія «ЕЙС» (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13, код ЄДР ПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 918419890 від 13 серпня 2021 року у розмірі 22 456 (двадцять дві тисячі чотириста п`ятдесят шість) грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНО КПП 3091824472, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956) судові витрати: судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, вста-новленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апе-ляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: О.Є.Терещенко