Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: факту смерті, з них: на тимчасово окупованій території України
Дата: 28 вересня 2026 р.
Справа: №727/13839/26
Суддя: Терещенко О. Є.
Справа № 727/13839/26
Провадження № 2-о/727/423/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року м. Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Терещенко О.Є.
при секретарі Довженко А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє законний представник – ОСОБА_2 , заінтересована особа – Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-
встановив:
28 вересня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшла заява ОСОБА_1 , інтереси якого представляє його законний представник – мати ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті його батька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Саки, Автономна Республіка Крим.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_3 є батьком заявника, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Смерть ОСОБА_3 настала на тимчасово окупованій території України та зареєстрована органом окупаційної влади, яким видано свідоцтво про смерть. Оригіналу цього свідоцтва заявник не має – його фотокопію отримано від родичів через застосунок Telegram, оскільки інших законних способів передачі документів з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію не існує.
Відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» документи, видані органами окупаційної влади, є недійсними та не створюють правових наслідків, а за відсутності оригіналу документа про смерть заявник позбавлений можливості звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації смерті батька. Встановлення факту смерті необхідне заявнику для проведення державної реєстрації смерті на підконтрольній Україні території та отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка.
З наведених підстав заявник просить встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Донецьк Донецької області, Україна, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Саки, Автономна Республіка Крим, Україна, у віці 53 років.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2026 справу передано на розгляд судді Терещенко О.Є.
Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду в порядку окремого провадження з викликом учасників справи.
Законний представник заявника та представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасника справи, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Маріуполь Донецької області. Його батьками вказані: батько – ОСОБА_3 , громадянин України, мати – ОСОБА_2 , громадянка України. Зазначене підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30.01.2015 Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 68.
Заявник є малолітньою особою, його інтереси у справі представляє мати – ОСОБА_2 , яка відповідно до ст. 59 ЦПК України є його законним представником.
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 23.10.2025 органом, утвореним окупаційною владою Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (так званим «Сакским районным отделом записи актов гражданского состояния Департамента записи актов гражданского состояния Министерства юстиции Республики Крым»), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м. Донецьк Донецької області, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 08 год. 10 хв. у місті Саки; про що 23.10.2025 складено запис акта про смерть № 170259910002801012007.
Прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження особи, зазначені у вказаному свідоцтві про смерть, повністю збігаються з відомостями про батька заявника, внесеними до свідоцтва про народження заявника. Отже, свідоцтво про смерть стосується саме батька заявника.
Місто Саки розташоване на території Автономної Республіки Крим, яка відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 20.02.2014.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Такі справи розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду (ч. 2 ст. 317 ЦПК України).
За змістом ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації та обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться, зокрема, на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Частинами 2, 3 ст. 9 цього Закону визначено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до практики Міжнародного суду ООН («Намібійські винятки», Консультативний висновок від 21.06.1971) недійсність актів окупаційної влади не може поширюватися на такі дії, як реєстрація народжень, смертей і шлюбів, оскільки їх невизнання призводить до серйозних порушень прав мешканців окупованої території. Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, § 96) та «Мозер проти Республіки Молдова та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, § 142) наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони, а визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій жодним чином не легітимізує таку владу.
Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі № 753/8033/22 (провадження № 61-1428св23) виснував, що суд може застосувати «Намібійські винятки» у контексті реєстрації народжень, смертей і шлюбів та врахувати документи, видані закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав громадян України. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 235/2357/17.
Відповідно до статей 76, 77, 80, 81, 89 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Смерть ОСОБА_3 настала на тимчасово окупованій території України – у місті Саки Автономної Республіки Крим, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, у зв`язку з чим документ встановленої законодавством України форми про смерть не видавався, а державна реєстрація смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану України не проводилася.
Свідоцтво про смерть, видане органом окупаційної влади, підпадає під виняток, передбачений ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та з урахуванням «Намібійських винятків» може бути враховане судом як доказ факту смерті. Відомості, що містяться у ньому, узгоджуються з відомостями свідоцтва про народження заявника, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану України, щодо прізвища, імені, по батькові, дати і місця народження батька заявника. Сумнівів у достовірності наданих доказів у суду не виникло, заінтересована особа їх не спростувала, доказів на спростування факту смерті матеріали справи не містять.
Зазначення у свідоцтві про смерть громадянства Російської Федерації не впливає на висновки суду, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України. Громадянство України ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження заявника.
Заявник є сином померлого, тобто членом його сім`ї, а отже, відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України належним заявником у цій справі. Встановлення факту смерті батька має для заявника юридичне значення, оскільки є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану та одержання свідоцтва про смерть встановленого зразка, а іншим способом, ніж у судовому порядку, встановити цей факт заявник не має можливості. Спору про право у справі не вбачається.
З огляду на викладене суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Саки Автономної Республіки Крим, у віці 53 років, у зв`язку з чим заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Згідно з ч. 4 ст. 317, п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України підлягає негайному виконанню; оскарження рішення не зупиняє його виконання. Відповідно до ч. 5 ст. 317 ЦПК України копія судового рішення невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Заявник звільнений від сплати судового збору на підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», інших судових витрат не заявлено, тому питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76–81, 89, 223, 247, 258, 259, 263–265, 268, 293, 294, 315, 317–319, 354, 430 ЦПК України, –
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє законний представник – ОСОБА_2 , заінтересована особа – Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України – задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Донецьк Донецької області, Україна, що мав місце ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Саки, Автономна Республіка Крим, Україна, у віці 53 років.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копію рішення невідкладно надіслати до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_3 .
Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: О.Є.Терещенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua