Рішення від 13 серпня 2026 р. у справі №636/4390/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/4390/26

Провадження 2-а/636/67/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.08.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Марченко К.В.,

представника позивача – адвоката Голована Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Голован Ярослав Ігорович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 13/3/3147 від 16.03.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі,

в с т а н о в и в:

До Чугуївського міського суду Харківської області 01.05.2026 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Голован Ярослав Ігорович до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови № 13/3/3147 від 16.03.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №13/3/3147 від 16.03.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною. Оскаржувана постанова взагалі не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення (пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис тощо відповідно до ст. 251 КУпАП), на підставі яких суб`єктом владних повноважень було прийнято рішення у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем взагалі не було зібрано доказів вчинення адміністративного правопорушення, що суперечить як положенням КУпАП, так і Конституції України.

Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки виконання військового обов`язку в запасі включає проходження медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби за призовом по мобілізації на особливий період.

Проходження медичного огляду, у строки визначені чинним законодавством, для визначення ступеню придатності до військової служби за призовом по мобілізації, є Конституційним обов`язком громадян, щодо виконання ними військового обов`язку у запасі, що в свою чергу є складовою мобілізаційної підготовки для оборони України.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі -Закон №3621). Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК).

Пунктом 2 Розділу ІІ Закону №3621 (в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025) установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такігромадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду

ОСОБА_1 до набрання чинності змін до Закону №3 621 мав визначений ступінь придатності до військової служби, як «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». До 05.06.2025 не пройшов повторний медичний огляд для визначення ступеню придатності до військової служби по мобілізації, на особливий період, у зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено звернення до органів Національної поліції Е3135921 від 07.08.2025, щодо доставлення вказаного військовозобов`язаного до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

10.03.2026 року працівниками Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області, у зв`язку з перебуванням у розшуку за порушення правил військового обліку, було доставлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить Довідка про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 10.03.2026 №13/639. В ході проведення перевірки за інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Позивач перебуває на військовому обліку рядового, сержантського і старшинського складу запасу.

В розділі статус позивача, згідно даних з реєстру: розділ «Порушення ВО», зроблено запис: перебуває в розшуку від 07.08.2025 до 06.08.2026, у зв`язку з «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»). Витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо направлення електронного звернення до органів Національної поліції щодо розшуку наявний в матеріалах справи про адміністративне провадження.

Згідно електронної облікової картки військовозобов`язаного в графі дані про проходження медичного огляду графа 34:

09.10.1993 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр. І ст. 26в (наказ МО України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України №2 від 04.01.1994 р.);

Зазначена інформація дублюється у розділі Реєстру «Результати проходження ВЛК»: Реєстраційна дата рішення ВЛК: «19.10.1993»

Придатність: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»

Дата огляду : «19.10.1993»

НПА відповідно до якого винесено постанову: Наказ МО України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України №2 від 04.01.1994 р.)

Тобто, відповідно до вищевказаної інформації, 10.03.2026 при перевірці даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних було виявлено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває у розшуку в зв`язку з не проходженням повторного медичного огляду до 05.06.2025.

В результаті зазначеного, ОСОБА_1 під час дії воєнного стану та проведення мобілізаційних заходів своєю бездіяльністю порушив законодавство про військовий обов`язок та військову службу, про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 235, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 10.03.2026 інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_4 головним сержантом складено протокол про адміністративне правопорушення за № 13/3/2878 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_1 .

Під час складання адміністративного протоколу позивачу роз`яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 20 хв. 16.03.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать підписи свідків, оскільки ОСОБА_1 від проставлення підпису про ознайомлення із змістом протоколу та проставлення підпису про отримання другого примірника протоколу відмовився. Тобто, ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений зі змістом адміністративного протоколу, датою про розгляд справи та винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач будучи ознайомленим та повідомлений з датою та часом розгляду справи по суті, мав можливість скористатись правовою допомогою. ОСОБА_1 не заявляв про своє бажання скористатися правовою допомогою. Також, слід зазначити, що в межах своїх повноважень, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки не зобов`язані та не мають права на надання правової допомоги під час розгляду справ, що стосується порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

В подальшому, 16.03.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову за № 13/3/3147 по справі про адміністративне правопорушення від 16.03.2026 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 гривень.

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було розглянуто 16.03.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 , за відсутності позивача, оскільки ОСОБА_1 на розгляд справи не прибув, про причини неприбуття на розгляд справи не повідомив.

Позивач будучи ознайомленим та завчасно повідомлений з датою та часом розгляду справи по суті, мав можливість скористатись правовою допомогою, але цього не зробив.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення №13/3/3147 від 16.03.2026 було направлено поштою на адресу ОСОБА_1 , про що свідчить супровідний лист що міститься в матеріалах справи.

Також, в постанові ОСОБА_1 було роз`яснено, що на підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі.

Представником позивача до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що доводи відзиву є необґрунтованими та не спростовують жодної з підстав позову. Документи, які відповідач долучив до відзиву на підтвердження своєї позиції, у своїй сукупності підтверджують саме доводи позивача.

Фабула протоколу і постанови є внутрішньо суперечливою та не відповідає кваліфікації за ч. 3 ст. 2101 КУпАП. Відповідач у відзиві наполягає на правильності кваліфікації, проте протокол № 13/3/2878 від 10.03.2026 і постанова № 13/3/3147 від 16.03.2026 містять дві взаємовиключні фабули: в описовій частині зазначено, що позивач вчинив правопорушення, «а саме: не уточнив вчасно облікових даних (ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)»; далі в тих самих документах стверджується, що позивач «у визначений законом строк до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд».

Це різні за об`єктивною стороною діяння. Неуточнення військово-облікових даних військовозобов`язаним охоплюється статтею 210 КУпАП («Порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку»), а не статтею 2101 КУпАП. Обидва склади мають різні об`єктивні сторони, різних суб`єктів і різні санкції.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення обов`язково зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення. Протокол, у якому одночасно наведено дві різні фабули, жодна з яких не конкретизована за місцем і часом вчинення, цим вимогам не відповідає і не може бути належним та допустимим доказом у розумінні статей 251, 252 КУпАП, статей 73, 74 КАС України.

Ці ж суперечності відтворено й у постанові. Всупереч статтям 280, 283 КУпАП орган, який розглядав справу, не з`ясував, чи було вчинено адміністративне правопорушення і в чому саме воно полягало, не усунув суперечність між фабулою і кваліфікацією та не навів у постанові мотивів, з яких дійшов своїх висновків. Особа, яку притягують до відповідальності, у такий спосіб позбавляється можливості зрозуміти, у чому саме її обвинувачують, і будувати захист.

Відповідач не довів складу адміністративного правопорушення, зокрема вини позивача. Ні протокол, ні постанова, ні відзив із додатками не містять жодного доказу того, що: позивачеві будь-коли надсилалося чи вручалося повідомлення (повістка, вимога, лист, повідомлення через електронний кабінет) про необхідність пройти повторний медичний огляд; позивач звертався до ТЦК та СП і йому було видано направлення на військово-лікарську комісію, яке він не виконав; позивач відмовився від проходження військово-лікарської комісії або в інший спосіб умисно чи з необережності ухилявся від виконання обов`язку.

Формулювання Реєстру «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії» є типовим (автоматично сформованим) системним записом про підставу, а не доказом відмови: жодного документа, який фіксував би відмову позивача, до матеріалів справи не долучено.

Відповідач зазначає, що 10.03.2026 позивач фізично перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , куди його доставила поліція. Відповідач, маючи всі можливості того самого дня видати направлення на військово-лікарську комісію і в такий спосіб досягти мети, задекларованої в пункті 2 розділу II Закону України № 3621-ІХ, направлення на ВЛК не видав. Замість цього було складено протокол і накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Також представник позивача вказує, що справу розглянуто за відсутності позивача без доказів його належного повідомлення - порушено право на захист.

Представником відповідача до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав, що доводи позивача про те, що протокол № 13/3/2878 від 10.03.2026 та постанова № 13/3/3147 від 16.03.2026 містять дві взаємовиключні фабули, є безпідставними та такими, що не відповідають змісту зазначених документів. Доводи позивача про те, що відповідач не довів наявності складу адміністративного правопорушення та вини позивача, є безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права та не відповідають фактичним обставинам справи. Безпідставним є також твердження позивача про необхідність доведення факту видачі йому направлення на військово-лікарську комісію. Направлення є процесуальним документом, що оформлюється під час організації проходження військово-лікарської комісії, однак його відсутність не усуває факту невиконання особою покладеного на неї законом обов`язку. Позивач не надав жодного доказу того, що до 05.06.2025 він звертався до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою проходження повторного медичного огляду або вчиняв будь-які дії, спрямовані на виконання вимог Закону № 3621-ІХ. Матеріалами адміністративної справи підтверджується, що 10.03.2026 позивач особисто перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди був доставлений працівниками поліції. У його присутності було складено протокол про адміністративне правопорушення № 13/3/2878 від 10.03.2026, з яким позивач був ознайомлений. Про факт ознайомлення свідчить не лише зміст самого протоколу, а й зафіксована у ньому відмова позивача від підпису та від отримання другого примірника протоколу, що підтверджено підписами свідків.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Чугуївського міського суду Харківської області зазначену справу передано в провадження судді Грошової Н.М.

Ухвалою суд від 07.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні доводам, які викладені у позовній заяві та заявах по суті, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності,

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

За наведених обставин, неприбуття сторін та їх представників в судове засідання у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII, особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні №2102-ІХ», яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє на теперішній час.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Крім того, нормами абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

При цьому, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та подальшої мобілізації громадян України, серед іншого встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Пунктами 68, 80 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560), передбачений порядок медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Обов`язок проходити медичний огляд також визначений абз.4 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», де вказано, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Аналіз вищенаведених норм дає можливість дійти висновку, що відмова від проходження медичного огляду ВЛК суперечить чинному законодавству, а проходження медичного огляду ВЛК є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.

Статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту – КУпАП) передбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Як визначено ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В розділі статус Позивача, згідно даних з реєстру: розділ «Порушення ВО», зроблено запис: перебуває в розшуку від 07.08.2025 до 06.08.2026, у зв`язку з «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»). Витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо направлення електронного звернення до органів Національної поліції щодо розшуку наявний в матеріалах справи про адміністративне провадження.

Згідно електронної облікової картки військовозобов`язаного в графі дані про проходження медичного огляду графа 34:

09.10.1993 ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 в мирний час, обмежено придатний у воєнний час по гр. І ст. 26в (наказ МО України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України №2 від 04.01.1994 р.);

Зазначена інформація дублюється у розділі Реєстру «Результати проходження ВЛК»: Реєстраційна дата рішення ВЛК: «19.10.1993»

Придатність: «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час»

Дата огляду : «19.10.1993»

НПА відповідно до якого винесено постанову: Наказ МО України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України №2 від 04.01.1994 р.)

З даних облікової картки позивача вбачається, що 19.10.1993 визнаний «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 № 13/3/3147 від 16.03.2026 на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно зазначеної постанови, ОСОБА_1 до набрання чинності Закону №3621 мав визначений ступінь придатності до військової служби, як «непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час» та у визначений законом строк до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чим порушив норми чинного законодавства щодо оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.

Суд звертає увагу, що з протоколу про адміністративне правопорушення № 13/3/2878 від 10.03.2026 вбачається, що під час його складання позивачу роз`яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 20 хв. 16.03.2026 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать підписи свідків, оскільки ОСОБА_1 від проставлення підпису про ознайомлення із змістом протоколу та проставлення підпису про отримання другого примірника протоколу відмовився.

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (№ 3621-IX від 21.03.2024).

Зміни були внесені, зокрема, до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324 із наступними змінами), а саме до статей 14 та 26. Внаслідок таких змін поняття «обмежена придатність» для визначення придатності особи до військової служби, виключене.

Відповідно до Закону України № 4235-ІХ від 12.02.2025 «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Тобто, оскільки таке поняття як «обмежена придатність» виключене з Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», законодавець передбачив обов`язок громадян, які належали до категорії з «обмеженою придатністю», пройти повторний медичний огляд для визначення придатності до військової служби з урахуванням внесення змін до законодавства.

Неухильне дотримання кожним законів України передбачено ст. 68 Конституції України.

Як вбачається з матеріалів справи, з часу набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (№3621-IX від 21.03.2024, в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025), тобто, з 05.05.2024 по 05.06.2025, повторно медичний огляд ОСОБА_1 не проходив.

Відомості про те, що позивач є особою з інвалідністю, що виключало б його обов`язок в частині виконання вимог щодо проходження повторного медичного огляду до 05.06.2025, відсутні.

Отже, на ОСОБА_1 , як на особу, визнану обмежено придатною до військової служби до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (№3621-IX від 21.03.2024, в редакції Закону №4235-ІХ від 12.02.2025), покладався обов`язок пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в строк до 05.06.2025 шляхом самостійного звернення до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста для отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Оскільки позивач самостійно не вжив заходів щодо отримання направлення на ВЛК для походження повторного медичного огляду до 05.06.2025 і такий огляд не проходив, відповідно в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Слід зазначити, що чинне законодавство зобов`язувало саме позивача у строк до 05.06.2025 самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

За таких обставин суд вважає доведеним факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Згідно зі статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.

Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому прийняття постанови уповноваженим органом про притягнення його до адміністративної відповідальності є правомірним.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір з відповідача не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Голован Ярослав Ігорович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 13/3/3147 від 16.03.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження у справі - відмовити.

Постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 № 13/3/3147 від 16.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - залишити без змін.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 21.08.2026.

Головуючий: суддя Н.М. Грошова