Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №569/6936/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 569/6936/26

Провадження № 2/644/4112/26

30.09.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 вересня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Рибалка В.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

У позові ТДВ «СК «Гардіан» просить стягнути з відповідача на його користь суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 67834,04 грн., в обґрунтування чого посилався на те, що 07.04.2025 року близько 22:02 год., у м. Рівне по вулиці Ст. Бандери, 51, сталася ДТП за участю автомобіля марки «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2 .

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно - правова відповідальність власника автомобіля «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_3 , була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан» полісом обов?язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP-225619763.

Після ДТП ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду щодо стану алкогольного сп?яніння.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.04.2025 року по справі № 569/7466/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 06.06.2025 року по справі № 569/10782/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУПАП.

Власник автомобіля марки «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_4 , звернувся до позивача з Повідомленням про настання події з ознаками страхового випадку від 09.04.2025 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 17.04.2025 року.

Дане повідомлення було розглянуто, автомобіль марки «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2 , визнано страховим випадком у зв?язку з чим, на підставі: протоколу огляду транспортного засобу від 16.04.2025 року; акту про врегулювання страхового випадку; страхового акту № G-44175-1 від 09.05.2025 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування власнику автомобіля марки «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_5 , в розмірі: 67 834 грн. 04 коп.

Оскільки відповідач після ДТП відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння , то останній зобов`язаний сплатити на користь ТДВ «СК «Гардіан» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 67 834 грн. 04 коп.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь сплачену суму судового збору у розмірі 3328 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 24.03.2026 року цивільну справу за позовом ТДВ «СК «Гардіан» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування передано на розгляд за підсудністю до Індустріального районного суду м. Харкова.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 14.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачу на адресу реєстрації місця проживання, яка зазначена в позовній заяві та підтверджена відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру, були направлені копії ухвал про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками, а також судові повістки про виклик в судове засідання. Відомості про дату та час судового засідання знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Орджонікідзевського районного суду м. Харкова. Поштові конверти з судовими повістками, направлені за зареєстрованим місце проживання відповідача, повернуті суду засобами поштового зв`язку з довідкою про невручення відповідачу рекомендованого листа суду. Крім того, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом оголошення, яке розміщене на офіційному сайті Судової влади України.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи, що відповідач викликався в судові засіданні шляхом розміщення оголошення на веб – сайті «Судова влада України», суд вважає, що він був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач з запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, чи з відзивом на позов до суду не звертався, заяв, клопотань та заперечень суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з’явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає доцільним продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.

Судом встановлено, що 21.12.2024 року між ТОВ «СК «ГАРДІАН» та ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі полісу № ЕР-225619763, строк дії якого з 22.12.2024 року до 21.12.2025 року включно. Згідно умов полісу ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн., розмір франшизи - 0 грн. Відповідно до полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», державний номерний знак НОМЕР_3 .

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 28.04.2025 року по справі № 569/7466/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 06.06.2025 року по справі № 569/10782/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУПАП.

За змістом частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, суд вважає доведеним факт спричинення відповідачем ДТП, внаслідок якої майну третьої особи було завдано шкоди.

З огляду на те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована позивачем згідно із полісом № ЕР-225619763, власник пошкодженого транспортного засобу «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2 , звернувся до ТОВ «СК «ГАРДІАН» із повідомленням про ДТП та заявою про страхове відшкодування.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2 , 16.04.2025 року проведено його огляд, про що складено протокол огляду транспортного засобу та 09.05.2025 року складено страховий акт № G-44175-1.

Відповідно до платіжної інструкції № 237077, 09.05.2025 року ТОВ «СК «ГАРДІАН» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ у розмірі 67 834,04 грн.

Згідно з частинами першою, другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже підставою цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, яке включає в себе: шкоду, протиправне діяння особи, яка її заподіяла, причинний зв`язок між ними та вину заподіювача шкоди.

Судом встановлено, що неправомірними діями відповідача, які виразились у порушенні ним правил дорожнього руху, що призвело до ДТП за участю транспортного засобу під керуванням останнього, який до того ж відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, майну третьої особи було завдано шкоди, для відшкодування завданої шкоди позивач у відповідності до умов страхового договору здійснив потерпілій особі страхове відшкодування згідно страхового акту № G-44175-1.

Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У правовідносинах щодо відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством (пункт 69 частини першої статті 1 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої у особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, виник обов`язок відшкодувати шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб.

Відповідно частини першої статті 18 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Порядок здійснення страхової (регламентної) виплати у разі пошкодження транспортного засобу унормований у статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Вказаний правовий висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18.

Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо: а) така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції; б) така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії; в) така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 31 цього Закону) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технічної експлуатації; ґ) така особа використовувала транспортний засіб для вчинення кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що ДТП сталась з вини відповідача, відповідач відмовився від проходження огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, внаслідок ДТП транспортний засіб «MITSUBISHI», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Сума страхового відшкодування була виплачена позивачем потерпілому у ДТП у повному обсязі.

Таким чином у страховика після виплати страхового відшкодування виникло право регресу до відповідача як водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до частин першої та другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У ході розгляду справи встановлено, що позивач довів правомірність та обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі, у той час як відповідач правом на участь у судових засіданнях та на подання доказів не скористався.

За вкладених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення страхового відшкодування, що має наслідком їх задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 67 834,04 грн. виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути судові витрати у справі, пропорційно задоволеним позовним вимогам, що дорівнює 3 328 грн., які позивач поніс при зверненні із даним позовом.

Керуючись ст. ст. 512, 1191 ЦК України, ст. ст. 22, 29, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (ЄДРПОУ 35417298, вул. Саксаганського, буд. 96, м. Київ) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 67 834,04 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (ЄДРПОУ 35417298, вул. Саксаганського, буд. 96, м. Київ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 328,00 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.В. Шевченко