Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №644/5889/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Зайцева М. С.

Справа № 644/5889/25

Провадження № 2-о/644/17/26

01.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого - судді Зайцевої М.С., за участю секретаря – Селіхової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні загиблого племінника, -

В С Т А Н О В И В :

Заявниця, звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні загиблого, в якій просить суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із племінником ОСОБА_2 з 2013 р. по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходження ОСОБА_1 на утриманні загиблого племінника ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви посилається на те, що вона є рідною тіткою ОСОБА_2 . Племінник був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 разом із рідним братом ОСОБА_3 , проте з 2012 року з братом не спілкувався, оскільки ОСОБА_3 після смерті батьків вигнав його з квартири. З серпня 2013 року племінник проживав з разом з нею, вони вели спільне господарство та вона знаходилася на утриманні племінника. У ОСОБА_2 були відсутні діти, дружина, батьки. З огляду на це ОСОБА_2 було прийнято рішення скласти заповіт на її ім`я. У січні 2023 року ОСОБА_2 з метою захисту Батьківщини вступив до лав ЗСУ. Захищаючи Батьківщину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, вона займалася його похованням. У 2023 році заявниця вступила у спадщину, у 2024 році звернулася до ПФУ із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника та до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, але отримала відмову з підстав відсутності підтверджуючих документів факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні загиблого племінника. Встановлення факту постійного проживання однією сім`єю та перебування на утриманні загиблого племінника ОСОБА_2 потрібне для призначення одноразової грошової допомоги та пенсії в зв`язку з втратою годувальника.

Ухвалою суду від 02.07.2025 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання по справі.

В судовому засіданні заявниця та її представник підтримали заяву та просили її задовольнити. В подальшому в судове засідання не прибули, подали заяви з проханням розглядати справу за їх відсутністю, вимоги заяви підтримали.

Представник заінтересованої особи – Міністерство оборони України в судове засіданні не прибув, подав письмові пояснення в яких зазначив, що від встановлення факту визнання заявниці членом сім`ї померлого військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім`ї загиблого Захисника України та на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, даний факт повністю заперечується заінтересованою особою Міністерством оборони України. Таким чином, у заявниці фактично виник спір, зокрема, з органом, який призначає та виплачує відповідну допомогу, і який заперечує проти такого факту, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження. Просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні. Крім того зазначив, що заявниця вказала, що вона перебуває на утриманні померлого військовослужбовця. Втім, наголошує на тому, що заявницею не було надано доказів на підтвердження наявності/відсутності її доходів та доходів померлого для співвідношення їх розміру та встановлення факту утримання, так як повинно бути доведено, а тому не підтверджено, що дохід померлого був саме єдиним джерелом її доходу. Таким чином є сумнів про перебування заявниці на утриманні. Заявницею також не надано доказів ні від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області доказів про сплату (відсутність) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за померлим військовослужбовцем протягом вказаного терміну перебування на утриманні заявниці, ні від Державної податкової служби України доказів про доходи (відсутність), отримані померлим військовослужбовцем.

Представник заінтересованої особи - Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином та своєчасно. Подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що заявниця є тіткою загиблого ОСОБА_2 , що не передбачено переліком членів сім`ї, визначеним в ч. 4 ст. 30 Закону №2262. Заявниця не належить до непрацездатних членів сім`ї загиблого військовослужбовця та не має права на пенсію в разі втрати годувальника, який був її племінником. Факти проживання однією сім`єю та перебування на утриманні загиблого племінника не матимуть для заявниці юридичного значення, оскільки від них не залежить виникнення права заявниці на пенсію в разі втрати годувальника. З заяви вбачається наявність спору про право на отримання виплат, пов`язаних з втратою годувальника, тому просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 03.12.2025 року у задоволенні заяви Міністерства оборони України, Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні загиблого племінника було відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харкові, що стверджується паспортом громадянина України. Місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про одруження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 24.06.1979 року.

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклала шлюб з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після укладання шлюбу прізвище дружини ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , народився в м. Харкові, батьками записни ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 20.02.2020 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 24.02.1999 року.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 40 років, що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №177. Місце смерті: Донецька область, Бахмутський район, село Верхньокам`янське.

Батьки ОСОБА_2 померли, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 Серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 Серії НОМЕР_3 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 народився в м. Харкові, його батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася в м. Харкові, її батьками записані ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Таким чином, померлий ОСОБА_8 був рідним братом заявниці ОСОБА_1 , а його загиблий син ОСОБА_2 – племінником заявниці. Вказане також підтверджується копіями актового запису про народження.

Факт смерті ОСОБА_2 пов`язаний з захистом Батьківщини, що стверджується сповіщенням сім`ї №115/МПЗ від 13.03.2023 року, лікарським свідоцтвом про смерть №1005/НЕ від 16.03.2023 року, довідкою про причину смерті від 16.03.2023 року, довідкою про безпосередню участь ОСОБА_2 в період з 20.02.2023 року по 06.03.2023 року у заходах для забезпечення оборони України.

Згідно заповіту від 17.04.2015 року посвідченого держаним нотаріусом Козелько Т.М., ОСОБА_2 все належне йому майно заповідав ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, спадщина, на яку видано свідоцтво складається з частки у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_3 та грошові вклади, що знаходяться в АТ «Укрсиббанк».

Відповідно до відповіді заступника командира військової частини НОМЕР_6 від 07.08.2023 року, наказом №213 від 01.08.2023 року солдата ОСОБА_2 виключено зі списків військової частини у зв`язку із загибеллю з 06.03.2023 року. Згідно наказу ОСОБА_13 визначено спадкоємицею (в наявності нотаріальна довіреність), нараховані кошти будуть перераховані на розрахунковий рахунок, вказаний в заяві.

За інформацією приватного нотаріуса Трофименко Є.В. встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , що прийняла спадщину.

З довідки від 12.06.2025 року про результати розгляду Вх. №Г-1767 від 03.06.2025 року встановлено, що під час проведення перевірки було встановлено факт проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 в період з серпня 2013 року по 17.01.2023 року.

З відповіді ВП № 1ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області від 11.06.2025 року встановлено, що в рамках проведеної перевірки за матеріалом, факт проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 в період з серпня 2013 року по 17.01.2023 року було визначено та підтверджено. Достеменних фактів, які б могли спростувати зазначену інформацію в ході перевірки не отримано.

З відповіді ІНФОРМАЦІЯ_7 на звернення ОСОБА_1 вбачається, що 29.03.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_8 сформовано пакет документів для отримання ОСОБА_1 виплат у зв`язку з загибеллю племінника солдата ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_8 було сповіщено ОСОБА_1 , що її племінник загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у бою за Батьківщину.

За інформацією військової частини НОМЕР_6 від 07.08.2023 року встановлено, що наказом №213 від 01.08.2023 року солдата ОСОБА_2 було виключено зі списків військової частини в зв`язку із загибеллю. Згідно наказу ОСОБА_13 визначено спадкоємицею (в наявності нотаріальна довіреність), нараховані грошові кошти будуть перераховані на розрахунковий рахунок.

ОСОБА_13 займалася похованням племінника ОСОБА_2 , якого було захоронено на ОСОБА_14 .

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 хоча і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 разом з рідним братом, проте фактично за вказаною адресою не проживав, між ОСОБА_2 та його братом ОСОБА_3 був спір щодо усунення перешкод у праві користуванні квартирою та вселення ОСОБА_2 , про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.05.2015 року, заява ОСОБА_2 до КП «Харківські теплові мережі».

У 2014 році ОСОБА_2 оформив на ОСОБА_1 нотаріально посвідчену довіреність, в якій уповноважив ОСОБА_1 бути його представником.

В обґрунтування заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю з племінником ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вказує, що після того, як брат перешкоджав ОСОБА_2 мешкати в квартирі АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 в серпні 2013 року переїхав мешкати до неї, вони вели спільне господарство, сплачували комунальні послуги, разом придбали побутову техніку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320 948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

У відповідності до норм ст. ст. 3, 4 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.. Верховний Суд у своїй постанові від 05 лютого 2020 року в справі № 712/7830/16-ц, провадження № 61-28377св18, зазначив, що доказами проживання однією сім`єю може бути народження спільних дітей; спільне придбання рухомого та нерухомого майна; укладення чоловіком/жінкою договорів дарування, страхування, медичного та туристичного обслуговування, тощо на користь іншого; наявність спільних рахунків у банківських установах; зазначення чоловіка/жінки майновим поручителем за кредитними зобов`язаннями іншого; спільна участь у питаннях життєзабезпечення сім`ї, в оплаті комунальних послуг, купівлі продуктів харчування та інших необхідних товарів, техніки, здійснення ремонту; спільне проведення дозвілля; наявність спільних фотографій, дописів та іншої інформації в соціальних мережах та інших веб-сайтах; догляд один за одним під час хворіб, в тому числі понесення витрат на лікування, на організацію та проведення похорон, догляду за місцем поховання тощо.

Суд вважає, що вищевикладені обставини, досліджені докази підтверджують факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як племінника та тітки.

Беручи до уваги вищевикладене, встановлені судом фактичні обставини справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що доказами по справі підтверджується факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю як племінник та тітка за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо вимоги про встановлення факту перебування особи на утриманні, судом встановлено наступне.

Після смерті племінника ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до Головного управління пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника, передбаченої Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за результатом розгляду якої рішенням від 16.02.2024 року було відмовлено в призначенні пенсії в разі втрати годувальника відповідно до ст. 26 Закону, оскільки відсутні підстави для призначення пенсії у зв`язку з відсутністю необхідних документів для призначення пенсії.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним основним джерелом засобів для існування Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання заявницею інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1- 8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними (родинними) зв`язками або шлюбними відносинам постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства.

Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця (пункт 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"), є та з визначених у пункті 1 цього Рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів до існування. Це особи, що не мають власних доходів, або особи, пенсія, стипендія чи інший сукупний середньомісячний доход яких не перевищує офіційно встановленої межі малозабезпеченості (до законодавства визначення прожиткового мінімуму). До них належать зокрема непрацездатні. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Тому, отримання особою інших виплат не можуть бути перешкодою для визнання факту перебування її на утриманні.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 592/17552/18 підкреслив, що повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Також Верховний Суд зазначив, що постійний характер допомоги означає, що вона не була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», чинного станом на 18.08.2023 передбачені соціальні виплати, в тому числі і одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ЗСУ в період воєнного стану.

А як зазначено в ч. 4 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів для існування.

Таким чином, для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідити зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є пенсіонером, перебуває на обліку в Індустріальному об`єднаному управління ПФУ України в Харківській області і отримує пенсію за віком. Згідно довідки про доходи сума пенсії за період з 01.08.2013 року по 31.01.2023 року становить 159017,32 грн.

ОСОБА_2 був зарахований до списків військової частини НОМЕР_7 наказом командира частини №51 від 20.02.2023 року. Наказом №213 від 01.08.2023 року солдата ОСОБА_2 виключено зі списків військової частини у зв`язку із загибеллю з 06.03.2023 року.

На підставі відомостей органу ПФУ можливо зробити висновок про те, що заявниця з 01.08.2013 року по 31.01.2023 року отримувала пенсію за віком в загальному розмірі 159017,32 грн. ОСОБА_2 з 20.02.2023 року по 06.03.2023 року отримував грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_7 .

Заявницею на підтвердження факту перебування на утриманні свого племінника ОСОБА_15 надала суду квитанцію на придбання холодильника на суму 4444 грн., копії квитанцій на придбання електричної техніки, заявку на доставку газової плити, копії квитанцій про сплату комунальних послуг ОСОБА_1 ,. копії чеків з продуктових магазинів на придбання продуктів харчування, копії виписки за картковими рахунками ОСОБА_2 , копію договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_4 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 .

Надані документи не свідчать, що була надана допомога ОСОБА_2 своїй тітки ОСОБА_1 і що ця допомога становила основне джерело засобів до існування заявниці.

Надані заявницею документи не містять відомостей про те, що наведені у документах речі, предмети та послуги були придбані, сплачені саме племінником заявниці. Крім того, надані заявницею виписки за картковими рахунками ОСОБА_2 не містять інформації про перерахунок грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 , в якості систематичної допомоги, і що така допомога була основним і постійним джерелом засобів до існування.

Копія договору купівлі-продажу квартири від 06.03.2018 року, яка була долучена ОСОБА_1 не свідчить про те, що ОСОБА_2 отримавши дохід від продажу квартири робив витрати для своєї тітки ОСОБА_1 .

Щодо придбання побутових товарів для сім`ї, сплата комунальних та проведення ремонтних робіт, то зазначені докази, поряд із іншими наданими доказами, можуть підтвердити саме факт проживання однією сім`єю, а не факт перебування на утриманні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що заявниця та її представник не надали достатніх доказів перебування заявниці на утриманні свого племінника, заявлена вимога про встановлення факту перебування заявниці на утриманні померлого племінника є недоведеною та необґрунтованою, а тому у задоволенні цієї вимоги слід відмовити.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 83, 264-265, 293-294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні загиблого племінника – задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із племінником ОСОБА_2 з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині вимог заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного судупротягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: