Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №626/3791/25 — Берестинський районний суд Харківської області

Справа № 626/3791/25

Провадження № 2/626/293/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

25.09.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.,

при секретарі Івашкіній Т.В.,

представника відповідачки Дешко В.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Українські фінансові операції» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначено, що 17.11.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем був укладений договір № 4146160 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5200 грн, на умовах строковості, зворотності, та платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Укладаючи кредитний договір, відповідач та ТОВ «Лінеура Україна» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 кредитного договору шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Факт надання кредитних коштів підтверджується довідкою платіжного провайдера - ТОВ «Пейтек Україна». Сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту – кредит, сума кредиту складає 5200 грн; згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 350 днів: з 17.11.2023 року по 01.11.2024 року; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. На пільговий строк 25 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 2 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього застосовано повну ставку кредитування у розмірі 2 % у день. Відповідно до п.3.1 кредитного договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт». Згідно з п. 1.4 кредитного договору нарахування процентів здійснюється за стандартною або зниженою процентною ставкою. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

За даними поденного Розрахунку заборгованості за договором № 4146160 від 17.11.2023 року у період з 17.11.2023 року по 26.07.2024 року включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 23504 грн.

26.07.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» було укладено договір факторингу № 26/07/2024, відповідно до якого останній набув статусу нового кредитора та отримав право вимоги, в тому числі, за кредитним договором №4146160 від 17.11.2023 року, що укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 26.07.2024 року №26/07/2024 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4146160 від 17.11.2023 року у загальній сумі заборгованості 28704,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту – 5200,00 грн., заборгованість за процентами – 23504,00 грн.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 26.07.2024 року № 26/07/2024, строк дії Договору № 4146160 від 17.11.2023 року не закінчився, а тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» з дати факторингу 26.07.2024 року донараховано відсотки за (97 календарних днів).

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «Українські фінансові операції», ані на рахунки первісного кредитора.

ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на дату подання цього позову заборгованість відповідача за кредитним договором №4146160 від 17.11.2023 становить 38792,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5200,00 грн; заборгованість за відсотками нарахованими первісним кредитором – 23504,00 грн; заборгованість за відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» ( за 97 календарних дні) – 10088,00 грн.

Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №4146160 від 17.11.2023 року, яка складається заборгованості за тілом кредиту – 5200,00 грн; заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором – 23504,00 грн; заборгованості за відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» (за 97 календарних дні) – 10088,00 грн., а всього 38792,00 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою судді Берестинського районного суду Харківської області від 11.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача звернувся до суду із клопотанням про підтримання позовних вимог, в якому зазначив, що просить розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідачки ОСОБА_2 – адвокат Дешко В.В. заперечував проти задоволення позовних вимог, пославшись на недоведеність надання кредитних коштів відповідачці та невідповідність відсоткової ставки за користування кредитом діючому законодавству. Заявив клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку із неспівмірністю заявленого позивачем розміру із складністю справи.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.11.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4146160 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого ТОВ «Лінеура Україна» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5 200,00 гривень на умовах строковості, зворотності, та платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст.1 ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до реквізитів Договору №4146160 від 17.11.2023 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «87347» (а.с. 59-63).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту (а.с. 55), підписаного відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатором «87347» та п. 1.2. договору №4146160 від 17.11.2023 року сторони узгодили суму кредиту - 5 200,00 гривень, Тип кредиту — кредит.

Згідно із п. 1.3 договору, строк кредиту становить 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів.

Згідно із п.1.8. договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту №4146160 від 17.11.2023 містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до якої: реальна річна процентна ставка складе 40 262,89 % річних, а загальна вартість кредиту складе 41600 грн. (а.с.58).

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .

Згідно п. 2.2. Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 17.11.2023 або 18.11.2023.

12.03.2019 року між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ Лінеура Україна» укладений договір № РК-П-19/03-01 про переказ коштів (а.с. 30-31).

21.02.2022 року між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 210222-1 (а.с. 26-28, 32-34).

Як вбачається з листа від 26.07.2024 року № 20240726-3726, між ТОВ Пейтек Україна» та ТОВ «Лінеура Україна» було укладено Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №10222-1 від 21.02.2022 року, відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти 17.11.2023 року о 09:50:24 на суму 5200.00 грн. на платіжну картку, маска картки НОМЕР_1 від ТОВ «Лінеура Україна» (Номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 886c183b-f25b-4883-98fd-7ba5b5cf2856, Номер транзакції в системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 41461601700207419; Session ID - 022016075873, сайт торгівця - https://credit7.ua, код авторизації - 874944, банк-еквайр - АТ "ПУМБ") (а.с.67).

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 5200 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується листом з АТ КБ «ПриватБанк» від 27.03.2026 року №20.1.0.0.0/7-260325/78383-БТ (а.с.109).

Згідно з п.3.1. договору, проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

Пунктом 1.4.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,00 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. договору.

Відповідно до п.п. 1.5, 1.6 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору. за стандартною ставкою за весь строк кредиту складає 40 262,89% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 41 600,00 грн.

За даними Розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за договором №4146160 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.11.2023 року станом на 26.07.2024 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за вищезазначеним договором становить 28704 грн, яка складається з яких: заборгованість за тілом кредиту – 5200 грн; заборгованість за процентами – 23704 грн ( а.с.64-66).

26.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 26/07/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Українські фінансові операції» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників за кредитними договорами, в тому числі і до відповідача за договором №4146160 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.11.2023 року (35-39).

Відповідно до пункту 1.1. Договору факторингу №26/07/2024 від 26.07.2024 року, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з інформацією ТОВ «Лінеура Україна» від 29.07.2024 року, боржників повідомлено про відступлення прав вимоги в особистих кабінетах (а.с. 72).

Згідно з копії реєстру боржників до договору факторингу №26/07/2024 від 26.07.2024 року, заборгованість відповідача за кредитним договором № 4146160 від 17.11.2023 року, складається з: заборгованості за основною сумою боргу– 5200,00 грн; заборгованість по відсотках – 23504,00 грн; а всього 28704,00 грн (а.с.81).

Станом на дату укладання договору факторингу від 26.07.2024 №26/07/2024, строк дії договору №4146160 від 17.11.2023 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «Українські фінансові операції» у період з 27.07.2024 по 31.10.2024 року (97 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 10088,00 грн, що підтверджується розрахунком (а.с.82).

Проценти нараховані у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.3. Договору №4146160 від 17.11.2023 року, а тому заборгованість з нарахованих процентів за користування грошовими коштами становить у сумі 33592,00 грн. (нараховані проценти первісним кредитором - 23504,00 грн., проценти нараховані ТОВ «Українські фінансові операції» - 10088,00 грн).

Загальна сума заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4146160 від 17.11.2023 року складається заборгованості за тілом кредиту – 5200,00 грн; заборгованості за відсотками нарахованими первісним кредитором – 23504,00 грн; заборгованості за відсотками нарахованими ТОВ «Українські фінансові операції» (97 календарних дні) – 10088,00 грн, а всього 38792,00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як встановлено в ст. 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.

Стаття 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4146160 від 17.11.2023 року укладений сторонами в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 8 даної статті встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті, зокрема заповненням формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, зокрема, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину.

Відповідно до змісту статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом встановлено, що права вимоги за договором №4146160 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.11.2023 року, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу №26/07/2024 від 26.07.2024 року перейшли до позивача по справі - ТОВ «Українські фінансові операції».

Оцінюючи надані представником позивача розрахунки заборгованості, суд не погоджується з розміром нарахованих відсотків за користування кредитом, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 було доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023).

Згідно пункту 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» № 3498-IX, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон набрав чинності 24.12.2023 року.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набув чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження максимального розміру денної процентної ставки, а тому в період часу з 24.12.2023 до 22.04.2024 максимальний розмір денної процентної ставки має становити 2,5 %, в період часу з 23.04.2024 до 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки має становити 1,5 %, а з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки 1 %.

При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону (яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки) поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Вказане свідчить про те, що у випадку продовження дії кредитних договорів після набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Суд врахував, що договір укладено 17.11.2023 року.

Оскільки кредитний договір №4146160 укладений 17.11.2023 року та був продовжений після вступу в силу закону України №3498-ІХ, нарахування процентів за договором за процентною ставкою 2% до 22.04.2024 включно, відповідає вимогам закону, проте, починаючи з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року процентна ставка мала б становити 1,5 %, а починаючи з 21.08.2024 року - 1 %.

Відтак умова кредитного договору №4146160 від 17.11.2023 про стягнення денної відсоткової ставки за користування кредитними коштами у розмірі 2 % протягом всього строку кредитування суперечить зазначеним вище нормам закону, тому розмір відсотків підлягає перерахуванню.

Розрахунок заборгованості по процентам періоди:

- з 17.11.2023 року по 22.04.2024 року (156 днів) за ставкою 2% день (5200 грн.х2х156дн/100), що становить 16224,00 грн.

-з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року (120 днів) за ставкою 1,5 %/день (включно застосовується максимальна денна процентна ставка 1,5 %) (5200,00 грн х 1,5/днх120дн/100 ), тому сума нарахованих процентів становить 9360,00 грн;

-з 21.08.2024 до 31.10.2024 року (72 дні) за ставкою 1 %/день (включно застосовується максимальна денна процентна ставка 1 %,) (5200,00 грн х1/дн х72дн/100), тому сума нарахованих процентів становить 3744,00 грн.

Згідно розрахунків заборгованості відповідачем сплачено 2600 грн заборгованості за відсотками.

Отже, розмір заборгованості по процентам за період з 17.11.2023 року по 31.10.2024 року становить 29328,00 грн. -2600,00 грн = 26728,00 грн.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за період з 17.11.2023 рок по 31.10.2024 року підлягають частковому задоволенню в розмірі 26728грн 00 коп.

Отже, загальна сума заборгованості за договором №4146160 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.11.2023 року, що підлягає стягненню з відповідача становить 31928,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5200,00 грн та заборгованість та заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 26728 грн, оскільки позовні вимоги в цій частині є законними та обгрунтованими.

Як вбачається із змісту ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК, застосування приписів цих норм віднесено до дискреційних повноважень суду.

Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частин 10, 11 ст. 265 ЦПК України суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності (Постанова ВП ВС від 5 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24)).

Згідно п.п.129,130 Постанови ВП ВС від 5 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 приписи ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість. Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч.ч.10,11 ст. 265 ЦПК України.

Враховуючи наведене, з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, запровадження в Україні воєнного стану, суд не вбачає підстав для застосування ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України.

Судові витрати

Згідно пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки понесених витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч. 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем надано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу - копію договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, укладеного між ТОВ «Українські фінансові операції» та адвокатом Дідухом Є.О. (а.с.25), копію акту №4146160 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.11.2025 року згідно Договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року (а.с.68), копію детального опису робіт (наданих послуг) №4146160 від 10.11.2025 року (а.с.69), копію заявки №4146160 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024 року (а.с.70 ), відповідно до яких позивач ТОВ «Українські фінансові операції» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн 00 коп.

Згідно ч.5 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи (постанова Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22).

Розмір витрат, пов`язаних зі сплатою вартості правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (82,31%) становить 8231 грн 00 коп.

Проте, представник позивача заявив клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, пославшись на недотримання вимог щодо співмірності цих витрат із складністю справи.

На підставі поданих позивачем доказів та враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерій розумності їх розміру, беручи до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд приходить до висновку про зменшення понесених витрат на професійну правничу допомогу та з відповідача на користь позивача слід стягнути на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 2000 грн 00 коп..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (82,31%) в розмірі 1993,88 грн.

Керуючись ст.ст.4,19,81,89,141,259,263,264,265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» (місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно - Корчуватська, буд.27, приміщення 2; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40966896) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором №4146160 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17.11.2023 року станом на 31.10.2024 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту – 5200 гривень 00 копійок; заборгованості за процентами – 26728 гривень 00 копійок, а всього 31928 гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1993 гривні 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 гривень 00 копійок.

В застосуванні приписів ч.ч.10,11 ст.265 ЦПК України – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 30 вересня 2026 року.

Суддя