Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №641/7420/26
Суддя: Музиченко В. О.
Провадження № 2/641/4530/2026 Справа № 641/7420/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого - судді Музиченко В.О.,
за участю секретаря судового засідання – Микитюк В.П.,
розглянувши у межах спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за договором № CCNG-630499036 від 19.10.2016 у розмірі 21427,11 грн., 2662,40 грн. витрат з оплати судового збору та 13000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.10.2016 між АТ "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 укладено договір № CCNG-630499036. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200000.00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 19.10.2019 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39.99 %. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору. Відповідно до протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АК «АЛЬФА БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АК «АЛЬФА-БАНК» на наступне: повне найменування Банку українською мовою: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК». 17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого АК "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG 630499036. 18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630499036. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630499036. 10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630499036. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № CCNG-630499036. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №CCNG-630499036 від 19.10.2016 р. становить 21427.11 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16271.39 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1265.73 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 2573.53 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки - 1034.28 грн., нараховані 3% річних -282.18 грн.
Ухвалою судді від 31.07.2026 було відкрито провадження у вказаній цивільній справі і призначено її до судового розгляду у межах спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки на адресу зареєстрованого місця проживання, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах спрощеного провадження має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 19.10.2016 між АТ "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 укладено договір № CCNG-630499036. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 200000.00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 19.10.2019 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39.99 %. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
Договір було укладено в електронній формі в Особистому кабінеті внаслідок отримання відповіді про прийняття пропозиції про укладання цього Договору (акцепт) яку було надано позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилався Кредитодавцем електронним повідомленням (смс повідомлення) на мобільний телефонний номер (фінансовий номер) Позичальника, а Позичальник використовуючи Одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) у вигляді СМС коду здійснив підписання Договору, пропозиції про його укладення (акцепт), шляхом введення отриманого Одноразового ідентифікатору у спеціально відведене віконце на Сайті Кредитодавця.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором, яким позичальник скріплює оформлювані у системі документи, є аналогом власноручного підпису позичальника і тягне ті самі юридичні наслідки, які виникають внаслідок скріплення документів власноручним підписом. Створені в системі заявки, договори та інші документи в електронному вигляді є оригіналами і мають однакову юридичну силу з документами у паперовому вигляді.
Таким чином, договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором) з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст. З, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України.
Відповідно до протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АК «АЛЬФА БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АК «АЛЬФА-БАНК» на наступне: повне найменування Банку українською мовою: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».
17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого АК "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG 630499036.
18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630499036.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630499036.
10.03.2026 було укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № CCNG-630499036.
Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № CCNG-630499036.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №CCNG-630499036 від 19.10.2016 р. становить 21427.11 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16271.39 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1265.73 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 2573.53 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки - 1034.28 грн., нараховані 3% річних -282.18 грн.
Як визначено у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як визначено у ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
На виконання зобов`язань за договором № CCNG-630499036 від 19.10.2016 АТ «Альфа Банк» надало ОСОБА_1 кредитні кошти, відповідно до умов договору.
Проте, ОСОБА_1 зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Факторинг партнерс», ні на рахунки попереднього кредитора.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 21427.11 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16271.39 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 1265.73 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн., заборгованість за пенею та/або штрафами - 2573.53 грн., заборгованість за комісіями - 0.00 грн., інфляційні збитки - 1034.28 грн., нараховані 3% річних -282.18 грн.
Відповідно до статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
В порядку частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України
Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 16271,39 грн., заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 1265,73 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується стягнення штрафу у розмірі 2573,53 грн. суд зазначає наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.
Позивачем наданий суду розрахунок заборгованості за кредитним договором, однак вказаний розрахунок не може бути прийняти судом, оскільки з нього неможливо встановити за який період позивачем здійснені нарахування інфляційних витрат, 3 % річних. Також відповідач нормою закону звільнений від обов`язку сплати пені. Таким чином позовні вимоги в цій частини необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме сплачений позивачем судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог ( 81,84 %) у розмірі 2178,90 грн.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 163 від 01.06.2026 року, витяг з Акту № 38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 року, яка містить детальний опис робіт, виконаних адвокатом: надання усної консультації 2 години (вартість однієї години 2000,00 грн.) – 4000,00 грн., складання позовної зави про стягнення боргу та подані до суду 3 години (вартість однієї години 3000,00 грн.) - 9000 грн., а всього на суму 13000,00 грн.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Оцінюючи подані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат, судом також враховано складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених ТОВ "Факторинг Партнерс" до відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280-284, 354 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за Договором № CCNG-630499036 від 19.10.2016 в сумі 17537,12 грн., судовий збір в розмірі 2178,90 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., а всього стягнути 21716 (двадцять одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 02 коп.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», юридична адреса: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О.Музиченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua