Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №643/12699/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 643/12699/26

Провадження № 2/639/2694/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 643/12699/26 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

До Новобаварського районного суду міста Харкова за підсудністю з Салтівського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява АТ «Акцент-Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк») до ОСОБА_1 , в якій позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.07.2023 у розмірі 122608,44 грн станом на 12.06.2026, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача адвокатом Омельченком Євгеном Володимировичем, який діє на підставі ордеру.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27.07.2023 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. 27.07.2023 відповідач підписав заяву щодо встановлення кредитного ліміту, про відкриття, ведення поточного рахунку, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п.2.1.1.1.3 Умов та Правил клієнт погоджується з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. На боргові зобов`язання за кредитом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, відповідно до п.2.1.4.3.2 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п.п.2.1.3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, клієнт зобов`язується погашати заборгованість та оплачувати послуги банку в повному обсязі відповідно до договору. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 12.06.2026 має заборгованість у розмірі 122608,44 грн, яка складається з: 84417,62 грн – заборгованість за кредитом; 38190,82 грн – заборгованість по відсоткам; 0,00 грн – пеня та штраф.

22.07.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.40).

01.10.2026 суд на місці долучив до матеріалів справи: відзив відповідача на позовну заяву, що надійшов до суду 04.08.2026, відповіді позивача на відзив, що надійшла до суду 24.08.2026, заперечення відповідача на відповідь на відзив, що надійшли до суду 25.08.2026.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на їх недоведеність. Заперечення проти позову обґрунтував тим, що він не заперечує факту підписання анкети-заяви від 27.07.2023 та користування платіжною карткою, водночас, не визнає заявлений до стягнення розмір заборгованості та фактичний розмір наданого кредиту; факту, розміру та правомірності встановлення або збільшення кредитного ліміту, порядку і розміру нарахування процентів, правильності розрахунку заборгованості. Позивач значно перевищив первісний кредитний ліміт, не надав докази щодо дати кожного встановлення або збільшення кредитного ліміту, його розміру до та після кожної зміни, підстави кожної зміни; спосіб, дату, час і зміст повідомлення відповідача; докази направлення та доставки відповідного повідомлення; докази згоди відповідача на зміну ліміту. З наданої виписки неможливо встановити: які саме операції сформулювали суму тіла кредиту, у межах якого кредитного ліміту було проведено кожну операцію, який розмір основної заборгованості був базою для нарахування процентів у кожному розрахунковому періоді; яка частина кожного платежу була зарахована в погашення тіла кредиту, а яка – в погашення процентів; за якою процентною ставкою, формулою та за яку кількість днів нараховано проценти; яким чином розмежовано поточну та прострочену заборгованість; чи включалися нараховані проценти до бази подальших процентних нарахувань. Позивач не пояснив, чому після 19.11.2025 припинилось нарахування процентів; чи було припинено користування карткою, заблоковано чи закрито картку, припинено дію ліміту або пред`явлено вимогу про дострокове повернення кредиту; яким чином саме на 19.11.2025 сформовано остаточний поділ заборгованості на тіло кредиту та проценти.

У відповіді на відзив сторона позивача вказала, що відзив не підлягає взяттю до уваги, а позов підлягає задоволенню. Заперечення на відзив на позовну заяву позивач обґрунтував тим, що відповідач під розпис підтвердив факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті Банку, був обізнаний з умовами кредитування, відповідно до яких нарахована за відповідачем заборгованість. Відповідач користувався кредитом, та заборгованість виникла в результаті витрачання кредитних коштів, а встановлення кредитного ліміту є лише можливістю їх використання, а не обов`язком клієнта.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог як недоведених, а у разі часткової доведеності – відмовити в частині стягнення заборгованості, розмір і підстава якої не підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Представник позивача Скічко Е.С. у відповіді на відзив просила розглядати справу за відсутності представника позивача.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач (згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України) у судове засідання не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив відповідачем заявлено клопотання про витребування від позивача: детальну хронологічну довідку про встановлення та всі зміни кредитного ліміту із зазначенням дати, попереднього розміру ліміту, нового розміру ліміту, підстави та способу встановлення чи зміни (для встановлення факту, періоду та розміру кожного ліміту, у межах якого здійснювалося користування кредитними коштами); належні докази повідомлення Відповідача про кожне встановлення або збільшення кредитного ліміту, зокрема дату і час створення, направлення та доставки повідомлення; канал інформування; зміст повідомлення; ідентифікатор повідомлення; номер телефону, електронну адресу, обліковий запис або інший ідентифікатор отримувача; технічні журнали подій, звіти сервісу розсилки або інші документи, що підтверджують направлення повідомлень (для встановлення факту та способу повідомлення Відповідача про зміну істотних умов кредитування), а якщо Позивач не володіє технічними журналами доставки повідомлень, зобов`язати Позивача повідомити, у володінні якої особи вони перебувають, та надати відомості, на підставі яких він вважає факт повідомлення Відповідача доведеним; докази згоди Відповідача на кожне збільшення кредитного ліміту, якщо Позивач посилається на таку згоду: електронні документи, журнали подій мобільного застосунку, підтвердження акцепту, підтвердження дій Відповідача або інші належні докази (для перевірки дотримання вимог частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»); детальний та відтворюваний розрахунок заборгованості за весь період користування кредитом у табличній формі із зазначенням за кожною операцією та/або розрахунковим періодом: дати, суми заборгованості за тілом кредиту на початок періоду, видаткових операцій, платежів, суми платежу, спрямованої на тіло кредиту, суми платежу, спрямованої на проценти, бази нарахування процентів, процентної ставки, кількості днів, суми нарахованих процентів, поточної та простроченої заборгованості, залишку на кінець періоду (для перевірки арифметичної правильності заявлених до стягнення 84 417,62 грн тіла кредиту та 38 190,82 грн процентів); пояснення та документи щодо подій 19.11.2025, після яких сума заборгованості за розрахунком стала 122 608,44 грн і не змінювалася до 12.06.2026, зокрема відомості про припинення нарахування процентів, блокування чи закриття картки, припинення ліміту, зміну статусу заборгованості або пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту — у разі наявності таких обставин (для з`ясування підстав формування остаточної суми заборгованості та припинення її зміни); редакцію Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів, Паспорта споживчого кредиту та інших документів, на які посилається Позивач, що діяли станом на 27.07.2023, а також усі редакції, які Позивач застосовує для обґрунтування заявленого розрахунку, надати докази ознайомлення Відповідача з відповідними редакціями та його приєднання до них (для встановлення змісту умов, які є складовою кредитного договору та на які Посилається Позивач); документи й відомості, що підтверджують дату виникнення прострочення, дату та зміст вимоги про дострокове повернення заборгованості — якщо така вимога направлялася, — а також докази її направлення та вручення або іншого належного доведення до відома Відповідача (для встановлення моменту виникнення прострочення, підстав застосування умов щодо простроченої заборгованості та правомірності відповідних нарахувань).

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що такі докази перебувають у володінні позивача, та відповідач не має доступу до внутрішніх банківських систем, не може одержати такі докази самостійно, оскільки вони створюються, накопичуються та зберігаються позивачем у межах його банківської діяльності та не є публічно доступними. Витребування зазначених доказів необхідно для з`ясування обставин справи.

Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання, оглянувши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В порушення вимог пункту 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні відповідача не зазначено: вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості подання таких доказів.

Посилання відповідача на те, що отримати зазначені докази самостійно він не може, з огляду на те, що такі відомості не є публічно доступними, суд відхиляє.

Суд зауважує, що відповідач ОСОБА_1 є стороною укладеного 27.07.2023 між ним та АТ «Акцент-Банк» договору, стягнення заборгованості за яким є предметом спору, а отже, не позбавлений можливості самостійно звернутися до позивача із заявою про надання йому зазначених у клопотанні документів, проте у клопотанні про витребування доказів, всупереч вимогам пункту 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України, не зазначено про вжиті відповідачем заходи для отримання самостійно зазначених у клопотанні доказів; доказів вжиття таких заходів.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 183 Цивільного процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

За змістом ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої та другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на викладене, суд повертає без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів.

Враховуючи, що сторони виклали свою позицію щодо спірних правовідносин у заявах по суті: позовній заяві, відзиві та відповіді на відзив, суд доходить висновку, що неявка сторін (їх представників) не є перешкодою для розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Відповідно до рішення зборів суддів Новобаварського районного суду міста Харкова від 16.03.2026 № 2/26, у спорах, що виникають з правочинів, зокрема договорів, з них – позики, кредиту, банківського вкладу, у тому числі споживчого кредиту запроваджена змішана форма розгляду (формування та зберігання) судових справ. Встановлено, що підлягають роздрукуванню такі матеріали: позовну заява, документ, що підтверджує сплату судового збору; документи, що підтверджують повноваження представників сторін. Додатки до позовної заяви не роздруковуються та зберігаються в електронній формі, якщо інше не визначено.

Суд, дослідивши електронні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що з метою отримання банківських послуг в АТ «А-Банк» ОСОБА_1 27.07.2023 власноручно підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», в якій погоджується із тим, що про зміну вартості послуги Банк повідомляє клієнта шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування. Засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або Клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на Клієнта.

Також, 27.07.2023 ОСОБА_1 власноручно підписав Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в якій просив відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на таких умовах: Вид послуги — відкриття, обслуговування та кредитування поточного рахунку. До рахунку Банк випускає безкоштовно (за виключенням іменної картки з фото, випуск якої становить 150 грн) платіжний інструмент у вигляді платіжної картки. За Рахунком, що відкривається згідно з цією Заявою, можуть здійснюватися операції з готівкового/безготівкового поповнення/повернення грошових коштів, безготівкове перерахування коштів на інші рахунки, а також інші операції передбачені Договором. За операціями за Рахунком можуть бути встановлені ліміти, інформація про які розміщується на сайті Банку. Клієнт вправі, у порядку встановленому у Договорі здійснити зміну/відміну встановлених лімітів. Списання Банком коштів з рахунку здійснюється на підставі платіжних інструкцій встановлених форм, наданих Клієнтом, згідно з дебетовим переказом коштів за згодою Клієнта, а також згідно з дебетовим переказом коштів без згоди Клієнта в порядку та на умовах передбачених Договором або законодавством України. Надаючи Банку платіжну інструкцію Клієнт підтверджує свою згоду з умовами Договору та погоджується з виконанням Банком операції передбаченої платіжною інструкцією. Клієнт несе відповідальність за достовірність змісту оформленої ним платіжної інструкції, а також за повноту і своєчасність сплати Клієнтом податків, зборів/ страхових внесків (обов`язкових платежів). Сторонами договору погоджені такі істотні його умови: вид кредиту — Кредитний ліміт на поточний рахунок. Тип кредиту — Кредитування рахунку. Мета отримання кредиту — споживчі цілі. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3.4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) – 240 місяців. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за Договором про споживчий кредит. У випадку порушення Клієнтом зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. Штраф за несвоєчасне погашення кредиту та / або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків: 50 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100 грн; 100 грн кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100 грн другий місяць поспіль і більше; 500 грн + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів

простроченого по сплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів. Клієнт має право: протягом 14 календарних днів з дня отримання Кредиту відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання Клієнтом грошових коштів. При цьому про намір відмовитися від Договору Клієнт зобов`язаний повідомити Банк до закінчення строку дії Договору, визначеного Заявою; звернутись до Банку з будь-яких питань виконання цього Договору; розірвати Договір (протягом строку дії договору) за власної ініціативою шляхом подання до Банку письмової або електронної, за допомогою дистанційних каналів обслуговування, заяви про розірвання Договору. У пункті 15 визначено, що підписуючи простим/удосконаленим або власноручним цифровим електронним підписом цю Заяву, підтверджую та погоджуюсь, що: до укладення цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-БАНК", що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладення цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням www.abank. com.ua, в повному об`ємі, відповідно до ч.2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Відповідач беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджуюсь із тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування.

Також, 27.03.2023 ОСОБА_1 простим електронним підписом підписав Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Вигода» АТ «Акцент-Банк», що містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту тощо. Наведена у паспорті інформація зберігає чинність та є актуальною до 01.08.2023.

Згідно з довідкою за картами АТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 (IПН НОМЕР_2 ) відкрито рахунок № НОМЕР_3 та видано наступні картки: № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_6 , строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_7 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

Згідно з довідкою за лімітами за кредитним договором б/н від 27.07.2023 за період з 27.07.2023 по 12.06.2026, ОСОБА_1 27.07.2023 банк встановив кредитний ліміт у розмірі 17000,00 грн, згодом кредитний ліміт збільшено: 10.10.2023 до 27000,00 грн, 25.11.2023 до 30000,00 грн, 11.12.2023 до 40000,00 грн, 12.06.2026 до 84500,00 грн.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором № б/н від 27.07.2023 станом на 12.06.2026 становить 122608,44 грн, яка складається з: 84417,62 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), у тому числі за простроченим тілом кредиту – 84417,62 грн, 38190,82 грн – загальний залишок заборгованості за процентами, у тому числі за процентами на прострочену заборгованість – 38190,82 грн; 0,00 грн. – заборгованість за пенею.

З наданої виписки по картці від 12.06.2026 за період з 27.07.2023 по 12.06.2026 суд вбачає, що відповідач протягом 2023-2025 років активно користувався кредитними коштами, розраховувався у терміналах, здійснював та приймав перекази, поповнював готівкою тощо. За цей період сума витрат 234922.82 грн, сума зарахувань 125314.38 грн, сума комісій 3373.29 грн, сума кешбеку 38.82 грн.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12 квітня 2012 року № 578/5(далі - Перелік № 578/5), згідно з яким до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та є підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, всі операції за картковим рахунком, з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами на підтвердження наявності заборгованості та на підтвердження отримання відповідачем кредитної картки, оскільки здійснення наведених вище операцій по рахунку без кредитної картки є не можливим.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідач з умовами кредитування визначеними у заяві від 27.07.2023, погодився без будь яких зауважень, в тому числі погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, на підтвердження чого відповідач на заяві поставив свій підпис.

Із заявами до позивача про відмову від договору, про його розірвання, про зміну/відміну встановлених лімітів не звертався (доказів зворотного відповідач суду не надав).

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплати відсотків, порушивши умови кредитного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) зазначено, що «у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості».

У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору від 27.07.2023 визначено, що процентна ставка становить 3.4% на місяць, а у випадку порушення Клієнтом зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.

З розрахунку заборгованості суд вбачає, що відсотки нараховані за процентною ставкою 40,8% річних, що становить 3,4% на місяць та за ставкою 81,60% річних, що становить 6,8% на місяць.

Відсоткова ставка 6,8% на місяць застосовується банком, у випадку порушення зобов`язання по поверненню кредиту, тобто за своєю суттю є мірою відповідальності, визначеною ч. 2 ст. 625 ЦК України.

З розрахунку заборгованості суд вбачає, що з 01.10.2024 банк нараховував відповідачу відсотки на прострочену заборгованість, розмір яких становить 38190,82 грн.

Водночас, згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та наразі не скасовано.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Отже, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу відсотки, яку міру відповідальності, визначену ст. 625 ЦК України, а тому у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість (у зв`язку з порушенням зобов`язання по поверненню кредиту), в розмірі 38190,82 грн, суд відмовляє.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 27.07.2023 у розмірі 84417,62 грн, що є заборгованістю по тілу кредиту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.1).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (68,85%), та стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1833,06 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-82, 89, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (рах. № НОМЕР_8 , МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.07.2023 станом на 12.06.2026 у розмірі 84417 (вісімдесят чотири тисячі чотириста сімнадцять) грн 62 коп., що складається з тіла кредиту.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими за прострочення виконання кредитних зобов`язань в розмірі 38190,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (рах. № НОМЕР_8 , МФО 307770, ЄДРПОУ 14360080) судовий збір у розмірі 1833 (одну тисячу вісімсот тридцять три) грн 06 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 01.10.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО