Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №635/2644/17 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №635/2644/17

Провадження №1-кп/639/48/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Харків

Колегія суддів Новобаварського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю: секретарів судового засідання – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

прокурорів – ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 ,

представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,

потерпілих - ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,

захисників – адвокатів ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ,

обвинуваченого – ОСОБА_35 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові судове провадження за обвинувальними актами у кримінальних провадженнях, зареєстрованих

29.02.2016 року під № 12016220430000764,

09.01.2017 року під № 12017220770000017,

21.02.2018 року під № 12018220770000127 за обвинуваченням:

ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Боярка Київської області, громадянина України, з вищою освітою, на час розгляду справи проходить військову службу на посаді офіцера адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , не одруженого, особи з інвалідністю ІІ групи, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_37 , маючи злочинний умисел, направлений на підроблення офіційних документів, які посвідчуються приватним нотаріусом, з метою незаконного заволодіння чужим майном, а саме нерухомим майном ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , та яке відповідно до договору купівлі-продажу ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », укладеного 15.10.2008 між ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованому в реєстрі №7580, належить ОСОБА_41 , керуючись корисливим умислом, з метою незаконного переоформлення за собою права власності на об`єкт нерухомості ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », власником якого є ОСОБА_41 , вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме:

заяви від імені ОСОБА_41 від 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2675;

договору уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 , з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідченого тазареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890;

заяви ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО №407278, зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2889;

договору уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, зареєстрованого та посвідченого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894;

заяви про згоду подружжя на продаж статутного фонду Дитячого оздоровчого табору — база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом ХРНОХО ОСОБА_40 та зареєстрованого в реєстрі за № 1889.

Завідомо неправдиві відомості ОСОБА_37 вніс з метою подальшого використання вказаних вище підроблених документів в своїх цілях для реалізації набутих прав власності на нерухоме майно на власний розсуд.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_37 , 09.08.2011, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_43 за адресою: АДРЕСА_4 , вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - заяви ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО № 407278, зробивши власноручний запис прізвища та ініціалів ОСОБА_41 без відома, згоди та без присутності останньої. Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 в реєстрі за № 2889.

09.08.2011 ОСОБА_37 , знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_43 за адресою: АДРЕСА_4 , вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів - договору уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, зробивши власноручний запис прізвища та ініціалів, а також підпису ОСОБА_44 та ОСОБА_45 без відома, згоди та без присутності останніх. Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 в реєстрі за №1890. Того ж дня, ОСОБА_37 , перебуваючи за вказаною адресою, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу-договору уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 , зробивши власноручний запис прізвищ та ініціалів, а також підписів ОСОБА_41 та ОСОБА_45 без відома, згоди та без присутності останніх. Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_46 в реєстрі за №1894. Того ж дня, ОСОБА_37 , перебуваючи за вказаною адресою, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - заяви про згоду подружжя на продаж статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, зробивши власноручний запис прізвища та ініціалів, а також підпису ОСОБА_47 без відома, згоди та без присутності останнього. Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 в реєстрі за №1889.

03.11.2011 ОСОБА_37 , знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_43 за адресою: АДРЕСА_4 , вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - заяви від імені ОСОБА_41 від 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зробивши власноручний запис прізвища та ініціалів ОСОБА_41 без відома, згоди та без присутності останньої. Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_46 .

Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_4 №29 від 11.08.2016, підписи в заяві від імені ОСОБА_41 від 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зареєстрована в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2675; договір уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 виконані не ОСОБА_48 . Рукописні тексти в заяві ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО №407278, зареєстрованому в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2889; заяві від імені ОСОБА_41 від 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зареєстрована в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2675; договір уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідчений і зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 виконані не ОСОБА_41 , а іншою особою.

Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_4 №30 від 11.08.2016, підписи в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894, договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 від імені ОСОБА_49 , виконані не ОСОБА_50 , а іншою особою.

Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_4 №43 від 17.10.2016, рукописні записи від імені ОСОБА_47 в заяві про згоду подружжя на продаж статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом ХРНОХО ОСОБА_40 та зареєстрованого в реєстрі за № 1889, виконані не ОСОБА_51 .

Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_4 №13 від 30.03.2017 рукописні записи « ОСОБА_52 » в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890; договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, зареєстрованого та посвідченого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894, заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 виконані ОСОБА_53 .

Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_4 №14 від 30.03.2017 рукописні записи ОСОБА_41 в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890; договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, зареєстрованого та посвідченого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894, заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 виконані ОСОБА_53 .

Крім того, ОСОБА_37 , маючи злочинний умисел, направлений на використання завідомо підроблених документів, з метою незаконного заволодіння чужим майном, а саме нерухомим майном ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , та яке відповідно до договору купівлі-продажу ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », укладеного 15.10.2008 між ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованому в реєстрі №7580, належить ОСОБА_41 , керуючись корисливим умислом, з метою незаконного переоформлення права власності на об`єкт нерухомості ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », власником якого є ОСОБА_41 надав завідомо підроблені документи, а саме:

заяву від імені ОСОБА_41 від 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зареєстровану в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2675;

договір уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, укладений між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890;

заяву ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО №407278, зареєстровану в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2889;

договір уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, зареєстрований та посвідчений приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894;

заяву про згоду подружжя на продаж статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, посвідчену приватним нотаріусом ХРНОХО ОСОБА_40 та зареєстровану в реєстрі за № 1189,

для посвідчення та видачі їх нотаріусом, тим самим, використав вищевказані (зроблені документи з метою подальшої реалізації прав власності на нерухоме майно «ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Крім того, ОСОБА_37 , маючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, а саме Дитячим оздоровчим табором - базою відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , та який відповідно до договору купівлі-продажу ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », укладеного 15.10.2008 між ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та реєстрованому в реєстрі №7580, належить ОСОБА_41 , керуючись корисливим мотивом, умисно, шляхом обману, з метою незаконного переоформлення права власності за собою на об`єкт нерухомості ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », власником якого є ОСОБА_41 , шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів з метою подальшого використання підроблених документів у своїх цілях для реалізації набутих прав власності на нерухоме майно, на власний розсуд. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_37 , знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_43 за адресою: АДРЕСА_4 , вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - заяви ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО № 407278, зробивши власноручний запис прізвища та ініціалів ОСОБА_41 без відома, згоди та без присутності самої ОСОБА_48 . Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_46 в реєстрі за №2889. 09.08.2011 ОСОБА_37 , знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_43 за адресою: АДРЕСА_4 , вніс завідомо неправдиві відомості до офіційних документів - договору уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, зробивши власноручний запис прізвища та ініціалів, а також підпису ОСОБА_41 та ОСОБА_45 без відома, згоди та без присутності самих ОСОБА_41 та ОСОБА_54 . Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_46 в реєстрі за №1890. Того ж дня ОСОБА_37 , перебуваючи за вказаною адресою, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - договору уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору – бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 , зробивши власноручний запис прізвищ та ініціалів, а також підписів ОСОБА_41 та ОСОБА_45 без відома, згоди та без присутності самих ОСОБА_41 та ОСОБА_54 . Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_46 в реєстрі за №1894. Того ж дня ОСОБА_37 , перебуваючи за вказаною адресою, вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - заяви про згоду подружжя на продаж статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011, зробивши власноручний запис прізвища та ініціалів, а також підпису ОСОБА_55 без відома, згоди та без присутності самого ОСОБА_56 . Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_57 в реєстрі за №1889.

03.11.2011 ОСОБА_37 , знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_43 за адресою: АДРЕСА_4 , вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу - заяви від імені ОСОБА_41 від 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зробивши власноручний запис прізвища і та ініціалів ОСОБА_58 без відома, згоди та без присутності самої ОСОБА_48 .. Зазначені документи було того ж дня посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального кругу Харківської області ОСОБА_46 .. Після відповідного посвідчення та реєстрації документів, ОСОБА_37 набув право власності на майно ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Внаслідок вказаних незаконних дій ОСОБА_37 позбавив ОСОБА_58 права власності на належне останній нерухоме майно - Дитячий оздоровчий табір - базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », ринкова вартість якого згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи №9903 від 29.02.2016 становить 4 522 38 (чотири мільйони п`ятсот двадцять дві тисячі двісті тридцять вісім ) гривень.

Крім того, ОСОБА_37 , переслідуючи злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, а саме двокімнатною квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідно до договору купівлі-продажу квартири, укладеного 10.11.2010 між ОСОБА_38 та ОСОБА_59 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованому в реєстрі за № 3121, належить ОСОБА_60 , керуючись корисним мотивом, з метою незаконного переоформлення права власності на об`єкт нерухомості (двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ), власником якого є ОСОБА_52 (після шлюбу ОСОБА_61 ), за собою шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу (договору купівлі-продажу квартири) з метою подальшого використання підробленого документу в своїх цілях для реалізації набутих прав власності на нерухоме майно на власний розсуд, 19.08.2011 ОСОБА_37 , знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_43 за адресою: АДРЕСА_4 , вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу, який посвідчується приватним нотаріусом, а саме до договору купівлі-продажу квартири в графі «продавець», зробивши власноручний запис прізвища та ініціалів ОСОБА_49 без відома, згоди та без присутності самої ОСОБА_62 . Зазначений договір купівлі-продажу квартири укладений 19.08.2011 між ОСОБА_42 як продавцем та ОСОБА_63 як покупцем, предметом якого є двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 вартістю, яка зазначена в цьому договорі, 74 000 гривень, було посвідчено в той же день приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстровано в реєстрі за № 1963. Після відповідного посвідчення та реєстрації договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_37 як покупець одразу, тобто 19.08.2011 набув право власності на нерухоме майно – двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_5 № 42 від 09.11.2016 підпис і рукописний запис « ОСОБА_52 » в договорі купівлі-продажу квартири від 10.11.2010, укладеному між ОСОБА_64 як продавцем та ОСОБА_42 як покупцем, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованому в реєстрі за № 3121 виконані самою ОСОБА_42 (після шлюбу ОСОБА_65 ), підпис і рукописний запис « ОСОБА_66 » в договорі купівлі продажу квартири від 19.08.2011, укладеному між ОСОБА_42 як продавцем та ОСОБА_63 як покупцем, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованому в реєстрі за № 1963 виконані не ОСОБА_42 (після шлюбу ОСОБА_65 ), а іншою особою.

Згідно висновку експерта ІНФОРМАЦІЯ_5 № 12 від 30.03.2017 рукописний запис « ОСОБА_66 » в договорі купівлі-продажу квартири від 19.08.2011, укладеному між ОСОБА_42 як продавцем та ОСОБА_63 як покупцем, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованому в реєстрі за № 1963 виконані ОСОБА_63 , підпис та рукописний запис « ОСОБА_67 » у зазначеному договорі купівлі-продажу квартири виконані самим ОСОБА_53 .

Крім того ОСОБА_37 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на використання вже підробленого 19.08.2011 ним документу - договору купівлі-продажу квартири укладеного 19.08.2011 між ОСОБА_42 як продавцем та ОСОБА_63 як покупцем, предметом якого є двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю, яка зазначена в цьому договорі, 74 000 гривень, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованого в реєстрі за № 1963, згідно якого ОСОБА_37 19.08.2011 набув право власності на об`єкт нерухомості - предмет зазначеного договору, керуючись корисливим мотивом, реалізував свій злочинний намір,. в той же день, тобто 19.08.2011 знаходячись в офісі приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_43 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , під час укладання договору про поділ майна подружжя зі своєю дружиною ОСОБА_68 , надав договір купівлі-продажу квартири від 19.08.2011, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрований в реєстрі за № 1963, як підставу виникнення в нього права власності на об`єкт нерухомості – двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі наданого ОСОБА_63 договору купівлі-продажу квартири від 19.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованого в реєстрі за № 1963, між ОСОБА_63 та ОСОБА_69 19.08.2011 було укладено договір про поділ майна подружжя, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстровано в реєстрі за № 1970, на підставі якого ОСОБА_70 у власність відійшов об`єкт нерухомості - двокімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а ОСОБА_71 у власність надійшов об`єкт нерухомості – п`ятикімнатна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_5 . Після укладання договору про поділ майна подружжя Слухаєвських, посвідченого та зареєстрованого в реєстрі приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 , кожен з подружжя зареєстрував за собою право власності на набуті ними об`єкти нерухомості у встановленому порядку.

Також ОСОБА_37 , переслідуючи злочинний намір, направлений на незаконне заволодіння чужим майном, а саме двокімнатною квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , яка відповідно до договору купівлі-продажу квартири, укладеного 10.11.2010 між ОСОБА_38 та ОСОБА_59 , посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованому в реєстрі за № 3121, належить ОСОБА_60 , керуючись корисним мотивом, з метою незаконного переоформлення права власності за собою на об`єкт нерухомості (двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ), власником якого є ОСОБА_52 (після шлюбу ОСОБА_61 ), шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційного документу з метою подальшого використання підробленого документу в своїх цілях для реалізації набутих прав власності на нерухоме майно на власний розсуд, 19.08.2011 знаходячись в офісі приватного нотаріуса ОСОБА_43 за адресою: АДРЕСА_4 , вніс завідомо неправдиві відомості до офіційного документу, який посвідчується приватним нотаріусом, а саме до договору купівлі-продажу квартири в графі «продавець», зробивши власноручний запис прізвища та ініціалів ОСОБА_49 без відома, згоди та без присутності самої ОСОБА_62 . Зазначений договір купівлі-продажу квартири укладений 19.08.2011 між ОСОБА_42 як продавцем та ОСОБА_63 як покупцем, предметом якого є двокімнатна квартира загальною площею 53,2 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю, яка зазначена в цьому договорі, 74 000 гривень, було посвідчено в той же день приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстровано в реєстрі за № 1963. Після відповідного посвідчення та реєстрації договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_37 як покупець одразу, тобто 19.08.2011, набув право власності на нерухоме майно – двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 . Внаслідок зазначених незаконних дій, ОСОБА_37 позбавив ОСОБА_72 права власності на належне їй нерухоме майно – двокімнатну квартиру загальною площею 53,2 кв.м., житловою площею 33,1 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої, згідно висновку експерта №9902 від 29.09.2017 року, станом на 19.08.2011 складає 341 546 грн., чим завдав ОСОБА_73 матеріальної шкоди на суму 341 546 грн. В той же день, 19.08.2011 ОСОБА_37 передав право власності на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 своїй дружині ОСОБА_70 на підставі укладеного між ними договору про поділ майна подружжя, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстрованого в реєстрі за № 1970.

Крім того, 09.01.2017 приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_37 , маючи при собі заряджену гладкоствольну мисливську рушницю МР-153, 12 калібру № НОМЕР_1 , яку він згідно дозволу 1177/494 від 03.12.2004 року може зберігати та носити, прибув до дерев`яного будинку зі зрубу на території ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Саме в той час, побачивши біля банного комплексу ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та чоловіка на ім`я ОСОБА_74 (повні анкетні дані під час досудового розслідування не встановлено), які стояли біля входу в дерев`яний будинок зі зрубу та поблизу вказаного будинку, які раніше ОСОБА_71 не були знайомі, ОСОБА_37 нічого в них не запитуючи, діючи з прямим умислом, який виник раптово, спрямованого на позбавлення життя декількох осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті вищезазначених осіб та бажаючи їх настання, керуючись незначним мотивом, з метою протиправного позбавлення життя, направив свою мисливську рушницю в бік вказаних осіб та погрожуючи їм вбивством, зробив 4 постріли в їх бік, чим спричинив вогнепальне поранення ОСОБА_25 , але не довів свій задум до кінця, з причин, що не залежали від його волі, а саме – при намаганні перезарядити рушницю, ОСОБА_35 було затримано та обеззброєно.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_37 спричинив потерпілому ОСОБА_25 гостру закриту черепно-мозкову травму у формі струсу головного мозку, непроникаючі множинні вогнепальні поранення м`яких тканин голови, множинні вогнепальні поранення лівого плеча, лівого передпліччя і кісті, які згідно висновку експерта № 489-А/17 від 03.04.2017 належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; наскрізне поранення правого ока з розривом хоріодеї, з подальшим розвитком посттравматичної катаракти, часткового гемофтальма, яке належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Одразу після вказаної події ОСОБА_25 було госпіталізовано бригадою швидкої медичної допомоги до КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_10 ».

Таким чином, на підставі вищевикладеного, ОСОБА_75 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті (умисне вбивство) двом або більше особам.

Також в ході досудового розслідування та розгляду справи судом подані цивільні позови до ОСОБА_35 :

прокурором в інтересах держави про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_25 ;

потерпілою ОСОБА_76 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В ході судового розгляду потерпіла звернулася із заявою про відмову від позову.

потерпілим ОСОБА_25 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 100000 гривень, моральної шкоди в розмірі 2000000 гривень (з урахуванням уточнень);

потерпілим ОСОБА_26 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 370000 гривень;

потерпілим ОСОБА_27 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 370000 гривень;

потерпілим ОСОБА_28 , про відшкодування моральної шкоди в розмірі 370000 гривень.

В судовому засіданні ОСОБА_37 своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав. В ході допиту пояснив наступне:

ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » він придбав у 2006 році за 420 000 доларів США. Директором був призначений ОСОБА_77 – брат співмешканки ОСОБА_35 ОСОБА_78 . Будівля на березі – спостережна вишка матросів-рятувальників, вона була перебудована.

Фінансовою діяльністю займався лише він. У 2008 р. у нього почалися конфлікти з « ІНФОРМАЦІЯ_11 » по іншому об`єкту нерухомості. Почалися судові спори, виникла потреба переоформлення бази на іншу особу – ОСОБА_41 , потім на ОСОБА_79 .

Він дійсно робив записи від імені покупців у договорах, але це було з їх згоди. У 2011 році зі згоди ОСОБА_49 базу було переоформлено на обвинуваченого. На той час дитячий табір вже не працював через не оформлення ряду документів. Переоформлення відбувалися за незначні суми. Оформлення бази на ОСОБА_41 та ОСОБА_80 фактично було проведено особисто ОСОБА_53 .

На базу постійно проникали невідомі особи, у зв`язку з чим він звертався до поліції, поліцейські виїжджали з ним на об`єкт та допомагали його «зачистити».

22.05.2014 його запросили в офіс на АДРЕСА_6 , де на нього був здійснений тиск злочинними угрупуваннями, та він був змушений оформити на інших осіб частину свого майна (переоформити корпоративні права). Починаючи з 2014 або 2015 року його партнер почав звертатися до нього з позовами, через що було переоформлено базу на ОСОБА_81 . У подальшому право власності на базу неодноразово переходило до інших осіб.

З 2008 власниками ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » були ОСОБА_82 ,, ОСОБА_41 , ОСОБА_83 . Ціна об`єкту при переоформленням складала кожного разу 1000 грн. ОСОБА_41 оформила на нього довіреність. Чи оформлював він базу на себе – не пам`ятає, але не виключає цього.

03.11.2011 оформлення угоди проходило у нотаріуса ОСОБА_43 , був присутній ОСОБА_84 . Чи була присутня ОСОБА_41 – не пам`ятає, але хтось ще був присутній. Можливо, документи від імені ОСОБА_41 та її підписи робилися ним, але він не пам`ятає. ОСОБА_41 , на його думку, була згідна на переоформлення бази.

Зазначив, що ОСОБА_41 та ОСОБА_85 звернулися до поліції, тому що їх попросили зробити це інші особи, які були у конфліктних відносинах з обвинуваченим, але ввели їх в оману.

До 2011 року на нього не були оформлені корпоративні права на «Дубраву».

При переоформленні корпоративних прав як з ОСОБА_64 на ОСОБА_48 , так і з ОСОБА_41 на ОСОБА_80 він був присутній, підказував, що робити. Оплату послуг нотаріуса здійснював він особисто. Він був присутнім при проведенні нотаріальних дій, оскільки слідкував за своїм майном. Він ні на кого нічого не підписував, проте дописував дані, які помилково не вносили до договорів їх учасники.

На час 03.11.2011 з ОСОБА_41 вже були не дуже добрі відносини.

Квартиру за адресою: АДРЕСА_2 він свого часу придбав у власника. Там було проведено ремонт. Він проживав там зі своїми дітьми. У подальшому переїхали проживати за іншою адресою. У подальшому купили ще одну квартиру на поверсі, зробили перепланування.

Квартиру переоформлювали на ОСОБА_80 , тому що так було необхідно в ході процесу розірвання шлюбу. Станом на 19.08.2011 квартира належала ОСОБА_64 , її переоформили на ОСОБА_80 , на даний час квартира оформлена на ОСОБА_86 .

У нотаріуса ОСОБА_43 підписали 2 договори, ОСОБА_52 поставила свої підписи у документах, він, можливо, щось дописував від її імені, оскільки вона поспішала і могла недопідписати якісь документи. Переоформлення квартири було суто технічним. Для правильного розподілу майна подружжя, після консультації з адвокатом ОСОБА_87 , було вирішено на декілька днів переоформити квартиру на ОСОБА_80 , а у подальшому – на ОСОБА_35 , щоб ця квартира увійшла до складу майна, що підлягала розподілу при поділі майна подружжя. Відповідно до договору про поділ майна, вказана квартира перейшла до ОСОБА_88 , а до обвинуваченого – на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 . Обвинувачений зазначив, що фактично квартира завжди належала йому та його рідним, будь-яким особам, в тому числі потерпілій, шкоди відчуженням квартири заподіяно не було.

У подальшому зазначена квартира була предметом позову та судового рішення відносно витребування майна з чужого незаконного володіння за позовом ОСОБА_89

Квартира належала йому особисто з 1997 року до моменту перепланування. Зауважень з боку нотаріуса щодо його дій обвинувачений не отримував.

Щодо епізоду за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України обвинувачений показав, що всі потерпілі за даним епізодом мають відношення до його колишнього ділового партнера ОСОБА_90

22.05.2014 його запросили в офіс на АДРЕСА_6 , де перебувала близько 20 осіб, його погрозами вмовили оформити договір займу, переоформити приміщення на АДРЕСА_7 . Після цього

28.08.2016 за цією ж адресою ці особи спілкувалися з ОСОБА_91 , після чого вона виїхала з України. У цей час він оформив корпоративні права на базу відпочинку на товариство « ІНФОРМАЦІЯ_12 ». Почалося його переслідування. Всі події були організовані злочинними угрупованнями.

Станом на 06.01.2017 фактичним власником бази відпочинку була « ІНФОРМАЦІЯ_12 », ОСОБА_91 мала лише формальне відношення до цього майна.

З 06.01.2017 не було зв`язку зі сторожем, який проживав на базі. Він зателефонував своєму знайомому – директору рибгоспу, який вранці 09.01.2017 повідомив, що у будинку велика кількість невідомих осіб, ймовірно, озброєних. Він зателефонував адвокату ОСОБА_92 та іншій своїй знайомій ОСОБА_93 , взяв з собою мисливську рушницю. По дорозі вони заїхали до ІНФОРМАЦІЯ_13 та залишили повідомлення про те, що на базі присутні невідомі люди (незаконне проникнення на територію). Їм сказали, що поїдуть за ними пізніше. На території його вже чекали. Він поставив автомобіль біля в`їзду до території, неподалік вже стояли 3 автомобілі «Швидкої допомоги». Пішов нижньою дорогою, жінки йшли повільніше за ним. Він йшов з рушницею, вона не була заряджена, набої були з собою (5-8 набоїв, на ведмедя, 12 калібр) у пакеті. Він є мисливцем, але давно не ходив на полювання. Побачив 3 осіб зі зброєю (рушниці), які чекали на нього по дорозі, до них було метрів 25. Тоді він почав заряджати рушницю, це займає небагато часу. Зарядив 4 набоъ, 5 повинен бути у стволі. Йому почали кричати, щоб він кидав рушницю, бо з ним бажають поговорити, стали говорити про якесь судове рішення. Потім в його напрямку почали стріляти з різних боків, з відстані 10-12 м. Декілька пострілів влучили в нього. Він почав стріляти у відповідь, але спеціально не стріляв в людей, лише в їх напрямку, щоб ні в кого не влучити, стріляв у землю. Одна з осіб, яка називала себе рибалкою, фактично був організатором цього «полювання» на нього. У нього стріляли з рушниць та пістолетів, в тому числі вогнепальних. Він прицільно стріляв мимо людей, бажав їх налякати. Він здійснив приблизно 4 постріли. Потім він зробив паузу, почув крик «треба валити його», на нього набігли декілька осіб та почали його бити, рушниця вже лежала на снігу. Вважає, що його намагалися вбити. Ці особи комусь телефонували, говорили, що щось пішло не так. Жінкам не дозволили знімати події на телефони. Йому намагалися вкласти в руку пістолет, ніби він постріляв людей, оскільки деякі особи поранили самі себе. Як був поранений ОСОБА_25 – незрозуміло, можливо, це був рикошет. Всі особи були в «балаклавах», їх рис обличчя він не бачив. Інші особи покинули місце подій через залив, що замерз. До приїзду поліції особи вивезли з місця події зброю. Після його «затримання» поліція приїхала через 7-10 хвилин. Його посадили на сходи, полили голову водою. Жінки почали викликати йому «швидку», але присутні особи скасовували виклики. У райвідділі у нього забрали речові докази, зрізали нігті. Потім його «викупили» того ж дня та повезли до 4 лікарні, там вирізали кулі з тіла. У нього були 4 кульових поранення, п`яте – наскрізне, субдуральний крововилив, він 25 або 26 днів пролежав у лікарні. У лікарні він був фактично затриманим деякий час. Після виписки з лікарні його знову затримали, повезли до суду, де обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У цей же період відбувалися дії та ухвалювались судові рішення щодо заволодіння йогом майном. Він вважає свої дії такими, що спрямовані на захист його майна. Мала місце провокація. Умислу вбивати когось він не мав, тому стріляв мимо людей, навпаки, повинні були вбити його. Якщо б він не почав стріляти, його б позбавили життя.

Також обвинувачений зазначив, що з потерпілими раніше був знайомий, окрім ОСОБА_26 . Вони мали відношення до кримінальних угрупувань. Хто саме перебуває на базі – йому відомо не було.

Про судові рішення відносно бази відпочинку на користь ОСОБА_91 на момент подій 09.01.2017 йому нічого відомо не було.

Вважає його притягнення до кримінальної відповідальності замовним, оскільки він «заважає» ОСОБА_94 , який, відповідно, матеріально заохочував правоохоронні органи.

З приводу тиску з боку правоохоронних органів або з боку потерпілих він нікуди не звертався. Він не відшкодовував шкоду потерпілим та не має такого наміру.

На місці події під час стрілянини було більше 15 осіб.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, вона повністю підтверджується сукупністю доказів, досліджених судом, а саме:

За епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України (відносно ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »):

Через неявку та неможливість з різних причин безпосереднього допиту даним складом суду потерпілої ОСОБА_41 , свідка ОСОБА_47 , за клопотанням учасників судового провадження судом досліджено технічний запис їх допиту в ході розгляду справи іншим складом суду, а саме ІНФОРМАЦІЯ_14 .

Так, потерпіла ОСОБА_41 в ході допиту 15.06.2021 пояснила, що на час допиту претензій до ОСОБА_35 не має. З ним знайома приблизно з 2006 року. Він проживав з її донькою, відносини завжди були нормальними. 15.08.2010 між нею та ОСОБА_64 було укладено договір купівлі-продажу комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », але подробиці не пам`ятає, оформленням документів займалася її донька та ОСОБА_84 . Вона підписувала заяву про кримінальне правопорушення з приводу заволодіння вказаним комплексом, але власноруч, скоріше за все, її не готувала. З приводу переходу права власності на комплекс від неї до ОСОБА_35 подробиць не пам`ятає. Якби він попросив її підписати документи, вона б це зробила. Вважає ці дії помилкою ОСОБА_35 09.08.2011 вона не приходила до нотаріуса ОСОБА_43 , будь-яких документів не підписувала. Але може не пам`ятати певні обставини. На час допиту будь-яких зобов`язань перед ОСОБА_63 у потерпілої немає. Він їй не говорив, чому саме так вчинив. Грошових коштів за комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_37 їй не надавав. Вона добровільно надавала зразки свого підпису та почерку співробітникам правоохоронних органів. За яку суму вона придбавала «Дубраву» у ОСОБА_64 – не пам`ятає, як і її чоловік. Розраховувалась тоді з ОСОБА_64 її донька. Як власниця майна, вона не оплачувала його утримання, цим займався її син ОСОБА_77 , який був директором підприємства, та донька ОСОБА_95 . Сама потерпіла економічними питаннями не займалась. Чи надавала ОСОБА_71 довіреності від свого імені – не пам`ятає. Обман її ОСОБА_63 полягав в тому, що він переоформив базу з її імені без її згоди. Але вона вважає, що в принципі проти цього не заперечувала б. Про це, що вона вже не є власницею комплексу, їй повідомила донька через тривалий час. В 2011 році будь-яких документів, пов`язаних з «Дубравою», вона не підписувала. Вона періодично приїздила на базу, коли вона перебувала в її власності, там все працювало нормально.

Коли їй стало відомо про те, що вона вже не є власницею « ІНФОРМАЦІЯ_15 », її донька вже не проживала зі ОСОБА_53 .

У 2011 році свідок пішла на пенсію, до цього працювала вчителем. На час допиту у бази інші власники, хто саме – потерпілій невідомо. Вона особисто, коли була власницею, призначала свого сина на посаду директора.

Свідок ОСОБА_55 в ході допиту 15.06.2021 пояснив, що приблизно з 2006 по 2011 або 2012 роки його донька ОСОБА_96 проживала разом зі ОСОБА_53 . Базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » переоформили на дружину свідка. База працювала нормальна. Пізніше свідку стало відомо, що ОСОБА_37 переоформив право власності на неї. Це сталося не менш ніж через рік після припинення відносин між ОСОБА_97 та ОСОБА_53 .

Донька проживала разом зі свідком та його дружиною по АДРЕСА_8 . Він постійно з дружиною їздив на базу, його син працював там директором. Господарською діяльністю підприємства фактично займалися діти та ОСОБА_37

09.08.2011 ніяких документів щодо переоформлення бази ані він, ані його дружина не підписували. На стадії досудового розслідування будь-якого тиску на нього не відбувалось. Один раз слідчий приїздила до них додому для відібрання зразків підписів. Свідок не був проти набуття його дружиною права власності на базу відпочинку, а якщо б ОСОБА_37 заздалегідь повідомив родину ОСОБА_98 про відчуження бази, можливо, ніхто б і не заперечував. При придбанні бази всі фінансові питання вирішувалися між ОСОБА_97 та ОСОБА_53 . Вважає, що діями ОСОБА_35 була обурена донька, оскільки вкладала в базу свої ресурси. Щодо цивільних спорів з даного приводу свідку нічого не відомо.

На час допиту будь-яких претензій матеріального характеру до ОСОБА_35 у свідка та його дружини немає.

Його дружина зверталася з заявою до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій ОСОБА_35 , але свідок при цьому присутнім не був. Документи готував адвокат, з яким було укладено договір, свідок цими питаннями не займався.

У 2008 році при набутті ОСОБА_41 права власності на базу відпочинку він також присутній не був, грошовими розрахунками займалися донька зі ОСОБА_63

Зараз « ОСОБА_99 », як відомо свідку, перебуває в поганому стані. Донька після її відчуження втратила цікавість до вказаного майна.

Судом також досліджені письмові докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_35 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.

Так, 29.02.2016 року ОСОБА_41 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_16 із заявою про вчинення ОСОБА_64 та ОСОБА_100 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 206-2, ч. 3 ст. 205-1 КК України.

Висновком судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_101 за № 29 від 11.08.2016 року встановлено:

1) Підписи: в договорі купівлі продажу нежитлових приміщень комплексу дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » між ОСОБА_64 та ОСОБА_41 від 15.10.2008 року ВМА № 186781, зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 7580 (а.с. 1 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 », в договорі купівлі- продажу нежитлових будівель комплексу дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 15.10.2008 укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_41 (на офіційному бланку ВМА № 186781), зареєстрованому в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 7580 (а.с. 114 інвентаризаційної справи. КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в замовленні до КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » від ОСОБА_41 за № Л-827 від 16.10.2008 (а.с. 71 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в замовленні до КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » від ОСОБА_41 за № Л-908 від 25.11.2008 (а.с. 80 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в замовленні до КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » від ОСОБА_41 за № 1-6 від 22.01.2010 (а.с. 35 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »), в протоколі № 7 Загальних зборів учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 01.12.201 1 (а.с. 79 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), в наказі № 7-к «про звільнення» ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 80 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») виконані ОСОБА_48 .

Підписи в договорі уступки статутного фонду від 09.08.2011 року (а.с. 152 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »), в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 року (а.с. 154 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »), в заяві від імені ОСОБА_41 від. 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зареєстрованій в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2675 (а.с. 98 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »), в замовленні до КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » від ОСОБА_41 за № В-539 від 22.12.2009 (а.с. 85 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »), в замовленні до КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » від ОСОБА_41 за № Т-156 від 05.08.2010 (а.с. 88 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »), в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 укладеного між' ОСОБА_102 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 (а.с. 145 архівна нотаріальна справа), в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 (а.с. 147 архівна нотаріальна справа), на обкладинці статуту Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (нова редакція) 2011 року (а.с. 91 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ), в рішенні № б/н засновника/власника ОСОБА_41 від 09.08.2011 (а.с. 103 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ), в рішенні б/н власника Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_41 від 20.09.2011 (а.с. 109 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ), в заяві ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО № 407278, зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_46 за № 2889 (а.с. 117 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ), в протоколі № 6 Загальних зборів учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 (а.с. 57 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), в протоколі реєстрації для участі у Загальних зборах учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 (а.с. - 58 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ), на обкладинці статуту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (нова редакція 2011 року) (а.с. 59 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), в протоколі № 8 Загальних зборів учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 01.03.2013 (а.с. 96 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), в наказі № 8-К ГОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 01.03.2013 «Про звільнення» а.с. 97 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») виконані не ОСОБА_41 а іншою (-ими) особою (-ами).

2) Рукописні записи « ОСОБА_41 » в договорі купівлі продажу нежитлових приміщень комплексу дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » між ОСОБА_64 та ОСОБА_41 від 15.10.2008 року ВМА № 186781, зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 7580 (а.с. 1 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 ») та в договорі купівлі-продажу нежитлових будівель комплексу дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 15.10.2008 укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_41 (на офіційному бланку ІНФОРМАЦІЯ_19 - № 186781), зареєстрованому в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 7580 (а.с. 114 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 ») виконані ОСОБА_48 .

Рукописні записи в договорі уступки статутного фонду від 09.08.2011 року (а.с. 152 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »), в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 року (а.с. 154 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »), в заяві від імені ОСОБА_41 від 03.1 1.201 1 на офіційному бланку ВРО № 210958, зареєстрованій в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2675 (а.с. 98 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі уступки статутного фонду Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 року (ВРМ № 615438), зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 (а.с. 145 архівної нотаріальної справи); в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 (а.с. 147 архівної нотаріальної справи), в заяві ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО № 407278, зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_46 за № 2889 (а.с. 117 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код СРДПОУ НОМЕР_2 ) виконані не ОСОБА_41 , а іншою (-ими) особою (-ами).

3) Питання, чи-виконані підписи від імені ОСОБА_41 та написи « ОСОБА_41 » в наданих на дослідження документах однією і тією ж особою чи різними особами, не вирішувалось у зв`язку з неспівставимістю досліджуваних об`єктів за графічним матеріалом.

4) Рукописні записи « ОСОБА_41 » та « ОСОБА_52 » в договорі уступки статутного фонду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_103 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894 (а.с. 152 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_49 від 09.08.2011 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 (а.с. 154 інвентаризаційна справа КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_104 від 09.08.2011 (ВРМ № 615438), зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 ( а.с. 145 підшивка документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ); в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 (а.с. 147 підшивка документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ) виконані вірогідно однією особою.

Відповісти на питання, чи виконані рукописні записи « ОСОБА_41 » в заяві від імені ОСОБА_41 від 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зареєстрованій в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2675 (а.с. 98 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 ») та в заяві ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО № 407278, зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_46 за № 2889 (а.с. 117 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) однією особою чи особою, якою вірогідно виконані зазначені в попередньому абзаці документи не є можливим за причиною, що вказана в дослідницький частини Висновку.

Висновком судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_105 за № 30 від 11.08.2016 року встановлено:

Підписи в договорі уступки статутного фонду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_103 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894 (а.с. 152 інвентаризаційної справи КП ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_49 від 09.08.2011 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 (а.с. 154 інвентаризаційна справа КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 (ВРМ № 615438), зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 ( а.с. 145 підшивка документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ); в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від і 9.08.2011 (а.с. 147 підшивка документів Харківського обласного нотаріального архіву); в договорі уступки статутного фонду від 08.11.2010, укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 на офіційному бланку ВРД № 304606, зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі № 3065 (а.с. 85 реєстраційної справи приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); в протоколі № 6 Загальних збрів учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 9.08.2011 (а.с. 57 реєстраційна справа ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); в протоколі реєстрації для участі у Загальних зборах учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 (а.с. 58 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») від імені ОСОБА_49 виконані не ОСОБА_50 (на момент виконання підписів ОСОБА_42 ) а іншою(-ими) особою (-ами).

Підписи на обкладинці статуту Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » нова редакція 2010 року (а.с. 70 реєстраційної справи приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); в протоколі № 5 Загальних зборів учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 05.07.2010 (а.с. 34 реєстраційної справи ТОВ Оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); в протоколі реєстрації для часті у загальних зборах учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 05.07.2010 (а.с. 35 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); в договорі купівлі-продажу статутного фонду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », укладеного від 02.07.2010 між ОСОБА_63 та ОСОБА_42 (а.с. 36 ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); на обкладинці статуту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » нова редакція 2010 року затвердженого 05.07.2010 (а.с. 38 реєстраційна справа ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »)від імені ОСОБА_49 виконані ОСОБА_50 (на момент виконання підписів ОСОБА_42 ).

Рукописні записи « ОСОБА_52 » в договорі уступки статутного фонду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_103 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894 (а.с. 152 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_49 від 09.08.201 1 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 (а.с. 154 інвентаризаційна справа КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі уступки, статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 (ВРМ № 615438), зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 ( а.с. 145 підшивки документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ); в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 (а.с. 147 підшивки документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ) виконані не ОСОБА_50 (Сербіною на час виконання документів), а іншою особою.

Питання, чи виконані підписи від імені ОСОБА_49 та рукописні записи « ОСОБА_52 » в наданих на дослідження документах однією і тією ж особою чи різними особами, не вирішувалось у звязку з неспівставимістю досліджуваних об`єктів за графічним матеріалом.

Відповісти на питання, чи виконані підписи від імені ОСОБА_41 та ОСОБА_49 однією чи різними особами не є можливим за причинами, що вказані в дослідницькій частині.

Рукописні записи « ОСОБА_41 » та « ОСОБА_52 » в договорі уступки статутного фонду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_103 та ОСОБА_41 від 09.08.2031 посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за 5. 1894 (а.с. 152 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заява ОСОБА_49 від 09.08.2011 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 (а.с. 154 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 (ВРМ № 615438), зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 ( а.с. 145 підшивки документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ); в заяві ОСОБА_49 на ім я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 (а.с. 147 підшивки документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ), в договорі уступк? статутного фонду від 08.11.2010, укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_106 на офіційному бланку ВРД №304606, зареєстрованому приватних: нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за №3065 (а.с.85 реєстраційної справи приватної організації Дитячий оздоровчий табір – база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») виконані вірогідно однією особою.

Висновком судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_101 за № 14 від 30.03.2017 року встановлено:

вирішити питання про те, чи виконані підписи від імені ОСОБА_41 наданих на дослідження документах, а саме: в договорі уступки статутного фод ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 року, зареєстрованому в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 1894 (а.с. 152 інвентаризаційної спрй КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 року (а.с. 154 інвентаризацій справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві від імені ОСОБА_48 - 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зареєстрованій в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2675 (а.с. інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в замовленні до КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 » від ОСОБА_41 за № Т-156 від 05.08.2010 (а.с. 88 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); на обкладинці статуту Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (нова редакція) 2 року (а.с. 91 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в рішенні б/н засновника/власника ОСОБА_107 від 09.08.2011 (а.с. 103 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 - ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в рішенні б/н власника Дитячого оздоровчого табору - і відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_41 від 20.09.2011 (а.с. 109 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 - ЄРДПОУ 22669710); в протоколі № 6 Загальних зборів учасників «Оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 (а.с. реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » протоколі реєстрації для участі у Загальних зборах учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 (а.с. 58 реєстраційної справиТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); на обкладинці статуту 1 «Оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (нова редакція 2011 року) (а.с. 59 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » протоколі № 8 Загальних зборів учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 01.03.2013 (а.с. 96 реєстраційної справи «Оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); в наказі № 8-К «Оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 01.03.2013 «Про звільнення (а.с. 97 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438 посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 (а.с. 145 архівна нотаріальна справа); в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 (а.с. 147 архівна справа ОСОБА_63 чи іншою особою не виявилося можливим за причиною вказаною в дослідницькій частині.

Вирішити питання про те, чи виконаний підпис від імені ОСОБА_41 в заяві ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО № 407278, зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_46 за № 2889 (а.с. 117 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) ОСОБА_63 не виявилося можливим за причиною вказаною в дослідницькій частині.

Підписи від імені ОСОБА_41 в замовленні до КП « ІНФОРМАЦІЯ_21 » за № В-539 від 22.12.2009 (а.с. 85 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 ») виконані ОСОБА_53 .

Рукописні записи « ОСОБА_41 » в документах, а саме: в договорі уступки статутного фонду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 року, зареєстрованому в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 1894 (а.с. 152 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 року (а.с. 154 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 з рукописним записом на першій сторінці ВРМ № 615438, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № .890 (а.с. 145 архівна нотаріальна справа); в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 (а.с. 147 архівна нотаріальна справа) виконані ОСОБА_53 .

Вирішити питання про те, чи виконані рукописні записи « ОСОБА_41 » в документах, а саме: в заяві від імені ОСОБА_41 від 03.11.2011 на офіційному бланку ВРО № 210958, зареєстрованій в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 2675 (а.с. 98 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_41 від 29.11.2010 на офіційному бланку ВРО № 407278, зареєстрованої в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_46 за № 2889 (а.с. 117 реєстраційна справа приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) ОСОБА_63 чи іншою особою не виявилося можливим, за причинами вказаними в дослідницький частині.

Висновком судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_105 за № 13 від 30.03.2017 року встановлено:

Відповісти на питання, чи виконані підписи від імені ОСОБА_49 в договорі уступки статутного фонду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_103 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894 (а.с. 152 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_49 від 09.08.2011 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 (а.с. 154 інвентаризаційна справа КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 (ВРМ № 615438), зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 ( а.с. 145 підшивка документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ); в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 (а.с. 147 підшивка документів Харківського обласного нотаріального архіву); в договорі уступки статутного фонду від 08.11.2010. укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 на офіційному бланку ВРД № 304606, зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі № 3065 (а.с. 85 реєстраційної справи приватної організації Дитячий оздоровчий табір - база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); в протоколі № 6 Загальних збрів учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 (а.с. 57 реєстраційна справа ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »); в протокол: реєстрації для участі у Загальних зборах учасників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 09.08.2011 (а.с. 58 реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ») ОСОБА_63 чи іншою особою не виявилось можливим за причинами, що вказані в дослідницькій частині.

Рукописні записи « ОСОБА_52 » в договорі уступки статутного фонду ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_103 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1894 (а.с. 152 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_49 від 09.08.2011 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 (а.с. 154 інвентаризаційна справа КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі уступки статутного фонду Дитячого оздоровчого табору - бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » укладеного між ОСОБА_42 та ОСОБА_41 від 09.08.2011 (ВРМ № 615438), зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за № 1890 (а.с. 145 підшивка документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ; в заяві ОСОБА_49 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 09.08.2011 (а.с. 147 підшивка документів ІНФОРМАЦІЯ_20 ) виконані ОСОБА_53 ..

Висновком судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_101 за № 16 від 20.04.2017 року встановлено:

Підписи від імені ОСОБА_64 в наданих на дослідження документах, а саме: в договорі купівлі - продажу нежитлових будівель, укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_41 від 15.10.2008, зареєстрованому в реєстр: приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 7580 (а.с. 1 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі купівлі - продажу нежитлових будівель, укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_48 від 15.10.2008, зареєстрованому в реєстрі приватним нотаріусом ХРНС ОСОБА_40 за № 7580 (а.с. 114 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_64 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО Харківської області ОСОБА_43 від 15.10.2008 (а.с. 2 в архівній справ ІНФОРМАЦІЯ_20 ); договорі купівлі - продажу від 09.02.2007 укладеному між ІНФОРМАЦІЯ_22 в особі голови ОСОБА_108 та ОСОБА_64 (а.с. 21 реєстраційної справи приватної організації ДОТ- БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на обкладинці Статуту від 09.02.206" ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (а.с. 23 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов`язане з реорганізацією» (а.с. 35 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на рішенні № 2-07 власника ДОТ- БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 25.06.2007 (а.с. 36 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на рішенні № 2-07 власника ДОТ- БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 25.06.2007 (а.с. 36 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Корегування» (а.с. 37 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на рішенні № 3-07 власника ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 25.10.2007 (а.с. 41 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на рішенні № 3-07 власника ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 15.10.2007 (а.с. 43 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на описі документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи» (а.с. 45 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на рішенні № 2-08 власника ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 29.12.2008 (а.с. 63 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на рішенні власника ДОЛ-БО « ІНФОРМАЦІЯ_3 » от 08.11.2010 (а.с. 83 реєстраційної справк приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на розписці ОСОБА_64 від 08.11.2010 (а.с. 84 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на договорі уступки статутного фонду від 08.11.2010, укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 офіційний бланк ВРД № 304606, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО Харківської області ОСОБА_40 за № 3065 (а.с. 85 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на заяві ОСОБА_64 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО Харківської області ОСОБА_43 від 08.11.2010 , зареєстрованої в реєстрі за № 3061 (а.с. 86 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» від 20.09.2011 (а.с. 105 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці форми № 4 на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 106-108 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (а.с. 111-114 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в рішенні власника ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_64 від 28.11.2011 (а.с. 116 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на обкладинці Змін № 1 до Статуту ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 28.11.2011 (а.с. 118 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 );в реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 132 реєстраційної справи приватної організації ДОГ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 виконані ОСОБА_82 .

Підписи від імені ОСОБА_64 в наданих на дослідження документах, а саме: в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» від 27.03.2012 (а.с. 120 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (а.с. 121-125 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на рішенні № б/н засновника /власника/ від 06.03.2012 (а.с. 127, 128 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в- Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 135 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» (а.с. 137 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці Внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 138-144 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 146 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» від 13.12.2013 (а.с. 147 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.12.2013 (а.с. 148 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» (а.с. 149 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 08.08.2014 (а.с. 150- 155 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) виконані не ОСОБА_64 , а іншою (ими) особою (ами).

Рукописні записи « ОСОБА_64 » в наданих на дослідження документах, а саме: в договорі купівлі - продажу нежитлових будівель, укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_41 від 15.10.2008, зареєстрованому в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 за № 7580 (а.с. 1 інвентаризаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в договорі купівлі - продажу нежитлових будівель, укладрйргб-. ОСОБА_109 та ОСОБА_41 від 15.10.2008, зареєстрованому в реєстрі приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_110 за № 7580 (а.с.114 інвентарізаційної справи КП « ІНФОРМАЦІЯ_18 »); в заяві ОСОБА_64 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО Харківської області ОСОБА_43 від 15.10.2008 (а.с. 2 в архівній справі Харківського обласного нотаріального архіву); на описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов`язане з реорганізацією» (а.с. 35 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Корегування» (а.с. 37 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на описі документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи» (а.с. 45 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на договорі уступки статутного фонду від 08.11.2010, укладеного між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 офіційний бланк ВРД № 304606, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом ХРНО Харківської області ОСОБА_40 за № 3065 (а.с. 85 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); на заяві ОСОБА_64 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО Харківської області ОСОБА_43 від 08.11.2010 , зареєстрованої в реєстрі за № 3061 (а.с. 86 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах» від 20.09.2011 (а.с. 105 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці форми № 4 на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 108 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) виконані ОСОБА_82 ..

Рукописні записи в розпизці ОСОБА_64 від 08.11.2010 (а.с. 84 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) виконані ОСОБА_82 .

Рукописні записи « ОСОБА_64 » в наданих на дослідження документах, а саме:в реєстраційній картці форми № 4 на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 106,107 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» від 27.03.2012 (а.с. 120 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці про проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (а.с. 121-125 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для для проведення реєстраційної дії «Підтвердження відомостей про юридичну особу» від 13.12.2013 (а.с. 147 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці про підтвердження відомостей про юридичну особу, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.12.2013 (а.с. 148 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в описі документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» (а.с. 149 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ); в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 08.08.2014 (а.с. 150- 155 реєстраційної справи приватної організації ДОТ-БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ) виконані не ОСОБА_64 , а іншою (-ими) особою (-ами).

Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 9903 від 26.12.2017 ринкова вартість нерухомого майна, що розташова в АДРЕСА_3 станом на листопад 2011 року складає 4522238 (чотири мільйони п`ятсот двадцять дві тисячі двісті тридцять вісім) гривень.

За епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України (відносно квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ) судом, окрім допиту обвинуваченого, досліджено письмові докази, надані стороною обвинувачення, які підтверджують винуватість ОСОБА_35 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень:

Так, 11.05.2016 року ОСОБА_111 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_16 із заявою про вчинення ОСОБА_63 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

10.11.2010 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_64 передала у власність ОСОБА_112 квартиру АДРЕСА_9 , який посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстровано в реєстрі за № 3121.

Того ж дня, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 посвідчено заяви ОСОБА_64 та ОСОБА_49 щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 .

19.08.2011 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_52 передала у власність ОСОБА_71 квартиру АДРЕСА_9 , який посвідчено приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та зареєстровано в реєстрі за № 1963.

Того ж дня, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 посвідчено заяву ОСОБА_49 щодо купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 .

18.08.2011 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 посвідчено заяву ОСОБА_88 про згоду подружжя на купівлю квартири АДРЕСА_9 , та зареєстровано в реєстрі за № 1962.

19.08.2011 року приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 посвідчено договір поділу майна між подружжям ОСОБА_63 та ОСОБА_69 , та зареєстровано в реєстрі за № 1970.

За вказаним договором у власність ОСОБА_88 переходить квартира АДРЕСА_9 .

Висновком судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_105 за № 42 від 09.11.2016 року встановлено:

Підписи від імені ОСОБА_49 в договорі купівлі-продажу квартири від 10.11.2010, укладеному між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 (не офіційний бланк, з записом серії та номеру офіційного бланку ВРД №304631), зареєстрованому в реєстрі за №3121 та посвідченому приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 , в заяві ОСОБА_49 від 10.11.2010 року на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 , в договорі купівлі-продажу квартири від 10.11.2010, укладеному між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 (офіційний бланк ВРД №304631), зареєстрованому в реєстрі за №3121 та посвідченому приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 виконані ОСОБА_50 (на момент виконання підписів ОСОБА_42 ).

Підписи від імені ОСОБА_49 в договорі купівлі-продажу квартири від 19.08.2011, укладеному між ОСОБА_42 та ОСОБА_63 (не офіційний бланк, з записом серії та номеру офіційного бланку ВРМ №615485), зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_110 в реєстрі за №1963, в заяві від ОСОБА_49 з підписом ОСОБА_35 на ім`я приватного нотаріуса ХРНО ОСОБА_43 від 19.08.2011 року, в договорі купівлі-продажу квартири від 19.08.201 1, укладеному між ОСОБА_42 та ОСОБА_63 (офіційний бланк ВРМ №615485), зареєстрованому приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_40 в реєстрі за №1963 виконані не ОСОБА_50 (на момент виконання підписів ОСОБА_42 ), а іншою (- йми)особою (-ами).

Висновком судового експерта ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_105 за № 15 від 20/04/2017 року встановлено:

Підписи від імені. ОСОБА_64 в договорі купівлі-продажу квартири від 10.11.2010, укладеному між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 (не офіційний бланк, з записом серії та номеру офіційного бланку ВРД №304631), зареєстрованому в реєстрі за №3121 та посвідченому приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та договорі купівлі-продажу квартири від 10.11.2010, укладеному між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 (офіційний бланк ВРД №304631), зареєстрованому в реєстрі за №3121 та посвідченому приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 , виконані ОСОБА_82 .

Рукописні записи « ОСОБА_64 » в договорі купівлі-продажу квартири від 10.11.2010, укладеному між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 (не офіційний бланк, з записом серії та номеру офіційного бланку ВРД №304631), зареєстрованому в реєстрі за №3121 та посвідченому приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 та в договорі купівлі-продажу квартири від 10.11.2010, укладеному між ОСОБА_64 та ОСОБА_42 (офіційний бланк ВРД №304631), зареєстрованому в реєстрі за №3121 та посвідченому приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_40 , виконані ОСОБА_82 .

Висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 9902 від 29.09.2017 встановлено, що ринкова вартість об`єкту нерухомості двокімнатної квартири, загальною площею 53,2 м.кв., житловою площею 33,1 м.кв., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 19.08.2011 складає 341546 грн.

За епізодом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 2 ч. 1 ст. 115 КК України:

Потерпілий ОСОБА_25 в ході допиту пояснив, що раніше зі ОСОБА_63 знайомий не був. На початку 2017 року його разом з іншими особами ОСОБА_27 запросив на базу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в с. Липці, щоб відпочити та попаритися у лазні. Кому належить лазня – потерпілий не пам`ятає. Послуги лазні не оплачував, оскільки його запросили. Разом з потерпілим були його брат ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28

09.091.2017 року потерпілий бачив, як ОСОБА_37 підходив до будинку, зняв рушницю з плеча та почав стріляти, куля потрапила у потерпілого, від чого він впав, оскільки був поранений. Чув також декілька аналогічного плану пострілів. Вважає, що ОСОБА_37 цілеспрямовано цілився та потрапив у нього.

У потерпілого був з собою травматичний пістолет, який він раніше часто брав із собою.

На даний час він погано пам`ятає події через значний сплив часу.

Обвинувачений жодним чином не відшкодував шкоду, не вибачився. Потерпілий фактично втратив зір на око в результаті події, було призначено ІІІ групу інвалідності.

Потерпілий ОСОБА_26 в ході допиту пояснив, що раніше зі ОСОБА_63 знайомий не був. На початку січня 2017 року його брат ОСОБА_25 запросив його відпочити на базу відпочинку, попаритися в лазні. Раніше в цій лазні брат бував зі своїми друзями. Потерпілий приїхав до місця відпочинку на таксі. Разом з потерпілим там були присутні ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 . Також на місце відпочинку періодично приходили рибалки. Будинок з лазнею перебував неподалік від берега річки. За послуги лазні потерпілий не платив, оскільки був запрошений у гості. Кому належить лазня – потерпілий не уточнював. Відпочивав свідок там декілька днів. Події відбулися не в день приїзду, а наступного дня. Вони з компанією відпочивали, пили пиво. Горілку потерпілий не вживав. Продукти вже перебували у будинку. Також був присутній якийсь чоловік, напевно, сторож. Зброї у потерпілого не було. У брата при собі був пістолет чорного кольору.

Коли з`явився ОСОБА_37 , потерпілий перебував у будинку, на другому поверсі, з ним поруч перебував ще хтось. Будівля двоповерхова, на першому поверсі знаходиться лазня. Хтось на вулиці почав кричати «Ідуть!». Потерпілий почув постріли, крик брата « ОСОБА_113 », вийшов на балкон, побачив чоловіка, який цілиться та стріляє в нього, сховався за стовпчик. Потім він вийшов з будинку та побачив свого брата у крові, який тримався за голову. При цьому хлопці намагалися роззброїти ОСОБА_35 , подробиць потерпілий не пам`ятає. Хто саме утримував ОСОБА_35 , потерпілий не може згадати. У подальшому на місце події приїхала поліція.

В ході допиту позовні вимоги у первісному розмірі підтримав. Пояснив, що моральна шкода була заподіяна йому, оскільки якби він не сховався від пострілу, в нього б потрапила куля ОСОБА_114 .

Потерпілий чув декілька пострілів (5-6), з якої саме зброї – не знає.

Потерпілий ОСОБА_27 в ході допиту пояснив, що з обвинуваченим раніше знайомий не був. На початку січня 2017 року, коли він перебував на посаді директора підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_3 », власником якого була ОСОБА_115 , він за її завданням разом з ОСОБА_28 заїхав до Липецького РВ з заявою відносно ОСОБА_35 , оскільки він нібито намагається продати базу відпочинку. Потім вони прийшли до лазні на базі відпочинку, хотіли подивитися, як вона виглядає. На базі перебував чоловік похилого віку, можливо, господар лазні або охоронець. Вирішили залишитися на деякий час з дозволу цього чоловіка. Запросили ОСОБА_25 , який також запросив свого брата ОСОБА_26 . Також хтось запросив чоловіка на ім`я ОСОБА_74 . Періодично до будинку приходили рибалки. Хто придбав та привіз продукти та напої – свідок не пам`ятає. Хтось вживав пиво. Ночували на 2 поверсі будинку, з дозволу чоловіка, який там перебував. Наступного дня, у першій половині приїхав ОСОБА_84 . Потерпілий бачив у нього рушницю.. Позаду йшли 2 жінки. У цей час потерпілий перебував на вулиці, палив. ОСОБА_37 зняв рушницю з плеча, сказав щось на кшталт «Буду вас вбивати», прицілився та здійснив постріл в напрямку потерпілого. Відстань між ними була близько 5-7 метрів. Той сховався, куля влучила у змелю перед ногами потерпілого (20-30 см від нього). Другий постріл був у ОСОБА_25 , який стояв за потерпілим, він був поранений. Третій постріл був або в напрямку ОСОБА_28 , або в напрямку балкону. Було не менш ніж 4 постріли. Потім ОСОБА_37 почав відходити назад. Потерпілий підбіг до ОСОБА_35 , щоб зупинити його, потім підбігли інші хлопці (точно був ОСОБА_28 ) та вони всі почали забирати у ОСОБА_35 зброю, побачили у нього пакет з патронами, які також забрали. Його скрутили, посадили на стілець, надавали йому допомогу, оскільки у нього текла кров з носу після боротьби, може йому хтось і наносив удари. Потім викликали швидку та поліцію. У потерпілого було вилучено травматичний пістолет. Коли він біг до ОСОБА_35 , здійснив в його напрямку пару пострілів.

Потерпілий повідомив, що не пам`ятає, коли його призначили директором « ІНФОРМАЦІЯ_15 », як і щодо інших подробиць його перебування на посаді.

Будь-яку шкоду ОСОБА_37 йому не відшкодував. Моральна шкода полягала в тому, що потерпілий реально злякався, оскільки ОСОБА_37 міг його вбити.

Потерпілий ОСОБА_116 в ході допиту пояснив, що з обвинуваченим раніше знайомий не був. Перед святами на початку січня 2017 року (в районі Різдва) він зі своїм знайомим на ім`я ОСОБА_117 ( ОСОБА_118 ) за компанію поїхали до ІНФОРМАЦІЯ_23 , де ОСОБА_117 подавав якусь заяву. Потім вони поїхали на базу відпочинку, директором якої був ОСОБА_117 , де домовилися з людиною, яка там перебувала, на ім`я ОСОБА_119 , щодо можливості відпочити у лазні. Потім приїхали ще знайомі ( ОСОБА_120 та його брат ОСОБА_121 ), вони відпочивали там. Також там перебував чоловік на ім`я ОСОБА_74 . Відпочивали там 2-3 дні. 9 січня, коли потерпілий стояв на льоду на водоймі, а інші особи – біля будинку, на дорозі побачив чоловіка, який щось ніс в руках позаду якого йшли 2 жінки. Чоловік підійшов ближче та без розмов почав стріляти, перший постріл був у ОСОБА_122 , але невлучно, потім потрапив у ОСОБА_123 , той впав, чоловік почав стріляти далі, в тому числі і в потерпілого, потім його затримали, прибули «швидка» та поліція. Швидку викликали для ОСОБА_25 , оскільки він отримав поранення голови. Особисто потерпілий надавав допомогу ОСОБА_25 .

Обвинувачений здійснив 4-6 пострілів, відстань до нього була 10-20 метрів, а від інших потерпілих – 7-8 метрів. ОСОБА_124 прицільно, наводив рушницю на кожного з потерпілих. Один з пострілів потрапив ОСОБА_28 у взуття та розірвав штанину, був забій, але суттєвих тілесних ушкоджень не спричинив. Потерпілий перебував біля понтону на березі, і другий постріл потрапив у понтон. Потім обвинувачений зробив паузу у пострілах, почав відходити та перезаряджати рушницю, у цей час підбігли ОСОБА_125 та ОСОБА_126 , почалася сутичка, в ході якої його затримали.

У потерпілого з собою був стартовий пістолет, який він носив з собою для самозахисту. Також зброя була у ОСОБА_27 (пістолет ПМ для стрільби гумовими кулями) та ще у когось. Потерпілий чув і постріли, що відрізнялися від звуку пострілів ОСОБА_35 , їх було близько 5.

Співробітники поліції оглядали місце події, знаходили гільзи. Потерпілі особисто патрони та гільзи не збирали. На будинку встановлена відеокамера, але чи працювала вона – потерпілий не знає. Де під час події перебувала особа на ім`я ОСОБА_74 – потерпілий не пам`ятає.

До подій потерпілий знав ОСОБА_27 близько 2 місяців. З братами ОСОБА_127 також був знайомий деякий час. Протягом відпочинку вони ловили рибу, парилися у лазні, смажили шашлики. Мобільного телефону у потерпілого з собою не було.

Обвинувачений перед ним не вибачався, будь-яку шкоду не компенсував та не пропонував. Моральна шкода йому була спричинена у зв`язку з реальною загрозою його життю, через що він переніс суттєвий стрес. Просив призначити покарання, пов`язане з позбавленням волі.

Свідок ОСОБА_128 в ході допиту пояснив, що у січні 2017 року він перебував на водоймі в с. Липці в районі пансіонату «Дубрава», разом з іншими людьми ловив рибу. Свідок почув якісь крики, шум, потім гучні звуки пострілів, потім крики «Вали його!», а потім «Викликай швидку». Через хвилин 10 було чути спецсигнал поліції. Через деякий час до нього підійшли співробітники поліції та записали його дані. Свідок знаходився на відстані близько 200 м від берегу, на якому росте очерет, тому подій він не бачив, лише чув крики та постріли. Через прогалину в очереті було лише інколи видно, як люди переміщуються, більше нічого видно не було.

Перший постріл був за звуком явно з вогнепальної зброї, останні менш голосні.

Разом зі свідком рибалив ОСОБА_129 , який на час допиту вже помер. Інших осіб, що ловили рибу, свідків особисто не знав.

На ОСОБА_130 водосховищі свідок до цього час від часу рибалив раніше. Де знаходиться база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », свідок обізнаний, проте нікого з керівництва не знає, на територію не заходив. На схилі був розташований будинок з лазнею. ОСОБА_35 свідок не бачив ніколи.

Свідок ОСОБА_131 в ході допиту пояснив, що зі ОСОБА_63 знайомий.

Його теща приватизувала житлове приміщення на території пансіонату, де проживав свідок. Мати ОСОБА_35 – ОСОБА_64 запропонувала свідку пожити в будинку на берегу річки, приглядати за ним. Свідок почав там проживати з 2015 року. Фактично виконував функцію охоронця. Йому привозили харчі, на його прохання ОСОБА_37 або ОСОБА_64 придбавали йому речі для особистих потреб. 06.01.2016 ввечері до будинку зайшли декілька (5 або 6) раніше невідомих йому людей, переважно спортивної статури, вдягнутих в одяг, схожий на військовий, які назвалися господарями бази відпочинку, надали судове рішення про визнання права власності за ОСОБА_91 , один з людей ( ОСОБА_132 ) показав документи, що свідчили про те, що він є директором. Свідок сказав, що зателефонує ОСОБА_71 , але ці люди відповіли, що краще він сам приїде і вони з ним поговорять, після цього хай він сам розбирається з ОСОБА_91 9 січня приїхали рибалки, залишили свої речі в будинку. Після цього йому дозволили зателефонувати, при цьому йому сказали, щоб він попередив, що тут багато озброєних людей, він подзвонив ОСОБА_133 і повідомив про це. Через деякий час ці хлопці сказали йому, що нібито приїхав ОСОБА_134 , поставив автомобіль на горі, тому свідку краще сховатися, бо може початися стрілянина. Він сховався у тамбурі. Через 10 хвилин приблизно почув звуки стрілянини, голоси, в тому числі жіночі. Через деякий час вийшов на двір, перед цим подивився у віконце, побачив велику калюжу крові, ОСОБА_37 сидів на сходах, він та його одяг також були у крові, погано себе почував, поліція допитала свідка. Свідок ще деякий час побув в будинку, після чого покинув його.

Будинок двоповерховий, на 1 поверсі лазня, на 2 – коридор та 2 кімнати. Люди, що приїхали відпочивали, топили лазню, вживали алкогольні напої, свідка запрошували за стіл, але алкоголь він не вживав. При цьому обговорювали питання функціонування бази відпочинку, але ОСОБА_35 не обговорювали.

Під час пострілів він чув звуки, схожі на кулеметну чергу. Кров була на землі неподалік від ОСОБА_35 , метрах в 8-10 від будинку. Один з присутніх людей був поранений в район ока. Обвинувачений не тиснув на нього щодо надання тих чи інших показань.

ОСОБА_35 свідок сприймав як власника бази відпочинку. Йому здається, що у людей, що приїхали, була з собою зброя. До цього у приміщенні лазні зброї свідок також не бачив. ОСОБА_91 свідок до подій бачив один раз, вона приїздила на територію бази. Потім, після подій 09.01.2017, а саме навесні ОСОБА_91 телефонувала свідку. Осіб, що прибули з новим директором, свідок сприймав як його друзів. Раніше випадків, щоб ОСОБА_37 приїздив на базу зі зброєю або з охороною, не було. Камери на приміщенні лазні були встановлені, але не працювали.

Свідку вже після подій стало відомо, що люди, які приїхали, мали зброю для стрільби гумовими кулями, а не вогнепальну. Коли конкретно та у кого він вперше побачив зброю, свідок не пам`ятає.

Після дзвінка свідка на адресу ОСОБА_64 ці люди чекали його приїзду, оскільки хтось повідомив інших про факт його приїзду.

Коли люди вийшли з лазні в очікуванні ОСОБА_35 , у них були пістолети. Йому запропонували сховатися у приміщенні. Коли свідок сховався, він не бачив, що саме відбувається на вулиці. Стрілянина відбувалася протягом декількох секунд.

Коли він вийшов на подвір`я, побачив серед інших людей двох жінок, одна з них була адвокатом. Швидку викликали хлопці для свого пораненого. Він не бачив, щоб до приїзду поліцейських хтось збирав гільзи.

Вже після подій до нього приїздив ОСОБА_117 (директор), який привозив йому продукти харчування, разом із ОСОБА_135 та ОСОБА_136 . Він продовжував проживати в будинку, його про це попрохала ОСОБА_81 .

Також свідок повідомив, що раніше декілька разів ОСОБА_37 приїздив на базу зі співробітниками поліції у зв`язку з проникненням сторонніх осіб.

Про наявність судових спорів з приводу бази відпочинку свідку до 06.01.2017 не було відомо. Ніхто з осіб, що прибули, його не залякував, не ображав. У них з собою в сумках були продукти. Вони не поводили себе агресивно, просто чекали ОСОБА_35 , щоб поспілкуватись, але, на думку свідка, були готові до будь-якого розвитку подій.

Свідок запам`ятав імена ОСОБА_137 ), ОСОБА_123 та ОСОБА_138 . Здається, був ще і чоловік на ім`я ОСОБА_74 .

Особисто свідок вживав алкоголь 6 та 7 січня. Він не пам`ятає, щоб до осіб, що приїхали 6 січня, хтось ще приєднувався. В інших будинках на території бази було неможливо жити.

До цих подій ОСОБА_37 телефонував свідку приблизно раз на місяць.

Особи, що прибули на базу, мали з собою балаклави чорного кольору (не першому допиті зазначив, що не бачив), вдягнули їх, коли приїхав ОСОБА_37 , але в який саме момент – свідок не пам`ятає. Також, коли вони виходили на вулицю, у всіх була зброя (пістолети). Пострілів загалом свідок чув більше п`яти.

Хто наносив удари ОСОБА_71 , свідок не бачив. Швидку, скоріш за все, викликали хлопці.

Свідок зазначив, що з будь-якими особами з приводу надання тих чи інших показань він не зустрічався, тиску з боку будь-якого не було

Свідок ОСОБА_64 в ході допиту пояснила, що є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_114 . В період часу на початку 2017 року вона кожного дня телефонувала свідку ОСОБА_139 , але не могла декілька днів йому додзвонитися. Вона зателефонувала своєму знайомому (співробітника рибгоспу на ім`я ОСОБА_121 ), який потім їй повідомив, що зі свідком все гаразд, але в приміщенні будинку-лазні перебувають незнайомі озброєні люди, близько 10 осіб. Один з них повідомив, що він є новим директором бази відпочинку, та сказав, щоб її син приїздив. Знайомий повідомив, що ОСОБА_140 треба бути обережним. Вона передала цю інформацію сину. Через деякий час подзвонив ОСОБА_141 , повідомив, що в ОСОБА_142 стріляли, його побили, щось пішло не так, зателефонувати раніше він не міг. Наступного дня вона поїхала до лікарні до сина, він був сильно побитий. Спочатку його затримали, а потім після втручання адвоката відвезли до лікарні. Через деякий час їй зателефонував колишній знайомий ОСОБА_90 , який сказав їй, що він зробить все, щоб ОСОБА_142 добили в тюрмі. Він раніше був у нормальних відносинах з ОСОБА_143 , але в подальшому стосунки погіршилися. ОСОБА_141 їй говорив, що бачив на місці події автомобіль, який міг належати ОСОБА_144 . У подальшому їй знову телефонували та погрожували, що будуть переоформлювати землю, яка належала їй. ОСОБА_134 їздив на місце події з адвокатом та подругою на прізвище ОСОБА_145 , яка фактично зробила все, щоб врятувати ОСОБА_142 від смерті.

База відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » знаходилась не берегу Травянського водосховища. Вона належала ОСОБА_71 на праві власності. У ОСОБА_142 була зареєстрована зброя. Вона лише пізніше дізналася від когось, що хтось стріляв та одна людина була поранена рикошетом.

Свідок вважає, що конфлікт був організований ОСОБА_146 , який після цього говорив, що вона повинна передати йому право власності на базу відпочинку та земельні ділянки в с. Тишки. ОСОБА_147 був обізнаний про майновий стан ОСОБА_142 , вони спілкувалися досить близько. Раніше ОСОБА_148 не була повернута ОСОБА_140 значна грошова сума.

Після подій з ОСОБА_149 вона не спілкувалася, контакти були втрачені. Також свідку було відомо, що перед подіями ОСОБА_134 заїхав до відділу поліції та повідомив, що на базі перебувають незнайомі люди та просив здійснити його супровід, проте не дочекався. До подій з погрозами їй ніхто не телефонував. Коли їй погрожували, то зазначили, що якщо вона буде піднімати галас з приводу подій, то сину в тюрмі буде дуже погано, тому вона не зверталася з цього приводу до правоохоронних органів.

Про обставини подій їй було відомо зі слів осіб, які були присутні на місці, бо того дня свідок не перебувала в м. Харкові.

Свідку невідомо про перехід права власності на базу відпочинку станом на 09.01.2017 до інших осіб. Зараз власником об`єктів є якась родичка ОСОБА_150

ОСОБА_134 придбав базу відпочинку приблизно за 4 роки до подій.

Зараз (на час допиту) свідок ОСОБА_145 поїхала з м. Харкова кудись на Західну Україну.

Свідок ОСОБА_151 в ході допиту пояснила, що є адвокатом. В ході даного кримінального провадження як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового розгляду була захисником ОСОБА_114 . В ході розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_24 її повноваження завершилися, у подальшому у належних їй приміщеннях було проведено обшук в іншому кримінальному провадженні, це питання було ініційоване ОСОБА_53 . Вона повідомила суд, що між нею та ОСОБА_63 новий договір не укладався, оскільки договір укладався на розгляд справи в одному складі суду, а в подальшому склад суду змінився, тому вона повідомила суд ( ІНФОРМАЦІЯ_25 ) про відсутність підстав для продовження захисту ОСОБА_114 .

Повноваження щодо здійснення захисту ОСОБА_35 у неї виникли 09.01.2017 приблизно о 16-00 год., коли останній вже був затриманий. На момент подій, вчинення яких інкримінується ОСОБА_71 , у неї був укладений та був дійсним договір з останнім щодо представлення його інтересів у цивільних та адміністративних справах.

09.01.2017 зранку їй зателефонувала її знайома ОСОБА_152 та повідомила, що ОСОБА_71 стало відомо, що на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » знаходяться невідомі особи зі зброєю, і він збирається їхати туди і всіх перестріляти, попросила поїхати з ними. Вона погодилась. По дорозі вони заїхали до відділу поліції в с. Липці, свідок зробила усне повідомлення про факт знаходження осіб на території бази відпочинку, але їй відповіли, що треба чекати, оскільки немає на місці автомобіля. Після цього ОСОБА_37 вирішив їхати до бази відпочинку. Ініціативи при цьому вона не проявляла. На її думку, ОСОБА_37 був дещо войовничо налаштований.

ОСОБА_37 залишив автомобіль та швидко пішов на територію бази. Вона та ОСОБА_152 йшли повільніше. Коли вони обходили паркан, почули постріли. Вони підійшли ближче, побачили, що ОСОБА_153 стояв на колінах, неподалік (1,5 – 2 м) від нього лежала розряджена рушниця, також поруч перебувала коробка з набоями від мисливської зброї. У Слухаєвського було розбите обличчя. Також на місці події перебував закривавлений чоловік, поранений в область голови. На снігу були бурі плями, а також гільзи від гумових куль (на її погляд, оскільки вони були темного кольору та мали невеликий калібр). Вона показала особам, що були присутні, посвідчення адвоката, вона пройшла до ОСОБА_35 , потім до будинку. Надалі приїхала поліція та швидка. Пораненого забрали, поліція почала проводити слідчі дії. Свідок, ОСОБА_152 та ОСОБА_37 при цьому перебували в будинку, також з ними перебував чоловік років 50 в камуфляжній формі, який представився рибалкою. У подальшому того ж дня помічник привіз їй документи та вона уклала відповідний договір щодо захисту ОСОБА_114 . Його затримали, але на прохання свідка замість ІВС направили до лікарні. Надалі вона приймала участь у справі в якості захисника.

Стрілянина тривала декілька секунд. Вона чула не менше 4 пострілів з вогнепальної зброї. У зброї вона розуміється, бо є кандидатом в майстри спорту зі стрільби.

Коли вона підійшла до ОСОБА_35 , біля нього перебувало двоє людей, ще один – біля пораненого чоловіка. Одягнуті вони були в різний одяг (цивільний одяг темного кольору). Балаклав на них вдягнуто не було. Вона не бачила, щоб ці чоловіки наносили йому удари, проте не виключає, що хтось наносив йому удари до того, як вона підійшла настільки, щоб це бачити.

У ОСОБА_35 було розбите обличчя, з його одягу також було вилучено гумову кулю. Він їй нічого не пояснював.

Свідок припускає, що звук від пострілів з вогнепальної зброї могли поглинути звук від пострілів гумовими кулями. Гільзи від гумових куль знаходилися на певній відстані від ОСОБА_35 (більше 3 метрів). Вона особиста бачила декілька гільз, не менше трьох.

Ініціатором поїздки до бази відпочинку вона не була. Вона не бачила, щоб співробітники поліції встановлювали особи присутніх на місце події та взагалі їй невідомо, що відбувалося під час слідчих дій.

Будівля лазні двоповерхова. Їй відомо, що на будівлі був встановлений муляж відеокамери. Особисто вона не вела зйомку подій.

У подальшому вона приймала участь у слідчих діях як захисник, проте надавати показання відносно цього не має права.

Вона не пам`ятає, щоб в поліції їм сказали, що поїдуть за ними на базу відпочинку.

Коли вони з ОСОБА_152 підходили до ОСОБА_35 , їй кричали не підходити, тоді вона пред`явила посвідчення адвоката. До розмов осіб, що були присутні, вона не прислуховувалася. Коли вона вже підійшла до ОСОБА_35 , конфлікт вже був закінчений.

Свідок зазначила, що коли ОСОБА_37 вже був роззброєний та стояв на колінах, він вже не створював загрози для оточуючих.

Про наявність у ОСОБА_35 рушниці їй стало відомо, по-перше, від ОСОБА_152 , по-друге, від ОСОБА_35 у відділі поліції, а вже потім вона побачила, як ОСОБА_37 дістає рушницю з багажника автомобіля.

Кайданки на ОСОБА_35 були вдягнуті поліцією.

Раніше потерпілих осіб вона не знала. З ОСОБА_152 зараз не спілкується, місце її перебування свідку не відомо.

Вона бачила поранення лише у однієї особи, окрім ОСОБА_114 .

У відділі поліції вона перебувала разом зі ОСОБА_63 як адвокат, що веде цивільні справи, і вважала, що робить заяву саме в рамках цивільної справи.

На одязі ОСОБА_35 вона не бачила крові. На її погляд, у нього були тілесні ушкодження лише від побиття обличчя. Вогнепальних поранень вона не бачила.

Судова колегія відкидає доводи захисту про визнання фактичних даних, отриманих в ході допиту свідка ОСОБА_154 , недопустимими доказами з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на момент вчинення інкримінованих ОСОБА_71 подій (09.01.2017), очевидцем яких була свідок, будь-якого договору про надання правової допомоги у цьому кримінальному провадженні між ними не існувало. Наявний на той момент договір стосувався виключно представництва у цивільних та адміністративних справах і не поширювався на кримінально-правовий інцидент на базі «Дубрава». Повноваження захисника у цьому кримінальному провадженні виникли у неї лише ввечері 09.01.2017 після фактичного затримання останнього.

Допит свідка ОСОБА_154 судом здійснювався з дотриманням гарантій адвокатської тайни: суд не вимагав від неї розголошення відомостей, які стали їй відомі у зв`язку з виконанням повноважень захисника після її вступу у справу. Показання свідка судом приймаються виключно в частині фактичних даних її візуального та слухового сприйняття як очевидця події (обставин поїздки, поведінки обвинуваченого до та після пострілів, обстановки на місці події, наявності зброї та слідів конфлікту), оскільки ці обставини сприймалися нею поза межами надання професійної правничої допомоги.

Ті відомості, які стосувалися її подальшої діяльності як захисника, свідок обґрунтовано відмовилася озвучувати, що виключає порушення прав обвинуваченого. Відтак, підстав для визнання показань свідка в цій частині недопустимими доказами суд не вбачає.

Також судом за клопотанням сторін кримінального провадження досліджено технічний запис допиту свідка ОСОБА_91 в судовому засіданні Люботинського міського суду Харківської області.

Так, свідок ОСОБА_91 в ході допиту в судовому засіданні 16.08.2021 повідомила, що з 2012 по 2016 р. проживала однією родиною зі ОСОБА_53 . Знайома вона з ним з 2007 року.

До 01.09.2016 свідок була власницею бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». 30.08.2016 вона поїхала відпочивати до Туреччини та повернулася 06.09.2016. У жовтні їй стало відомо, що 01.09.2016 « ОСОБА_99 » була переоформлена на товариство « ІНФОРМАЦІЯ_12 », та директором став старший син ОСОБА_114 . Дозвіл на це вона не давала. Після цього вона зняла ОСОБА_35 з посади директора товариства, та призначила ОСОБА_27 . Звернулася до господарського суду з цього приводу, суд виграла. На початку січня 2017 року їй зателефонував ОСОБА_27 та повідомив, що на «Дубраві» щось коїться. Потім їй стало відомо, що там відбулася стрілянина. ОСОБА_27 з її дозволу зі своїми друзями поїхав там відпочити, і в цей час відбувся вказаний інцидент.

Ділові відносини зі ОСОБА_63 почались з 2012 року (спільний бізнес), раніше були фінансові відносини – надавала гроші на оплату кредит за квартиру по АДРЕСА_10 .

Вона займалась господарською діяльністю «Дубрави», коли була її власником. ОСОБА_27 фактично керував діяльністю. Офіційно комплекс не працював. У цей період ОСОБА_37 діяльністю « ОСОБА_155 » не займався.

Разом із ними під час спільного проживання проживали син свідка, молодший син ОСОБА_35 , мати ОСОБА_114 .

Зі ОСОБА_63 свідок розійшлася не мирно, він їй неодноразово погрожував. Це відбулося після подій по відчуженню « ОСОБА_155 ». ОСОБА_37 почав телефонувати їй та погрожувати.

Власником комплексу свідок стала у 2014 році. ОСОБА_156 придбала вона, тому що ОСОБА_71 потрібні були гроші. Також йому придбали автомобіль Toyota.

Потім свідку стало відомо, що є судові процеси по «Дубраві» між ОСОБА_63 та ОСОБА_48 .

У документах був зазначений статутний фонд 1000 грн. ОСОБА_27 вона знає багато років. Він був найманим директором. Саме він повідомив свідка про події 09.01.2017.

Станом на січень 2017 року тривав судовий процес щодо справи щодо « ОСОБА_155 ».

ОСОБА_37 переоформив на себе (товариства « ОСОБА_157 ») право власності на всі приміщення на території «Дубрави», але сам комплекс залишився у власності свідка.

Свідок особисто говорила ОСОБА_27 , щоб він подав заяву до поліції в ОСОБА_158 відносно неправомірних дій ОСОБА_35 (псування майна). Це було 06.01.2017.

На території бази стояв двоповерховий будинок, зруб, він був збудований самочинно та не входив до комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », він не був оформлений на «Лісову ягоду». Хто і коли будував цю будівлю – свідку невідомо. У 2012 році вона вже стояла та використовувалась за призначенням.

09.01.2017 мені зателефонував ОСОБА_27 та повідомив, що відбулася стрілянина, приїхав ОСОБА_37 з рушницею. Її на місці події не було. ОСОБА_159 , ОСОБА_160 , ОСОБА_161 були спричинені тілесні ушкодження.

У ОСОБА_35 була рушниця, вона перебувала в сейфі.

У 2014 році вона придбала на своє ім`я, як фізична особа, у ОСОБА_35 , який діяв від імені ОСОБА_64 дитячий оздоровчий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в тому числі нежитлові приміщення. Неофіційно передала за це ОСОБА_71 100 000 доларів США за місцем їх сумісного проживання. Вона не дуже розуміється на статутних документах. У договорі був зазначений перелік нерухомості, що передавалася у власність, статутний фонд.

Судом також досліджено зібрані в ході досудового розслідування письмові докази.

Так, згідно висновку судової експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 667 від 08.06.2017 речовина, представлена на дослідження у паперовому конверті з написом на поверхні «09.01.2017 Вилучено при ОМП за адресою: АДРЕСА_3 , гранульована речовина сіро-чорного кольору…» являється вибуховою речовиною – бездимним порохом.

На поверхні зрізів нігтьових пластин та марлевих тампонів зі змивами з лівої та правої рук ОСОБА_35 , наданих на дослідження, частинок, схожих на обгорілі зерна пороху, а також інших мікрочасток немає, однак є окислювачі та нітрити, які являються обов`язковими компонентами продуктів згорання пороху, а також широко розповсюджені в навколишньому середовищі. Встановити джерело їх походження не уявляється можливим (т. 2, а.с. 1-5).

В ході огляду місця події з 12-30 до 15-35 год. 09.01.2017 на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 зафіксовано обстановку на місці події, вилучено сліди бурого кольору, полімерний пакет чорного кольору, предмети циліндричної форми, за зовнішніми ознаками схожі на патрони до мисливської зброї кількістю 13 штук, предмети циліндричної форми, за зовнішніми ознаками схожі на відстрілені патрони до мисливської зброї в кількості 4 штуки, дві картонні коробки, предмет циліндричної форми, схожий за зовнішніми ознаками на патрон до мисливської зброї, предмет з дерев`яною рукояткою та металевим стволом з написом «Baikal», чорний шкіряний предмет, за зовнішніми ознаками схожий на гаманець, предмети металеві циліндричної форми в кількості 9 штук, схожі на відстріляні гільзи калібром 9 мм (т. 2, а.с. 6-31).

В ході огляду місця події з 17-10 до 17-30 год. 09.01.2017 в кабінеті № 33 Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області на підлозі виявлено предмет, схожий на гумову кулю діаметром 9 мм, чорного кольору (т. 2, а.с. 32-34).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 87-А/17 від 29.03.2017, у зв`язку з подією 09.01.2017 у ОСОБА_25 мали місце ушкодження: гостра закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, непроникаючі множинні вогнепальні поранення м`яких тканин голови – належать до категорії легких тілесних ушкоджень; множинні вогнепальні поранення лівого плеча, передпліччя і кисті – належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Вказані ушкодження утворилися в результаті пострілу з вогнепальної зброї, боєприпаси якої був споряджений дробом з металу, розмірами до 3х4 мм. Не виключено, що перераховані ушкодження утворилися при обставинах, вказаних в постанові слідчого та зі слів оглянутого, в строк незадовго до госпіталізації в ІНФОРМАЦІЯ_26 , 09.01.2017.

У зв`зяку з недостатністю медичної документації, даних про гостроту зору до події 09.01.2017 року, встановити ступінь тяжкості травми правого ока у вигляді «наскрізного поранення правого ока, з розривом хоріоідеї, з подальшим розвитком посттравматичної катаракти, часткового гемофтальма» не представляється можливим (т.2, а.с. 55-57).

Згідно висновку експертизи зброї № 673/674 від 23.02.2017, надана на дослідження рушниця відноситься до категорії мисливської вогнепальної зброї та є самозарядною гладко ствольною мисливською рушницею 12 калібру моделі МР-153 № НОМЕР_1 , призначеної для стрільби мисливськими патронами 12 калібру

Надана на дослідження мисливська рушниця виготовлена заводським способом на ІНФОРМАЦІЯ_27 у 2004 році та будь-яким конструкційним переробкам не піддавалась.

У наданому на дослідження вигляді відсутня чокова втулка, відсутність якої на працездатність рушниці не впливає, а впливає на діаметр розльоту множинного снаряду (шроту, картечі).

Надана на дослідження мисливська рушниця справна та для стрільби мисливськими патронами 12 калібру придатна. Надані на дослідження мисливські патрони 12 калібру виготовлені та споряджені заводським способом: 7 патронів – Baschieri & Pellagri Spa (Італія); 3 патрони – Dynamit Nobel (Німечина); 2 патрони – MAXAM Outdoors, S.A, (Іспанія); 2 патрони – ПП ІНФОРМАЦІЯ_28 (Україна).

Надані на дослідження 14 мисливських патронів 12 калібру придатні для стрільби з наданої на дослідження мисливської рушниці 12 калібру моделі МР-153 № 0415311231.

Надані на дослідження 4 гільзи до категорії бойових припасів не відносяться, а є елементами спорядження бойових припасів – мисливських патронів 12 калібру, призначених для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 12 калібру.

Надані на дослідження 4 гільзи мисливських патронів 12 калібру були відстріляні з наданої на дослідження мисливської рушниці 12 калібру моделі МР-153 № 0415311231.

Надані 3 об`єкти є елементами спорядження мисливських бойових припасів – полімерними пижами-контейнерами, призначеними для спорядження мисливських патронів 12 калібру.

Надані на дослідження 8 металевих об`єктів є елементами спорядження мисливських бойових припасів – шротом № 7 (діаметр 2,4 мм), призначеним для спорядження мисливських патронів до гладкоствольної зброї (т. 2, а.с. 58-72).

Відповідно до висновку експертизи зброї № 679/680 від 23.02.2017, наданий на дослідження пістолет до категорії вогнепальної зброї не відноситься, а є пристроєм моделі «ПМФР» для відстрілу патронів, споряджених еластичними снарядами травматичної (несмертельної) дії калібру 9 мм Р.А., № НОМЕР_3 .

Наданий на дослідження пристрій мопеді «ПМРФ» № ВІ017535/ОГ0264 виготовлений заводським способом (КНПО «ФОРТ», м. Віннця, Україна) та будь-яким конструкційним переробкам не піддавався. Тюнінг зовнішньої поверхні наданого пристрою не впливає на його експлуатаційні властивості.

Наданий на дослідження пристрій придатний для стрільби пістолетними патронами травматичної (несмертельної) дії калібру 9 мм Р.А.

Наданий на дослідження 1 патрон до категорії бойових припасів не належить, а є пістолетним патроном травматичної (несмертельної) дії «СОВА П» калібру 9 мм Р.А., виготовленим промисловим способом (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_29 », м. Миколаїв, Україна).

Наданий на дослідження патрон «СОВА П» калібру 9 мм Р.А. придатний для стрільби з наданого на дослідження пристрою моделі «ПМРФ» № ВІ017535/ОГ0264.

Надані на дослідження 7 гільз є елементами спорядження пістолетних патронів несмертельної (травматичної) дії «СОВА П» калібру 9 мм Р.А., виготовлених заводським способом (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_29 », м. Миколаїв).

Надані на дослідження 8 гільз пістолетних патронів «СОВА П» були відстріляні не з наданого на дослідження пристрою моделі «ПМРФ» ВІ017535/ОГ0264, а з іншого екземпляра пристрою (пістолету).

Надані на дослідження 2 об`єкти є еластичними снарядами (кулями) заводського виготовлення патронів травматичної (несмертельної) дії калібру 9 мм /.380R або 9 мм Р.А., призначених для стрільби з відповідних пристроїв (пістолетів або револьверів) (т. 2, а.с. 73-83).

На підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28.02.2017 отримано тимчасовий доступ до одягу потерпілого ОСОБА_25 (брюк спортивних, кофти чорного кольору, куртки чорного кольору (т. 2, а.с. 84-91).

На підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28.02.2017 отримано тимчасовий доступ до одягу ОСОБА_35 – брюк спортивних темно-синього кольору, куртки чорного кольору з наявними отворами та нашаруванням речовини бурого кольору ( (т. 2, а.с. 92-101).

Відповідно до висновку експертизи відео-звукозапису № 24 від 19.04.2017, відеофонограма, що міститься у відеозвуковому файлі «0001.avi» на карті пам`яті micro SDHC «Transcend» в адаптері «Kingston micro SD adapter» не є автентичною.

Тип носія, на якому зафіксовано досліджувану відеофонограму – карта пам`яті micro SDHC виробника «Transcend».

Формат запису досліджуваної відеофонограми – «AVI» («Audio Video Snterleave»).

Відеозвуковий файл « ІНФОРМАЦІЯ_30 », який зафіксовано на карті пам`яті micro SDHC «Transcend» в адаптері «Kingston micro SD adapter» має ознаки монтажу, які наведені у дослідницькій частині висновку.

На відеофонограмі, яка міститься на карті пам`яті micro SDHC «Transcend» в адаптері «Kingston micro SD adapter», зафіксовано 18 високоімпульсних звуків, до джерела яких можна віднести звуки пострілів з вогнепальної зброї, удари при куванні, удари пневматичних молотків та інші.

На інші поставлені питання експертам не виявилось можливим надати висновок (т. 2, а.с. 130-137).

Судом в ході розгляду справи досліджено зазначену вище відеофонограму, а саме відеозвуковий файл « ІНФОРМАЦІЯ_30 », який зафіксовано на карті пам`яті micro SDHC «Transcend» в адаптері «Kingston micro SD adapter», проте, беручи до уваги експертний висновок, зазначений вище, яким встановлено у вказаному файлі ознаки монтажу, судова колегія вважає зазначений доказ неналежним.

В ході проведення слідчого експерименту 06.04.2017 за участю підозрюваного ОСОБА_35 останній розповів про обставини події, яка сталася 09.01.2017 на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2, а.с. 147-158).

В ході проведення слідчого експерименту 20.04.2017 за участю потерпілого ОСОБА_25 останній розповів про обставини події, яка сталася 09.01.2017 на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2, а.с. 164-171).

В ході проведення слідчого експерименту 20.04.2017 за участю потерпілого ОСОБА_27 останній розповів про обставини події, яка сталася 09.01.2017 на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2, а.с. 172-184).

В ході проведення слідчого експерименту 20.04.2017 за участю потерпілого ОСОБА_26 останній розповів про обставини події, яка сталася 09.01.2017 на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2, а.с. 185-196).

В ході проведення слідчого експерименту 20.04.2017 за участю потерпілого ОСОБА_28 останній розповів про обставини події, яка сталася 09.01.2017 на території бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2, а.с. 197-210).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 488-А/17 від 26.04.2017, у зв`язку з подією 09.01.2017 у ОСОБА_25 мали місце ушкодження: гостра закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, непроникаючі множинні вогнепальні поранення м`яких тканин голови; множинні вогнепальні поранення лівого плеча, передпліччя і кисті.

Вказані ушкодження утворилися в результаті пострілу з вогнепальної зброї, боєприпаси якої був споряджений дробом з металу, розмірами до 3х4 мм. Не виключено, що перераховані ушкодження утворилися при обставинах, вказаних в постанові слідчого та зі слів оглянутого, в строк незадовго до госпіталізації в ІНФОРМАЦІЯ_26 , 09.01.2017.

У зв`язку з недостатністю медичної документації, даних про гостроту зору до події 09.01.2017 року, встановити ступінь тяжкості травми правого ока у вигляді «наскрізного поранення правого ока, з розривом хоріоідеї, з подальшим розвитком посттравматичної катаракти, часткового гемофтальма» не представляється можливим.

Механізм утворення тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_25 , не суперечать засобу їх спричинення (в результаті пострілу з вогнепальної зброї), на які вказує потерпілий в ході слідчого експерименту від 20.04.2017. (т.2, а.с. 211-213).

В ході огляду місця події 24.04.2017 потерпілим ОСОБА_28 видано предмет, за зовнішніми характеристиками схожий на пістолет, який складається з рами чорно-сірого кольору, виконаної з металу та рукоятки чорного кольору з полімерного матеріалу. На рамці біля рукоятки та спускової скоби є гравіровка серії та номеру «КО 005459). Як пояснив ОСОБА_28 , вказаний предмет не є вогнепальною та травмуючою зброєю, призначений для пострілів холостими патронами по типу стартового, який вимдає звук. Придбав близько одного року тому в інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_31 » у приватної особи за 1000 грн, документів на пістолет не має, отримував його при особистій зустрічі з продавцем (т. 2, а.с. 214-218).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 489-А/17 від 03.05.2017, у зв`язку з подією 09.01.2017 у ОСОБА_25 мали місце ушкодження:

гостра закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку;

наскрізне поранення правого ока з розривом хоріоідеї, з подальшим розвитком посттравматичної катаракти, часткового гемофтальма, аветрії, артифакії, вторинної гіпертензії правого ока;

непроникаючі множинні вогнепальні поранення м`яких тканин голови;

множинні вогнепальні поранення лівого плеча, передпліччя і кисті.

Вказані ушкодження утворилися в результаті пострілу з вогнепальної зброї, боєприпас якої був споряджений дробом з металу, розмірами до 3х4 мм. Не виключено, що перераховані ушкодження утворилися при обставинах, вказаних в постанові слідчого та зі слів оглянутого, в строк незадовго до госпіталізації в ІНФОРМАЦІЯ_26 , 09.01.2017.

Вищевказана гостра закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, непроникаючі множинні вогнепальні поранення м`яких тканин голови та множинні вогнепальні поранення лівого плеча, передпліччя і кисті належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Травма правого ока належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм стійкої втрати загальної працездатності (т. 2, а.с. 220-222).

У зв`язку з недостатністю медичної документації, даних про гостроту зору до події 09.01.2017 року, встановити ступінь тяжкості травми правого ока у вигляді «наскрізного поранення правого ока, з розривом хоріоідеї, з подальшим розвитком посттравматичної катаракти, часткового гемофтальма» не представляється можливим.

Механізм утворення тілесних ушкоджень, які мали місце у ОСОБА_25 , не суперечать засобу їх спричинення (в результаті пострілу з вогнепальної зброї), на які вказує потерпілий в ході слідчого експерименту від 20.04.2017. (т.2, а.с. 211-213).

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 776, ОСОБА_37 перебував на лікуванні в КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » з 09.01.2017 по 31.01.2017 з діагнозом: повторна важка відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку з джерелом контузії передніх відділів правої лобної долі. Двобічні субдуральні крововиливи. Масивний травматичний субарахноідальний крововилив. Рецидив назальної ліквореї праворуч. Вогнепальні поранення м`який тканин тім`яної області, мошонки, правого та лівого стегон (т. 1, а.с. 41).

Належність, допустимість та достовірність наведених вище доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані у порядку, встановленому КПК України, без порушення закону, узгоджуються один з одним, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим суд їх приймає та вважає такими, що є достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Перед допитом потерпілі та свідки були ознайомленні із обсягом прав та обов`язків у кримінальному судочинстві та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Їх показання є логічними, послідовними, узгоджуються та не суперечать один одному та іншим доказам.

Порушень вимог КПК України, які б були наслідком недопустимості вказаних доказів, судовим розглядом не встановлено.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, колегія суддів виходить з того, що відповідно до вимог ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення та не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, а сторона обвинувачення має довести винуватість особи поза розумним сумнівом.

При цьому, відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Суд, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Колегія суддів при оцінці доказів враховує не окремі докази ізольовано один від одного, а їх сукупність та взаємозв`язок, оскільки саме сукупність доказів дозволяє встановити не лише факт вчинення певних дій, а й особу, яка їх вчинила, спрямованість її умислу, спосіб вчинення кримінального правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильної кримінально-правової оцінки.

Щодо доведеності вини ОСОБА_35 у вчиненні кримінальних правопорушень, пов`язаних із заволодінням нерухомим майном ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », судова колегія виходить з такого.

Судом встановлено, що право власності на нерухоме майно ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на момент вчинення інкримінованих ОСОБА_71 дій було зареєстровано за ОСОБА_48 . Підставою виникнення у неї права власності був договір купівлі-продажу від 15.10.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_40 та зареєстрований у реєстрі за № 7580.

При цьому висновками судових експертиз встановлено, що підписи та рукописні записи від імені ОСОБА_41 , ОСОБА_49 , ОСОБА_47 та інших осіб у низці документів, на підставі яких у подальшому оформлювалися корпоративні та майнові права на об`єкт нерухомості, виконані не відповідними особами, від імені яких вони зазначені у документах, а щодо окремих рукописних записів безпосередньо встановлено виконання їх ОСОБА_53 .

Зокрема, висновком експерта № 13 від 30.03.2017 року встановлено виконання ОСОБА_63 рукописних записів від імені ОСОБА_49 у документах, пов`язаних з відчуженням статутного фонду ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а висновком експерта № 14 від 30.03.2017 року встановлено виконання ОСОБА_63 рукописних записів від імені ОСОБА_41 у відповідних документах.

Водночас висновками експертів № 29, № 30 та № 43 встановлено, що підписи та рукописні записи від імені ОСОБА_41 , ОСОБА_162 , ОСОБА_47 та інших осіб у документах, які були посвідчені приватним нотаріусом, виконані не ними.

Таким чином, висновки експертів не є єдиним джерелом доказування винуватості ОСОБА_35 , однак у сукупності з іншими доказами вони об`єктивно підтверджують, що документи, які за своїм зовнішнім оформленням створювали видимість волевиявлення відповідних власників та учасників правочинів, фактично містили виконані іншою особою рукописні записи та підписи.

Істотне значення для оцінки цих доказів має також поведінка самого обвинуваченого. ОСОБА_37 не заперечував, що був присутнім під час оформлення відповідних правочинів у нотаріуса, займався їх організацією, оплачував нотаріальні послуги, контролював оформлення документів та, за його власними словами, дописував до договорів відомості, які нібито не були внесені їх учасниками.

Таким чином, навіть власні пояснення обвинуваченого підтверджують його безпосередню обізнаність із порядком оформлення правочинів та його фактичну участь у створенні документів, на підставі яких надалі оформлювалися майнові права.

При цьому посилання ОСОБА_35 на те, що він лише «дописував» окремі відомості за згодою учасників правочинів, суд оцінює критично, оскільки вони суперечать об`єктивним даним судових почеркознавчих експертиз та фактичним обставинам подальшого використання документів.

Зокрема, ОСОБА_41 під час допиту підтвердила, що 09.08.2011 року до нотаріуса ОСОБА_43 не приходила та будь-яких документів того дня не підписувала. Її пояснення про те, що вона за інших обставин, можливо, погодилася б на переоформлення майна, не означають фактичного надання нею згоди на конкретне відчуження майна та не підтверджують наявності у ОСОБА_35 повноважень підписувати від її імені документи.

Гіпотетичне припущення особи про те, що вона могла б у майбутньому погодитися на певний правочин, не є її волевиявленням на вчинення такого правочину та не надає іншій особі права створювати від її імені документи, підписувати їх та подавати для нотаріального посвідчення.

Так само суд не може погодитися з твердженням обвинуваченого про те, що відсутність у потерпілої на час допиту майнових претензій до нього свідчить про законність його дій. Відсутність претензій або небажання потерпілої домагатися притягнення особи до відповідальності не змінює фактичного способу вчинення дій та не спростовує встановлених експертними дослідженнями фактів підроблення документів.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_37 усвідомлював відсутність належного волевиявлення ОСОБА_41 та інших осіб щодо змісту відповідних документів, особисто виконував частину рукописних записів від їх імені та використовував створені таким чином документи для оформлення майнових прав.

Зазначені документи не були формальними паперами, які не породжували правових наслідків. Навпаки, вони були посвідчені приватним нотаріусом, зареєстровані у встановленому порядку та використані для оформлення прав на майно. Саме їх зовнішня достовірність, створена шляхом внесення неправдивих відомостей та виконання підписів і записів від імені інших осіб, створила юридичну підставу для подальшого переоформлення майна.

За таких обставин доводи захисту про те, що між ОСОБА_63 та потерпілими існували виключно цивільно-правові відносини, не спростовують наявності у його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 4 ст. 358 КК України.

Саме по собі існування між особами цивільно-правових відносин, наявність попередніх домовленостей щодо майна, сімейних, партнерських чи інших особистих відносин не надає права будь-якому учаснику таких відносин підробляти документи, створювати видимість волевиявлення іншої особи та використовувати такі документи для набуття майнових прав.

Кримінально-правова оцінка таких дій здійснюється не залежно від того, чи могли сторони у подальшому врегулювати спір у цивільному порядку, а виходячи з фактично вчинених дій, їх способу, спрямованості умислу та наслідків.

Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду, відповідно до якої належним чином оформлені цивільно-правові відносини самі по собі не є перешкодою для кримінально-правової оцінки дій особи, якщо встановлено, що відповідний правочин або документи використовувалися для реалізації умислу на протиправне заволодіння чужим майном.

Щодо доводів захисту про те, що фактично ОСОБА_37 був власником або фактичним господарем майна, а оформлення прав на інших осіб мало лише технічний характер, суд зазначає, що такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.

Навпаки, матеріалами кримінального провадження встановлено юридичний ланцюг переходу права на майно, відповідно до якого власником майна на момент вчинення інкримінованих дій була ОСОБА_48 . Відповідні правовстановлюючі документи існували, були посвідчені нотаріально та зареєстровані, а експертними дослідженнями встановлено справжність підписів ОСОБА_41 у документах, якими первісно було оформлено набуття нею права власності.

Посилання обвинуваченого на те, що саме він фактично фінансував придбання, утримання або діяльність бази відпочинку, не свідчить про наявність у нього права власності на нерухомість та тим більше не надає права одноособово створювати документи від імені зареєстрованого власника.

Наявність у особи цивільного майнового інтересу або навіть переконання у наявності певного цивільного права не надає їй права реалізовувати такий інтерес шляхом підроблення офіційних документів.

З урахуванням викладеного суд вважає доведеним прямий умисел ОСОБА_35 на підроблення офіційних документів, які посвідчувалися приватним нотаріусом та були призначені для породження юридичних наслідків, а також на подальше використання цих документів.

При цьому підроблення у розумінні ч. 1 ст. 358 КК України полягає не лише у виготовленні повністю фальшивого документа, а й у внесенні до офіційного документа неправдивих відомостей, зміні його змісту, а також виконанні підписів чи інших реквізитів від імені іншої особи. Верховний Суд також виходить із того, що внесення змін до належним чином оформленого документа може утворювати його підроблення за наявності інших ознак складу кримінального правопорушення.

У даному випадку такі дії були спрямовані саме на подальше використання створених документів для оформлення права на майно, що прямо підтверджується послідовністю дій обвинуваченого та змістом самих документів.

Використання завідомо підроблених документів також підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_37 був безпосередньо обізнаний про обставини їх створення, брав участь у їх оформленні, а надалі використовував їх у нотаріальних діях з метою набуття та реалізації майнових прав.

Отже, його посилання на необізнаність щодо підробленого характеру документів суперечить не лише висновкам експертиз, а й його власній поведінці, оскільки особа не може одночасно стверджувати, що вона особисто виконувала рукописні записи та організовувала оформлення документа, але не знала про його підроблений характер.

Суд також враховує, що за змістом ч. 4 ст. 358 КК України кримінально караним є саме використання завідомо підробленого документа, а таке використання є закінченим із моменту пред`явлення або надання такого документа незалежно від того, чи досягла особа кінцевої мети, для якої документ використовувався.

Що стосується доведеності шахрайського заволодіння ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », суд виходить із того, що відповідно до ст. 190 КК України шахрайство полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

У даному випадку способом заволодіння правом на майно був саме обман, який полягав у створенні та поданні для нотаріального посвідчення документів із неправдивими відомостями про волевиявлення власника майна та інших учасників правочинів.

Обман був спрямований на створення юридично достовірної видимості того, що власник майна особисто вчиняє відповідні дії та погоджується на перехід майнових прав.

У результаті таких дій було створено юридичну підставу для оформлення за ОСОБА_63 права на нерухоме майно, яке йому на відповідній правовій підставі не належало.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої шахрайство шляхом обману є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту протиправного заволодіння чужим майном або придбання права на чуже майно, а наявність цивільно-правових правовідносин не виключає кримінальної відповідальності, якщо встановлено, що відповідні правовідносини використані як спосіб реалізації умислу на протиправне заволодіння майном.

При цьому суд розмежовує ситуацію неналежного виконання цивільного зобовязання та шахрайство. Сам факт невиконання або неналежного виконання договірного зобовязання дійсно не є автоматичною підставою для висновку про наявність шахрайства. Водночас у даному провадженні йдеться не про невиконання договірного зобов`язання, а про інше: обвинувачений, не маючи волевиявлення власника майна на відповідну передачу права, створив підроблені документи та використав їх для набуття права власності.

Отже, кримінально-правова оцінка дій ОСОБА_35 ґрунтується не на самому факті існування між ним та потерпілими певних цивільних відносин, а на встановленому способі набуття ним права на майно – шляхом обману, реалізованого через підроблення та використання офіційних документів.

Таким чином, доводи захисту про цивільно-правовий характер спору не спростовують складу шахрайства, оскільки вони не пояснюють, на якій саме законній підставі ОСОБА_37 отримав право власності за відсутності волевиявлення зареєстрованого власника та шляхом використання документів, справжність підписів у яких спростована висновками судових експертиз.

Ринкова вартість майна, встановлена висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 9903, становить 4 522 238 гривень, що з урахуванням редакції кримінального закону, чинної на час вчинення діяння, утворює кваліфікуючу ознаку особливо великого розміру.

Щодо епізоду, пов`язаного з квартирою АДРЕСА_9 , суд виходить із аналогічної послідовності встановлених обставин.

10.11.2010 року за договором купівлі-продажу квартира була придбана ОСОБА_42 у ОСОБА_82 . При цьому висновком експерта № 42 від 09.11.2016 року встановлено, що підписи ОСОБА_49 у договорі від 10.11.2010 року виконані саме нею, а підпис та рукописний запис від її імені у договорі купівлі-продажу від 19.08.2011 року виконані іншою особою.

Висновком експерта № 12 від 30.03.2017 року встановлено, що рукописний запис « ОСОБА_52 » у договорі купівлі-продажу квартири від 19.08.2011 року виконаний саме ОСОБА_63 , тоді як підпис та записи від його імені виконані ним особисто.

Таким чином, об`єктивно встановлено, що договір, за яким квартира була відчужена ОСОБА_42 на користь ОСОБА_35 , не відображав справжнього волевиявлення власниці квартири.

Посилання ОСОБА_35 на те, що квартира фактично належала йому, а її переоформлення на ОСОБА_80 мало суто технічний характер у зв`язку з поділом майна подружжя, суд також оцінює критично.

Навіть якщо між ОСОБА_63 та ОСОБА_42 існували певні домовленості щодо майбутньої долі квартири, це саме по собі не надавало ОСОБА_71 права підписувати від її імені договір без її участі та створювати документ, який юридично засвідчував її волевиявлення як продавця.

Більше того, із встановленої послідовності подій убачається, що після оформлення підробленого договору ОСОБА_37 негайно використав набуте таким чином право власності під час укладення того ж дня договору про поділ майна подружжя, внаслідок чого квартира була передана у власність ОСОБА_163 .

Такий розвиток подій має істотне доказове значення, оскільки свідчить не про випадкове або формальне оформлення документа, а про послідовну реалізацію майнового результату, досягнутого шляхом використання підробленого правовстановлюючого документа.

Посилання обвинуваченого на те, що шкоди ОСОБА_164 нібито не було заподіяно, оскільки квартира після цього перейшла його дружині, також не спростовує складу інкримінованого кримінального правопорушення.

Для встановлення факту шахрайського придбання права на чуже майно має значення момент протиправного набуття такого права. Подальше розпорядження цим правом, у тому числі передача майна іншій особі, не усуває факту первісного незаконного набуття права на чуже майно.

При цьому сам факт передачі квартири дружині не перетворює право, набуте на підставі підробленого документа, на законно набуте право.

Ринкова вартість квартири, згідно з висновком судової оціночно-будівельної експертизи № 9902 від 29.09.2017 року, станом на 19.08.2011 року становила 341 546 гривень.

Таким чином, суд вважає доведеними як факт заволодіння правом на чуже нерухоме майно, так і спосіб такого заволодіння – шляхом обману, який полягав у створенні та використанні документа, що неправдиво засвідчував волевиявлення власниці квартири.

Посилання захисту на наявність цивільного спору щодо квартири також не змінює зазначеного висновку. Предметом кримінально-правової оцінки у цьому провадженні є не питання остаточного вирішення всіх можливих цивільно-правових спорів між учасниками правовідносин, а конкретні дії ОСОБА_35 , який для набуття права на квартиру використав документ із власноруч виконаним ним записом від імені власниці.

Отже, сам факт існування цивільного спору або можливості захисту права в порядку цивільного судочинства не виключає кримінальної відповідальності за умисне підроблення та використання документа, якщо сукупністю доказів доведено, що такі дії були способом незаконного набуття права на майно.

З огляду на викладене суд вважає доведеними прямий умисел ОСОБА_35 , спрямований на протиправне набуття права на квартиру, корисливу спрямованість його дій та причинний зв`язок між використанням підробленого документа і набуттям ним права власності на квартиру.

Переходячи до оцінки доводів сторони захисту щодо подій 09.01.2017 року, суд виходить із такого.

Окремої оцінки потребує довід сторони захисту про те, що ОСОБА_37 діяв у стані необхідної оборони, оскільки на момент події інші особи нібито здійснювали щодо нього збройний напад.

Вказаний довід суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до статті 36 КК України необхідною обороною є дії, вчинені з метою захисту прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання. При цьому право на необхідну оборону виникає лише за наявності реального суспільно небезпечного посягання.

У цьому кримінальному провадженні судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що безпосередньо перед застосуванням ОСОБА_63 вогнепальної зброї щодо нього вже здійснювалося таке посягання.

Навпаки, із досліджених у судовому засіданні доказів убачається, що саме ОСОБА_37 першим застосував вогнепальну зброю. У цій частині показання потерпілих ОСОБА_27 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та інших допитаних судом осіб є узгодженими між собою та послідовно вказують на те, що ОСОБА_37 , маючи при собі мисливську рушницю, здійснив у бік присутніх осіб постріли. При цьому ОСОБА_26 безпосередньо спостерігав, як ОСОБА_37 направляв рушницю в його бік та стріляв, а ОСОБА_25 унаслідок стрільби отримав тілесні ушкодження.

Об`єктивні дані також підтверджують факт застосування ОСОБА_63 саме цієї зброї. Згідно з висновком судової балістичної експертизи, вилучені на місці події чотири стріляні гільзи є частинами патронів, відстріляних із вилученої у ОСОБА_35 самозарядної гладкоствольної мисливської рушниці МР-153. Отже, факт здійснення ним чотирьох пострілів підтверджується не лише показаннями очевидців, а й об`єктивними результатами експертного дослідження.

При цьому наявність на місці події гільз від патронів травматичної дії сама по собі не свідчить про те, що до здійснення ОСОБА_63 пострілів із мисливської рушниці щодо нього вже було вчинено збройний напад. Відповідними доказами не встановлено послідовності здійснення пострілів із травматичної зброї та мисливської рушниці, особи, яка першою застосувала травматичну зброю, а також того, що таке застосування передувало пострілам ОСОБА_114 . Згідно з висновком відповідної експертизи частина вилучених гільз була відстріляна з іншого пристрою, а тому сама їх наявність не може бути підставою для висновку про здійснення на ОСОБА_35 збройного нападу безпосередньо перед подією.

Не встановлено також об`єктивних даних, які б підтверджували отримання ОСОБА_63 внаслідок застосування щодо нього вогнепальної зброї тілесних ушкоджень до здійснення ним пострілів в напрямку потерпілих.

Посилання сторони захисту на наявність між учасниками події тривалого конфлікту щодо майна також не змінює наведеного висновку. Сам по собі конфлікт щодо права власності або користування майном, так само як і побоювання особи щодо можливого розвитку конфлікту, не створює автоматичного права на застосування вогнепальної зброї. Для виникнення стану необхідної оборони необхідна наявність безпосереднього реального суспільно небезпечного посягання, яке відбувається у відповідний момент та потребує негайного відвернення або припинення.

За встановлених судом обставин саме ОСОБА_37 прибув до місця події з мисливською рушницею, після чого здійснив у бік присутніх осіб декілька пострілів. Таким чином, його дії не були відповіддю на встановлений судом безпосередній збройний напад, а самі стали початком застосування вогнепальної зброї під час конфлікту.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_37 міг сприймати дії інших осіб як напад на нього, також не спростовують наведеного висновку. Суб`єктивне сприйняття особою конфліктної ситуації саме по собі не свідчить про наявність реального суспільно небезпечного посягання. Суд має оцінювати фактичні обставини події, встановлені сукупністю доказів. У цьому випадку така сукупність не підтверджує наявності нападу на ОСОБА_35 до здійснення ним пострілів, натомість підтверджує протилежне.

Необхідна оборона також не може бути використана як правова підстава для заподіяння шкоди особам лише у зв`язку з існуванням майнового спору або з метою припинення дій, які особа вважає незаконними, якщо відсутнє безпосереднє суспільно небезпечне посягання на права чи інтереси, яке триває у момент застосування насильства.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів не підтверджує перебування ОСОБА_35 у стані необхідної оборони на момент здійснення ним пострілів. Навпаки, встановлені фактичні обставини свідчать, що саме його дії стали безпосередньою причиною застосування вогнепальної зброї під час конфлікту.

Суд також враховує, що ч. 5 ст. 36 КК України передбачає спеціальне правило щодо застосування зброї у випадку нападу озброєної особи або нападу групи осіб. Однак для застосування цього положення необхідно встановити саме факт такого нападу, а не лише наявність у інших осіб певних предметів, схожих на зброю, або припущення про їх можливі наміри.

У даному провадженні судом встановлено, що 09.01.2017 року ОСОБА_37 прибув на територію ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », маючи при собі заряджену мисливську рушницю МР-153 12 калібру.

При цьому із власних пояснень обвинуваченого вбачається, що він прибув на базу не випадково, а у зв`язку з відомостями про перебування там інших осіб та у контексті попереднього конфлікту щодо права на базу. Саме обвинувачений повідомив, що взяв із собою рушницю, оскільки йому було відомо про перебування на території невідомих осіб.

Суд звертає увагу, що сам факт попереднього звернення до поліції із повідомленням про перебування сторонніх осіб не створював для ОСОБА_35 права самостійно вирішувати конфлікт із застосуванням вогнепальної зброї.

Водночас, навіть приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого про наявність у частини присутніх осіб предметів, схожих на зброю, суд не встановив належними та достатніми доказами, що до моменту здійснення ОСОБА_63 чотирьох пострілів існував напад групи озброєних осіб на нього, спрямований на позбавлення його життя або заподіяння йому іншої істотної шкоди.

Навпаки, об`єктивні дані справи свідчать про те, що ОСОБА_37 сам прибув на територію бази з мисливською рушницею, підійшов до осіб, які перебували біля будинку, після чого здійснив чотири постріли у їх напрямку.

Потерпілий ОСОБА_25 послідовно пояснював, що бачив, як ОСОБА_37 підійшов до будинку, зняв рушницю з плеча та почав стріляти. Потерпілий отримав вогнепальне поранення та надалі був госпіталізований.

Потерпілий ОСОБА_27 також зазначав, що ОСОБА_37 підійшов із рушницею, висловив погрозу вбивством, після чого здійснив постріл у напрямку людей.

Потерпілий ОСОБА_28 пояснив, що ОСОБА_37 здійснив декілька пострілів, прицілюючись у присутніх осіб, після чого почав перезаряджати рушницю, і саме в цей момент інші особи наблизилися до нього та затримали його.

Зазначені показання узгоджуються між собою у принципово важливій частині – саме ОСОБА_37 мав при собі мисливську рушницю, застосував її та здійснив чотири постріли в напрямку людей.

Об`єктивні дані огляду місця події підтверджують наявність чотирьох стріляних гільз від мисливських патронів, а експертизою встановлено, що ці гільзи були відстріляні саме з вилученої у ОСОБА_35 рушниці МР-153 № 0415311231.

Експертизою також встановлено, що рушниця була справною та придатною для стрільби, а чотири вилучені гільзи є елементами спорядження мисливських патронів 12 калібру, відстріляними саме з цієї рушниці.

Таким чином, факт здійснення ОСОБА_63 чотирьох пострілів із мисливської рушниці підтверджується не лише показаннями потерпілих, а й об`єктивними слідами на місці події та висновками експертів.

Особливо значущим є те, що внаслідок одного з цих пострілів ОСОБА_25 отримав численні вогнепальні поранення голови, плеча, передпліччя та кисті, а також наскрізне поранення правого ока, яке відповідно до висновку судово-медичної експертизи віднесене до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм стійкої втрати загальної працездатності.

Такий характер ушкоджень об`єктивно підтверджує, що постріл здійснювався не в безпечному напрямку та не був таким, що виключав можливість ураження людини.

Суд критично оцінює твердження обвинуваченого про те, що він стріляв виключно в землю та не мав наміру влучити в людей.

По-перше, це твердження спростовується самим фактом заподіяння ОСОБА_25 вогнепальних ушкоджень.

По-друге, воно не узгоджується з кількістю пострілів, напрямком їх здійснення та поведінкою обвинуваченого після пострілів.

По-третє, воно суперечить показанням потерпілих, які безпосередньо сприймали наведення рушниці в їх напрямку.

По-четверте, після здійснення пострілів ОСОБА_37 не припинив свої дії одразу, а почав перезаряджати рушницю, тобто вчинив дії, об`єктивно спрямовані на продовження можливості ведення вогню.

Саме ця обставина має істотне значення для оцінки спрямованості його умислу. Особа, яка випадково або виключно з метою залякування здійснила постріл у безпечному напрямку, після цього не обов`язково здійснює дії з повторного спорядження зброї. Натомість перезарядження рушниці безпосередньо після серії пострілів у напрямку групи людей свідчить про готовність продовжити застосування зброї.

Доводи обвинуваченого про те, що потерпілі першими відкрили вогонь, також не знайшли такого об`єктивного підтвердження, яке б дозволяло суду визнати встановленим саме той порядок розвитку подій, на який посилається захист.

Суд бере до уваги, що на місці події дійсно були виявлені гільзи від патронів травматичної дії, а у ОСОБА_28 був вилучений пристрій, який не належить до вогнепальної зброї та призначений для стрільби патронами травматичної дії. Це свідчить про наявність у деяких присутніх осіб відповідних пристроїв.

Однак сама по собі наявність такого пристрою не доводить факту нападу групи осіб на ОСОБА_35 , не встановлює часу здійснення відповідних пострілів, їх напрямку та спрямованості умислу осіб, які їх здійснювали.

Більше того, експертним дослідженням встановлено, що частина вилучених гільз була відстріляна не з вилученого пристрою, а з іншого пристрою. Отже, факт наявності на місці події гільз від травматичних патронів сам по собі не дозволяє встановити, хто саме, коли та за яких обставин здійснював відповідні постріли.

Так само показання свідка ОСОБА_165 , який перебував на значній відстані від місця події та чув лише крики і постріли, не дозволяють встановити послідовність пострілів або факт нападу на ОСОБА_114 .

Показання свідка ОСОБА_166 підтверджують наявність на території бази інших осіб та їхню можливу озброєність пристроями, однак сам свідок безпосередньо моменту стрілянини не бачив, оскільки сховався у приміщенні.

Показання свідка ОСОБА_154 також не підтверджують версію про напад на ОСОБА_35 до здійснення ним пострілів. Свідок прибула до місця події вже після стрілянини та фактично спостерігала її наслідки. При цьому вона не бачила вогнепальних поранень у ОСОБА_35 , а його перебування після події у роззброєному стані та на колінах саме по собі не свідчить про обставини, які передували стрілянині.

Суд при цьому не ігнорує показання обвинуваченого та окремих свідків про наявність у присутніх осіб пристроїв, схожих на зброю, а також про здійснення ними пострілів. Проте суд оцінює такі відомості у сукупності з усіма іншими доказами та не вважає їх достатніми для висновку про наявність саме такого суспільно небезпечного посягання, яке породжувало право ОСОБА_35 на застосування вогнепальної зброї у спосіб, який мав місце.

При цьому суд звертає увагу, що право на необхідну оборону не є правом на превентивне застосування зброї у відповідь на припущення про можливу небезпеку в майбутньому. Необхідна оборона передбачає негайне відвернення або припинення наявного суспільно небезпечного посягання.

У даному випадку ОСОБА_37 прибув на територію бази, маючи рушницю, та здійснив постріли в напрямку групи осіб. Отже, саме його активні дії стали безпосередньою причиною заподіяння ОСОБА_25 вогнепального поранення.

Не можуть бути підставою для визнання дій обвинуваченого необхідною обороною і посилання на захист майна. Навіть наявність спору щодо права власності на базу не надає особі права самостійно, із застосуванням вогнепальної зброї, усувати осіб, яких вона вважає такими, що незаконно перебувають на об`єкті.

Застосування зброї з метою захисту права власності від цивільного спору не може бути поставлене в один ряд із негайним захистом життя чи здоров`я від реального озброєного нападу.

Суд також не вбачає підстав для застосування положень про уявну оборону.

Для уявної оборони необхідно встановити не лише суб`єктивне сприйняття особою певної ситуації як небезпечної, а й оцінити, чи давала конкретна обстановка обґрунтовані підстави вважати, що має місце суспільно небезпечне посягання.

У цьому випадку обвинувачений був учасником тривалого майнового конфлікту щодо ДОТ БВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », знав про існування спору щодо права на обєкт, самостійно прибув на територію бази з рушницею та вступив у безпосередній конфлікт із особами, яких знав як учасників спору щодо цього майна. За таких обставин саме субєктивне припущення про можливу небезпеку не може автоматично визнаватися обґрунтованим припущенням про напад.

Водночас навіть за умови припущення про наявність у присутніх осіб пристроїв для стрільби травматичними патронами, суд не встановив, що до моменту здійснення ОСОБА_63 пострілів існувала безпосередня загроза його життю, яка вимагала негайного застосування мисливської рушниці.

Окремо суд оцінює посилання сторони захисту на те, що після затримання ОСОБА_37 був доставлений до лікувального закладу та перебував на стаціонарному лікуванні, що, на думку захисту, підтверджує факт вчинення щодо нього насильницьких дій та, відповідно, правомірність застосування ним зброї як засобу захисту.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 776 ОСОБА_37 перебував на лікуванні в КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_10 » з 09 січня 2017 року по 31 січня 2017 року з діагнозом: повторна важка відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку з джерелом контузії передніх відділів правої лобної долі, двобічні субдуральні крововиливи, масивний травматичний субарахноїдальний крововилив, рецидив назальної ліквореї праворуч, а також вогнепальні поранення м`яких тканин тім`яної області, мошонки, правого та лівого стегон.

Зазначені медичні дані судом не ставляться під сумнів та підтверджують факт отримання ОСОБА_63 у ході події тілесних ушкоджень, у тому числі вогнепальних. Разом із тим сам по собі факт наявності у нього таких ушкоджень не свідчить про те, що саме щодо нього до моменту застосування ним зброї було вчинено суспільно небезпечне посягання, яке створювало реальну та безпосередню загрозу його життю чи здоров`ю.

Виписка з медичної карти містить відомості про характер отриманих ОСОБА_63 ушкоджень та проведене лікування, однак не встановлює обставин їх заподіяння, послідовності пострілів, часу отримання кожного з ушкоджень, а також того, чи були відповідні ушкодження заподіяні до чи після застосування ОСОБА_63 вогнепальної зброї. Отже, цей доказ сам по собі не підтверджує версію захисту про те, що ОСОБА_37 застосував зброю у відповідь на вже розпочате щодо нього збройне посягання.

Навпаки, наведені медичні дані можуть свідчити лише про те, що внаслідок події ОСОБА_37 також зазнав тілесних ушкоджень. За обставин, коли між учасниками події фактично відбулося застосування зброї та заподіяння тілесних ушкоджень, сам факт отримання особою поранень не встановлює її процесуального статусу як особи, яка піддалася первинному нападу. Для вирішення питання про наявність необхідної оборони визначальним є не те, хто із учасників у результаті конфлікту отримав тілесні ушкодження, а те, чи існувало на момент застосування особою зброї реальне суспільно небезпечне посягання, яке вона була змушена негайно відвернути або припинити.

Як встановлено судом, потерпілі та свідки події, за винятком самого ОСОБА_35 , послідовно вказували на те, що саме ОСОБА_37 першим застосував вогнепальну зброю, здійснивши постріли у бік присутніх осіб. Ці показання узгоджуються з об`єктивними даними огляду місця події та висновком експерта № 673/674 від 23 лютого 2017 року, відповідно до якого чотири стріляні гільзи, вилучені з місця події, були стріляні саме з мисливської рушниці МР-153 № 0415311231, яка перебувала у ОСОБА_114 .

Наявність на місці події інших гільз від патронів травматичної дії та заподіяння ОСОБА_71 вогнепальних поранень також не спростовують встановленої судом послідовності подій, оскільки самі по собі ці обставини не підтверджують, що застосування зброї іншими особами відбулося раніше за постріли ОСОБА_35 та було причиною, яка безпосередньо зумовила його дії.

Таким чином, медична документація про тяжкий стан здоров`я та лікування ОСОБА_35 не може бути ототожнена з доказом наявності щодо нього первинного суспільно небезпечного посягання. Факт того, що у ході події він сам отримав тілесні ушкодження, навіть за умови їх заподіяння внаслідок застосування вогнепальної зброї, не змінює встановленої судом послідовності подій та не свідчить про те, що його дії були зумовлені необхідністю негайного захисту від уже розпочатого посягання.

За таких обставин посилання сторони захисту на характер та тяжкість отриманих ОСОБА_63 тілесних ушкоджень не дає підстав для висновку про перебування останнього у стані необхідної оборони.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правової підстави для визнання дій ОСОБА_35 такими, що вчинені у стані необхідної оборони.

Окремо суд оцінює доводи захисту про те, що у ОСОБА_35 нібито не було умислу на позбавлення життя потерпілих, а його постріли мали лише налякати присутніх.

Відповідно до усталених положень кримінального права про умисне вбивство, питання про спрямованість умислу встановлюється не лише на підставі прямого зізнання особи у відповідному намірі, а виходячи з усієї сукупності обставин вчинення діяння: способу та знаряддя злочину, кількості, характеру та локалізації пострілів, поведінки особи до, під час та після їх здійснення, взаємовідносин між учасниками події та інших обставин.

Прямий умисел на позбавлення життя може бути встановлений судом за об`єктивними ознаками поведінки особи, якщо характер її дій свідчить про усвідомлення нею можливості настання смерті потерпілих та бажання такого наслідку.

У даному випадку ОСОБА_37 застосував придатну до стрільби мисливську рушницю 12 калібру проти групи людей, здійснив чотири постріли у їх напрямку, внаслідок чого один із потерпілих отримав тяжке вогнепальне ушкодження ока та численні інші поранення.

Крім того, після здійснення серії пострілів ОСОБА_37 не припинив своїх дій, а почав перезаряджати рушницю, у зв`язку з чим був позбавлений можливості продовжити стрілянину лише внаслідок втручання інших осіб.

Зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що застосування рушниці не було випадковим, необережним або таким, що мало виключно демонстративний характер.

Водночас суд не ґрунтує висновок про умисел на позбавлення життя лише на тяжкості наслідків для ОСОБА_25 , оскільки сама по собі тяжкість тілесних ушкоджень не є достатньою для встановлення умислу на вбивство. Вирішальне значення має сукупність обставин, за яких ці ушкодження були заподіяні.

У даному випадку така сукупність полягає у виборі вогнепальної зброї, направленні її у бік групи людей, здійсненні чотирьох пострілів, реальному ураженні потерпілого, наявності погроз убивством, а також спробі продовжити застосування зброї шляхом її перезарядження.

З огляду на характер дій обвинуваченого суд вважає доведеним, що він усвідомлював реальну можливість заподіяння смерті особам, у напрямку яких стріляв, та бажав настання такого наслідку.

При цьому те, що фактично смерть жодної особи не настала, не означає відсутності умислу на її заподіяння. Навпаки, відповідно до встановлених обставин, обвинувачений виконав безпосередні дії, спрямовані на реалізацію такого умислу, але не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки був обеззброєний та затриманий іншими особами.

Суд також враховує, що постріли здійснювалися не в напрямку конкретного ізольованого предмета чи в повітря, а в напрямку групи людей, серед яких перебували ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .

З огляду на це умисел обвинуваченого був спрямований на позбавлення життя двох або більше осіб, що відповідає кваліфікуючій ознаці, передбаченій п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.

Кількість фактично потерпілих від пострілів та конкретний характер заподіяних кожному з них наслідків не змінюють спрямованості умислу. Для кваліфікації за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України визначальним є встановлення умислу на позбавлення життя двох або більше осіб та безпосереднього виконання дій, спрямованих на реалізацію такого умислу.

Щодо моменту закінчення замаху суд зазначає, що ОСОБА_37 виконав частину дій, які вважав необхідними для доведення умисного вбивства до кінця, а саме здійснив чотири постріли у напрямку потерпілих. Однак смерть потерпілих не настала, а продовження злочинних дій стало неможливим через втручання інших осіб, які затримали та обеззброїли обвинуваченого під час перезарядження рушниці.

Отже, злочинний умисел не був реалізований до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_35 , у зв`язку з чим його дії підлягають кваліфікації як незакінчений замах на умисне вбивство двох або більше осіб.

При цьому суд враховує і ті обставини, на які посилається захист, а саме наявність на місці події інших пристроїв для стрільби травматичними патронами, можливе здійснення іншими особами пострілів, конфлікт щодо майна та подальше фізичне затримання ОСОБА_114 .

Однак зазначені обставини не спростовують встановленого факту здійснення ним чотирьох пострілів із мисливської рушниці у напрямку групи людей та заподіяння одним із цих пострілів ОСОБА_25 тяжкого тілесного ушкодження.

Вони також не підтверджують наявності необхідної оборони, оскільки не встановлюють факту безпосереднього озброєного нападу на ОСОБА_35 до моменту здійснення ним пострілів, який вимагав би негайного застосування ним смертельно небезпечної зброї.

Щодо посилань захисту на можливу провокацію події іншими особами, суд зазначає, що доказів попереднього узгодженого плану з метою спровокувати ОСОБА_35 на вчинення умисного вбивства судом не встановлено.

Сам факт існування між ОСОБА_63 та окремими особами конфлікту щодо майна не свідчить про наявність умисної провокації саме кримінального правопорушення, а твердження обвинуваченого про організацію проти нього злочинного угруповання не підтверджені належними та допустимими доказами.

Посилання на те, що після події обвинувачений зазнав фізичного впливу, також не змінює кримінально-правової оцінки його попередніх дій. Затримання ОСОБА_35 та його обеззброєння відбувалися вже після здійснення ним пострілів і були спрямовані на припинення небезпечної ситуації.

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що саме ОСОБА_37 09.01.2017 року, маючи при собі справну мисливську рушницю, здійснив чотири постріли у напрямку групи осіб, унаслідок чого ОСОБА_25 отримав тяжке тілесне ушкодження, а подальше продовження стрілянини було припинено іншими особами шляхом обеззброєння та затримання обвинуваченого.

Встановлені обставини свідчать про наявність у його діях прямого умислу на позбавлення життя двох або більше осіб, відсутність стану необхідної оборони та виконання ним безпосередніх дій, спрямованих на реалізацію такого умислу.

За таких обставин суд доходить висновку, що сукупність досліджених доказів є достатньою для висновку про винуватість ОСОБА_35 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень у межах, встановлених судом.

Окремо суд зазначає, що наведені стороною захисту доводи були перевірені судом та не залишені поза увагою. При цьому обов`язок суду надати мотиви рішення не означає необхідності надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони, якщо із змісту судового рішення зрозуміло, чому суд прийшов до відповідного висновку. Водночас істотні для вирішення справи доводи захисту щодо відсутності умислу, необхідної оборони, цивільно-правового характеру відносин та належності майна були предметом безпосередньої оцінки суду.

Отже, аналізуючи фактичні дані, встановлені на підставі наведених вище належних та допустимих доказів, колегія суддів дійшла висновку про повну доведеність вини ОСОБА_35 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушеннях в обсязі вищезазначеного пред`явленого йому обвинувачення.

Дії ОСОБА_35 суд кваліфікує: за епізодом щодо майна бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_3 » -

за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення офіційних документів, які видаються чи посвідчуються нотаріусом, і які надають права, з метою використання їх підроблювачем;

за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа;

за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, що діяла станом на день вчинення кримінальних правопорушень) як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах;

за епізодами щодо квартири АДРЕСА_9 :

за ч. 1 ст. 358 КК України як підроблення офіційних документів, які видаються чи посвідчуються нотаріусом, і які надають права, з метою використання їх підроблювачем;

за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа;

за ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції, що діяла станом на день вчинення кримінальних правопорушень) як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене в особливо великих розмірах;

за епізодом подій 09.01.2017 - за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України як незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті (умисне вбивство) двом чи більше особам.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_37 раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має ряд ускладнень здоров`я, на момент вчинення кримінальних правопорушень мав статус особи з інвалідністю ІІ групи, відомостей про продовження такого статусу на день ухвалення вироку суду не надано, розлучений, має на утриманні матір похилого віку ( ОСОБА_64 ), на на час розгляду справи та останнього затримання проходив військову службу, має місце проживання за адресою колишньої дружини, а також в ході розгляду справи зареєстрував своє місце проживання у м. Києві.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 221 від 20.03.2017, ОСОБА_37 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі органічного розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення (09.01.2017), ОСОБА_37 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_37 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставин, передбачених ст.66 КК України, які б пом`якшували покарання ОСОБА_71 , судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_71 відповідно до вимог, передбачених ст.67 КК України, також не встановлено.

Водночас суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України (в діючиій редакції) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Судом встановлено, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, вчинені ОСОБА_63 09.08.2011, 19.08.2011, 03.11.2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції на час вчинення вказаних діянь), злочини, передбачені ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, відносилися до категорії злочинів невеликої тяжкості, та за їх вчинення передбачене максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до двох років.

Згідно з положенням п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в редакції, що діяла на час вчинення вказаних злочинів, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Відповідно ж до ч. 3 ст. 49 КК України в цій же редакції, перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо

тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

При цьому злочини, вчинені ОСОБА_63 , що були кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 КК України, були скоєні фактично одночасно зі злочинами, передбаченими ч. 1, 4 ст. 358 КК України відносно кожного з об`єктів нерухомого майна.

З врахуванням часового проміжку вчинення злочинів, строк давності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, вчинених раніше, був перерваний вчиненням останнього за часом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України (особливо тяжкий злочин) та розпочав знову текти з дня його вчинення, тобто з 03.11.2011.

Зазначений строк давності (загальний щодо всіх епізодів злочинів, передбачених ст. ст. 1, 4 ст. 358 КК України) сплинув через 3 роки після перервання та початку нового обчислення такого строку, тобто 03.11.2014.

Матеріали справи не містять відомостей про вчинення ОСОБА_63 інших злочинів за період часу з 03.11.2011 по 03.11.2014, а також про наявність підстав для зупинення строку давності, а тому судова колегія вважає необхідним констатувати сплив строку давності за вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України.

Вчинення ж ОСОБА_63 нового особливо тяжкого злочину, що був кваліфікований за ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, відбулося поза межами строку давності за вчинення зазначених вище злочинів невеликої тяжкості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 7 ст. 284 КПК України у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження.

Під час судового розгляду після встановлення наявності підстав для закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_35 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_35 до кримінальної відповідальності, останньому у присутності його захисників неодноразово роз`яснювалися його права відповідно до ст. 285 КПК України, однак обвинувачений не висловив своєї позиції з даного питання.

Згідно з ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Згідно з висновком Верховного Суду щодо застосування норм права, зокрема, ст. 74 КПК України, який викладено у постанові від 18.06.2020 у справі № 756/6876/19 (провадження № 51-5464км19) системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань «звільнення від покарання (ч.ч. 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), «звільнення від відбування покарання» (ст.ст. 75, 79, 104 КК України), «звільнення від призначеного покарання» (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення, як виду примусових заходів в цілому. Таким чином, суд, приймаючи рішення про звільнення від покарання, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині та звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

Виходячи з викладеного, суд, визнавши ОСОБА_35 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358 КК України, звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_71 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, колегія судів виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно з ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, відношення обвинуваченого до скоєних кримінальних правопорушень, їх конкретні обставини та наслідки; особу винного; відсутність передбачених ст. ст. 66, 67 КК України обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Разом з цим суд враховує, що потерпіла ОСОБА_58 в ході допиту ІНФОРМАЦІЯ_14 , а потерпіла ОСОБА_167 – в адресованій ІНФОРМАЦІЯ_32 заяві зазначили про відсутність претензій до ОСОБА_35 та просили призначити йосу несуворе покарання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_71 покарання за ч. 4 ст. 190 КК України – у виді позбавленні волі з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 15, п. 1, ч 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі, в межах санкції статтей кримінального закону, із застосуванням при призначенні остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке, на переконання суду, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_35 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

При цьому, відповідно до правових висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати ККС ВС у справі № 664/425/16-к (провадження № 5790кмо18) від 02.12.2019, колегія суддів при призначенні ОСОБА_71 остаточного покарання не застосовує положення ч. 3 ст. 68 КК України.

Правових підстав для застосування положень ст. ст. 69, 75 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_71 судом також не встановлено.

Водночас, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, необхідно зарахувати у строк покарання ОСОБА_71 строк його попереднього ув`язнення (тримання під вартою) у даному кримінальному провадженні, з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідають два дні позбавлення волі, оскільки інкриміновані злочини вчинені обвинуваченим до 20.06.2017 р.; а також строк застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з розрахунку, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі.

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_37 був затриманий 09.01.2017 р. (протокол затримання складений 10.01.2017), після чого поміщений на лікування до лікарняного закладу, а в подальшому був затриманий 31.01.2017, після чого до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Матеріали справи не містять відомостей про день та час фактичного звільнення ОСОБА_35 після первісного затримання. Проте, з врахуванням того факту, що він був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, а матеріали справи не містять рішення слідчого судді про застосування до ОСОБА_35 запобіжного заходу, що було б постановлене протягом 72 годин після затримання, слід вважати, що 72 години, починаючи з моменту затримання, тобто до 12.01.2017 включно, ОСОБА_37 перебував, навіть під час перебування в лікарняному закладі, у статусі затриманої особи. А тому цей період слід вважати періодом попереднього ув`язнення, який підлягає зарахуванню у строк покарання відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України.

Вирішуючи заявлені у кримінальних провадженнях цивільні позови прокурора, а також потерпілих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_45 , судова колегія приходить до наступного.

Щодо заявленого прокурором в інтересах держави цивільного позову про стягнення з ОСОБА_35 витрат на лікування потерпілого ОСОБА_25 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, при цьому цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

При відшкодуванні шкоди завданої вчиненням злочину, відповідно до ч. 4 ст. 1193 ЦК України, шкода відшкодовується незалежно від матеріального становища особи що завдала шкоди.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_37 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, та в результаті його злочинних дій потерпілому ОСОБА_25 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, потерпілий проходив лікування з 09.01.2017 по 21.03.2017 у КНП « ІНФОРМАЦІЯ_33 » ХМР, де витрати на лікування останнього склали 3367 грн. 04 коп.; а в період з 23.01.2017 по 03.02.2017, з 20.03.2017 по 27.03.2017, з 05.04.2017 по 20.04.2017 потерпілий проходив лікування в КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_34 », де витрати на його лікування склали 5754 грн. 10 коп., тому суд вважає, що витрати на лікування потерпілого, понесені закладами охорони здоров`я, підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого, а позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи на обґрунтування цивільних позовів, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У статті 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.