Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №522/27561/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/27561/25

Провадження № 2/522/4310/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання – Головей-Станіславчук К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс» заборгованість у розмірі 63729,44 грн., яка складається з: 48 696,35 гривень – індекс інфляції; 15 033,09 гривень – 3% річних за користування грошовими коштами.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, зазначив, що ОСОБА_1 здійснював перевезення замороженої яловичини за маршрутом «Росохач — Одеський морський порт». Під час переважування та перерахунку вантажу 22 липня 2020 року встановлено його нестачу: замість заявлених 27 617 кг та 1 262 коробок фактично виявлено 26 080 кг та 1 194 коробки.

Унаслідок втрати вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях» завдано збитків у розмірі 161 860,67 грн, які були відшкодовані Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс» 07.10.2022 року.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 січня 2024 року у справі № 522/14967/22, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. З ОСОБА_1 стягнуто 161 860,67 грн. у рахунок відшкодування шкоди та 2 427,77 грн. судового збору.

Станом на день подачі позовної заяви позивач є кредитором, а відповідач боржником, однак Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 січня 2024 року у справі № 522/14967/22, яке набрало законної сили 08.05.2025 року, відповідачем своєчасно не виконано.

У зв`язку із цим позивач звернувся із відповідним позовом до суду про стягнення із відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму, стягнуту рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 січня 2024 року у справі № 522/14967/22.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на статтю 625 ЦК України та зазначає, що право регресної вимоги до відповідача виникло 07 жовтня 2022 року — у день здійснення ТОВ «Лідер-Сервіс» останнього платежу та повного погашення заборгованості перед ТОВ «Зелений шлях». Тому позивач вважає, що саме з цієї дати підлягають обчисленню інфляційні втрати та інші належні платежі за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10.02.2026 року відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання.

У судові засідання учасники справи не з`являлись. Представник позивача у позові просив розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував. Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судові засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 25 січня 2024 року у справі № 522/14967/22, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 08 травня 2025 року, частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Стягнуто з ОСОБА_1 161 860,67 грн. у рахунок відшкодування шкоди та 2 427,77 грн. судового збору.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову у справі № 522/14967/22 , суд виходив з того, що ОСОБА_1 , здійснюючи перевезення замороженої яловичини, допустив часткову втрату вантажу, внаслідок чого ТОВ «Зелений шлях» було завдано збитків у розмірі 161 860,67 грн. Зазначену суму, 07.10.2022 року ТОВ «Лідер-Сервіс» відшкодувало ТОВ «Зелений шлях» на виконання рішення господарського суду.

Враховуючи, що відповідач не довів відсутності своєї вини у втраті вантажу, суд дійшов висновку про наявність у ТОВ «Лідер-Сервіс» права регресної вимоги та стягнув з ОСОБА_1 161 860,67 грн. у розмірі фактично виплаченого відшкодування.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 25 січня 2024 року у справі № 522/14967/22 набрало законної сили 08.05.2025 року

Наявні у матеріалах справи докази є належними та допустимими, у своїй сукупності достатніми для висновку, що позивачу належать права вимоги до відповідачів, та що сума боргу складає 161 860,67 гривень.

Щодо вимог про стягнення на користь позивача інфляційних збитків та нарахованих 3% річних, суд дійшов наступних висновків.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Такий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Перевіряючи довід позивача щодо правильності обрахунку розміру інфляційних втрат та 3% річних в частині визначення дати (події) з якої необхідно здійснювати ці нарахування суд, ураховуючи обставини щодо дати набрання чинності судовим рішенням у справі №522/14967/22, вважає, що при розрахунку заборгованості інфляційних втрат та 3% річних, позивачем помилково визначено 07 жовтня 2022 року – день здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер-Сервіс» останнього платежу та повного погашення заборгованості перед товариством з обмеженою відповідальністю «Зелений шлях», як подію, з настання якої позивач набув право отримати інфляційні втрати та 3% річних.

У цих висновках суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду у застосуванні норм права щодо визначення періоду нарахування інфляційних втрат, яка неодноразово викладена, зокрема, в постановах: від 03.10.2019 у справі № 905/587/18, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 29.07.2020 у справі № 308/14267/14-ц, від 13.05.2021 у справі № 910/4391/19, від 15.12.2021 у справі № 910/4908/21, від 01.09.2022 у справі № 910/9544/19, від 20.02.2023 у справі № 910/15411/21, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц.

У постанові від 20.08.2025 у справі № 910/10616/24 Верховний Суд виснував, що моментом початку прострочення відповідачем грошового зобов`язання у спірних правовідносинах є наступний день після набрання судовим рішеннями законної сили.

Таку ж правову позицію застосував Верховний Суд у постановах від 11.11.2025 у справі № 922/4758/24, та від 05.02.2026 року у справі № 922/4754/24.

Таким чином, суд приходить до висновку, що датою початку прострочення відповідачем грошового зобов`язання у спірних правовідносинах є наступний день після набрання судовими рішеннями у справі №522/14967/22 законної сили.

Під час здійснення власного перерахунку інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суму стягнутої за рішенням суду у справі №522/14967/22 заборгованості, суд висновує, що розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, складає 7 223,08 гривень, з яких: три відсотки річних у сумі 2 487,78 гривень, та індекс інфляції у сумі 4 735,30 гривень, розрахованих за період з 09.05.2025 року по 10.11.2025 року. У задоволенні іншої частини позовної заяви слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи додана копія платіжної інструкції про сплату позивачем судового збору у розмірі 3 028,00 гривень. Факт зарахування сплаченої суми грошових коштів до спеціального фонду державного бюджету України встановлений судом та підтверджений відповідною випискою.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 343,19 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на велике навантаження, та з урахуванням тимчасової непрацездатності головуючого судді з 09.09.2026 по 28.09.2026, повний текс рішення суду складений 30.09.2026.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 244, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 34379917, місцезнаходження: 67664, Одеська обл., Одеський р-н., с. Усатове, вул. Приміська, буд 14В) грошові кошти у сумі 7223,08 гривень (сім тисяч двісті двадцять три гривні 08 коп.), що складаються з: трьох відсотків річних у сумі 2 487,78 (дві тисячі чотириста вісімдесят сім гривень 78 коп.) та індексу інфляції у сумі 4 735,30 гривень (чотири тисячі сімсот тридцять п`ять гривень 30 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 34379917, місцезнаходження: 67664, Одеська обл., Одеський р-н., с. Усатове, вул. Приміська, буд 14В) судовий збір у сумі 343,19 гривень (триста сорок три гривні 19 коп.)

У задоволенні іншої частини позовної заяви відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 30.09.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА

06 серпня 2026 року