Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №496/6163/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6163/26

Провадження № 1-кп/496/677/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченої – ОСОБА_4 , захисника – адвоката ОСОБА_5 в режимі відеоконференції,

законного представника – ОСОБА_6 ,

потерпілої - ОСОБА_7 ,

представників ювенальної превенції - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у закритому підготовчому засіданні в м. Біляївка обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12026163250000170 від 07.06.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеса, громадянки України, неодруженої, не навчається, офіційно непрацевлаштована, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в період часу з 3 00 год. 00 хв. 05.06.2026 по 02 год. 30 хв. 06.06.2026 р., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , де знаходилась в гостях у знайомої ОСОБА_7 , маючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном у вигляді грошових коштів в сумі 27000 гривень, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що діє в умовах воєнного стану, що введений на території України 24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та який продовжено на підставі Указів Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, від 12.01.2026 № 40/2026, від 27.04.2026 № 342/2026, користуючись відсутністю сторонніх осіб, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, маючи вільний доступ, таємно заволоділа грошовими коштами в сумі 27 000 гривень, які зберігались у сумці на ліжку у кімнаті квартири, та які належать ОСОБА_7 .

Після чого, ОСОБА_4 покинула місце вчинення злочину, тим самим отримала фактично можливість володіти, користуватися та розпоряджатися викраденим майном на власний розсуд. Вищевказаними діями, ОСОБА_4 заподіяла потерпілий ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 27 000 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Суд, дослідивши матеріали подані прокурором в межах необхідних для укладення угоди, вважає, що кваліфікація інкримінованих ОСОБА_4 правопорушень є вірною.

Згідно з умовами угоди обвинувачена під час досудового розслідування повністю та беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за кваліфікацією визначеною Угодою, вчиненого нею за вищевказаними обставинами у повному обсязі, щиро розкаюється у вчиненому злочині.

З урахуванням вимог статей 470 КПК України, прокурором під час прийняття рішення про укладення угоди враховано такі обставини:

- характер та тяжкість обвинувачення;

- поведінка обвинуваченої в ході досудового розслідування, а саме: щире каяття, сприяння слідству у розкритті злочину, що виразилось у визнанні вини та викладі обставин вчинення кримінального правопорушення;

- позитивна характеристика, відсутність судимостей;

- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, який полягає у можливості прискорити кримінальне провадження, скоротити витрати на використання робочого часу судових та правоохоронних органів, крім того, обвинувачена є неповнолітньою, отже розгляд повинен здійснитись невідкладно.

Згідно вказаної угоди, ОСОБА_4 визнала свою винуватість в обсязі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також погодилась на призначення покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді пробаційного нагляду нас строк 1 (один) рік із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства відповідно до ст. 59-1 КК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинувачем про визнання винуватості.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Обвинувачена ОСОБА_4 в підготовчому засіданні, цілком і повністю розуміє права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом та просила їх затвердити, при цьому визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щиро розкаялася. Судом роз`яснено, що укладення угоди не виключає її вини та вона має право наполягати на продовженні розгляду кримінального провадження та ухвалення виправдувального вироку, якщо вважає, що для цього існують підстави. Угода укладалась у присутності захисника, шляхом вільного волевиявлення без будь якого тиску.

Прокурор, обвинувачена, її захисник, законний представник, а також потерпіла в підготовчому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості. Представники ювенальної поліції погодились за доцільне укладення угоди.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Частина 4 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України в цьому кримінальному провадженні може бути укладена угода.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Також, судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання) та підстав для відмови в її затверджені не встановлено.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до неї застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Сторони, підписуючи вказану Угоду, розуміють, що відповідно до положень ч. 2 ст. 473 КПК України наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394 та 424 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, оскільки обвинувачена раніше не судима, повністю визнала свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушення, щиро розкаялась, відшкодувала шкоду.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування шкоди потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України – не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_4 , а саме те, що раніше не судима, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку нарколога не перебуває, наявність обставини, що пом`якшують покарання, її поведінку як до, так і після вчинення злочинних дій, тобто обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення та те, що відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд вважає за можливе призначити покарання, узгоджене Угодою, а саме пробаційного нагляду нас строк 1 (один) рік із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства відповідно до ст. 59-1 КК України.

Викривачі у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирається.

Керуючись п.1 ч. 3 ст. 314, ст. 370-372, 474, 615 КПК України, ст.ст. 59-1, 101, ч. 4 ст. 185 КК України,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.07.2026 року між обвинуваченою у кримінальному провадженні № 12026163250000170 від 07.06.2026 року ОСОБА_4 та прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_10 .

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і на підставі ст. 101 КК України, призначити їй покарання у виді пробаційного нагляду нас строк 1 (один) рік із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства відповідно до ст. 59-1 КК України.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 22.06.2026 року, справа № 496/4811/26, провадження № 1-кс/496/1032/26.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Apple» модель: «iPhone 11», чорного кольору, у чохлі рожевого кольору, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , разом з коробкою від вказаного телефону, поміщено до сейф-пакету INZ1100340 – повернути за належністю.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначених ст. 394 КПК України, а саме: 1) обвинуваченою, її захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без ії згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення їй наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1